
- •Тема 11. Витрати і собівартість
- •1. Визначення витрат та їх класифікація
- •Класифікація витрат підприємства.
- •2. Визначення точки беззбитковості
- •3. Собівартість та напрямки планування витрат
- •4. Етапи планування собівартості.
- •5. Класифікація цін, методи ціноутворення.
- •Методи ціноутворення
- •Метод „витрати плюс прибуток”
- •Метод мінімальних витрат
- •Метод надбавок до ціни
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 13. Організація виробництва
- •Виробничий процес та принципи його організації.
- •Характеристика різних типів виробництва
- •3. Способи поєднання операцій технологічного циклу.
- •4. Методи організації виробництва.
- •Питання для самоконтролю:
- •11. Що з переліченого є умовою впровадження потокового виробництва:
- •Тема 14. Техніко-технологічна база виробництва
- •1. Показники рівня техніко-технологічної бази підприємства
- •2. Зміст плану технічного розвитку підприємства
- •3. Вплив нтп на технічний розвиток підприємства
- •Показники рівня техніко-технологічної бази підприємства
- •2. Зміст плану технічного розвитку підприємства
- •3. Вплив нтп на технічний розвиток підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Виробнича і соціальна інфраструктура
- •Внутрішня інфраструктура підприємства.
- •Об’єкти соціальної інфраструктури.
- •4.Проблема збалансованості розвитку виробничої та соціальної інфраструктури.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 16. Регулювання, прогнозування та планування діяльності План
- •1. Основні економічні функції держави.
- •2. Система планів підприємства.
- •3. Етапи та методи планування.
- •4. Поняття, зміст і структура бізнес-плану.
- •5. Економічне прогнозування діяльності підприємства.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 17. Виробництво та якість продукції.
- •1. Планування і організація виробництва продукції
- •2. Ресурсне обґрунтування виробничої програми
- •3. Суть, показники і методи оцінки якості продукції
- •4. Ефективність і шляхи підвищення якості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема №18. Економічна безпека підриємства
- •1. Поняття та цілі економічної безпеки підприємств
- •2.Структурні елементи та схема організації ебп
- •2.1. Фінансова складова ебп
- •2.2. Інтелектуальна та кадрова складова
- •2.3. Техніко-технологічна складова
- •2.4. Політико-правова складова
- •2.5. Інформаційна складова
- •2.6. Екологічна складова
- •2.7. Силова складова
- •3. Аналітична оцінка рівня ебп
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №19 .Санація та реструктуризація підприємств
- •1. Економічна сутність санації підприємств
- •2. Менеджмент фінансової санації підприємств
- •3. Прийняття рішення про фінансову санацію
- •4. Класична модель фінансової санації
- •5. Сутність та форми реструктуризації підприємств
- •6. Форми реорганізації
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 20. Банкрутство та ліквідація підприємств
- •1. Сутність поняття „банкрутство”
- •2. Особливості реалізації судових процедур у справі про банкрутство
- •2.1. Порушення провадження у справі про банкрутство
- •2.2. Розпорядження майном
- •3. Ліквідація підприємств
- •4. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство
- •Питання для самоперевірки:
2. Менеджмент фінансової санації підприємств
Процес організації фінансової санації підприємства можна подати трьома основними функціональними блоками:
Розробка санаційної концепції та плану санації – як правило, план санації розробляють за дорученням власників чи керівництва підприємства консалтингові чи аудиторські фірми в тісному взаємозв’язку із внутрішніми службами контролінгу. У разі, якщо санація здійснюється у ході провадження справи про банкрутство, то розробляти план повинен призначений господарським судом керуючий санацією.
Проведення санаційного аудиту – санаційний аудит здійснюється аудиторськими компаніями на замовлення потенційних санаторів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь у фінансуванні санації.
Організація ефективного менеджменту санації має вирішальне значення для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємства.
Менеджмент санації – це система антикризового управління, яка полягає в ефективному використанні фінансового механізму з метою запобігання банкрутству та фінансового оздоровлення підприємства.
До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:
постановка цілей
формування та аналіз проблеми
пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації
прийняття рішення
реалізація (проведення конкретних санаційних заходів)
контроль
аналіз відхилень
Завдання менеджменту санації
Сфери |
Оперативна |
Стратегічна |
|
Цілі |
Забезпечення ліквідності |
Управління прибутковістю та оптимізація використання наявних ресурсів |
Забезпечення життєдіяльності підприємства |
Об’єкти управління |
Ліквідність |
Прибутковість |
Конкурентоспроможність |
3. Прийняття рішення про фінансову санацію
Коли приймається рішення про проведення фінансової санації підприємств
Рішення про проведення фінансової санації може прийматися в таких основних випадках
З ініціативи суб’єкта господарювання, який перебуває в кризі – якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів у господарський суд із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства (досудова санація).
Після того, як боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство. Одночасно з поданням заяви боржник має подати в господарський суд план санації.
По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства – якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника.
З ініціативи фінансово-кредитної установи. Установа банку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс заходів щодо його санації, у тому числі: передати оперативне управління даним підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорганізувати боржника; змінити порядок платежів; спрямувати на погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції.
З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства.
З ініціативи Державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про державні підприємства.
З ініціативи Національного банку України – якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку.