
- •1.2 Походження твердих горючих копалин
- •1.2.1 Вихідний матеріал й умови утворення твердих горючих копалин
- •Тема 1.2.2 Процеси утворення твердих горючих копалин
- •1.3.1 Класифікація підземних порожнин
- •2.1 Класифікація шкідливих впливів виїмки вугілля на нпс
- •2.4 Класифікація основних форм техногенного рельєфу земної поверхні при підземному видобутку вугілля
- •2.7 Класифікація заходів боротьби з рудничним пилом
- •Тема 2.9 Фактори, які вливають на самозаймання породних відвалів
- •1 Стадии самовозгорания и горения отвалов горных пород
- •2 Факторы влияющие на самовозгорание отвалов
- •Засоби гасіння породних відвалів
- •2.11 Утилізація шахтних відвалів
- •Тема 2.12 Порушення земної поверхні при будівництві та експлуатації гірських підприємств
- •1 Нарушение земель открытыми горными работами
- •2 Нарушения земель подземными горными работами
- •3 Воздействие на ландшафты геологоразведочных работ
- •3.1 Охорона споруд і природних об’єктів при підробці
- •Тема 5.2 Технологічна рекультивація земель при гірських розробках
- •5.3 Біологічна рекультивація земель при гірських розробках
- •Тема 5.4 Озеленення шахтних териконів і плоских породних відвалів
- •Тема 5.5 Використання земель, порушених підробкою
- •Тема 5.6 Використання тепла повітря, яке надходить з шахти
- •Тема 5.7 Утилізація метану, що отримують при підземній розробці вугілля
- •Тема 5.8.2. Умови утворення твердих горючих копалин
- •Тема 5.8.3 Систематизація і класифікація твердих горючих копалин
- •Порушення земної поверхні при будівництві та експлуатації гірських підприємств
- •Тема 6.1. Гіпотези неорганічного походження
- •Тема 6.2. Гіпотеза органічного осадово-міграційного походження нафти
- •Тема 6.3. Осадово-неорганічна гіпотеза формування нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.4. Груповий хімічний склад нафт і нафтопродуктів
- •Тема 6.5. Природні горючі гази
- •Тема 6.6 Охорона навколишнього середовища нафтових і газових родовищ
- •Тема6.6.1 Нафтогазова галузь і охорона навколишнього середовища
- •Тема 6.6.2 Охорона повітряного середовища, поверхневих і підземних вод, геологічного середовища й надр, ґрунтів, рослинності, тваринного миру
- •Тема 6.6.3 Оцінка екологічного ризику й аварійних ситуацій
- •Тема 6.6.4 Оцінка величини й значимості техногенного впливу
- •Тема 6.7 Екологічне картографування нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.7.1 Поняття екологічного картографування. Види екологічних карт
- •Тема 6.7.2 Геоэкологическое картографування
- •Тема 6.7.3 Еколого-геологічне картографування
- •Тема 6.7.4 Геоинформационное картографування
- •Тема 6.7.5 Картографування поясів екологічної безпеки нафтогазових родовищ
- •Тема 6.8 Екологічно орієнтовані технології розробки нафтогазових родовищ
- •Тема 6.8.1 Технологія кущового наклонно-ориентированного буравлення з використанням безкомірних технологій
- •Тема 6.8.2 Проектування й освоєння обріїв з високим тиском
- •Тема 6.9 Екологічне проектування нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.9.1 Екологічна оцінка
- •Тема 6.9.2 Інженерно-екологічні вишукування
- •Тема 6.9.3 Розробка проектів "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (овнс)
- •Тема 6.9.4 Розробка проектів "Охорона навколишнього середовища" (онс)
- •Тема 6.9.5 Екологічна експертиза
- •Тема 6.9.6 Участь громадськості
- •Тема 6.9.7 Розгляд альтернатив
- •Тема 6.10 Екологічний моніторинг нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.10.1 Поняття екологічного моніторингу
- •Тема 6.10.2 Структурно-логічна схема
- •Тема 6.10.3 Об'єкти екологічного моніторингу: природне й техногенне середовища й сфера взаємодії
- •Тема 6.10.4 Формування мережі режимних спостережень
- •Тема 6.10.5 Розробка програми організації виробничого екологічного моніторингу
- •Тема 7.1 Еколого - економічна оцінка освоєння рудних копалин
- •2 Оценка удорожания стоимости типовых геологоразведочных работ
- •3 Оценка вероятного эколого-экономического ущерба освоения месторождения
- •Тема 7.2 Характеристика складноструктурних родовищ
- •Тема 7.3 Інвестеційне проектування
- •Тема 7.4 Технологічний аналіз проектів
- •Тема 7.5 Фінансово – економічний аналіз та визначення ризиків
- •Экономический анализ
- •Институциональный анализ
- •Анализ риска
- •Тема 7.6 Техніко – економічне порівняння варіантів технології видобутку корисних копалин
- •Тема 7.6.1 Економічне обґрунтування
- •Тема 7.6.2 Послідовність вибору системи розробки копалин
- •1 Последовательность выбора системы разработки
- •2 Последовательность выбора оптимального варианта вскрытия
- •Тема 7.6.3. Порівняння варіантів при виборі схеми вскриття копалин
- •Тема 7.6.4 Визачення собівартості продукції та рентабельності гірничого виробництва
- •Тема 7.6.5 Оцінка ефективності інвестицій
- •Тема 7.6.6 Ресурсозбереження - базова ідея економічної експлуатації й відтворення природно-ресурсного потенціалу
- •Тема 7.6.7 Нормування водовідведення
- •Тема 7.6.8 Раціональне використання й охорона надр при експлуатації родовищ.
