4. Тематика індивідуальних дослідних завдань:

Всі теми стосуються окремого, досліджуваного населеного пункту, обов’язково на основі опитувань кількох респондентів. Роботи потрібно ілюструвати фотографіями, планами, схемами. Вказувати відомості про респондентів: повні імена, вік, місце проживання, адреси. Зазначати хронологію подій і явищ, що описуються: „у 1950-х роках, у др.пол. 1970-х”. тощо.

1. Топоніміка населеного пункту.

2. Сімейно-побутова обрядовість: родильні звичаї та обряди.

3. Сімейно-побутова обрядовість: весільні звичаї та обряди.

4. Сімейно-побутова обрядовість: поховально-поминальні звичаї та обряди.

5. Зимові календарні звичаї та обряди.

6. Весняні календарні звичаї та обряди.

7. Літні календарні звичаї та обряди.

8. Осінні календарні звичаї та обряди.

9. Історія етнографічного музею населеного пункту.

10. Народні традиційні знання: математика (Засоби лічби. Вимірювання земляних ділянок, відстаней. Міри довжини, сипких речовин).

11. Народні традиційні знання: ботаніка та зоологія.

12. Народні традиційні знання: медицина та ветеринарія (Раціональні та ірраціональні напрями медичних знань народу. Народне цілительство. Українське травознавство. Народна магія. Дитинознавство та народна педіатрія).

13. Дитяча субкультура.

14. Народні традиційні знання: народна педагогіка (Морально-етичні норми народної педагогіки. Джерела української етнопедагогіки. Народне дитино- та родинознавство. Сім’я - основний осередок виховання. Принципи та виховний ідеал. Етнічність у вихованні підростаючих поколінь).

15. Народні ігри та забави. Традиційна українська іграшка: види та технологія виготовлення.

16. Студентський фольклор: повір'я, забобони, сленги (кількох поколінь, можна на прикладі родини).

17. Фольклорно-етнографічні колективи населеного пункту (історія створення, склад, репертуар, зробити фото колективу).

18. Домашні промисли та ремесла.

19. Традиційні види транспорту та засоби пересування.

20. Особливості української традиційної архітектури населеного пункту: інтер'єр житла (опис, план, фото 4-8 жител).

21. Особливості української традиційної архітектури населеного пункту: господарський двір (опис, план, фото 4-8дворів).

22. Традиційні повсякденні та обрядові страви та напої.

23. Традиційний одяг українців: жіночий, чоловічий, дитячий (опис, фото, зарисовки, самі експонати).

24. Дослідження некрополів населеного пункту. Кількість цвинтарів, їх розташування, термін використання, особливості, опис давніх кам’яних хрестів і пам’ятників.

25. Антропономістичне дослідження населеного пункту. Перелік прізвищ, що використовуються в селі, аналіз відсоткового співвідношення. Зміни прізвищ в повоєнний період, поява нових прізвищ, згасання старих родин.

26. Аграрна культура українців.

5. Запитальники

Топоніміка населеного пункту

(складіть топографічну карту та намалюйте схематичний план Вашого населеного пункту та його околиць. На складену карту-схему нанесіть всі виявлені Вами топонімічні назви. Зафотографуйте всі виявлені і досліджені місця з топонімами, які Ви занесли на карту-схему).

1. Як називається Ваше село (селище, місто, містечко); до якої сільради і району відноситься?

2. Поясніть походження назви Вашого населеного пункту. Запишіть легенди та перекази, пов'язані із цим.

3. Які є народні назви кутків, вулиць, присілків Вашого населеного пункту? Запишіть їх та поясніть походження їхньої назви.

4. Чи використовуються народні назви для надання сучасних офіційних назв вулицям, площам тощо?

5. Як називаються навколишні ліси, гаї, посадки, польові та лісові дороги? Поясніть походження їхніх назв. Які легенди, перекази або конкретні історичні події пов'язані із цими місцями?

6. Як називаються річки та струмки, що протікають через Ваш населений пункт? Поясніть їх назви. Запишіть перекази та легенди пов'язані з ними.

7. Як називаються ставки у Вашому населеному пункті? Поясніть їхні назви.

8. Чи є довкола Вашого населеного пункту місця, де раніше були хутори або інші поселення, але нині вже не існують? Поясніть причину їх зникнення. Вкажіть і спробуйте пояснити назви таких хуторів та поселень.

9. Чи мають особові назви поля у Вашому населеному пункті? Запишіть та поясніть їх.

10. Чи мають назви пагорби та долини у Вашому населеному пункті та навколо нього? Вкажіть їх та поясніть походження їхніх назв.

11. Як називаються яри та балки у Вашому населеному пункті? Які події та легенди і перекази пов'язані з ними?

12. Чи є у Вашому населеному пункті або навколо нього місця, які шануються всіма жителями? Вкажіть їх назви та поясніть, чому їх шанують?

13. Чи є у Вашому населеному пункті або навколо нього „святі" криниці (джерела), окремі дерева, гаї або інші місця, які вважаються священними? Вкажіть їх назву та поясніть її походження. Які легенди, перекази та повір'я пов'язані з ними?

14. Чи є у Вашому краї місця, пов'язані із переказами про заховані „чарівні скарби"? Вкажіть їх. Запишіть перекази та легенди про них.

15. Чи є у Вашому населеному пункті підземні ходи? Що про них розповідають? Чи траплялося колись, комусь у тих ходах побувати? Хто їх побудував?

16. Чи є у Вашому населену пункті криниці, джерела, кладовища, хрести або інші місця, до яких колись ходили або ходять нині, щоб виконати певні дії з метою „викликати дощ"? Чи дощ „викликали" в інший спосіб? Які перекази та легенди пов'язані з цими місцями?

17. Чи є у Вашому населеному пункті або в його околицях старовинні кургани (могили), місця козацьких сторож тощо? Які перекази пов'язані із ними?

18. Чи замінюються старі топонімічні назви новими, сучасними? Назвіть їх та вкажіть причину перейменування.

19. Чи є відомі люди-земляки із Вашого населеного пункту?

Голодомори

1. Чи пам'ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

2. Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада? Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

3. Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

4. Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

5. Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

6. Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей? Як люди боронилися?

7. Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

8. Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

9. Де можна було заховати продукти харчування?

10. Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

11. Забирали лише продукти харчування чи й інші речі - одяг, рушники, худобу тощо?

12. Що таке закон про "п'ять колосків?" Чи чули Ви про нього?

13. Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

14. Хто охороняв поля, колгоспні комори?

15. Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

16. Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

17. Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

18. В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

19. Коли почали люди помирати з голоду?

20. Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

21. Хто не голодував у селі і чому?

22. Хто зумів вижити?

23. Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

24. Які засоби вживали до виживання?

25. Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

26. Що споживали в їжу з рослин, тварин?

27. Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

28. Чи був голод у містах?

29. Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

30. Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

31. Де і хто хоронив померлих від голоду?

32. Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

33. Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

34. Чи поминають їх на "Проводи", "Гробки", Зелені свята?

35. Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

36. Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

37. Чи встановлені в селі хрести, пам'ятники померлим від голоду?

38. Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

39. Чи ви знаєте, що таке Торгсін?

Пісенний фольклор

Календарно-обрядовий фольклор

1. Які колядки виконувалися у Вашому населеному пункті колись, а які виконуються зараз?

