2.1 Сучасний стан ділового туризму

Значним сегментом індустрії туризму ділової туризм стає з 80-х рр. XX в. хвилі глобалізації, і що з ній інтенсифікації ділових, своїх наукових та культурних обмінів, і навіть зміни соціального складу народонаселення рахунок збільшення частки середнього класу. Саме тоді у сфері ділового туризму Європи складається стійка організаційну структуру, виникають і оформляються свої асоціації, наукові і освітні установи, спеціалізовані друкарські видання, розробляються державні програми підтримки ділового туризму. У 1980-х рр. ділової туризм виділився в самостійний об'єкт дослідження статистики туризму.

Щороку до світі налічується понад 150 млн. ділових поїздок, близько 60 млн. їх на європейський регіон. Поприбитиям і видатках на ділової туризм вона обіймає місце інших регіонів світу. Частка ділових мандрівників у загальному потоці туристів Європи (аналогічно в усьому світі) не перевищує 20 %, проте, попри з них припадає 60 % обороту індустрії [16, з. 212].

Європейський ринок ділових подорожей має складну структуру. Нею домінують бізнес-поїздки (близько 38 млн. поїздок 2002 р. ) і поїздки на конгреси, виставки, і торгові ярмарки (близько 16 млн. поїздок 2002 р.) Наинсентив-тури припадає менше 7 млн. поїздок на рік (дані на 2001 р.)³. Докладніше зупинимося на сучасні тенденції розвитку кожного з названих сегментів ринку ділових подорожей у закордонній Європі. У Росії її ділової туризм став повинна розвиватися у останню серед усіх видів туризму й перебуває у зараз у стадії зародження.

>Бизнес-поездки поділяються на корпоративні, т. е. виїзди співробітників будь-якої компанії по корпоративним справам (справам своєї компанії), і некорпоративні, т. е. у сфері діяльності урядових структур і галузевих асоціацій. За статистикою, протягом останніх 10 років другу групубизнес-поездок у Європі припадає близько 60 % всіх зустрічей. Корпоративний секторбизнес-поездок істотно звузився на початку 1990-х рр., як у умовах економічного спаду європейських компаній перейшли до політики жорсткої економії. Вони скорочували кількість відряджень, об'єднуючи кілька поїздок до однієї, вводили удосконалені системи зв'язку на вирішення більшості питань дома, бронювали недорогі кошти розміщення й набували авіаквитки із знижкою. У найближчому майбутньому очікується подальше зниження кількості корпоративних ділових зустрічей, що з ускладненням економічної ситуації Європі у зв'язку із введенням валюти євро.

Основні "постачальники" корпоративних ділових туристів – високорозвинені країни Європи (Німеччина, Великобританія, Франція, Італія). Безумовним лідером тут є Німеччина. Близько 5 млн. німців щорічно виїжджають у відрядження, переважно у інших міст Німеччини (близько 80 %). Середня тривалість корпоративнихбизнес-поездок інші континенти становить 12– 13 днів, всередині Європи – 5–6 днів, своєю країною – 3-4 дня.

Серед європейських держав, приймаючих потоки корпоративних ділових туристів, виділяються Німеччина, Великобританія, Франція, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швеція, Швейцарія.

За даними англійської дослідницької фірми "Business Travel International", у групу корпоративних ділових туристів Європи входять особи, що займають найрізноманітніші посади (менеджери, торгові представники та інших.). Їх об'єднує високий рівень освіти та доходу: 67% їх мають річний прибуток понад 35 тис. дол., а близько 44%– більш 50000 $.

Некорпоративний сектор діловихбизнес-поездок дуже широко представлений європейському ринку ділового туризму. Географія поїздок на засідання різних асоціацій і зустрічі у головному збігаються з потоками некорпоративних ділових туристів. Основними "постачальниками" некорпоративних ділових туристів також є Німеччина, Великобританія, Франція та Італія. Серед країн, приймаючих ділових туристівнекорпоративной групи, виділяється Великобританія. У 2001 р. ця країна 2-ге місці після США за кількістю організованих заходів і кількості прийнятих ділових туристівнекорпоративной групи. Слід зазначити також Данію та Австрію: Копенгаген займає 1-е у світі за кількістю організованих заходів у рік (понад 70 відсотків зустрічей), а Відень друге місце (57 зустрічей). Особливе його місце займає Бельгія з головним містом Брюсселем, що є одночасно столицею ЄС.

У організації некорпоративних ділових поїздок простежується ряд особливостей.

