Тема лекції 8: Облік короткострокових зобов’язань План лекції

1. Види зобов’язань та їх оцінка.

2. Облік розрахунків з постачальниками.

3. Облік короткострокових векселів виданих.

4. Облік розрахунків з персоналом та зобов’язань по заробітній платі.

5. Облік інших короткострокових зобов’язань.

6. Визначення теперішньої і майбутньої вартості грошей.

1. Види зобов’язань та їх оцінка

Зобов’язання включають заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення різних угод.

Іншими словами зобов’язання – це вимоги кредиторів стосовно активів підприємства, які мають вищий пріоритет порівняно з вимогам власників (Активи – Зобов’язання = Капітал).

Загальним правилом обліку зобов’язань є те, що вони реєструються тільки тоді, коли по них виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню в майбутньому (наприклад, зобов’язання підприємства виплачувати працівнику $2,000 в місяць) не вважаються заборгованістю і в обліку не відображаються.

Зобов’язання розглядаються як кредиторська заборгованість, якщо вони:

- мають місце в теперішньому часі і є наслідком минулих подій (придбання товарів, отримання кредиту банку тощо);

- пов’язані з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв’язків підприємства;

- мають визначений термін виконання (проте конкретна дата може бути невідома).

Залежно від порядку визначення сум заборгованості зобов’язання поділяють на:

1) фактичні (дійсні) - величина таких зобов’язань відома з договорів, контрактів, рахунків та інших документів, які їх підтверджують (заборгованість постачальникам за отримані, але не оплачені товарно-матеріальні цінності та послуги, за векселями виданими, за дивідендами до виплати, за нарахованою зарплатою, за отриманими авансами тощо);

2) умовні (майбутні) - це зобов’язання, точна сума яких може бути визначена лише з настанням певної дати (заборгованість по податку на прибуток, податку на майно, оплаті відпусток тощо).

Залежно від термінів погашення зобов’язання поділяються на:

1) короткострокові (поточні) - це зобов’язання, які повинні бути погашені впродовж року (з дати складання річного балансу) або одного операційного циклу незалежно від його тривалості.

2) довгострокові (непоточні) - це зобов’язання, термін погашення яких складає більше одного року або операційного циклу.

До короткострокових зобов’язань відносяться: короткострокові кредити банків та інші позики; частина довгострокових зобов’язань, що підлягає погашенню протягом року з дати складання балансу; торговельна кредиторська заборгованість; короткострокові векселі видані; заборгованість з оплати праці та інших нарахованих витрат; нараховані податки; дивіденди до виплати; нараховані непередбачені (потенційні) зобов’язання, одержані аванси, інші поточні зобов’язання.

Зобов’язання оцінюються згідно з принципом собівартості за номінальною вартістю, яка вимірюється поточною дисконтованою оцінкою очікуваного платежу. За короткостроковими зобов’язаннями величина дисконту є незначною і кредиторська заборгованість може бути відображена за номінальною вартістю в сумі, що підлягає сплаті в майбутньому. За довгостроковими зобов’язаннями сума дисконту в більшості випадків є суттєвою. Тому договірні платежі за відсотками і погашенням довгострокової заборгованості повинні бути дисконтовані.