2. У які дні їх виконують?

3. Чи водять "Козу"? Які пісні при цьому виконують?

4. Які щедрівки виконувалися колись, а які виконуються зараз?

5. У які дні виконуються щедрівки?

6. Чи ходять з Меланкою? Які пісні при цьому виконують?

7. Як виконуються колядки та щедрівки (склад гурту, вік і стать учасників)?

8. Запишіть веснянки. Коли їх виконують?

9. Чи виконували танки (хороводи) під час співання веснянок? Запишіть розповіді про те, як їх виконувати.

10. Чи побутували у вас русальні пісні? Що вам відомо про русалок (пісні, легенди, обряди)?

11. Запишіть купальські пісні. Під час яких купальських обрядових дій їх виконують?

12. Запишіть петрівчані пісні.

Трудові пісні

13. Що співали (співають) під час жнив (на зажинках, жнивах, обжинках)? Що робили при цьому на полі (закрутки, дідух, квітку, вінок, спасову бороду)?

14. Чи колядували під час жнив на першому (останньому) снопові? Запишіть тексти таких колядок.

15. Чи співали навесні - під час польових робіт; влітку - під час догляду за збіжжям та восени? Що співали на косовиці?

Родинно-обрядові пісні

16. Яких пісень співали на сватанні та заручинах?

17. Які пісні виконували під час обряду випікання короваю?

16. Які пісні виконували під час виготовлення (плетіння) барвін­кового вінка та під час прикрашання весільного деревця (гільця)?

19 Яких пісень співали під час запрошення на весілля?

20. Які пісні виконувалися на дівич-вечорі?

21,"кі пісні виконувалися під час розплітання коси?

22. Які пісні виконувалися під час переходів від молодого до молодої і навпаки (так звані подорожні пісні)?

23. Які пісні співали дружки і світилки (так звані сварки дружок із світилками)?

24. Які пісні виконувалися під час покривання молодої?

25. Понеділкові та інші весільні пісні.

26. Пісні для молодої-сироти.

27. Яких пісень співали на хрестинах?

28. Чи голосять за померлим? Наведіть зразки голосінь.

29. Чи виконують на похоронах або поминках "псальми" або інші духовні пісні?

Ліро-епічні та соціально-побутові пісні

30. Чи відомі пісні про козаків, чумаків, бурлаків, рекрутів, жовнірів, солдат, наймитів, заробітчан, приймаків, гайдамаків, народних героїв (наприклад, Кармелюка) тощо?

30. Чи знають пісні про отруєння, вбивства, розбій, зведення дівчат, про брата й сестру, про голуба й голубку, про свекруху й невістку та інші сумні й трагічні події?

30. Чи відома Вам пісня про смерть козака (солдата, жовніра) та про коня, який має переказати батькам, що їх син не загинув, а одружився з панянкою-землянкою?

Побутові пісні

33. Що співають діти? В які ігри грають?

34. Які пісні співали при колисці (колискові пісні)?

35. Які Ви знаєте пісні про жіночу долю, про п'яниць, про кохання, парубка і дівчину?

36. Які знаєте жартівливі пісні (про діда і бабу, кума і куму, невдатну господиню тощо)?

37. Які пісні співають про сучасне життя (про війну, колгоспи, буряки, вчителів, перебудову тощо)?

38. Чи є люди, які створюють власні пісні? Назвіть їх прізвища. Наведіть зразки пісень. Хто і де їх виконує?

Прозовий фольклор

Замовляння

39. Чи відомі Вам замовляння від різноманітних хвороб? Чи зверталися в них за допомогою до Сонця, Місяця, Зірок, Богів, Святих тощо? Запишіть їх.

40. Чи були у Вашому населеному пункті люди, які займалися лікуванням хвороб - замовляннями? Як їх називають - знахарки, ворожки, баби-повитухи?

41. Чи лікували людей викачуванням яйця, ножем, скиданням вуглинок на воду тощо? Які дії та замовляння при цьому виконували?

42. Чи існували окремі замовляння від зубного болю, пристріту, бешихи, бідів, зурочення та інших хвороб?

43. Чи побутували „любовні" замовляння, за допомогою яких приворожували хлопців або дівчат?

44. Наведіть зразки замовлянь, які використовували для захисту корів від відьом. Які дії виконувалися при цьому?

45. Чи були поширені замовляння для захисту хати, садиби і господарських споруд від лихих сил?

Казки та інші жанри усної народної творчості

46. Які казки поширені у Вашому населеному пункті?

47. Запишіть загадки, прислів'я та приказки, які побутують у Вашому населеному пункті.

Народні оповідання

48. Запишіть розповіді (народні оповідання) про різні історичні події, пов'язані з вашим населеним пунктом:

а - про колективізацію;

б - про голодомори 1932-1933, 1946-1947 років;

в - про репресії;

г - про життя у Вашому населеному пункті в роки Великої Вітчизняної війни;

д - про бойовий шлях Ваших односельчан в роки Великої Вітчизняної війни.

49. Запишіть цікаві розповіді про життя Ваших односельців (про дівування, залицяння парубків, сватання, одруження, про кумівство, про проведення дозвілля тощо).

49. Запишіть оповідання про вужів, які проживають у хліві разом коровою.

Під кожним записаним Вами зразком усної народної творчості вкажіть прізвище, ім'я, по батькові реципієнтів, їх рік нарбдження та проставте дату запису. В кінці роботи подайте розширені біографії та помістіть фото реципієнтів.

Родинні звичаї, обряди, пов'язані з народженням дитини

І.Яких заборон повинна була дотримуватись вагітна жінка (не дивитись на пожежу, мерця тощо)?

2. Чи існує у Вас повір'я, що вагітній жінці не можна відмовляти у проханні? Чому?

3. Як називали жінку, що допомагала при пологах (баба-бранка, пупорізка, повитуха тощо)?

4. Чи відомі у Вас народні засоби, спрямовані на полегшення родових страждань породіллі (розв'язування усіх вузлів, відкривання царських врат, розв'язування пояса тощо)?

5. Як і чим зав'язували раніше дитині пупа? Що примовляли при цьому?

6. Хто мав право приходити до породіллі та з чим до неї приходили?

7. Як відбувались колись і відбуваються тепер родини? Чи відомий у Вас звичай під час родин вигонити чоловіка породіллі у сіни, частувати його сіллю з перцем тощо?

8. Чи побутував у Вас звичай взаємного обмивання рук породіллі і баби-повитухи? Як він називався (зливки, рукомоїни)?

9. Що клали дитині в купіль? Куди виливали воду після купання?

10. Що клали новонародженому в колиску? З чого виготовляли колиску?

11. Кого запрошували в куми? Чи відомий у вас звичай брати "стрічених кумів"? (Опишіть відомі вам випадки.) Скільки пар кумів прийнято брати у Вашій місцевості? Як називалися в таких випадках стрічені куми, кілька кумів, пари кумів (куми, прикумки)?

12. Які дії з новонародженим відбуваються вдома, перед тим як іти до церкви? Куди кладуть і в що сповивають дитину (на кожух, в батькову сорочку)?

13. Хто мав іти до церкви хрестити дитину?

14. Що таке крижмо?

