5. Розвиток монологічного мовлення дошкільників згідно програмам

• «Впевнений старт»

Монологічне мовлення.

• Формувати уміння будувати зв’язні монологічні висловлювання різних типів (розповіді-описи; сюжетні розповіді за картинами, з власного досвіду, творчі на задану чи обрану тему; перекази). Починати навчати складати розповіді-судження (оцінки), розповіді-міркування та розповіді-пояснення.

• Пропонувати користуватися поданим зразком, планом, а згодом спиратися на засвоєний алгоритм складання розповіді.

• Привчати висловлюватись логічно, без повторів, пауз, жестикуляції, дотримуватись основних структурних частин розповіді (початок, середина – основна частина, закінчення), придумувати назву своїм розповідям та вживати у складених текстах епітети, порівняння, фразеологізми, пряму мову персонажів із звертаннями тощо.

• Залучати дітей до складання розповідей-описів іграшок, предметів, предметних картинок, сюжетних картин і малюнків. Вправляти в умінні виділяти і називати предмет опису, його зовнішні ознаки, частини, характеризувати властивості, дії, призначення, співвідносити предмети мовлення з відповідними їм описами. Пропонувати спроби самостійного складання описових розповідей-загадок про об’єкти довкілля та описів по пам’яті.

• Розширювати досвід дітей у складанні різних видів сюжетних розповідей, поступово ускладнювати добір прийомів навчання сюжетного розповідання: за зразком, за поданим дорослим планом, за поданим початком або закінченням історії, з виходом за межі зображеного на картині, за серією картин чи малюнків, за опірними словами, колективне розповідання із складанням певних фрагментів єдиної розповіді та ін.

• Формувати елементарні навички оцінювального, пояснювального мовлення при складанні розповідей-суджень і пояснень, дотримання логіки причиново-наслідкових зв’язків у самостійних міркуваннях.

• При переказуванні літературних творів вчити осмислювати зміст почутого, усвідомлювати тему та провідну ідею твору, запам’ятовувати та відтворювати послідовність подій близько до тексту, спочатку орієнтуючись на запропонований план, згодом – і самостійно, використовуючи авторські мовленнєві звороти, засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори, повтори та ін.). Вчити слідкувати за логікою викладу свого та інших дітей і продовжувати переказ, розпочатий іншою дитиною чи дорослим, відтворювати певну логічну частину змісту. Розвивати емоційну чутливість до подій твору, вчинків і долі персонажів, вчити передавати у переказі авторські оцінки та власні ставлення. Заохочувати імпровізаційні спроби при передачі текстів.

• Залучати дітей до самоконтролю та самооцінки монологічного мовлення.

• Базовий компонент дошкільної освіти

Монологічне мовлення

Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, вміє пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу; планує, пояснює і регулює свої дії.

Монологічна компетенція

Володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення; складає різного типу розповіді, імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; доходить елементарних узагальнень, висновків; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів; виявляє словесну творчість у різних видах мовленнєвої діяльності.

• «Дитина в дошкільні роки»

Молодший дошкільний вік

Викликати в дітей інтерес до різних типів монологічного мовлення: опису, повідомлення, розповідання. Готувати дітей до самостійної оповіді. Відповідати на запитання вихователя двома-трьома реченнями за змістом сюжетних картин, за текстами знайомих оповідань, казок, в процесі розглядання картин, іграшок.

Закріплювати вміння складати спільні з вихователем коротенькі описові та сюжетні розповіді домовлянням, повторенням та самостійно складеними реченнями про іграшки, картини, власний досвід.

Залучати дітей до переказування змісту добре знайомих літературних творів за допомогою навідних запитань, підказування фраз.

Формувати в дітей уявлення про елементарну структуру висловлювань:

1. Описових – назва предмета, його ознаки, якості, властивості, призначення;

2. Сюжетних – початок, середина, кінцівка розповіді. Створювати ситуації, які б вимагали від дитини коротенького пояснення (про виконання дії, будова іграшок, майбутні ігри) для розвитку пояснювального мовлення.

