4.Облік браку та напівфабрикатів власного виробництва

Брак у виробництві – це продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням, або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Залежно від місця виявлення брак продукції поділяється на внутрішній та зовнішній. Внутрішній брак продукції – це брак, виявлений у процесі виробництва. Зовнішній брак продукції – брак, виявлений споживачем і пред’явлений для відшкодування збитків.

Залежно від характеру відхилень від нормативів брак продукції поділяють на виправний (піддягає виправленню) та остаточний (не підлягає виправленню).

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 „Брак у виробництві”.

За дебетом рахунку 24 відображаються:

– витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак (вартість остаточного браку та витрати на виправлення браку);

– витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму;

– витрати на утримання гарантійних майстерень.

За кредитом рахунку 24 відображаються:

– суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку;

– суми зменшення втрат від браку продукції (вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною, вартість утримання з винуватців браку);

– суми відшкодувань, що підлягають одержанню від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили брак продукції.

Аналітичний облік за рахунком 24 ведеться за видами виробництва.

Напівфабрикати – продукція, що не пройшла всіх стадій (етапів) виробництва на даному підприємстві і потребує подальшої обробки.

Облік напівфабрикатів ведеться на рахунку 25 „Напівфабри­кати”. Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інфор­мації про наявність та рух напівфаб­рикатів власного виробництва.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть під­приємства, в яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій виробництва й потре­бує доопрацювання або укомплектування. Зокрема, на цьому рахунку можуть облі­ковуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: чавун передільний у чор­ній металургії; сира гума і клей у гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості; солод у пивоварній промисло­вості; пряжа і сирова тканина в текстильній промисловості.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використову­ються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 „Виробництво”.

За дебетом рахунку 25 „Напівфабрикати” відображається надходження (створе­них) напівфабрикатів, за кредитом – вибуття напівфабрикатів унаслідок продажу, передачі в дальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу. Аналітичний облік напівфабрикатів ведеться за їх видами, визначеними вихо­дячи з потреб підприємства.