5. Облік інших довгострокових зобов’язань

До складу інших довгострокових зобов’язань відносяться виплати працівникам по закінченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, забезпечення, заборгованість дочірнім та материнським підприємствам тощо. Оскільки термін дії таких зобов’язань становить більше дванадцять місяців, то для оцінки і відображення їх у звітності застосовують ряд припущень та дисконтування грошових потоків.

Виплати по закінченні трудової діяльності включають пенсії, страхування життя, медичне обслуговування тощо, величина і порядок нарахування яких визначаються відповідними програмами.

Ці програми поділяються на програми з визначеним внеском і програми з визначеною виплатою.

Програми з визначеним внеском передбачають сплату фіксованих внесків до фонду, який є окремою юридичною особою. Цими внесками обмежується юридичне чи конструктивне зобов’язання підприємства і визначається розмір виплат працівникам по закінченні трудової діяльності.

Програма з визначеними виплатами передбачає щорічне відрахування підприємством суми, яка пов’язана з відомими майбутніми виплатами пенсій, виходячи з реальної кількості працівників. Розрахунок величини внеску поточного року є одним із найбільш складних завдань для облікових працівників. Для цього використовуються різні методи підрахунку цієї величини.

На суму відрахувань поточного року, визначену із застосуванням відповідних методів робиться запис:

	Витрати на пенсійне забезпечення
		Грошові кошти
		(або Пенсійні зобов’язання)

До інших довгострокових виплати працівникам відносять компенсації за період відсутності, виплати за вислугу років, з нагоди ювілеїв, через тривалу непрацездатність, виплати частки прибутку та премії, відстрочені компенсації.

Забезпечення – це зобов’язання з невизначеним терміном або сумою.

Вони виникають лише тоді, коли підприємство має теперішню заборгованість, яка виникла в результаті минулих подій.

Забезпечення включають: забезпечення на виплату відпусток працівникам, забезпечення на додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення щодо податків на прибуток, забезпечення щодо гарантійного ремонту, забезпечення реструктуризації, забезпечення на захист довкілля тощо.

В обліковій практиці підприємств зарубіжних країн мають місце також випадки переоформлення короткострокових зобов’язань на довгострокові, тобто рефінансування зобов’язань. Це може відбуватися у випадках скрутного фінансового становища і нестачі оборотних коштів.

У випадку конвертації короткострокових зобов’язань у довгострокові в примітках до фінансових звітів повинна бути відображена така інформація:

- загальний опис фінансової угоди про рефінансування;

- умови довгострокового зобов’язання, яке прийняло на себе підприємство замість короткострокового;

- якщо погашення короткострокової заборгованості відбувається шляхом передачі кредитору акцій підприємства, то необхідно описати види цих акцій, номінальну вартість та інші умови розміщення у кредитора.