Середній дошкільний вік

Вчити дітей складати описові розповіді про іграшки та предмети за зразком вихователя (1. Назва предмета чи іграшки. 2. Ознаки. 3. Властивості. 4. Будова. 5. Дії предмета чи дії з ним. 6. Оцінка цього предмета, ставлення дитини до нього), описові розповіді за змістом сюжетних картин (спільно з вихователем; вихователь починає, дитина продовжує; вихователь описує одне кошеня, а дитина інше), сюжетні розповіді за змістом знайомих дидактичних картин за зразком вихователя.

Прилучати дітей до складання розповідей на основі сюжетів дидак-тичних картин, розповідей про свою діяльність за зразком вихователя. Учдти розуміти композиційну структуру розповіді (початок, середина, кінцівка), ознайомити з різними мовними формами початку розповіді.

Переказувати добре знайомі дітям художні твори та казки, дотримуючись інтонаційних засобів виразності, використовуючи пряму мову.

Продовжувати розвивати пояснювальне мовлення (спочатку поясни, як ти будеш), спонукати дітей до міркування (Як ти гадаєш, чому так трапилося?).

Старший дошкільний вік

Вчити дітей логічно і послідовно будувати розповідь, без повторів, пауз, жестів (розвивати контекстне мовлення). Виділяти в розповіді початок, середину, кінцівку. Придумувати назву до розповіді. Вчити дітей у всіх видах розповідей вживати образні художньо-поетичні вирази, приказки, фразеологічні звороти, звертання, вигуки, вставні слова, пряму мову (діалогічні єдності).

Учити дітей будувати описові розповіді за планом вихователя, за змістом сюжетних картин, ігрових ситуацій, про іграшки, предмети, речі, предметні картинки, дотримуючись послідовної структури описової розповіді, складати описові загадки про іграшки, тварин, овочі, фрукти.

Складати сюжетні розповіді за змістом дидактичних картин, за зраз­ком та планом (друге півріччя) вихователя, придумувати свою назву до картин, розповідати про події, які передували зображеному на картині; та ті, які могли б відбутися з героями після зображеного на картині, складати розповіді за частинами картини (за вказівкою вихователя), об’єднуючи окремі розповіді в єдину цілу розповідь (колективна розповідь); розповіді в зв’язку зі змістом картини, за сюжетом картини, із власного досвіду; поєднання описової і сюжетної розповіді за змістом картини, розповіді за серією картин з одним сюжетом, що розвивається.

Вчити складати розповіді з власного досвіду про спогади дитинства, вихідний день, літній та зимовий відпочинок, дитячі ранки та свята, діяльність дітей за зразком та планом вихователя на запропоновану тему.

Складати сюжетні творчі розповіді за зразком та планом вихователя, на запропоновану тему, за опорними словами, за однією іграшкою та сюжетною ігровою обстановкою, продовження розповіді (казки), розпочатої вихователем.

Учити переказувати оповідання та казки близько до тексту за пла­ном вихователя, самостійно, продовжувати переказ інших дітей; емо­ційно передавати діалоги героїв твору, використовувати емоційне забарвлення мовлення дійових осіб, використовувати авторські текстові образні вирази, порівняння, метафори, примовки, звертання, вигуки, частки, виявляти творчу імпровізацію за текстом.

Розвивати оцінювальне (розповіді-оцінки) та пояснювальне мовлен­ня (пояснення майбутньої гри, будови малюнка, орієнтації на вулиці); стимулювати розповіді-міркування на різні теми (Чому падає листя з дерев? Чому ведмідь взимку спить? Чому деякі люди працюють вночі?).

Висновок: отже, завдання, які представляють програми для дітей дошкільного віку є важливими в процесі виховання і навчання дітей дошкільного віку. Вихователь повинен враховувати всі завдання готуючись до занять.