По-перше, некорпоративні заходи, зазвичай, проводяться для значної частини учасників (у середньому близько 200–250 чол.). Близько 8% всіх ділових зустрічей розраховані на аудиторію 2 тис. і більше чоловік.

По-друге, переважна більшість некорпоративних ділових зустрічей проводиться навесні і осінню – тоді, коли відзначається спад туристської активності у інші сектори ринку подорожей. Отже, розвиток некорпоративної ділового туризму сприяє згладжування сезонних коливань в туристської діяльність у цілому.

По-третє, некорпоративні ділові поїздки мають яскраво виражену спеціалізацію. Велика частина їх пов'язані з сферою медицини (28%), і навіть зі сферами технологій і промисловості.

По-четверте, у процесі організації некорпоративних заходів завжди присутній сторонній організатор зустрічей (асоціація чи урядова структура).

У організації корпоративних ділових поїздок також є низка особливостей.

По-перше,корпоратори намагаються вдатися до послуг професійних компаній-організаторів ділових зустрічей (турфірм). За дослідженнями Міжнародного об'єднання професіоналів ділових зустрічей (>MPI), проведених у 2002 р., 70 % європейських компаній немає уявлення, скільки коштів потрібно виділяти на планування і проведення корпоративних заходів, і тому користуються послугами турфірм. Приміром, близько 80 % британських компаній воліють працювати з професійними організаторами, ніж тримати спеціальний штат з організації ділових зустрічей.

По-друге, корпоративні заходи проводяться для небагатьох учасників (у середньому близько 15 людина).

Структура витрат корпоративних і некорпоративних ділових туристів приблизно схожа: 47 % бюджету витрачається авіаквитки, 24% – на оплату засобів, 13 % – харчування, 7 % – на додаткові транспортні витрати і 9-те % забирають інші витрати.

Найдинамічніше мерехтливим сегменті ринку ділових подорожей Європи єконгрессно-виставочний туризм. З 60-ти млн. ділових поїздок у європейському регіоні наконгрессно-виставочние заходи припадає близько 16–20 млн. Щороку до світі проводиться більш як вісім тис. конгресів, виставок, конференцій і симпозіумів, зокрема більше трьох тис. – у Європі, переважно у Західної¹¹. До роботи виставок, зазвичай, приурочується проведення семінарів і конгресів, тому семінари, виставки, і конгреси важко жорстко розмежувати. Лідерами з організації різноманітних виставок і прийому ділових туристів є Франція, Великобританія й Німеччина. У Європі вони стабільно утримують "звання", а світі поступаються лише США. Високий рівень розвитку, їїдиверсифицированность, і навіть галузева кон'юнктура визначили перетворення цих країн світові центриконгрессно - виставкового туризму. У цих країнах високо розвинені передові й наукомісткі галузі: верстатобудівна, електротехнічна, авіаційна, електронна.Конгресси, виставки, і ярмарки дозволяють ефективно просувати вироблених у цих країнах товари та, залучати інвесторів і кінцевих споживачів.

Виставки різняться тематикою, рекламованої продукцією. Чимало їх ми мають тривалу історію. Наприклад, Міжнародне автомобільне шоу було вперше організовано у Женеві в 1929 року. Женева посідає особливе місце у сфері ділового туризму. Нині тут розташовується 17международних,150 міжурядових організацій, більш 140 дипломатичних представництв і більше 40 міжнародних компаній. Завдяки їхньому високої концентрації, традиційної швейцарської безпеки, професійному сервісу і розвиненій інфраструктурі район Женевського озера є улюбленим місцем проведення конгресів, конференцій, виставок, ярмарків і вручення нагород. Найбільшими з цих заходів є Міжнародна виставка винаходів, Міжнародна ярмарок книжок та друкованою продукції, виставка ТЕЛЕКОМ і "Європейські ініціативи з ділових подорожам і зустрічам".

По спеціалізації у Європі ділять на 17 секторів, кожен із що у більшої або меншою мірою представлено кожної західно-європейської країні. Щороку виставки за всі 17 спеціалізаціями відвідують понад 41 млн. людина, 50% серед яких є діловими туристами. Максимальне число відвідувачів посідає виставки за трьома спеціалізаціями. Близько 7 млн. чоловік щорічно відвідують виставки автомобільної тематики, близько 5,5 млн. – виставки спортивної і туристської тематики і більше 5 млн. людина – виставки товарів народного споживання.

