Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський національний аграрний університет

Кафедра економічної теорії і

суспільних наук

ПОЛІТЕКОНОМІЯ :

опорний конспект лекцій

для студентів першого курсу обліково-фінансового факультету

напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

Зміст дисципліни «ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»

Модуль I. Загальні основи економічної теорії ( політекономія)

Тема 1. Предмет і метод дисципліни «Політекономія»

Тема 2. Суспільне виробництво, його фактори та результати.

Тема 3. Власність та її форми.

Тема 4. Товарне виробництво

Тема 5. Гроші та їх функції. Грошовий обіг

Модуль 2. Принципи функціонування ринкової економіки

Тема 6. Ринок і механізм його функціонування

Тема 7. Ринкова інфраструктура

Модуль 3. Підприємство в системі ринкових відносин

Тема 8. Економічні основи функціонування підприємства. Підприємництво.

Тема 9. Аграрні відносини. Основи підприємництва

в аграрному секторі економіки

Тема 10. Доходи населення

Модуль 4. Суспільне відтворення. Макроекономічна стабільність.

Тема 11. Суспільне відтворення. Циклічність як фактор макроекономічної стабільності.

Тема 12. Фінансово-кредитна система суспільства

Тема 13. Державне регулювання ринкової економіки

Модуль 5. Сучасне світове господарство

Тема 14. Світове господарство. Система міжнародних економічних відносин

Тема.15 Глобальні економічні проблеми

Введення

Сьогодні потреба в економічних знаннях вельми велика на всіх рівнях від держави до різних ринкових інститутів, від законодавчих до виконавчих органів управління, від фахівців до учнів. В силу обставин всі ми стаємо трошки економістами, бо, як дотепно зауважив Бернард Шоу, економіка — це вміння користуватися життям найкращим чином. Економічна теорія, побудована на фактах реальної дійсності, допомагає зрозуміти всю складність відбуваються у світі, орієнтуватися в історичному русі. Економічні знання є обов'язковою складовою гуманітарної освіти та професійної підготовки студентів. Головне завдання економічної освіти студентів полягає у формуванні сучасного типу економічного мислення і поведінки на основі вироблення уявлень про структуру та функції основних ланок ринкової економіки, про логіку та ефективності головних економічних процесів, принципах прийняття оптимальних економічних рішень, правових та етичних засадах функціонування та взаємодії суб'єктів економіки. Економічні знання - обов'язкова умова виховання студентів як громадян з активною життєвою позицією. І чим глибше економічні знання, тим вище рейтинг фахівця будь-якого профілю.

Тема 1: Предмет і методи економічної теорії(політекономії)

1. Матеріальне виробництво — основа життя людського суспільства.

2. Процес праці та його елементи

3. Предмет економічної теорії ( політекономії), економічні відносини та їх система

4. Методи і функції економічної теорії. Економічні закони і їх система.

5. Політекономія и економічна політика

1. Матеріальне виробництво — основа життя людського суспільства.

Щоб жити, працювати, любити, писати вірші, складати музику і вивчати зірки необхідно спочатку щось є, десь жити ,у щось одягатися. Їжа, житло, одяг - ось три проблеми, навколо яких будується і організовується суспільство. Отже, ці блага потрібно виробляти. Може бути, деяким здасться це не зовсім благородно, але без цього не може людина займатися духовною діяльністю. Це необхідна умова, передумова людського життя і, звичайно ж існування духовного світу людини. Без виробництва немає людського життя, немає і духовної її сутності. Якщо уявити, що на якийсь час людство не вироблятиме, то неминуче виникне голод.

На практиці зниження рівня матеріального виробництва завжди призводить до загострення багатьох соціальних проблем. Спостерігається падіння духовності суспільства, моралі, культури, загострюється кримінальна обстановка, зростає кількість крадіжок, вбивств і т.д., тому відродження культури і духовного рівня суспільства неможливо без підйому і розвитку економіки.

