Розташування пасивів підприємства за ознакою зростання термінів їх погашення
Пасиви |
|
1 |
Короткострокові фінансові зобов’язання |
2 |
Рахунки до оплати |
3 |
Векселі видані |
4 |
Короткострокові позики банків |
5 |
Інші короткострокові зобов’язання |
6 |
Довгострокові фінансові зобов’язання |
7 |
Довгострокові позики банків |
8 |
Інші довгострокові зобов’язання |
Таблиця 2.9
Розташування капіталу підприємства за ознакою зниження його постійності
Капітал |
|
1 |
Інвестований капітал |
2 |
Резервний капітал |
3 |
Інший капітал та резерви |
4 |
Нерозподілений прибуток минулих років |
5 |
Фінансовий результат звітного року |
Активи – це економічні ресурси, контрольовані підприємством, які набуто в результаті попередніх операцій і від використання яких очікується одержання доходу чи іншої економічної вигоди в майбутньому.
Активи поділяються на чотири групи: поточні активи, інвестиції, нерухомість і обладнання, нематеріальні активи.
Зобов’язання - це зовнішні джерела формування активів підприємства у вигляді кредиторської заборгованості, що виникла в результаті минулих подій і яка має бути погашена у встановлений термін, що спричинить вибуття ресурсів із підприємства, котрі втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов’язання поділяються на поточні і довгострокові.
Власний капітал – це залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов’язань.
Згідно із загальноприйнятим принципом собівартості оцінка отриманих активів здійснюється за фактичними витратами на їх придбання чи на власне виробництво. Але у зв’язку зі зміною їхньої вартості в процесі використання, активи оцінюються і показуються у балансі за реальною (чистою) вартістю.
Події після дати балансу поділяють на два види:
1) події, які засвідчують обставини, що існували на дату балансу і впливають на стан активів та зобов’язань, тому вимагають коригування їх оцінки (наприклад, реалізація запасів нижче собівартості чи продаж основних засобів за ціною, нижчою за їх балансову вартість);
2) події, що вказують на обставини, які виникли після дати балансу. Такі події не мають впливу на стан активів та зобов’язань і вимагають розкриття характеру та наслідків подій, якщо вони істотні, в примітках до фінансової звітності (наприклад, об’єднання підприємств після дати балансу або продаж великого дочірнього підприємства).
3. Характеристика звіту про прибутки і збитки
Основне призначення звіту про прибутки і збитки полягає в тому, щоб показати процес формування кінцевого фінансового результату від господарської діяльності підприємства. У зарубіжних країнах стандартної форми цього звіту не існує. Проте при його складанні більшість підприємств дотримуються положень міжнародних стандартів фінансової звітності.
Звіт про прибутки і збитки може бути складений на операційній основі та на основі елементів витрат й мати горизонтальну та вертикальну форму побудови.
В окремих країнах (Франція, Бельгія, США, Великобританія, Нідерланди, Данія, Ірландія, Швейцарія та ін.) підприємства мають свободу вибору стосовно того подавати звіт про прибутки і збитки в горизонтальній чи вертикальній формі.
Вертикальна форма звіту про прибутки і збитки передбачає послідовне розкриття інформації про доходи і витрати підприємства з групуванням операційних витрат за функціями діяльності (виробництво, збут, дослідження, управління). Дана форма передбачена до застосування законодавчими актами таких країн як Німеччина та Греція. Така форма звіту про прибутки і збитки може подаватися за одноступеневим і багатоступеневим форматом.
При одноступеневому форматі звіт про прибутки і збитки має більш спрощену форму і складається з двох розділів: перший - це перелік усіх доходів, одержаних підприємством, другий - це перелік усіх витрат підприємства за звітний період. Різниця між цими розділами складає фінансовий результат від звичайної діяльності.
При отриманні підприємством доходів, які не є безперервними, тобто не повторюються періодично із року в рік, звіт про прибутки і збитки складається ним за багатоступеневим форматом. В такому звіті відображається послідовний процес формування кінцевого фінансового результату (прибутку чи збитку).
МСБО 1 “Подання фінансових звітів” визначає, що у звіті про прибутки і збитки повинні бути обов’язково відображені такі статті: дохід; фінансові витрати; частина прибутків чи збитків асоційованих та спільних підприємств, облікована за методом участі в капіталі; податкові витрати; загальна сума, що складає підсумок: а) прибутку або збитку (після вирахування податків) від діяльності, що припиняється; б) прибутку або збитку (після вирахування податків), визнаного від реалізації активів чи реалізації групи (груп), які належать до діяльності, що припиняється; прибуток або збиток.
Зміст звіту про прибутки і збитки можна виразити формулою:
Доходи – витрати = чистий дохід (прибуток)
Структурно звіт про прибутки і збитки складається з таких розділів
1. Доходи за видами:
- від реалізації продукції;
- від реалізації товарів;
- від надання послуг та виконання робіт;
- інший операційний дохід.