15. Як мають поводити себе куми в церкві?

16. Які дії відбуваються після повернення кумів з церкви?

17. Чи існує у вас звичай варити на хрестини кашу? Що роблять із цією кашею? Як вона називається?

18. Чи виготовляють на хрестини квітки? Хто і з чого їх виготовляє? Що з ними роблять?

19. Які страви подають на хрестинах?

20. Що робить на хрестинах повивальна баба?

21. Що дарують гості на хрестинах (колись і тепер)? Якими подарунками мають обмінюватись куми?

22. Що дарують повивальній бабі?

Весільні звичаї та обряди

І.Кого запрошувати йти сватати? Чи мали свати якісь ознаки свого чину (батоги, топірці, палиці)?

2. Що мали нести з собою свати, ідучи сватати дівчину?

3. Які слова, примовки мали казати свати в хаті дівчини?

4. Де на час сватання знаходилась дівчина? Що вона мала робити? Де в цей же час знаходився парубок?

5. Яким чином дівчина висловлювала свою згоду на шлюб з парубком? Якого кольору хустку подавала дівчина своєму нареченому? Що символізував білий, червоний або якийсь інший колір хустки?

6. Чи існував у Вас звичай обміну хлібами між сватами і батьками дівчини? Як цей звичай називався?

7. Коли і як відбувались оглядини? Хто в них брав участь?

8. Як відбувалися заручини? Чи зв'язували нареченим руки рушником?

9 Опишіть, як у Вашій місцевості відбувається дівич-вечір? Як він називається?

10. Як і хто заводить молодих на посад? Що таке покраса? На чому сидять молоді?

11. Як відбувається запрошення на весілля? Як молодий запрошує молоду та її батьків і навпаки, молода - молодого і його батьків?

12. Кого запрошують випікати коровай? Хто мав право брати участь у випіканні короваю?

13. Чи відбувались якісь дії з діжею?

14. Яких пісень співали коровайниці?

14. Які види весільного печива виготовляли колись і готують у Вашій місцевості тепер (коровай, калачі, шишки, парові гуски, верчі, дивень, лежень, інші)?

15. Детально опишіть коровай: рецепт тіста, технологія та порядок виготовлення. Що клали на підошву короваю? Як прикрашали коровай зверху? Які повір'я пов’язані з короваєм?

14. Як випікали коровай? Яких пісень співали при цьому?

15. Що робили коровайниці, коли коровай був у печі?

14. Чим прикрашали випечений коровай і де він зберігався до весілля?

20.Чи відомий у Вас звичай виготовляли весільне деревце (гільце, вільце, різка, сосна)? Як воно виготовляється? Опишіть його зовнішній вигляд. Які пісні при цьому співали?

21. Чи відомий у Вашій місцевості обряд виплітання барвінкового вінка? Опишіть його. Де і як збирали барвінок на вінок? Хто мав право виплітати вінок? Опишіть процес виплітання вінка. Яку форму мав барвінковий вінок? Коли і як його одягали на голову молодій? Як він використовувався під час весілля? Що символізував барвінковий вінок? Які пісні виконувалися під час цього обряду?

22. Чи виплітали барвінковий вінок або „квітку" для молодого? Який вигляд вони мали?

23.Опишіть весільний одяг молодих: костюм, взуття, головні убори, верхній одяг, прикраси. Кольори весільного одягу. Опишіть комплекти дівочих та жіночих головних уборів.

24. Як і коли відбувався обряд „розплітання коси". Опишіть його. Яких пісень співали при цьому?

25. Як збираються і їдуть до шлюбу молодий та молода (разом, нарізно)? Хто і як їх проводжає з дому? Як зустрічають поїзд молодого у домі молодої"?

26. Чи існували якісь прикмети, прогнози на майбутнє життя молодих, з огляду на їх дії під час вінчання (чия свічка догорить раніше, хто першим на рушник стане тощо)?

27. Чи перепиняють молодих по дорозі з церкви додому? Яких пісень співали по дорозі?

28. Куди повертаються після шлюбу молоді (кожен до себе додому, до жениха, до молодої)?

29. Як зустрічають весільний поїзд жениха?

30. Як зустрічають молодих вдома після вінчання у воротях, біля порога? Чи зустрічає теща зятя у вивернутому кожусі біля порога? Якими словами обмінюються та яких пісень співають при цьому?

31. Чи існує у Вас звичай викупу місця біля молодої? Як відбува­ється цей викуп? Які подарунки готують для рідні молодої?

32. Які страви подають на весіллі? їх кількість колись і тепер. Який порядок частування (перша, остання страви)?

33. Які напої подавали колись та подають у наш час? їх кількість колись і тепер. Порядок частування (одинарна та подвійна колія).

34. „Пісенні сварки" дружок із світилками.

35. Як проходив обряд покривання молодої? Чи одягали молодій очіпок (хустку, намітку)? Коли? Чи розплітали косу, чи обрізали її? Хто виконував ці дії, яких пісень при цьому співали?

36. Як відбувався розподіл короваю та проходив перепій? Порядок обдарування молодими родини та родиною і гостями молодих. Що дарували молодим дружби та музиканти?

37. Що давали в придане за молодою? Чи збереглися у Вашій місцевості дівоцькі скрині та речі якими наповнювали їх?

38. Як молода прощалась із батьківським домом? Які пісні при цьому співали?

39. Як зустрічали молодих в домі жениха? Чи розкладали на воротах багаття із соломи? Молоді перестрибували через нього чи обходили його довкола?

37. Як проходив перепій у домі Молодого?

38. Де лягали спати молоді?

37. Чи існували (існують) у Вас звичаї, що стосувались перевірки * дівочої цноти молодої?

43. Як діяли у випадках, коли молода була нечесною?

44. Чи робили у вас весільний прапор, корогву? Який їх зовнішній вигляд? Чи були якісь інші знаки, які були символами дівочої честі?

45. Хто приходив вранці до молодої, що їй приносили снідати?

46. Чи відомий у Вашій місцевості звичай водити молодих вмиватися до річки, криниці?

46. Що відбувається на другий день весілля?

47. Чи побутував (побутує) у Вас на весіллі звичай робити фальшиву молоду?

48. Що таке "циганщина"? Чи відбувається у Вас весільне рядження?

49. Чи відомий Вам весільний обряд „обжинки" („одруження" батьків після одруження останньої дитини).

50. Якими обрядами закінчувалось весілля? Чи побутували у Вашій місцевості звичаї по закінченні весілля "молотити жито", забивати в поріг кілок тощо?

51. Коли вперше після весілля молодій дозволялось провідати матір? Як називався цей звичай (гості, пирожчини)?

52. За яким сценарієм відбувається реєстрація шлюбу в ЗАГСІ (чи співає хор, обсипають. молодих зерном, стелять рушники тощо)?

53. У Вашій місцевості молоді пари спершу розписуються в ЗАГСІ, а тоді вінчаються в церкві (не вінчаються, вінчаються після весілля)?

Поховально-поминальні звичаї та обряди

1. Які прикмети віщують людині смерть?

2. Які сни можуть трактуватися як сни "на смерть"?

3. Чи відомі у вас випадки летаргічного сну? Що розповідають ці люди?

4. Куди виливають воду, в якій обмивали покійника?

