
- •1.2 Походження твердих горючих копалин
- •1.2.1 Вихідний матеріал й умови утворення твердих горючих копалин
- •Тема 1.2.2 Процеси утворення твердих горючих копалин
- •1.3.1 Класифікація підземних порожнин
- •2.1 Класифікація шкідливих впливів виїмки вугілля на нпс
- •2.4 Класифікація основних форм техногенного рельєфу земної поверхні при підземному видобутку вугілля
- •2.7 Класифікація заходів боротьби з рудничним пилом
- •Тема 2.9 Фактори, які вливають на самозаймання породних відвалів
- •1 Стадии самовозгорания и горения отвалов горных пород
- •2 Факторы влияющие на самовозгорание отвалов
- •Засоби гасіння породних відвалів
- •2.11 Утилізація шахтних відвалів
- •Тема 2.12 Порушення земної поверхні при будівництві та експлуатації гірських підприємств
- •1 Нарушение земель открытыми горными работами
- •2 Нарушения земель подземными горными работами
- •3 Воздействие на ландшафты геологоразведочных работ
- •3.1 Охорона споруд і природних об’єктів при підробці
- •Тема 5.2 Технологічна рекультивація земель при гірських розробках
- •5.3 Біологічна рекультивація земель при гірських розробках
- •Тема 5.4 Озеленення шахтних териконів і плоских породних відвалів
- •Тема 5.5 Використання земель, порушених підробкою
- •Тема 5.6 Використання тепла повітря, яке надходить з шахти
- •Тема 5.7 Утилізація метану, що отримують при підземній розробці вугілля
- •Тема 5.8.2. Умови утворення твердих горючих копалин
- •Тема 5.8.3 Систематизація і класифікація твердих горючих копалин
- •Порушення земної поверхні при будівництві та експлуатації гірських підприємств
- •Тема 6.1. Гіпотези неорганічного походження
- •Тема 6.2. Гіпотеза органічного осадово-міграційного походження нафти
- •Тема 6.3. Осадово-неорганічна гіпотеза формування нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.4. Груповий хімічний склад нафт і нафтопродуктів
- •Тема 6.5. Природні горючі гази
- •Тема 6.6 Охорона навколишнього середовища нафтових і газових родовищ
- •Тема6.6.1 Нафтогазова галузь і охорона навколишнього середовища
- •Тема 6.6.2 Охорона повітряного середовища, поверхневих і підземних вод, геологічного середовища й надр, ґрунтів, рослинності, тваринного миру
- •Тема 6.6.3 Оцінка екологічного ризику й аварійних ситуацій
- •Тема 6.6.4 Оцінка величини й значимості техногенного впливу
- •Тема 6.7 Екологічне картографування нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.7.1 Поняття екологічного картографування. Види екологічних карт
- •Тема 6.7.2 Геоэкологическое картографування
- •Тема 6.7.3 Еколого-геологічне картографування
- •Тема 6.7.4 Геоинформационное картографування
- •Тема 6.7.5 Картографування поясів екологічної безпеки нафтогазових родовищ
- •Тема 6.8 Екологічно орієнтовані технології розробки нафтогазових родовищ
- •Тема 6.8.1 Технологія кущового наклонно-ориентированного буравлення з використанням безкомірних технологій
- •Тема 6.8.2 Проектування й освоєння обріїв з високим тиском
- •Тема 6.9 Екологічне проектування нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.9.1 Екологічна оцінка
- •Тема 6.9.2 Інженерно-екологічні вишукування
- •Тема 6.9.3 Розробка проектів "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (овнс)
- •Тема 6.9.4 Розробка проектів "Охорона навколишнього середовища" (онс)
- •Тема 6.9.5 Екологічна експертиза
- •Тема 6.9.6 Участь громадськості
- •Тема 6.9.7 Розгляд альтернатив
- •Тема 6.10 Екологічний моніторинг нафтових і газових родовищ
- •Тема 6.10.1 Поняття екологічного моніторингу
- •Тема 6.10.2 Структурно-логічна схема
- •Тема 6.10.3 Об'єкти екологічного моніторингу: природне й техногенне середовища й сфера взаємодії
- •Тема 6.10.4 Формування мережі режимних спостережень
- •Тема 6.10.5 Розробка програми організації виробничого екологічного моніторингу
- •Тема 7.1 Еколого - економічна оцінка освоєння рудних копалин
- •2 Оценка удорожания стоимости типовых геологоразведочных работ
- •3 Оценка вероятного эколого-экономического ущерба освоения месторождения
- •Тема 7.2 Характеристика складноструктурних родовищ
- •Тема 7.3 Інвестеційне проектування
- •Тема 7.4 Технологічний аналіз проектів
- •Тема 7.5 Фінансово – економічний аналіз та визначення ризиків
- •Экономический анализ
- •Институциональный анализ
- •Анализ риска
- •Тема 7.6 Техніко – економічне порівняння варіантів технології видобутку корисних копалин
- •Тема 7.6.1 Економічне обґрунтування
- •Тема 7.6.2 Послідовність вибору системи розробки копалин
- •1 Последовательность выбора системы разработки
- •2 Последовательность выбора оптимального варианта вскрытия
- •Тема 7.6.3. Порівняння варіантів при виборі схеми вскриття копалин
- •Тема 7.6.4 Визачення собівартості продукції та рентабельності гірничого виробництва
- •Тема 7.6.5 Оцінка ефективності інвестицій
- •Тема 7.6.6 Ресурсозбереження - базова ідея економічної експлуатації й відтворення природно-ресурсного потенціалу
- •Тема 7.6.7 Нормування водовідведення
- •Тема 7.6.8 Раціональне використання й охорона надр при експлуатації родовищ.