- •Тема7.6.9 Нормативи й порядок визначення норм споживання й водовідведення відповідно до процесів, характерних для шахт
- •Вариант 1
- •Вариант 2
- •Вариант 3
Тема 5.6 Використання тепла повітря, яке надходить з шахти
Горные отводы шахт Украины расположены среди плодородных земель. На этих землях размещены земельные отводы многочисленных шурфов и вентиляционных стволов, по каждому из которых ежесуточно выдается от 1,5 до 20 млн. м3 рудничного воздуха, содержащего большое количество тепла.
Температура воздуха, исходящего из подавляющего большинства шахт Донбасса, составляет 15-24°С, влажность 95-99 %, запыленность 5- 10 мг/м3.
Опыт, накопленный при выращивании овощей и фруктов в теплицах, показывает, что благоприятная температура воздуха в теплицах находится в пределах 22 - 26 °С.
Температура исходящих вентиляционных струй многих глубоких шахт Донбасса находится в течение всего года (зима и лето) в пределах температур, необходимых для теплиц. В тех случаях, когда температура исходящего воздуха ниже требуемой, для теплицы он может быть подогрет калорифером, при этом затраты топлива на подогрев будут значительно ниже, чем при подогреве холодного атмосферного воздуха.
Приведенные температуры исходящего воздуха (15 - 24 °С) замерены в шахте под вентиляционными стволами, где давление на 1500-3000 Па ниже атмосферного. Повышение давления этого воздуха на поверхности до атмосферного, а также нагрев воздуха в вентиляторе приведут к дополнительному повышению температуры его на 2—5°С. Однако из-за подсоса холодного воздуха в вентиляционные стволы температура исходящего из шахты воздуха может резко снизиться.
С учетом этого обстоятельства на первом этапе могут быть предложены четыре схемы использования исходящего из шахт воздуха для обогрева теплиц.
Первая схема, когда весь или большая часть воздуха непосредственно вентилятором главного проветривания направляется в теплицу (рис. 5.6.1,а).
Эта схема может быть применена в тех случаях, когда исходящий воздух поступает по вентиляционному стволу или скважине, которые используются только для проветривания шахты и не служат для подачи материалов и постоянного спуска-подъема людей. Подсосы воздуха с поверхности в этом случае не должны превышать 10—15 % от количества воздуха, проходящего по стволу, шурфу или скважине.
В тех случаях, когда подсосы холодного воздуха с поверхности значительны и снижают температуру воздуха, исключая возможность его использования в теплицах, целесообразно установить дополнительный вентилятор, забирающий воздух ниже сопряжения канала вентилятора со стволом и подающий для обогрева теплицы (рис. 5.6.1, б), - это вторая схема.
Дополнительный вентилятор может быть установлен на поверхности земли или в камере, расположенной ниже уровня земли.
По третьей схеме (рис. 5.6.1, в) предусматривается подогрев всего воздуха, выдаваемого вентилятором 7, или части его с помощью калорифера, установленного на нагнетательной стороне вентилятора главного проветривания. Эта схема может быть применена, когда температура исходящего воздуха под стволом ниже эффективной для теплицы и подсосы холодного воздуха с поверхности незначительны. При этих же условиях и больших подсосах холодного воздуха с поверхности может быть использована четвертая схема (рис. 5.6.1, г), по которой исходящий воздух забирается от сопряжения ствола с вентиляционным каналом 5, с помощью специально го вентилятора 6, подающего через калорифер 8 в теплицу.
Реализация предложенных схем позволит эффективно использовать тепло исходящих из шахт вентиляционных струй и снизить или исключить расходы на строительство и эксплуатацию котельных для теплиц.
Применение первой или второй схем обогрева теплиц, по предварительным подсчетам, позволит получить годовой экономический эффект около 60 тыс. грн. на 10000 м2 теплиц.
Рис. 45. Схемы обогрева теплицы воздухом, исходящим из шахты:
7 — вентиляционный ствол; 2 — подсос воздуха с поверхности; 3 — вентилятор главного проветривания; 4 — теплица; 5 — воздухозаборная труба; 6— дополнительный вентилятор; 7 — камера дополнительного вентилятора; 8 — калорифер