2.Поняття юридичної особи.

Юридичною особою визнається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридичними особами визначаються організації, що мають такі ознаки:

• Організаційна єдність;

• Мають відокремлене майно;

• Можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, виконувати обов’язки;

• Можуть бути позивачами і відповідачами в загальному чи господарському суді;

• Мають рахунок у банку;

• Найменування мають свій статут або положення.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, передбачених законом.

3. Поняття права та форми власності

Право власності – центральний інститут цивільного права. Він являє собою систему правових норм, що врегульовують відносини власності.

Зміст права власності включає три повноваження: право володіння, право користування та право розпоряджання.

Право володіння – це можливість фактичного утримання конкретною особою конкретної цінності у своєму господарстві.

Право користування полягає у законній можливості володільця використовувати корисні властивості конкретних цінностей.

Право розпоряджання – це законна можливість визначення фактичної або юридичної долі цінності .

Тільки власник має всі три повноваження – право володіння, право користування і право розпоряджання. Інші особи – не власники – можуть володіти і користуватись цінностями, але розпоряджатись ними воно не в праві.

4. Форми права власності за законодавством України.

Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суб’єктами права власності є Український народ, фізичні та юридичні особи, інші учасники цивільних відносин, які є рівними перед законом.

Форми права власності.

5. Поняття і види цивільних договорів.

Договором називається погоджене волевиявлення двох або більше осіб спрямоване на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.

Договір купівлі – продажу – це угода, за якою продавець зобов’язується передати цінності у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти ці цінності і сплатити за них обумовлену суму.

Договір позики – це угода, за якою позикодавець передає позичальнику у власність чи оперативне управління гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Договір майнового найму – це угода, за якою наймодавець зобов’язується передати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.