2. Витрати за напрямками:
- собівартість реалізованої продукції (товарів);
- витрати на збут;
- адміністративні витрати;
- інші операційні витрати.
3. Дохід від операційної діяльності (1-2).
4. Фінансові доходи та витрати.
5. Дохід від звичайної діяльності до оподаткування (3+- 4).
6. Витрати на сплату податків з прибутку.
7.Чистий дохід від звичайної діяльності (5-6).
8. Надзвичайні (екстраординарні) статті (статті, які мають випадковий і нерегулярний характер): прибутки та збитки.
9. Прибуток до оподаткування (7+- 8).
10. Податок на прибуток.
11. Прибуток після оподаткування (9-10).
12. Частка меншості.
13. Чистий прибуток (11+- 12).
14. Випущено звичайних акцій.
15. Дохід на акцію (13 : 14).
Статті операційних витрат поділяються на підкласи і в залежності від їхньої класифікації можуть бути використані два варіанти аналізу витрат:
1) за характером (елементами) витрат (витратний варіант);
2) за функціями витрат (операційний варіант).
Схема побудови звіту про прибутки і збитки на основі елементів витрат та на операційній основі наведена на рис. 2.1. і рис. 2.2.
-
1
Дохід від реалізації
+
2
Інший операційний дохід
+ (-)
3
Зміни обсягів незавершеного виробництва та готової продукції
-
4
Витрати на матеріали
Витрати на елементній основі
-
5
Витрати на виплати працівникам
-
6
Витрати на амортизацію
-
7
Інші операційні витрати
=
8
Прибуток ( збиток) від операційної діяльності
+ (-)
9
Прибуток (збиток) від фінансової та іншої звичайної діяльності
=
10
Прибуток (збиток) від звичайних подій
-
11
Витрати на сплату податків з прибутку
=
12
Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності
+ (-)
13
Прибуток (збиток) від надзвичайних подій за мінусом податків
=
14
Чистий прибуток (збиток) за період
Рис. 2.1. Структурна побудова звіту про прибутки і збитки на елементній основі
-
1
Дохід від реалізації
-
2
Собівартість реалізованої продукції
=
3
Валовий прибуток (збиток)
+
4
Інший операційний дохід
-
5
Витрати на реалізацію
Витрати на функціональній основі
-
6
Адміністративні витрати
-
7
Витрати на дослідження та розробки
-
8
Інші операційні витрати
=
9
Прибуток ( збиток) від операційної діяльності
+ (-)
10
Прибуток (збиток) від фінансової та іншої звичайної діяльності
=
11
Прибуток (збиток) від звичайних подій
-
12
Витрати на сплату податків з прибутку
=
13
Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності
+ (-)
14
Прибуток (збиток) від надзвичайних подій за мінусом податків
=
15
Чистий прибуток (збиток) за період
Рис. 2.2. Структурна побудова звіту про прибутки і збитки на функціональній основі
Згідно з витратним варіантом операційні витрати у звіті про прибутки і збитки групуються за однорідними економічними елементами (матеріали, оплата праці, амортизація та ін.), а не за функціональним призначенням (виробництво, збут, управління) як при операційному варіанті.
Варіант подання операційних витрат за функціями витрат передбачає їх групування відповідно до таких функцій як виробництво (собівартість реалізованої продукції), збут, управління тощо. Тому виробничі витрати відносять до собівартості реалізованої продукції, а решта витрат включають до витрат на збут, адміністративних та інших операційних витрат.
На торговельних підприємствах, які використовують систему періодичного обліку запасів, собівартість реалізованих товарів обчислюють балансовим методом наступним чином:
Собівартість реалізованих товарів = Товарні запаси на початок періоду + Товари придбані за період - Товарні запаси на кінець періоду.
Виробничі підприємства, що використовують таку систему обліку запасів собівартість виготовленої продукції розраховують за формулою:
Собівартість виготовленої продукції = Вартість матеріальних запасів на початок періоду + Вартість запасів придбаних за період + Вартість прямих витрат на оплату праці за період + Вартість загальногосподарських накладних витрат за період - Вартість матеріальних запасів на кінець періоду.
В свою чергу собівартість реалізованої продукції розраховується за формулою:
Собівартість реалізованої продукції = Готова продукція на початок періоду + Собівартість виготовленої продукції за період - Готова продукція на кінець періоду.
Як додаток до звіту про прибутки і збитки може складатися ще один невеликий за обсягом звіт про нерозподілений прибуток. У цьому звіті показується розподіл чистого прибутку (після сплати податку), а також його залишки на початок і кінець звітного періоду.
Нерозподілений прибуток на кінець періоду залишається в розпорядженні підприємства і використовується для забезпечення і розширення господарської діяльності у майбутньому.