
- •2.1Програмні вимоги щодо навчання молодших школярів різати ножицями.
- •2.2 Уроки ознайомлення учнів з прийомами різання ножицями.
- •1.1Історія виникнення ножиць.
- •Операція різання ножицями.
- •1.3Методика навчання учнів користуватися ножицями на уроці трудового навчання в початкових класах.
- •2.2 Уроки ознайомлення учнів з прийомами різання ножицями.
- •Хід заняття
- •I. Організаційний момент.Перевірка наявності необхідних матеріалів та інструментів, правильності їх розташування.
- •II. Мобілізація уваги учнів.Актуалізація опорних знань.
- •III. Оголошення теми. Мотивація навчально-трудової діяльності.
- •IV. Осмилення нового матеріалу. Інструктаж.
- •V. Розвиток практичних умінь і навичок.Самостійна робота.
- •VI. Підсумок уроку.
- •VII.Прибирання робочих місць.
- •Хід уроку:
- •I.Підготовка робочих місць.Перевірка наявності необхідних матеріалів та інструментів правильності їх розташування.
- •II.Мобілізація уваги учнів, актуалізація опорних знань.
- •III.Оголошення теми.Мотивація навчальної діяльності.
- •IV.Розвиток практичних умінь і навичок.Самостійна робота.
- •V.Узагальнення і систематизація знань, умнь учнів. Підведення підсумків.
- •VI.Прибирання робочого місця.
Містерство освіти і науки Ураїни
Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра теорії і методики професійної освіти
Ундивідуальне
науково-дослідне завдання
з дисципліни
«Трудове навчання з практикумом»
За другий змістовний модуль
Реферат
З методики трудового навчання на тему:
«Методика формування в учнів уміння різати ножицями»
Виконала :
Студетка 4 курсу
Педагогічного факультету
Групи ПЗІн-31
Мельник М.В.
Перевірив:
Доц.Шутяк В.Г.
Рівне – 2014
План
Вступ
Розділ 1. Формування в учнів уміння різати ножицями
1.1Історія виникнення ножиць.
1.2Операція різання ножицями
1.3Методика навчання учнів користуватися ножицями на уроці трудового навчання в початкових класах.
Розділ 2 Застосування операції різання ножицями у початковій школі
2.1Програмні вимоги щодо навчання молодших школярів різати ножицями.
2.2 Уроки ознайомлення учнів з прийомами різання ножицями.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми.В наш час перед педагогами стоїть завдання виховувати всебічно розвинену, творчу особистість, яка вміє креативно мислити, яка проявляє інтерес до технічного та художньої творчості і бажання трудитися. Величезне значення відіграє ручна праця. Саме розвиток дрібної моторики допомагає покращити мислення, мовлення, координацію рухів, укріпити м’язи руки. Навіть працюючи за інструкцією або користуючись шаблоном дитина намагається внести власні корективи, втілити своє бачення створюваної композиції. У системі початкового навчання трудова діяльність є одним з важливих факторів розвитку дитини: морального, розумового, фізичного, естетичного. Саме в початкових класах закладаються основи соціально активної особистості, яка проявляє інтерес до трудової діяльності, самостійності, поваги до людей праці та інші цінні якості, що сприяють засвоєнню вимог життя та утвердження в ній. Практична значимість: розроблена методика технології, перспективно-тематичний план і розгорнуті сценарії і план - конспекти уроків по роботі з ножицями можуть бути використані в роботі вчителів, студентів - практикантів, а так само керівниками гуртків додаткової освіти та батьків. В.І.Хорунжий говорив: «Термін «розрізати»означає різати заготовку на дві, або більше частин, «вирізати»відокремити від цілого частину, яка може міститись усередини; «надрізати» - виконати процес різання не до краю , а до визначеного місця». У зв'язку з актуальністю даної проблеми була визначена мета - вивчити методику роботи з формування в учнів уміння різати ножицями в початковій школі. Відповідно до мети були намічені наступні завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з двнаї теми, визначити актуальність її в сучасних умовах.