5. Чи взувають померлого? Що кладуть йому в труну, під голову?

6. Що має стояти на столі (свічка, склянка з водою)? Навіщо?

7. Що роблять, коли виносять покійника з хати, із двору (посипають лаву житом, кидають під лаву сокиру, стелять подушки або килим на поріг, стукають домовиною об одвірок, зачиняють двері, зав'язують ворота)?

8. Чи застеляють дорогу, по якій провадять покійника, килимами? Чи ставлять на перехрестях якісь речі? Що з ними роблять після похорон?

9. Чи відспівують померлого у церкві?

10. На чому опускають домовину в яму?

11. Чи кидають в яму жмені землі, гроші?

10. Які страви подають на поминальному обіді? Як готують коливо (канун)?

10. Коли встановлюють на могилі хрест?

11. Які дерева переважно садять на кладовищах?

10. Чи існують у Вас перекази про душу померлого? У якому вигляді вона може з'явитися рідним? Скільки днів перебуває душа на землі?

16. Відомі у Вас перекази про ходячих мерців?

17. Де ховали (ховають) покійників, що померли наглою смертю?

18. Через скільки днів після смерті поминають померлого?

19. Які страви готують на помянки?

20. Чи ідуть на могилу наступного дня вранці? Що роблять на кладовищі?

21. Чи відомий у Вас звичай "проводжати душу на небо"? Як він відбувається?

22. Яку назву має загальний поминальний день ("гробки", "проводи")? Розкажіть, як проходить цей день зараз і проходив колись.

23. У які ще дні, свята упродовж року поминають померлих?

24. Чи відомі у вас поминальні дні під назвою "Діди"? Коли і як поминають Дідів?

25. Опишіть, як відбувається у Вашій місцевості похорон-весілля (коли помирає хлопець чи дівчина шлюбного віку).

26. Запишіть зразки плачів та "псальмів".

Календарні свята та обряди

Весняні обряди

1. З яким днем у Вашій місцевості пов'язувався початок весни (весна починається на Петра Вериги, Явдохи, Обретіння, інші дні)?

2. Чи існував звичай закликати весну? Назвіть приклади закличок. Чи існувала традиція пекти коровай до зустрічі весни?

3. Які повір'я та звичаї пов'язані із святом Стрітення. Яке призначення мала стрітенська вода, свічка (як вона називалася)?

4. Які птахи вважаються провісниками весни?

5. Чи існував у вашій місцевості звичай вітатись із птахами, що повертаються з вирію? Запишіть ці вітання.

6. Як колись зустрічали лелек? Чи пекли до цього спеціальне печиво - "гальопу", "бусньову лапу"?

7. Які обряди, звичаї, повір'я пов'язувались у Вашій місцевості зі святом 40 святих? Чи пекли до свята "жайворонків"", пироги?

8. Коли розпочинали співати веснянки? Наведіть зразки веснянок, що збереглись у Вашій місцевості. Хто виконував ці веснянки колись і тепер (жінки, дівчата, діти)? Опишіть як водили у Вашій місцевості веснянкові хороводи.

9. Чи існували у Вашій місцевості молодіжні вулиці? Опишіть, як вони відбувались?

10. Чи відомий у Вас звичай навесні закопувати в землю горщик каші, чи знаєте ви пісні про кашу?

11. Які повір'я пов'язувались у Вас зі святом Благовіщення?

12. Чи відомі у Вас перекази про Благовісника? Хто це?

13. Чи дозволялись польові роботи до Благовіщення?

14. Чи існувала у Вас традиція пекти до Благовіщення паску?

15. Як називався тиждень перед великим постом? Що заборонялося на цьому тижні робити?

Чи був поширений у Вас обряд "Колодія? Як його святкували?

Великодні звичаї

1. Які назви мали тижні великого посту (поховальний, білий, вербний)?

2. Які звичаї пов’язані із першим днем посту? Що в цей день робили?

3. Як поминали душі померлих родичів під час посту? Чи існує у Вас звичай носіння „кухлика" або „миски" до церкви для поминання? З чого складався „кухлик" або „миска"?

4. Що робили зі свяченою вербою? Для яких випадків її зберігали?

5. Які обряди приурочувались до чистого четверга?

6. Чи пекли у Вас "четвергову" сіль? Ходили купатися до річки?

7. Які дії виконували цього дня з пікною діжею? Навіщо?

8. Чи не було у Вас звичаю збирати цього дня "обітний" льон чи віск?

9. Якого дня пекли паску? Запишіть кілька рецептів приготу­вання пасок.

10. Які ще страви готувались до Великодня?

11. Як розфарбовували великодні яйця (в які кольори, якими барвниками)?

12. Чи існували у Вас звичаї робити писанки? Як називались узори писанок, який колорит переважав, як називались різні мотиви орнаменту? Замалюйте або зафотографуйте зразки писанкових орна­ ментів, які поширені у Вашій місцевості. Чи відомі Вам правила і порядок писання писанок? Опишіть технологію виготовлення писанки. Які природні фарби використовували для написання писанок? Як і з чого їх виготовляли? Які повір'я пов'язані із процесом писання писанок та їх післяобрядовим використанням.

13. Які страви, продукти, предмети брали для освячення в церкві? Як використовували освячене?

14. Чи спостерігали Ви як на Великдень грає сонце? Що Ви бачили?

15. Що таке „обливний понеділок"?

16. Що таке "волочільне", "ралець"?

17. Чи ходять на Великдень на цвинтар?

18. Як називається четвер після Великодня?

19. Чи існує у Вас звичай, щоб дівчата дарували писанки парубкам? Що означав цей звичай? Які орнаменти мають бути на писанці для парубка? Чи дарувалася разом із писанками вишита хусточка? Як парубок мав віддячити дівчині за писанки? :

20. Якщо у Вашій місцевості побутував звичай "ходити христувати", запишіть слова великодніх віршів.

21. Чи відомо Вам, що таке "Рахманський Великдень"? Які легенди та перекази про це поширені у Ваших краях? Чи є у Вас криниці або джерела до яких ідуть люди на Рахманський Великдень? Що про ці місця розповідають?

22. Які звичаї, обряди приурочувались до свята Вознесіння Господнього? Як називались млинці, що пекли цього дня?

Зелені свята (Трійця)

І.Як прикрашають хату до Трійці (Зелених.свят)? Які рослини для цього використовують, хто і коли їх заготовляє?

2. Чи ставлять зелень на воротах, у полі, біля криниці?

3. Що роблять з зеленню і травами по закінченню свят?

4. Чи існують у Вашій місцевості повір'я про русалок? Що таке Русалчин Великдень?

5. Як називали русалок, які вони з вигляду, коли з'являються, що роблять при зустрічі з людиною?

6. Чи існував у Вас звичай „проводити русалку"? Як він відбу­вався, коли?

7.Як поминають померлих під час Зелених свят?

8. Чи не було у Вас звичаю поминати померлих в четвер після Трійці?

9. Що таке "розигри", "права середа", "брикси"? Що роблять цього дня?

10. Чи відомий у Вашій місцевості звичай встановлювати на Зелені свята "віху", "явір"?

10. Чи знаєте Ви, як "водити тополю", "водити куста"?

