2. Облік операцій на поточних рахунках у банках та інструменти безготівкових розрахунків

Підприємства зберігають свої грошові кошти на поточних ра­хунках у банках України на договірних засадах. Розрахунки здій­снюються у безготівковій або готівковій формах у порядку, визна­ченому нормативними актами Національного банку України.

Для відкриття поточних та поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

• заяву на відкриття рахунку встановленого зразка (взірця) за підписом керівника та головного бухгалтера підприєм­ства;

• копію документа про створення підприємства (засновни­цької угоди), засвідчену нотаріально;

• копію свідоцтва про додержану реєстрацію в органі дер­жавної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, що видав свідоцтво про державну реєстрацію;

• копію належним чином зареєстрованого статуту (положен­ня), засвідчену нотаріально чи органом, що реєструє;

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

• картку зі зразками підписів осіб, яким, відповідно до чин­ного законодавства чи установчих документів підприєм­ства, надано право розпорядження рахунком та підписан­ня розрахункових документів (у картку включається також зразок відбитка печатки підприємства);

• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Поточні рахунки закриваються в установах банку на підставі:

• заяви власника рахунка;

• рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

• рішення суду або господарського суду про ліквідацію під­приємства;

• в інших випадках, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником ра­хунку.

У банківській практиці використовують різноманітні види рахунків

• поточні в національній валюті;

• поточні в іноземній валюті;

• інші рахунки для організацій та установ, що не займають­ся виробничою, науково-дослідною та іншою комерційною діяльністю з метою отримання прибутку, мають основні й оборотні кошти та складають самостійний баланс (бюджет­ні організації, громадські фонди тощо):

• поточні бюджетні;

• позикові для зарахування наданих позик;

• депозитні для зарахування коштів підприємств на зберіган­ня й отримання відсотків від установ банку;

• рахунки для акумуляції коштів для виїзду за кордон, для лі­кування громадян;

• субрахунки для підприємств і організацій, що мають філії, представництва, відділи та інші відособлені підрозділи, ви­ділені на самостійний баланс.

Документування операцій із зарахування або списання кош­тів із рахунків у банках здійснюється за типовими формами роз­рахункових документів.

Розрахункові документи - це складені за встановленою фор­мою документи, що подаються до банку юридичними та фізични­ми особами і містять письмове доручення про перерахування пев­ної суми грошей у безготівковій формі за отримані товари, роботи, послуги та різні платежі (до бюджету, фондів та ін.).

Розрахункові документи повинні вміщувати такі реквізити;

• назву документа;

• номер документа, число, місяць, рік його виписки;

• назви платника й одержувача коштів, їх ідентифікаційні коди, номери рахунків в установах банків;

• назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

• суму платежу цифрами та літерами;

• призначення платежу;

• на першому примірнику - відбиток печатки та підписи осіб платника або одержувача коштів;

• підрозділи бюджетної класифікації та строк настання пла­тежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

• суму податку на додану вартість або напис «без податку на додану вартість».

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банку та можуть бути використані на поточні опе­рації, призначено рахунок 31 «Рахунки в банках», що має такі субрахунки:

• 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

• 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

• 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»;

• 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

За дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.

Господарські операції на рахунку 31 «Рахунки в банках» відображаються на підставі виписок банку і первинних документів, доданих до них. Аналітичний облік здійснюється за виписками банку.

При обробці виписок необхідно пам’ятати, що для банків їх клієнти є кредиторами, тобто банки виступають боржниками клієнтів, зараховуючи та зберігаючи їх гроші. Зараховуючи гроші від покупців на поточні рахунки, банк кредитує поточні рахунки, а списуючи-дебетує.

Синтетичний та аналітичний облік операцій у національній валюті на поточних рахунках ведеться на рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» у Журналі 1 розділі 3 за креди­тів рахунку 31 та у Відомості 1.2 розділі 4 (записи роблять подібно до касових операцій, наведених у таблиці).

Основними платіжними документами є:

• об’ява на внесення готівки;

• грошові та розрахункові чеки;

• платіжні доручення;

• платіжні вимоги-доручення;

• акредитив;

• інші документи (авізо, ордери, тощо).

Платіжне доручення - документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів із свого рахунку.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:

• за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, на­дані послуги);

• у порядку попередньої оплати;

• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної за­боргованості підприємств;

• для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи тощо), на їх рахунки, відкриті в установах банків;

• вінших випадках - за згодою сторін;

Доручення приймаються до виконання від платника протягом 10-ти календарних днів. День заповнення доручення не враховується.