2.Визначити вплив технології різання ножицями на формування особистості.
3. Розробити методичні матеріали, що дозволяють показати значимість процесу технології по роботі з ножицями у навчанні учнів початкових класів.
Розділ 1.
1.1Історія виникнення ножиць.
Ножиці — інструмент, який складається з наступних частин — 2 кінці, 2 кільця, 2 з'єднувальні елементи з отворами та з'єднувальний болтик з гайкою.
Історія Коли саме були винайдені ножиці, сказати важко, але самі ранні екземпляри відносяться до ІV століття до н.е.. До цього усі - від вівчарів до цирульників - обходилися парою ножів. Найдавніші ножиці знайдені археологами на Середньому Сході мають вік 3-4 тис. років і були призначені для стрижки вівців. Вони походили на пінцет з лезами на кінцях. Саме така конструкція існувала понад 2 тис. років. Важіль у конструкції ножиць почав використовуватися близько 1 тис. років тому. Такі ножі, що часто зображувалися на надгробках античних цирульників, протрималися багато століть уже після входження в побут ножиців - мабуть, це був консерватизм професії. Перші ножиці з'явилися в Китаї, а незабаром і в Середземномор'ї. Чи були вони запозичені у китайців або винайдені незалежно? Питання настільки ж нерозв'язне, як і у випадках з порохом, грошима, вітрилом і багатьма іншими. Археологи знаходять ножиці в шарах розкопок з ІІ століття до н.е. Географічний розкид величезний – від Єгипту до Англії. Сфера застосування: хірургія, сукняне виробництво, манікюр. Одночасно з Римом ножиці з'являються у германських племен. Дивно, що давні люди мали звичай класти їх у могилу з померлим. У похованнях (причому переважно чоловічих!), що належать не тільки пастухам, але і воїнам, не тільки лікарям, але й аристократам, зустрічаються великі і мініатюрні, бронзові, срібні й інкрустовані екземпляри. Навіщо вони потрібні були померлим? Щоб зістригати волосся ворогам, що будуть переможені ним у якихось потойбічних боях? Допустимо, у германців такий звичай був і цілком міг бути перенесений і у світ загробний - але у римлян нічого подібного не водилося! Ножиці знаходять навіть у могилах дітей. Загадка, яка поки не має розгадки. Тепер настав час сказати головне: ножиці, про які йшла мова дотепер, мали іншу будову, ніж ті, що відомі нам сьогодні. Це не були два перехрещених леза з заокругленнями для пальців і із шарніром посередині. Давні ножиці являли собою два паралельних пружних леза, з'єднаних на одному кінці напівколом або омегаподібним закругленням. Стригли не натисканням великого і вказівного пальців, а зусиллям низу долоні з одного боку - і чотирьох пальців з іншої . Подібний інструмент проіснував аж до Нового часу (він зображений на мініатюрі з Утрехтської Псалтирі ІX століття). А для стрижки овець іноді й у наші дні використовують такі ножиці. Ножиці на шарнірі з'явилися ще в Римі, але були там надзвичайно рідкісними. Ними користувалися як манікюрним приладом, і вони були невеликих розмірів - близько 12 сантиметрів. Аж до пізнього середньовіччя подібні ножиці зустрічалися вкрай рідко. Зате зліт їхньої популярності можна датувати досить точно. В англійському містечку Ейвбері в незапам'ятні часи було збудовано мегалітичні спорудження, подібні до знаменитого Стоунхенджа. У якийсь момент місцеві селяни з марновірства стали валити на землю гігантські брили. За їхніми зусиллями спостерігав якийсь бідолага. Валун, що звалився раптом, поховав його під собою. У 1938 році археологи викопали кістки того нещасливого. При ньому було знайдено кілька монет 1320-1350 років, брусок і, що саме головне, ножиці шарнірного типу. Вирішили, що роззява був мандрівним цирульником, що поплатився за свою цікавість. Ну, зрештою, сам винуватий - зате у нас тепер є самий ранній зразок новоєвропейських ножиців. У 1345 році їх зображують на надгробній плиті якоїсь фрау Агнеси з Німеччини, а в 1350 року ножиці з'являються на мініатюрі з рукопису "Саксонського Зерцала". З останньої третини XV століття зображення зустрічаються вже дуже часто. Відмінність шарнірних ножиців від пружинних складалося не тільки в принципі з'єднання. Леза перших розширювалися посередині і загострювалися до кінців, у останніх вони звичайно мали постійну ширину і кінці закруглені, як у небезпечної бритви. Протягом наступних двох століть обидва типи ножиців співіснують і явно конкурують: на картинках у рукописному статуті гільдії кравців Нюрнберга зустрічаються ті й інші. Очевидно, причиною перемоги шарнірних ножиців стало повсюдне поширення паперу: спробуйте пружинними ножицями вирізувати щось з паперу, наприклад, силует! Та й взагалі, на результатах цієї конкуренції позначився історичний тріумф міста над селом, ремесла над скотарством і, у кінцевому рахунку, дрібних, точних рухів над могутніми і розгонистими.