10. Чи відома у Вас традиція на Трійцю пастухам прикрашати роги корів вінками? Як мав себе поводити господар корови?

11. В які дні, на які свята потрібно було запасатися лікарськими рослинами? Чи супроводжувались ці дії якимись обрядами?

14. Чи був у Вас звичай ходити до лісу за зіллям на Семена Зилоти (Зеленого Семена) - 23 травня ?

15. Чи купались потім у відварі із лікарських трав?

Юріївські обряди

І.Хто такий святий Юрій (6 травня)? Які розповіді про нього побутують? Чи не називали у Вас святого вовчим пастухом?

2. Чи не було у Вас традиції випікати до цього свята спеціальний хліб? Як він звався ("Юрник")?

3. Чи не фарбували до свята яєць?

4. Чи збирали на Юрія росу, і якими властивостями вона наділялась?

5. Чи не було звичаю виганяти на "Юріївську" росу худобу?

6. Чи ходили цього дня в поле дивитись на жита? Що брали з собою, що робили в полі?

Літні обряди

1. Запишіть відомі у Вашому селі повір'я про Сонце, його поведінку на свято Івана Купала (сонце грає, міняється, купається)?

2. Чи розкладали багаття на Купала? Що біля нього відбувалось?

3. Чи купались цього дня в річці, чи обливалися водою?

4. Чи виготовляли у Вас Купальське дерево? Як воно називалось (купайло, марена, віха) і який мало вигляд?

5. Яких пісень співали на Купала? Чи існували розповіді про відьом та про їх поведінку в купальську ніч? Як береглися од відьми?

6. Чи відомі у Вас повір'я про цвіт папороті? Запишіть їх.

7. Чи ходили збирати цього дня трави? Які?

8.Опишіть вінки, які дівчата плели до цього свята.

9. Чи відомі у Вас дівочі гадання на вінках, звичай пускати їх за водою?

10. Чи існував у Вас звичай на Купала жалити одне одного кропивою? Навіщо це робили?

11. Чи влаштовували у Вас "гряду"?

12. Які прикмети, повір'я пов'язувались з днем святих Петра та Павла (12 липня)?

13. Чи готували цього дня "мандрики", вареники з сиром?

14. Чи виносили цього дня гостинець пастуху? Як він називався? 15 Як відзначали цей день пастухи на пасовищі?

16. Запишіть відомі у Вашій місцевості петрівські пісні.

17. Чи існував у Вас звичай на Петра "замочувати дійниці" або "гонити шуляка"?

18. Які свята називають "громовими"? Чи існували якісь заборони на роботу в ці дні?

19. Чи знають у Вас свято "Паликопи" (святого Пантелеймона)?

20. Запишіть перекази про святого Іллю і повір'я, пов'язані з цим святом.

21. Що освячують у церкві на Маковея? З яких рослин складається букет, який освячували цього дня? Чи святили Дідуха?

22. Чи існувала у Вас заборона їсти яблука до Спаса? Кому і чому заборонялося це робити?

23 Що освячують у церкві на Спаса?

24. Скільки "Спасів" відзначають в народному-календарі? Які назви вони мали ("медовий", "яблучний", "полотняний")?

24. Як відзначають у Вас Першу Пречисту?

Осінні свята та обряди

1. Чи відомий у Вас звичай „женити" свічку, комин? Коли і як це відбувалось? Які ще повір'я і звичаї пов'язані з днем святого Семена?

2. Які повір'я пов'язувались зі святом Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього (Здвиження, Чесного Хреста)? Чи кажуть у Вас, що з цього часу закривається на зиму земля?

3.Запишіть повір'я, пов'язані із святом Покрови? Які дівочі молитви до Покрови відомі у Вашій місцевості? Хто така Покрова?

4. Як відзначають свято Дмитра?

5. Як відзначають свято Михайла?

6. Коли і як відзначають храмове свято?

Зимові свята та обряди

1. Які повір'я пов'язані із днем Введення?

2. Які повір'я пов'язані із днем святої Катерини?

2. Як відзначали святого Андрія? Опишіть молодіжні вечорниці цього дня?

3. Чи відомий у Вас звичай на Андрія "калиту кусати", "коноплі сіяти"? Як це відбувалось?

5. Запишіть перекази про святого Миколу. Чи існував у Вас звичай класти дітям в черевичок гостинці від Миколи?

6. Як називався вечір напередодні Різдва? Як до нього готувалися?

7. Які страви готують Святого вечора?

8. Як прикрашають до Різдва хату?

9. Як відбувається вечеря напередодні Різдва? Чи існував у Вас звичай кликати Мороза їсти кутю?

10. Чи виносили святкові страви домашнім тваринам?

I1. Чи відомий у Вас звичай "полазника"? (Хто першим увійде до хати на перший день свята?).

12. Як відбувається у Вас колядування? Запишіть тексти колядок.

13. Чи ходять у Вас з зіркою, з вертепом, з козою? Опишіть як відбуваються ці святкові вистави, послідовність дій у них.

14. Які ворожіння, гадання відбувались під Різдво, під Новий рік?

15. Чи готували кутю до Нового року? Опишіть, як проходив щедрий вечір (багата кутя)?

16. Які щедрівки побутували у вашому селі?

17. Чи ходили на Щедрий вечір ряджені? Які святкові вистави у вас відомі ("Коза", "Маланка"), які персонажі цих вистав?

18. Зафотографуйте гурти колядників та щедрувальників.

19. Як засівають першого дня Нового року? Чи обмолочували Дідуха? Що роблять із зерном, яким засівали та вимолотили із Дідуха? Що роблять із соломою від Дідуха?

20. Чи відомий у Вас новорічний звичай "гріти мерців", "палити діда" „курити діда"?

21. Як називали вечір проти Водохреща?

22. Чи відомий у Вас звичай "кутю проганяти"?

23. Як відбувалось освячення води на річці, озері? Чи купались в ополонці, стріляли з рушниць, пускали голубів?

24. Які дії виконували вдома по приході з Йордані? Хто і як освячував господарство? Що примовляли при цьому?

Трудові свята та обряди

І.Як потрібно було поводитись, виходячи навесні перший раз у поле орати, сіяти? Що брав з собою в поле господар (хліб, рушник)?

2. Які дні вважались хорошими, вдалими для початку тих чи інших робіт?

3. Чи існували якісь звичаї, що їх дотримувались при садінні капусти, картоплі (приплескати землю коліном тощо)?

4. В який день, як правило, зажинали хліб? Кому доручали зажинати?

5. Що робили із жменею колосся (горсткою), яку зажинали першою (клали навхрест, несли додому)?

2. Які дії виконували з першим снопом?

3. Чи не було у вас звичаю колядувати на першому снопові?

2. Як називались закручені стебла хліба (закрутка)? Що з ними робили (обминали, виривали, спалювали)? Як пояснювали їх поход­ження?

3. Чи залишали по закінченню жнив на полі невижаті стебла хліба? Як вони називались ("коза", "борода", перепілка)? Яку форму мали, що під них клали?

10. Чи відомий був у Вас звичай обирати "царівну", "постадницю" жнив?

11. Які дії виконувались з останнім снопом? Чи виготовляли обжинковий вінок або Дідух та кому їх передавали женці?