- •Тема7.6.9 Нормативи й порядок визначення норм споживання й водовідведення відповідно до процесів, характерних для шахт
- •Вариант 1
- •Вариант 2
- •Вариант 3
Тема 2.12 Порушення земної поверхні при будівництві та експлуатації гірських підприємств
1 Нарушение земель открытыми горными работами
Воздействие на ландшафты открытых горных работ проявляется, в коренном переустройстве рельефа, с образованием техногенных отрицательных (денудационных) и положительных (аккумулятивных) форм.
Положительными формами рельефа, остающимися после производства открытых горных работ, являются отвалы, которые по отношению к контуру карьера подразделяются на внутренние, находящиеся внутри этого контура и внешние, располагающиеся вне контура карьера.
По форме, внешние отвалы могут быть:
плоскими, в случае если они сформированы посредством гидротранспортировки пород вскрыши;
платообразными, при транспортной системе разработки месторождения и одноярусной отсыпки в отвалы вскрышных пород или платообразными террасироваными, при многоярусной отсыпки тела отвала;
гребнеобразными или представлять собой систему гребней, образующихся при отсыпке верхнего яруса отвалов драглайнами, консольными отвалообразователями или драгами.
Отрицательными формами рельефа, остающимися после открытых разработок являются карьеры, траншеи и канавы, весьма различные по своим параметрам.
Карьер охватывает собой совокупность горных выработок, образованных при добычи полезного ископаемого открытым способом. В угольной промышленности карьер обычно называют разрезом, в практике разработки россыпей - полигоном.
Открытый способ разработки является основным направлением развития горной промышленности, что вызывает увеличение территорий, которые частично или полностью подвергаются нарушению. Интенсивное развитие открытых работ сопровождается ростом объемов и, соответственно, отвалов вскрышных пород.
Глубина рудных карьеров в настоящее время достигает 250 м. Текущий коэффициент вскрыши (количество вскрышных пород, приходящихся на единицу полезного ископаемого при открытых горных работах в т/т или м3/м3) составляет на железорудных карьерах 15 т/т, а на меднорудных достигает 20 т/т. В горнотехнической литературе отмечается, что через 30 лет глубина карьеров увеличится до 1000 м. С углублением карьеров изменится текущий коэффициент вскрыши до 30-50 т/т. Так как высота отвалов обычно не превышает 50 м и вряд ли может быть более 100 м, то для размещения такого большого объема вскрышных пород на поверхности земли потребуются значительно большие территории. Расчеты показывают, что при глубине открытых работ 500-1000 м площадь отвала будет превышать площадь карьера в 4-7 раз.
2 Нарушения земель подземными горными работами
Воздействие на ландшафты подземных горных разработок проявляется в образовании на поверхности Земли:
отвалов вскрышных и вмещающих пород;
хвосто и шламохранилищ, в которых накапливаются породные отходы, остающиеся после обогащения руд;
разного рода провалов и впадин, различающихся формой и глубиной.
Размеры и форма отвалов определяются несколькими обстоятельствами, в частности - технологией разработки месторождений и отвалообразования.
Провалы и впадины, образующиеся на поверхности земли в результате обрушения кровли подземных выработок, весьма различны по форме и размерам, определяющимися глубиной разработки, объемами извлекаемых из недр горных пород и руд, геометрией рудных залежей или угольных пластов.
Обнаженные горные породы в бортах провалов, поверхность терриконов, хвосто и шламохранилищ нередко становятся источником пылеобразования, а при разработке горючих полезных ископаемых дыма, причем в составе пыли и дыма в воздух могут попадать фитотоксчичные компоненты. Они же могут оказаться и в грунтовых водах, формирующих свой химический состав в провальных мульдах и отвальных породах. Таким образом, помимо воздействия на рельеф поверхности земли, подземные горные разработки могут также приводить к загрязнению поверхности почвы, растительности и подземных вод.