Тема 5. Гроші та їх функції. Грошовий обіг.

1. Виникнення і сутність грошей

2. Закони грошового обігу

3. Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки

Поява грошей та грошової вартості передував довгий і складний процес розвитку обміну і форм вартості. Першою формою вартості є проста, одинична, або випадкова форма вартості. Вона виникла в умовах первісного ладу, коли обмін мав випадковий, а не масовий характер. Община зрідка обмінювалась продуктами своєї праці.

Цю форму вартості можна виразити таким співвідношенням: 100 кг зерна = 20 м полотна ( Т1=Т2). В цьому співвідношенні перший товар ( зерно) відіграє активну роль, тобто виражає свою вартість у певний кількості споживної вартості другого товару ( полотна ) і знаходиться у відносній формі вартості.

Другий товар відіграє пасивну роль, оскільки використовується для визначення вартості першого товару. Він знаходиться в еквівалентної формі вартості, тобто витупає відносно першого товару як рівна вартість, або еквівалент. Це значить, що товар – еквівалент та втілена ньому конкретна праця є формою виразу суспільної абстрактної праці. З цим і пов’язана таємниця грошей.

Розвиток суспільного поділу праці і зростання виробництва зумовили подальший розвиток обміну, який стає регулярнішим. Це означає перехід до повної, або розгорнутої форми вартості, коли один товар може, обмінюватись на багато інших товарів, які виступають в ролі еквівалента. В таких умовах часто починають проявлятись суперечності обміну, околи власнику одного товару потрібен не той товар, який йому пропонують, а інший. Це викликає необхідність у такому товарі — еквіваленті, який би задовольнив потреби всіх інших товаровиробників. Тому роль еквівалента закріплюється за одним товаром, який стає загальним еквівалентом. В такому випадку безпосередній обмін товару на товар зникає, що означає перехід до загальної форми вартості. Функцію загального еквівалента у різних народів і на різних етапах розвитку виконували різні товари ( худоба, шкіри диких звірів, хутро, слонова кістка тощо). В умовах подальшого розвитку продуктивних і розширення ринку функція загального еквівалента закріплюється на всіх рівнях за одним товаром, який і став грішми, що і привело до утворення грошової вартості.

Гроші — це товар, який є загальним еквівалентом для всіх інших товарів. За його споживною вартістю постійно закріплена функція загального еквівалента. Отже, виникнення грошей є історичним процесом, в основі якого лежить розвиток товарного виробництва та обміну. Причини виникнення грошей — в загостренні суперечностей товарного виробництва і обміну.

Гроші — це втілення суспільної праці і вартості, незалежно від того, в який галузі затрачена праця і де ця вартість створена. Тому гроші дають право на привласнення будь якого товару. З появою грошей товарний світ розпадається на товари і гроші. На одному полюсі виявляються всі товари як споживні вартості, на іншому — гроші як втілення вартості. Така поляризація товарів і грошей веде до розв’язання суперечності між споживною вартість і вартістю.

Якщо товар продано, це є доказом того, що його споживна вартість комусь потрібна і що він має вартість. Остання у вигляді грошей залишається у руках товаровиробника. І він може придбати відповідно до їх величини потрібну йому споживну вартість.

Роль грошей спочатку виконували срібло і золото, а з початку ХХ ст. одна країна за іншою переходять до золотої валюти. Золото як грошовий матеріал мало певні переваги перед іншими товарами. Це його подільність, однорідність, компактність, збереженість. Але внутрішня суперечливість грошей і зміна конкретно історичних умов їх функціонування обумовлюють постійну зміну видів грошей.

Поряд з металевими грішми виникли і паперові кредитні гроші. «Золотий вік» грошей виявився недовгим. Починаючи з періоду Першої світової війни, посилився процес демонетизації золота, тобто воно почало втрачати грошові функції. В сучасної грошовій системі переважають кредитні гроші, з’явились « пластикові», « електронні» та інші види грошей. З появою грошей суспільство одержало механізм вирішення цілого ряду проблем.