11. Як проходили обжинки в давнину і тепер?

12. Чи був у Вас звичай по закінченню роботи в полі (кінець жнив, вибирання картоплі) качатися по ниві? Які слова при цьому примовлялися? Навіщо це робили?

14. З якого, і по який час дозволялось робити на землі, а коли вважали, що земля спить? Запишіть існуючі повір'я.

Обряди, пов’язані з домашніми тваринами

1. Чи поділяли в народі тварин на чистих і нечистих? Як і чому? Чи м'ясо усіх тварин можна було їсти?

2. Коли вперше виганяють худобу на пасовисько, то які дії відбуваються при цьому, чим виганяють корову, що кладуть їй під ноги?

3. Чи не пам'ятають старожили, до яких дій вдавалися пастухи, господарі, щоб худоба не розбігалась (кидали постола поміж череду, обходили її із замком)?

4. Чи відомі у Вас повір'я про те, що домашню худобу, особливо коней, потрібно було добирати в масть домовому? Як визначали цю масть?

5. Чи дотримувались якихось особливих звичаїв при купівлі- продажу худоби (продавати без налигача, не брати грошей в голу руку тощо)?

6. Як привчали худобу до нового обійстя?

7. Чи існували свята, коли корів прикрашали вінками?

8. Як захищали домашню худобу од відьми?

9. Чи існував у Вас звичай заводити до хати коня, вола, корову під Різдво, Новий рік? Для чого це робилося? Як цей звичай і цю тварину називали?

10. Чи давали тваринам свячену їжу?

10. Чи існують повір'я, що домашні тварини можуть розмовляти? Коли це відбувається (під Різдво, Водохреща)? Чи можна слухати ці розмови?

12.3апишіть легенди та перекази про вужів, які живуть у хліві біля корів. Це добре чи зле?

Некрополістика

(вивчає поховання людей, індивідуальні та цвинтарі,

могильні пам’ятники та надписи)

1. Вказати кількість кладовищ у населеному пункті, їх розташування, час заснування, площу, наявність документації щодо цвинтарів у органах місцевого самоврядування.

2. Присутність чи відсутність поділу кладовища на частини: старе, нове, польське, єврейське тощо. Дати загальну характеристику кожній такій частині.

3. Звернути особливу увагу на старі цвинтарі. Якщо на них є кам’яні нагробки або хрести дореволюційного часу – заміряти їх, описати, зафіксувати написи.

Антропоніміка

(вивчає іменування людей, включаючи індивідуальні й групові,

у тому числі родів, сімейні й династичні)

1. Скласти повний перелік прізвищ родин, які сьогодні проживають у селі. Необхідно підрахувати скільки сімей і окремих осіб носить те чи інше прізвище. Цю роботу можна виконати за допомогою посімейних книг, які зберігаються у сільській раді.

2. Описати факти використання поруч з офіційними прізвищами інших антропонімів – прізвиськ, „назв по-вуличному”, яскравих індивідуальних прізвиськ. Якщо відомі, зафіксувати легенди походження таких назв.

УВАГА! Всі матеріали мають бути проілюстровані давніми та сучасними фото.

Український народний одяг

Жіночий одяг

1. З яких частин складався у давнину (так давно, як пам'ятає опитуваний) жіночий костюм Вашого села (сорочка, плахта чи запаска, спідниця, корсет та ін.)?

2. Чим відрізнявся колись одяг жінок бідних і багатих?

З.Чим відрізнялось в давнину вбрання дівчини від вбрання заміжньої жінки?

4.Коли став зникати традиційний костюм?

5.Якою мірою зберігаються елементи традиційного народного одягу та в яких рисах вони виявляються (крій, матеріал, забарвлення) сьогодні.

Сорочка

6.Яку сорочку носили в давнину? Як вона називалася? З якого матеріалу її шили? Яке завширшки було полотно? У скільки пілок шили сорочку?

7.Чи була сорочка суцільна (додільна), чи мала поперечний шов? Як в такому разі називалася її верхня і долішна частини?

8.Чи були в жіночих сорочках на плечах шви і вставні клинці (полИки, вставки) чи ці сорочки шили з перегнутої вдвоє пілки полотна?

9.Як називалися вставки на плечах сорочки і якої вони були форми? Як пришивали ці вставки до основних полотнищ, по основі чи по пітканню?

10. Чи побутували сорочки на кокетці (з гесткою)? Як називалися такі сорочки?

11. Де в жіночій сорочці розрізали пазушку (спереду, збоку, ззаду)? Як вони називалися?

12. Чи був в сорочці комір і який (виложистий, стоячий, на обшивці та ін.)? Як називали комір?

13. Чи вирізували у сорочці викот для шиї чи ні? Якщо вирізува­ли, то який -округлий, квадратний, трикутний? Як він називався?

14. Як викроювали рукав сорочки і як його вишивали: по основі чи по пітканню? Чи побутували сорочки з суцільним рукавом, що пришивався до коміра? Як такий рукав називався? Довжина і ширина рукава?

15. Чи врізали кінці рукава, якої форми і як називалися?

16. Як викінчувався рукав сорочки (вільно, манжетою, чохлом та ін.)?

17. Де, як і чим оздоблювали сорочку? Висвітліть характер, техніку, колір вишивки, мережку, тканий орнамент, аплікацію та інші прикраси?

18.Як носили жінки сорочку в давнину? Підперезавши в стані мотузочком і підсмикнувши поверх нього чи ні? З підсмикнутими або пов'язаними чи застебнутими поверх ліктів рукавами чи ні? Так, щоб поділ виднівся з-під плахти, запаски, горбатки, спідниці?

Поясний одяг

19.Який одяг носили жінки поверх сорочки на долішній частині тіла? Як він називався (плахта, запаска, горбатка, спідниця, димка, поньова, андарок тощо)? З якого матеріалу його виготовляли?

20.Крій поясного жіночого одягу (кількість пілок, довжина, ширина, за допомогою чого тримається в стані)? Якщо це була спідниця, то як її шили біля¹ пояса? Чи мала пришивний поясок? Шили на підшивці чи без неї? Мала спереду пілку з іншого полотна чи ні? За допомогою чого трималася спідниця на стані? За допомогою зав'язок, ґудзиків, гапликів? Де застібали чи зав'язували спідницю (спереду, праворуч, ліворуч, ззаду)? Чи складали їх в складочки?

21 .Якого кольору був поясний одяг? Чим і як його оздоблювали (тканим або вишиваним орнаментом, аплікаціями)? Характер оздоблен­ня (смуги чи ромби, квадрати, квітки тощо) і його розміщення.

22.Чи носили фартух? З якого матеріалу? Як він називався? Крій фартуха (в одну, дві, три пілки, до зборок, чи в складочку)? Чи був фартух святковий, буденний?

23.Де та як оздоблювали фартух?

24.Які були в жінок пояси? їх назви? З якого матеріалу їх виготовляли? Спосіб виготовлення (ткали, плели). Техніка ткання чи плетіння пояса? Розмір, колір, оздоблення?

25.Поверх якого одягу жінки носили пояс?

26.Способи зав'язування пояса.

Плечовий одяг

27.Яке вбрання носили жінки поверх сорочки на плечах? Чи носили безрукавку, кофту, сарафан? Як звалось це вбрання? З якого матеріалу його шили? Забарвлення.

