Розділ 1 Види, класифікація природних ресурсів. Закономірності формування, розповсюдження, розвитку різних видів природних ресурсів

Тема 1.1 Класифікація природних ресурсів

Зміст

1. Загальні поняття

2. Класифікації природних ресурсів

3. Поняття природо ресурсного потенціалу та ціклів

4. Критеріями економічної оцінки природоресурсного потенціалу

Конспект

1. Загальні поняття

Природні ресурси - це елементи і властивості природи, які використовуються людиною для одержання матеріальних та інших благ. Природні ресурси мають природне походження, проте, щоб перетворити їх на сировину, паливо, енергію і т. п., потрібні певні затрати праці на пошук, вивчення й освоєння, видобуток, відтворення та збереження. Залучені в сферу людської діяльності природні ресурси відносяться одночасно до природної та соціально- економічної сфери і стають одним з двох основних об’єктів природокористування. Таке проміжне становище природних ресурсів між природою та суспільством дозволяє класифікувати їх за різними критеріями.

2. Класифікації природних ресурсів

За природним джерелом походження: мінеральні, водні, ґрунтові, земельні, рослинні і тваринні, ресурси сонячної радіації, енергії вітру, води, що рухається і ін.

Щодо можливого використання в господарській діяльності людини: ресурси промислової сировини, паливні, енергетичні, сільськогосподарські, промислові, водогосподарські, рекреаційні та ін.

Одним з ознак, по яких класифікуються природні ресурси, є їх вичерпність і відновлюваність

Невичерпні ресурси - це переважно зовнішні стосовно Землі процеси і явища, такі як сонячна енергія і її похідні: вітрова енергія, енергія води, що рухається, енергія земних надр. У цій класифікації вода й повітря ставляться як до невичерпних, так і до вичерпних ресурсів. У кількісному відношенні ці елементи навколишнього середовища практично незмінні, а отже, і невичерпні. Але для культурно-побутових, господарських і промислових потреб потрібні повітря й вода певної якості, які погіршуються в результаті діяльності людини.

Вичерпні ресурси діляться на:

• відновлювані, здатні до самовідтворення;

• не відновлювані, що утворилися в надрах Землі в досить віддалені від нас періоди протягом багатьох мільйонів років;

• відносно відновлювані, здатні до відтворення в темпах, що відстають від темпів споживання.

Для одержання енергії, створення необхідної продукції людина знаходить, добуває й переміщає до місць переробки необхідні природні ресурси, утягуючи їх у ресурсний цикл.

3. Поняття природо ресурсного потенціалу та ціклу

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території - це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у їх сукупній споживчій вартості. У такому розумінні ПРП території посідає цілком певне місце в системі «суспільство - природа».

Сфера взаємодії природи й суспільства охоплює не лише безпосередньо експлуатовані, а й усі розвідані природні ресурси, що становлять ПРП території.

Разом із поняттям ПРП території використовують терміни «потенціал ландшафтний», «потенціал природних ресурсів».

Потенціал ландшафтний характеризує фізичний стан і енергетичну забезпеченість географічних ландшафтів, які визначають їхню здатність виконувати природоохоронні та соціально-економічні функції, а також задовольняти суспільні потреби через різні види природокористування.

Потенціал природних ресурсів - це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольняти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різноманітних видів господарської діяльності. Величина природного і ландшафтного потенціалів, на відміну від природно-ресурсного, оцінюється в природних (натуральних) показниках

Ресурсний цикл (РЦ) — це обмін речовин між природою та суспільством, що включає вилучення природних багатств із природи, залучення їх у господарський оборот і повернення після утилізації в навколишнє середовище (у трансформованому вигляді). РЦ організується за принципом маловідходного виробництва, яке у міру розвитку суспільства все більше має наближатися до безвідходного.

Таким чином, під ресурсним циклом розуміється сукупність перетворень і просторових переміщень речовини природи в процесі її освоєння, видобутку, переробки, споживання і кінцевого повернення в природу після використання. Заснована концепція ресурсних циклів на ідеї кругообігу речовин у природі, коли в ході природних перетворень природні елементи переходять із одного стану в інший, від одного компонента природи до іншого, за принципом замкнутого природного циклу. Такий кругообіг здійснює вода від випадання опадів на землю й на водойми, збору її в морях і океанах, у рослинах і тваринних організмах, подальшого випаровування і збору в атмосфері у вигляді опадів. Всі ці круговороти живляться енергетичним джерелом у вигляді сонячної енергії і практично не мають відходів.

Про те, що РЦ наближається до замкнутого, природному циклу, свідчить практика введення у другій половині XX століття утилізації промислових і побутових відходів в ряді розвинених країн. Потужна екологічна пропаганда серед населення, економічне стимулювання, жорсткі правові санкції (штрафи і т. д.) призвели до того, що значна частина відходів перетворилася у вторинні ресурси, що дають додаткову продукцію.

Ресурсні цикли близькі до природних, являючи собою одну з частин єдиного природноресурсного циклу, який протікає в різних середовищах: природному та соціально-економічному. Однак відмінною рисою ресурсного циклу є незамкнутий характер, тобто утворення маси відходів на всіх етапах — від видобутку до кінцевого використання природного речовини. Ресурсний цикл включає: 1) виявлення природних ресурсів; 2) підготовку їх до експлуатації; 3) вилучення з природного середовища; 4) перероблення; 5) споживання людиною; 6) повернення у природу