Намагаючись облаштувати свій побут люди винайшли та створили тисячі дрібниць, до яких потім настільки звикли, що необхідність в них стала непомітною. А між тим з ними пов’язана незвичайна історія, або навіть легенда….
Отже
«Давним-давно…..
….коли
в джерелах пустували німфи, в полях жили
священні єдинороги, а бесмертні боги
керували небом, за самою високою горою
паслась велика отара баранів, чия шерсть
сяяла на сонці так, що люди по іший бік
гори сприймали це сяяння як схід другого
світила. Шерсть цих баранів була з
чистого золота. Однак люди довго
не знали про це і боялись обпектись
невідомими променями. І тоді вийшов
вперед молодий пастух Ферсіт, і сказав,
що не боїться дізнатися в чому причина
загадкового сяйва. Через два дні
прийшов він на дивну поляну.З усіх боків
його оточили барани, що ніколи не бачили
людей. Ферсіт захотів забрати з собою
одного, щоб люди в селищі йому повірили.
Однак навіть найменший з баранів почав
чинити йому опір , коли Ферсіт намагався
забрати його з собою. Довелося Ферсіту
піти ні з чим. І люди в селищі не
повірили йому, довго називаючи божевільним.
А Ферсіт пішов до своєї хижі і довго не
виходив з неї. День і ніч лунали дивні
глухі звуки із-за щільно зачинених
вікон. І от якось на світанку Ферсіт
вийшов у двір будинку, тримаючи в
руках два ножі, з’єднані тугою та
гнучкою скобою. Взяв мішок для зерна і
відправився в гори. Один рік і один
місяць працював Ферсіт на поляні -
обстригав золотих баранів, легко керуючи
своїми ножами. Повернувшь до селища,
він показав мішок, набитий шерстью
дивних звірів. Але , навіть побачивши
шерсть, люди не захотіли вірити. Вони
вирішили самі піти і подивитися. Однак
налякані нахабним вчинком Ферсіта,
барани залишили поляну. «Немає там твоїх
хвалених баранів! Та навіть якщо б були,
як би ти міг плозбавити їх шерсті ?» -
кричали люди на Ферсіта. Тоді Ферсіт
розкрив їм таємницю своїх дивних ножів.
Люди здивувались, але повірили коли в
них на очах було острижено звичйну
вівцю.
На мішок золота було збудовано величний акрополь а навкруги місто ,що було названо Пелла. І стало це місто процвітати , тому що жителі першими навчилися стригти та прясти шерсть із овець. Ферсіт прожив довго та щаслива до кінця днів своїх, а його ножі зі скобою були названі ножницями.»
Саме такими були перші ножниці близько 300 років до н.е. Ними стригли овець ще древні європейці - кельти.
Після ХІІІ сторіччя кільцеві петлі на кінцях ножиць замінились кільцями, рукоятки ножиць почали прикрашати художньою ковкою та автографами ковалів – клеймом. Більш звичні для нас ножиці з шарнірним механізмом та кільцеподібними петлями на кінцях з’явились пізніше – вони були знайдені при археологічних розкопках Гніздовських курганів в 12 кілометрах від Смоленську біля селища Гніздово.