28.Який крій мав плечовий одяг (підрізна в стані спинка чи суцільна, пряма чи звужена до стану, є в сарафані шви чи немає)? Яка форма навколо вирізу? Довжина одягу?

29.Як (вишивкою чи аплікацією) і де оздоблювали плечовий одяг?

30.Коли вбиралися в той чи інший плечовий одяг (на свято, в будень), хто вбирався - всі жінки чи тільки дівчата або молодиці, старі жінки?

Зачіски і вбрання для голови

З1 .Яка була жіноча зачіска?

32. З чого складалося вбрання для голови дівчини (вінок, стрічка, пов'язка, хустка тощо)? Як називалось дівоче вбрання для голови?

33. Яке було весільне вбрання для голови?

34.Чим відрізнялася дівоча зачіска і вбрання для голови від зачіски і вбрання для голови заміжньої жінки?

35.Вбрання для голови заміжньої жінки? Як воно називалось? З якого матеріалу його шили? Чим оздоблювали?

36.Чим відрізнялось святкове вбрання жінки від буденного?

37.Чи носили жінки хустку? З якого матеріалу і якого кольору?

38.У які способи пов'язували хустку? Запишіть назви способів пов'язування хустки.

39.Чи носили жінки таке вбрання на голові, що мало вигляд рушника? Коли? Як воно називалося? Що таке намітка?

40.Як пов'язували вбрання типу намітки?

41.Чи носили жінки хустку і вбрання на голові типу рушника окремо чи в поєднанні з іншим вбранням? З яким? Його' назва. Матеріал і спосіб виготовлення? Колір?

42.Крій жіночого вбрання для голови типу шапчини (очіпок, чіпець, каптур)? Чи зустрічалися рогаті вбрання для голови? Як оздоблювали вбрання для голови типу очіпка?

43.Яка була жіноча зачіска (заплітали волосся в коси чи вкладали незаплетеним)?

44.Чи носять жінки традиційне вбрання на голові або його складові частини тепер? Якщо так, то як саме?

Прикраси

45.Які прикраси носили дівчата І жінки вашого села в минулому? їхні місцеві назви? З якого матеріалу виготовлялися? Хто виготовляв? На яких частинах тіла або поверх якого одягу носили ту чи іншу прикрасу (прикраса для рук, пальців, вух)? Що ви знаєте про "коралі", "добре намисто", "баламути", "пацьорки", ґердани, силенки, згарди, дукачі тощо.

Взуття

46.Яке взуття носили жінки в давнину (чоботи, черевики, постоли, личаки тощо)? Як воно називалося? З яких матеріалів воно виготовлялося?

47. Чи побутувало кольорове взуття? Якого саме кольору? Хто його носив?

48. Який крій мали жіночі чоботи?

а) чи були це з двома швами по боках халяви, вирізаних з одного шматка шкіри з передами (передня частина халяви) і закаблуками (задня половина халяви)?

б) чи була халява чобота з одного шматка шкіри, якого зшивали одним швом ззаду або збоку, а переди і закаблуки викроювали окремо і потім пришивали до халяви? Висота халявок жіночих чобіт (в півлитки, до коліна)?

в) чи використовували декоративну строчку при зшиванні? Чи прикрашали закаблучки або халяви?

49. Крій жіночих черевиків?

50. Крій постолів? Гостроносі чи тупоносі? Форма шматка шкіри? Як зашивали носок (поверх ноги по центру, чи впродовж великого пальця)?

51.3 чого і як плели личаки (пряме чи укісне плетіння)? Що таке солом'яники?

52. Що одягали на ноги або чим обгортали ноги, перш ніж узутися (шкарпетки, панчохи, онучі)? Як усе це називалося і з чого усе це робилося?

53. Чим і як прив'язували постоли або личаки до ніг (ремінчи­ками, вовняними плетеними шкурками, конопляними мотузочками)? Місцева назва зав'язок.

Історико-етнографічні відомості

54.Чим відрізнявся жіночий одяг даного населеного пункту від одягу сусідніх сіл у давнину?

55,Які зміни сталися в ньому за довоєнних і післявоєнних часів?

56.Чим відрізняється сучасний народний жіночий одяг від традиційного?

Чоловічий одяг.

57. З яких частин складався давній (кін. XIX - поч. XX ст.) чоловічий одяг вашого села (сорочка, штани, безрукавка, пояс)?

58.Чи відрізняється вбрання парубка від вбрання одруженого чоловіка чим?

59.Чим відрізняється одяг бідних від одягу багатих?

60.Коли став зникати традиційний чоловічий костюм?

61.Які елементи традиційного старовинного-чоловічого вбрання зберігаються в сучасному одязі жителів села?

Сорочка

62.Яку сорочку носили чоловіки в давнину? Як вона називалася? З якого матеріалу її шили? У скільки пілок? Якої довжини?

63.Чи була чоловіча сорочка суцільною на всю довжину, чи мала поперечний шов у стані? Якщо сорочка мала поперечний шов, то як називалася її верхня частина і нижня?

64.Чи шили чоловічу сорочку з лінією, перегнутою вдвоє по пітканню пілки полотна, а чи вона мала на плечах клинці-вставки?

65.Як називалися наплічні вставки? Якої вони були форми і як їх пришивали до основних пілок, по основі, чи по пітканню?

бб. Де прорізали пазуху?

67.Чи мала сорочка комір і якої він був форми (стоячий, виложистий)?

68.Як кроїли рукав, як його викінчували?

69.Чи вшивали під рукавами чоловічої сорочки клинці? Як вони називалися, яку вони мали форму?

70.Де, чим і як оздоблювали чоловічу сорочку? Вкажіть техніку вишивки?

71. Носили сорочку навипуск чи заправляли в штани?

Поясний одяг

72.Як називалися і з якого матеріалу шилися штани?

73. Крій штанів (широкі чи вузькі холоші, їх довжина, чи була вставка між холошами і якої форми)?

74.3а допомогою чого штани трималися на стані (шнура, гапличків, на ґудзиках тощо)?

75.Який у чоловіків був пояс (шкіряний, плетений, тканий)? Техніка ткання або плетіння? 3^ якого матеріалу? Якого кольору? Місцева назва чоловічого пояса? Його довжина, ширина?

76.Чим оздоблювали чоловічі пояси?

77.Поверх якого вбрання одягали пояс? Спосіб зав'язування пояса.

Плечовий одяг

78.Яке вбрання носили чоловіки поверх сорочки на горішній частині тіла? Носили безрукавку чи піджак з рукавами? Жилет? Як це вбрав називалося? З якого матеріалу його виготовляли?

79.Крій чоловічого плечового одягу?

80.Де і чим оздоблювали чоловіче плечове вбрання?

Зачіска та вбрання голови

81.Як чоловіки підстригали волосся?

82.Яке вбрання для голови побутувало серед чоловіків узимку, влітку? З яких матеріалів його виготовляли? Яку воно мало форму? Як називалося?

83.Спосіб носіння головних уборів хлопцями і чоловіками?

84.Коли стали носити картузи?

85.Чи побутували в даній місцевості брилі або валяні капелюхи? Як вони називалися? Хто виготовляв ці капелюхи або де їх купували?