Конгресно-виставний туризм має низку відмінностей. По-перше, "конгрессно-виставна" діяльність характеризується сезонністю. Традиційно "гаряча" виставний час – це весна і осінь, коли відзначаються піки за кількістю організованих виставок, кількості експонентів і відвідувачів. Наприклад, з 64 щорічних виставок по автомобільної спеціалізації на весняні місяці припадає понад 30, на вересень-листопад – понад 25 відсотків виставок. Що ж до відвідувачів, їх число також максимально в весняні і вересень-листопад. З 7 млн. відвідувачів виставок автомобільної спеціалізації більше трьох млн. відвідують виставки навесні і близько двох млн. восени. Так званий "мертвий сезон" настає, зазвичай, в літні і зимові місяці. Таке тимчасове розподіл виставок обумовлена тим, що організатори і відвідувачі виставок в літні час роз'їжджаються в відпустки чи займаються своєю основною діяльністю, а зимовий період проводити виставки не комфортно. Хоча виставки за деякими спеціалізаціями продовжують організовуватися в зимовий період, наприклад виставки інформаційних технологій, загалом сезон весна і осінь припадає понад 80% відвідувачів, і експонентів всіх щорічних виставок Західної Європи. Оскільки підйоми й падінняконгрессно-виставочной діяльності не збігаються з сезонними коливаннями класичного туризму із єдиною метою відпочинку, вона сприяє згладжування сезонної нерівномірності розвитку загалом, як і і бізнес-поїздки. По-друге, місця проведення виставок присвяченістранам-"лидерам у виробництві" рекламованої продукції. Лідерами за кількістю виставок автомобільної спеціалізації є Німеччина, та Франція. З 64 виставок даної спеціалізації у Німеччині щороку проводять близько 11 та Франції близько 14 виставок. Це тим, що Німеччина не одна із світових лідерів у машинобудуванні, зокрема у виробництві легкових авто у. Щороку Німеччина виробляють понад 6 млн. автомобілів. У секторі сільського господарства простежується той самий тенденція. Німеччина домінує за кількістю виставок сільськогосподарської спеціалізації. Росія має високопродуктивне сільському господарстві, частку яке припадає 17% ВНП¹⁶. Воно задовольняє потреби у продуктах харчування на 90%. Основний галуззю сільського господарства Німеччини є тваринництво. Крім Німеччини, великі сільськогосподарські виставки регулярно проводяться в Франції, Іспанії, Великобританії. З 66 виставок даної спеціалізації понад 40 кримінальних посідає ці держави.

По-третє, у європейському регіоні домінують внутрішніконгрессно-виставочние туристські потоки. У загальній сукупності відвідувачів виставок і конгресів на ділових туристів з країни-організатора цього заходу (зазвичай, з міст) загалом припадає близько 85–90%, інші відвідувачі – бізнесмени й бізнесмени із Європи. Наприклад, основними відвідувачами автомобільних виставок Німеччини є ділові туристи з відерця самій Німеччини, і навіть сусідніх держав (Австрії, Швейцарії, Франції), котрі прибувають із єдиною метою обміну досвідом. На європейські виставки, що мають міжнародний статус, приїжджають ділові туристи переважно з країн європейського регіону, і навіть з регіонів світу. Так, на Міжнародну промислову виставкою Ганновері (Німеччина) 2000 р. приїхало більш 250 тис. людина, їх 200 тис. прибули з інших країн Європи та світу (США, Австралії, Канади). Іноземні та немісцеві відвідувачі виставок проживають у готелях,конгресс-центрах ібизнес-отелях, котрі постраждали від виставкових центрів. Іноді їм доводиться бронювати місця у готелях протягом року до великих виставок. Кілька простіше проходить підготовка поїздок наавиасалони. З кожним роком їх відвідують великі делегації приблизно тому ж складі. Організація ж поїздок на вузькоспеціалізовані виставки, особливо невеликі, майже завжди пов'язані з фінансовими ризиками.

По-четверте, склад експонентів залежить статусуконгрессно-виставочного заходи. Якщо казати про відсоткове співвідношення національних (місцевих) і закордонних експонентів на виставках, йдуть переважно національні превалюють (близько 60%). Але є низку виставок, мають, зазвичай, міжнародного статусу, де число іноземних експонентів перевищує національних. Це виставки по автомобільної, туристської і спортивній тематиці, обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Деякі з виставок мають суто національного характеру. Їх відвідувачі і експоненти є жителями сусідніх міст цієї країни. У кожній спеціалізації може бути 2–3 найвагоміших виставки, які відомі в весь світ, мають міжнародного статусу і може збирати до 300 тис. відвідувачів. Яскравим прикладом такий виставки – Міжнародна туристська виставкаФИТЮР у Мадриді, котра щороку проводиться наприкінці – лютому. Цю виставку з'їжджаються фахівці з усього світу обмінюватись досвідом.