А
потім винахід як завжди почав жити
власним життям: іноді удосконалюючись
(перетворюючись в робочий інструмент
перукарів та лікарів), іноді перетворюючись
на предмет розкошу із золота та срібла.
Виготовляли ножиці із сталі та заліза (сталеві леза наварювали на залізну основу), срібла, покривали позолотою, багато прикрашали. Фантазія майстрів не мала меж – то вилітав дивний птах, клюв якого розрізав тканину, то кільця для пальців обвивали виноградні лози з кистями винограду, то раптом створювались не ножиці, а казкового дракона, в таких хитромудрих прикрасах, що вони заважали користуватись цим приладом.
А потім чопорні англійці винайшли ножниці для ідеальних англійських газонів, а потім французи почали розбирати ними тушки гусей (чаклуючи над своєю знаменитою «фуа-гра») та прорізувати петельки в «прет-а-порте», а потім німці придумали велетенські сталеві ножиці для допомоги при аваріях на дорогах (цим пристроєм можна розбити в машині скло, відкрити двері що заклинили, розрізати ременеі безпеки).
Спочатку
всі види одягу шили вдома, але поступово
це стало справою спеціалістів-кравців.
Назва «кравецькі» (з російської –
портновські) ножиці походить від
назви професіїї- «кравець» (з російської
– портной ) - людина що шиє «порти». Це
слово в Росіїї спочатку означало
одяг взагалі. «Портами» почали називати вже
не весь одяг, а тільки один елемент чоловічого
одягу, тай сама професія розділилась
на декілька спеціалізацій - з’явились
спеціалісти вузького профілю - шубники,
кафтанники, рукавичники, шапочники і
навіть карманники. Звичайно, не всім по
кишенні було користуватися послугами
кравців. Простий одяг намагались шити
вдома.
Сьогодні винахідники «досягли зірок» - сконструювали найсучасніші ножиці, вмонтуваши їх в компьютер, що відтворює викрійки одягу на екрані будь-якого фасону. Швидкість розкрою - метр в секунду! При цьому краї тканини обпалюються і не розпускаються - ніби вже підрублені.Але давайте повернемося до кравецьких ножиць, адже багато в чому якість пошитого вами одягу залежить від правильного вибору ножиць. Існує декілька видів ножиць, вони відрізняються кутом загострення, конструкцією, розмірами і призначенням. Не варто використовувати одні і тіж ножиці на різних етапах шиття - якщо ви будете різати кальку своїми чудовими кравецькими ножицями, вони дуже швидко затупляться. Для прорізання петель та інших дрібних робіт, варто використовувати маленькі швейні ножиці. Якщо ви шульга, спробуйте купити спеціальні ножиці для роботи лівою рукою. Спеціальні кравецькі ножиці сконструйовано так, що кут розвороту їх лез дозволяє розрізати тканину, не піднімаючи її над столом. Корисно тримати під рукою розпорювач та ніж для прорізання петель.
Крім матеріалу виготовлення та форми, одна з головних характеристик ножиць, це - розмір.
Довжина ножиць визначається в дюймах.
Довжина ножиць в дюймах |
Довжина ножиць в см |
7” |
180 |
8” |
210 |
9” |
230 |
10” |
260 |
11” |
290 |
12” |
315 |
13” |
340 |
14” |
365 |
Хоча ножиці і виготовляють з нержавіючої сталі, але вони як і будь-який виріб з металу бояться вологи. Тому, після роботи, обов’язково протирайте ножиці сухою м’якою тканиною.
Кладіть ножиці на робочий стіл тільки у закритому стані.
Будь-який удар, падіння можуть дуже пошкодити закладені виробником кути кривизни лез ножиць. Якщо все ж таки ножиці упали, то ми не рекомендуємо продовжувати роботу таким інструментом, так як це може спричинити до ще більш дорогого та складного ремонту. Намагайтесь відразу звернутись до майстерні.