6. Поняття спадкового права і спадкування

Спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи до спадкоємців.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) після смерті фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємство може відбуватися двома шляхами — за законом і за заповітом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто і вчинен­ня його через представника не допускається.

Однак заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Так, право на обов'язкову частку у спадщині мають:

• неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

• непрацездатна вдова (вдівець);

• не працездатні батьки.

Зазначені особи успадковують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

.

У разі спадкування за законом встановлюється 5 черг спадкоємців

Перша черга:

• Діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті;

• Подружжя (чоловік або дружина);

• Батьки.

Друга черга:

• Рідні брати та сестри спадкодавця;

• Його баба та дід як із з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга:

• Рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга:

• Особи які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш, як 5 років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга:

• Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня;

• Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Тема 11. Основи сімейного права

1. Поняття сімейного права. Шлюб і сім'я.

Сімейне право - сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї.

Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

СК України визначає загальні засади укладання шлюбу. Ним визначені наступні положення:

1) Для укладення шлюбу необхідна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років - для жінок. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено , що це відповідає її інтересам.

2) Кодексом визначені категорії осіб, шлюб між якими заборонений. Так відповідно до ст. 26 СК України, у шлюбі між собою не можуть перебувати особи:

- які є родичами по прямій лінії споріднення;

- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків, неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);

• двоюрідні брат та сестра, рідна тітка, дядько та племінник, племінниця.

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;

- усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Порядок припинення шлюбу.