2. Процес праці та його елементи

Вихідним моментом всякого матеріального виробництва є праця. Трудитися поодинці неможливо. Праця передбачає спілкування. Люди спілкуючись, обмінюються досвідом, не тільки своїми турботами, думками, але й діяльністю. Користуються в процесі виробництва досягненнями, досвідом один одного. Тому можна стверджувати, що основою спільного життя людей є їх спільна трудова діяльність.

Процес праці неможливий без трьох своїх елементів: самої праці, засобів праці і предметів праці.

Праця, з одного боку, це усвідомлена діяльність людини, спрямована на перетворення природи, пристосування її для задоволення людських потреб. З іншого боку, праця - це витрачання людської робочої сили.

Робоча сила є сукупність фізичних і духовних здібностей людини, якими він потенційно своєму розпорядженні і використовує при виробництві матеріальних благ.

Засоби праці є комплекс речей і предметів, за допомогою яких людина трудитися, виробляє матеріальні блага. Це енергія, машини, механізми і т.д.

Предметом праці є те, на що спрямований людську працю або те з чого виробляються матеріальні блага. Ця сировина, матеріали, напівфабрикати і т.д.

Засоби праці та предмети праці разом є засоби виробництва.

Необхідно відзначити, що сама праця, засоби праці і предмети праці не можуть існувати і функціонувати без природи (поза природи) і її ресурсів.

Земля виступає і як географічний фактор виробництва (просторовий аспект) і як головний засіб праці, і як головний предмет праці. У процесі виробництва використовуються її надра - вся сукупність корисних копалин, а також її біологічні, фізичні властивості. Отже, поза природи, без землі не може бути ніякого виробництва.

Таким чином, можна виділити три фактори виробництва: праця, засоби виробництва і землю. Робоча сила здійснює жива праця за допомогою засобів виробництва, в яких втілений працю (уречевлена ​​праця). Робоча сила виступає в процесі виробництва як особистий фактор, а засоби виробництва - як речовинний. Робоча сила і засоби виробництва в сукупності представляють собою продуктивні сили суспільства. Продуктивні сили - це лише одна сторона суспільного виробництва. Інший його стороною є виробничі відносини.

У ході виробництва люди вступають у певні відносини. Одні з них організують виробництво, інші безпосередньо зайняті в ньому, треті доводять готовий продукт до споживача і т.д., тобто виробництво організовано. Такі відносини називаються організаційно-економічними.

Організація виробництва залежить від конкретної форми власності, пануючої в суспільстві. Ми будемо мати на увазі власність на фактори виробництва (робочу силу, землю і засоби виробництва). Такі відносини називаються соціально-економічними і становлять зміст організаційно-економічних відносин. Разом вони становлять виробничі відносини, тобто економічні. Кому належать засоби виробництва, в його інтересах і ведеться виробництво. Якщо засоби виробництва належать колективу, значить в інтересах колективу і ведеться виробництво і т.д. (держава, індивід)

Таким чином, економічна наука вивчає виробничі відносини, які виникають між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання, матеріальних благ і послуг.

Господарська діяльність являє собою складний комплекс явищ і процесів, в якому виділяються 4фази: саме виробництво, розподіл, обмін і споживання.

Виробництво — це процес створення матеріальних і духовних благ.

Розподіл — це процес визначення частки, кількості, пропорції, в якій кожен господарюючий суб'єкт бере участь у виробленому продукті.

Обмін — це процес руху матеріальних благ і послуг від одного суб'єкта до іншого і форма суспільного зв'язку виробників і споживачів.

Споживання — це процес використання результатів виробництва для задоволення певних потреб.

Весь процес виробництва являє собою перетворення людиною природних ресурсів у предмети споживання. Людські потреби зростають з часом кількісно і якісно. А ресурси в певний момент часу обмежені, деякі з них рідкісні. Людство завжди намагалося подолати обмеженість ресурсів. Це і було практично основною причиною всіх воєн в його історії. З іншого боку людство завжди боролося за економію цих ресурсів. Піднімаючись сходами розвитку люди вдосконалювали процес виробництва та підвищували продуктивність праці, як могли економили робочий час.