Визначення вартості запасів по взуттєвому магазину Джона Брауна методом роздрібної інвентаризації

$

№ за/п	Показники	За собівартістю	За роздріб­ними цінами
1.	Запаси на початок періоду	450,000	680,000
2.	Вартість чистих закупівель	252,000	400,000
3.	Разом товарів для продажу (1+2)	702,000	1,080,000
4.	Питома вага собівартості товарів для продажу у їх вартості за роздрібними цінами (702,000 : 1,080,000 = 0,65)
5.	Вартість реалізованих товарів за роздрібними цінами	-	800,000
6.	Вартість товарів на кінець звітного періоду за роздрібними цінами (1,080,000 – 800,000)	-	280,000
7.	Вартість товарів на кінець звітного періоду за собівартістю (280,000 х 0,65)	182,000	-

Метод валового прибутку використовується більшістю торговельних підприємств, через те, що він є нескладним і дозволяє швидко визначити залишок товарних запасів на кінець звітного періоду необхідний для складання фінансових звітів. Суть його полягає в тому, що якщо рівень валового прибутку у поточному році залишається незмінним в порівнянні з попереднім роком, то загальну суму чистої реалізації можна розділити на дві частини:

- валовий прибуток;

- вартість реалізованих товарів.

Методика розрахунку величини запасів на кінець періоду при використанні методу валового прибутку передбачає таку послідовність:

- встановлюється питома вага валового прибутку і вартості реалізованих товарів у чистому обсязі реалізації;

- визначається вартість товарів для продажу як сума запасів на початок періоду плюс вартість чистих закупівель за звітний період;

- визначається вартість (собівартість) реалізованих товарів як добуток суми чистого обсягу продажу за період і відсотка вартості товарів у чистому обсязі реалізації;

- розраховується залишок товарів на кінець періоду шляхом віднімання від вартості товарів для продажу вартості реалізованих товарів.

5. Відображення запасів у фінансовій звітності

Для забезпечення об’єктивної оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, підприємства зарубіжних країн оцінюють і відображають їх за нижчою з двох оцінок – ринковою ціною або собівартістю (принцип обачності).

У зарубіжній практиці використо­вують­ся три основні підходи до застосування правила нижчої оцінки (табл. 5.5):

- поштучний (позиційний) метод (за видами запасів), у відповідності з яким для кожного виду або одиниці запасів порівнюється їхня собівартість і ринкова вартість. При цьому встановлюється менша величина, яка приймається за облікову. Для визначення загальної величини запасів, суми по всіх товарних позиціях додаються;

- метод основних категорій запасів (товарних груп), згідно з яким порівнюється собівартість і ринкова вартість основних товарних груп запасів. При цьому, знову ж таки, встановлюється менша величина, яка приймається за облікову. Для визначення загальної величини запасів, суми по всіх товарних групах додаються;

- метод загальної величини запасів, який передбачає оцінку всіх запасів за собівартістю і ринковою вартістю. Після цього для оцінки запасів вибирається менша величина.

Таблиця 5.5