Платіжна вимога - доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

• – верхня – вимога постачальника безпосередньо до покупця сплатити вартість постановленої йому за договором продукції;

• – нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму постачальникові.

Вимога – доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платникові. Доставку платіжних вимог-доручень може здійснювати банк одержувача через банк платника.

Чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, списати чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов’язаний:

• – виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги;

• – надати повноваження іншому (виконуючому) банкові здійснити цю оплату.

При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між чотирма суб’єктами:

• – заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;

• – банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;

• – бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив;

• – виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням   банку - емітента виконує акредитив.

Електронні гроші - реальне платіжний засіб, який має всі властивості традиційних грошей. Всі операції з цим платіжним засобом здійснюються за допомогою Інтернету (або в деяких випадках за допомогою мобільного телефону). Буль-який рух електронних грошей здійснюється через електронний гаманець, який являє собою щось середнє між звичайним гаманцем і банківським рахунком.

Електронні гроші за своєю функціональністю абсолютно ідентичні традиційним. Їх можна отримати, заробити, подарувати, продати, ними можна оплатити товар або послугу. Причому швидкість розрахунків і операцій - моментальна, як у випадку з матеріальними грошима, а дальність розрахунків і можливості такі ж широкі, як у випадку з операціями з банківським рахунком.

Існують 2 види електронних грошей. Перші - на базі карток, другі - на базі мереж. Але обидва види в свою чергу поділяються на дві групи, анонімні і не анонімні. Анонімні дозволяють здійснювати операції без ідентифікації (тобто як у випадку з традиційними купюрами), а другі - вимагають ідентифікації учасників грошової операції.

Порядок здійснення операцій з електронними грошима та максимальна сума електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває у розпоряджені користувача, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Таким чином, користувачі мають право здійснювати операції з електронними грошима відповідно до вимог законодавства України та за правилами використання електронних грошей, узгодженних з національним банком України.

Основні господарські операції по обліку інших коштів наведені в таблиці 3

Таблиця 3

Відображення в бухгалтерському  обліку операцій

на поточному рахунку в національній валюті

№ з/п	Зміст господарських операцій (фактів, подій)	Кореспонден­ція рахунків
		Дебет	Кредит
Надходження грошей
1.	Надходження коштів від покупців: за реалізацію продукції, робіт, послуг; відшкодування транспортних витрат	311	361
2.	Надходження коштів, що на початок місяця знаходились у дорозі	311	333
3.	Повернуто не використаний акредитив або його залишок	311	331
4.	Отримано кошти на цільове фінансування	311	48
5.	Надійшли кошти за перепродані акції власної емісії	311	45
6.	Надійшли суми для погашення раніше виставленої претензій	311	374
7.	Огримано від дебіторів на погашення відшкодувань      завданих збитків	311	375
8.	Отримано від засновників, які раніше підписалися на    акції	311	46
9.	Зараховані штрафи, неустойки, пеня	311	715
10.	Отримано позики банку: – довгострокову; – короткострокову	311 311	501 601
11.	Перераховані постачальникам за основні засоби, нематеріальні активи	631	311
12.	Оплачено придбання довгострокових інвестицій (акцій, облігацій інших підприємств)	14	311
Списання грошей
13.	Перераховано підрядникам кошти на фінансування        капітального будівництва для власних потреб	151	311
14.	Перераховано постачальникам за придбане устаткування, будівель­ні матеріали	631	311
15.	Оплачено відсотки за оренду	684	311
16.	Погашено позики банку: – довгострокові; – короткострокові	50 60	311
17.	Оплачено за придбані акції інших підприємств	142	311
18.	Погашено довгостроковий вексель	511	311
19.	Погашення (викуп) облігацій	521	311
20.	Погашено заборгованість по довгостроковій оренді	53	311
21.	Погашено заборгованість за раніше виданим короткостроко-вим векселем	621	311
22.	Сплачено податок на додану вартість	641	311
23.	Перераховано до бюджету суми недоїмки, пені та          фінансові санкції	641	311
24.	Перераховано єдиний внесок на соцстрахування	65	311
25.	Оплачено за розрахункове касове обслуговування	92	311
26.	Перераховано орендну плату орендодавцю	685	311