По-п'яте, багато виставки проводяться щорічно, приміром з продукції, що з промисловим виробництвом, що появою нових колекцій, тенденцій і товарів, які прагнуть певного часу і розробити й подальшого надання споживачеві. Деякі виставки проводяться раз на рік.

Поруч із бізнес-поїздками, і навіть конгресами, виставками і різного роду конференціями, виділяють особливий сектор ділового туризму –инсентив-тури. Ця різновид ділових поїздок має свої особливості. Компанії бере участь у таких заходах з двох причин. У- перших, підтримки зовнішнього іміджу компанії: 50% компаній в усьому світі проводять їх задля впровадження нового продукту ("промоушн"), 35 % – збільшення продажів своєї продукції, т. е. запрошують своїх ділерів і філії партнерів. По-друге, задля зміцненнявнутрикорпоративного клімату (заохочення), т. е. на свої співробітників (15% компаній).

Інсентив-тури приймають найрізноманітніші форми: наради й конференції "без краваток", презентації промоцію своєї продукції, поїздки відпочивати, заохочення, навчання співробітників, тренінги, виявлення участь. Участь даних заходах приймають зазвичай і працівники, і дилери, і регіональні партнери компанії.

Відповідно до європейському моніторингу, у Європі перші 10 країн, генеруючих туристські потоки, одночасно є головними європейськими "постачальниками" премійованих туристів (40% від загальної кількості премійованих міжнародних туристів). До цих країн слід віднести Німеччину, Великобританію, Францію, Італію, Нідерланди, Австрію, Бельгію, Швецію, Швейцарію й Італії. Щороку компанії цих країн витрачають більш 7 млрд дол. на заохочення своїх працівників. Не варто 80-х рр. лідерство на європейському ринкуинсентив-туризма належало Великобританії, переважно завдяки великому числу американських фірм, заснованих у Великій Британії.

Хоча на європейський ринок, доводиться половина всіхинсентив-путешествий у світ, вона відносно молодий і менше розвинений, ніж американський. З іншого боку, європейські клієнти більш мають в подорожах і вимогливіші під час виборів місця та отриманні послуг. Вони бажали б мати щось виняткове, що ні дозволити під час попередніх самостійних подорожей. З іншого боку, існують по крайнього заходу ще важливі різницю між північноамериканським та ринками. По-перше, європейці меншою мірою схильні брати з собою уинсентив-путешествия свого чоловіка, ніжсевероамериканци (лише 29% проти 70%). По-друге,инсентив-путешествия розглядаються з боку європейських компаній, як засіб винагороди своїх працівників, тоді як американські компанії розглядають їх як маркетингове засіб. Проте, на думку іноземних фахівців, у майбутньому становище зміниться: різницю між північноамериканської й європейської моделями стануть менш помітними [17, з. 150].

Основними генеруючими ринками інсентив-поїздок є фармацевтична індустрія, індустрія інформаційних технологій, фінансові, електронні і парфюмерно-косметичні компанії. Серед персоналу компаній найбільшеинсентив-путешествия робить найвище керівництво. Деякі компанії (більшою мірою США, ніж у Європі) приваблюють своїх дилерів на такі подорожі.

Для організаціїинсентив-туров на свої компанії користуються послугами спеціалістів у цій області. Роль таких фахівців більш широка, ніж в їхніх колег з звичайних туристських агентств. Вони підключаються на ранніх етапах процесу нагородження і тісно працюють із клієнтом (компанією) під час вирішення питань підвищення продуктивність праці, проблем мотивації та інших маркетингових питань з допомогою нагородження подорожами.

Співробітництво звичайно починаються з аналізу справ своїх клієнтів - і визначення виду винагороди, і навіть вивчення устремлінь поданих до нагороду працівників. По виконанні цих функцій фахівці проводять внутрішню рекламу програми просування, моніторинг діяльності працівників і виявляють переможців. Організація і проведення подорожі для переможців є заключним етапом його роботи. Компанії, виконують цих функцій, називають себе "будинкамиинсентив-путешествий" чи навіть ">инсентив-домами". Ці компанії тісно співробітничають із місцевими операторами, як та самої компанії з проведення зустрічей.