86.Техніка плетіння брилів.

Взуття

87.Яке взуття носили чоловіки (чоботи, постоли, личаки, солом'яники, капці тощо)? Як воно називалося по-місцевому? З яких матеріалів його виготовляли?

88.Чи побутувало кольорове взуття і яке саме?

89.Який крій мали чоловічі чоботи:

а) вони були з двома швами по боках халяви, вирізаних з одного шматка шкіри (передня частина халяви), закаблуками (задня половинка халяви)?

б) може, халявки. викроювалися з одного шматка шкіри, зашивали одним швом ззаду або збоку, а до них пришивали окремо вирізані переди і закаблуки? Висота халяви чоловічих чобіт (в пів литки до коліна, вище коліна)?

90. Який крій мапи чоловічі чоботи (гостроносі чи тупоносі, форма шматка шкіри, з якого стягувалися постоли, як зашивали носок-зверху, прямо по центру, вздовж великого пальця)?

91.Спосіб плетіння личаків (пряме чи укісне плетіння)? Спосіб плетіння солом'яників?

92.Що-вдягали на ноги, перш ніж узутись (онучі, шкарпетки, панчохи, їх місцева назва)?

93.Як закріплювали постоли або личаки на нозі? Місцева назва зав'язок.

Історико-етнографічні відомості

94.Чим відрізнявся чоловічий одяг даного населеного пункту від одягу сусідніх сіл у давнину?

95.Які зміни сталися у чоловічому вбранні за довоєнних і повоєн­них часів?

96.Чим відрізняється сучасний народний чоловічий одяг від традиційного?

Верхній одяг

97.Який верхній одяг носили чоловіки і жінки в даному селі, його місцеві назви (свитки, юбка, манта, сердак, гуня, чугаїна та ін.)?

98. 3 якого матеріалу виготовляли кожну одежину? Його колір? Ширина матеріалу?

99. Опишіть крій кожної верхньої одежини, що побутувала у вашому селі:

а) спинка була пряма, розширена з боків клинцями або без них?

б) спинка була фігурна, покроєна до стану?

в) чи не викроювали од спинки до самого низу одного з нею шматка тканини вузеньку смужку, обабіч якої вишивалися густо зібрані клини ("ряси")? Чи підрізали в такому випадку та збирали в густі зборки і передні поли, і самі бочки?

г) у спинку від стану вниз вкидали трикутні клинці?

д) не підрізали часом всю спинку у стані і чи не пришивали до неї знизу густі зборки?

є) яка була довжина верхнього одягу у співвідношенні з людським тілом (до колін, вище колін, нижче колін)?

є) чи є в одязі на плечах шов, чи немає?

ж) чи є рукава, чи немає, їх крій?

з) чи є комір і який?

100.Був верхній одяг однобортний чи двооборотний, чи глибоко заходили поли одна за одну, чи запиналися по краю? На який бік запинали майже по краю? На який бік запинався верхній одяг, та на які застібки (на гаплики, ґудзики)?

101.У яких місцях і як оздоблювався верхній жіночий одяг (шнури, тасьма, металеві прикраси, вишивка, аплікація матірчата і шкіряна тощо)? Колір прикрас? їх назва?

102.Чим відрізняється чоловічий верхній одяг від жіночого (кроєм, оздобленням, кольором)?

103.Чим відрізнявся верхній одяг даного населеного пункту від одягу сусідніх сіл у минулому (до 1917 р.)?

104.Які зміни сталися в ньому за довоєнних, повоєнних часів?

105.Чим відрізняється сучасний верхній одяг від традиційного?

Додаткові запитання

106.Як одним словом називається в даному селі все те, що людина одягає на себе (костюм, вбрання, ноша, одежа, одяг, стрій)?

107.Чим відрізняється вбрання дітей і підлітків від вбрання дорослих?

108.Коли і який одяг перестали шити з домотканих матеріалів?

109.Яке місце посідав той чи інший одяг у сімейних та громадських звичаях та обрядах (родини, весілля, похорони, сівба, жниво тощо)?

110.до якого соціального стану належали жителі даного села в минулому: державні селяни, монастирські, поміщицькі, козаки?

111.Чи місцеве населення села складається з людей, що живуть тут з діда-прадіда, чи з переселенців? Звідки прибули переселенці?

112.Чи багато було переселенців у вашому селі з інших місцевостей звідки?

113.Чи багато жителів даного населеного пункту працювало в містах, на залізницях, на морському і річковому транспорті, і в інших місцевостях? Де саме? Коли?

114.Чи часто жителі даного населеного пункту бували в інших селах, містах, місцевостях? Де, коли? З нагоди (в гостях у родичів, на ярмарку)?

Народна медицина та ветеренарія

1. Що таке взагалі хвороби? Звідки вони беруться? Чи хворіли люди в давнину? Якими хворобами?

2. Нке ваше ставлення до легких і важких хвороб? Які їхні народні на­ дай?

3. Які ознаки тієї чи іншої хвороби? Як їх розпізнають? Які ви знаєте ме­тоди народної діагностики? Як поводять себе недужі люди?

4. 3а допомогою яких народних традиційних засобів намагаються у по­буті позбутися нежиті, головного та зубного болю, різноманітних хвороб внутрішніх органів, шкіри, суглобів та інших "популярних" недуг?

5. Чим і як лікуються важкі хвороби?

6. Які рослини використовуються при лікуванні? Які їхні народні на­зви? Хто, де і як їх збирає? Чи відомі точні рецептурні записи?

7. Якою їжею годують хворих людей? Взагалі, які страви, продукти вважаються корисними для організму і чому?

8.Як лікують дітей? Як при цьому їх заспокоюють? Що кажуть?

9.Як поводять себе хворі старі люди? На які недуги хворіють? Як самі себе лікують ?Яке ставлення до смерті взагалі і до смерті від конкретної хвороби?

10.Що роблять, щоб запобігти тій чи іншій хворобі? Як себе загарто­вують?

11.Чи знаєте або чули щось про знахарів і шептух? Чи є такі в навколишніх селах? Який спосіб життя вони ведуть? Як вони проводять лікування? Що говорять?

12.Чи знаєте ви шептання і замовляння проти хвороб? Чи допомогли вони комусь? Чи зверталися в них за допомогою до Сонця, Місяця, Зірок, Богів, Святих тощо? Запишіть їх.

13.Що ви знаєте про лікувальну магію? Як в ній застосовується вода, вогонь, земля, мінерали?

14. Чи були у Вашому населеному пункті люди, які займалися лікуванням хвороб - замовляннями? Як їх називають - знахарки, ворожки, баби-повитухи?

15.Чи лікували людей викачуванням яйця, ножем, скиданням вуглинок на воду тощо? Які дії та замовляння при цьому виконували?

16.Чи існували окремі замовляння від зубного болю, пристріту, бешихи, бідів, зурочення та інших хвороб?

17.Чи побутували „любовні" замовляння, за допомогою яких приворожували хлопців або дівчат?

18.Наведіть зразки замовлянь, які використовували для захисту корів від відьом. Які дії виконувалися при цьому?

19.Чи були поширені замовляння для захисту хати, садиби і господарських споруд від лихих сил?

20. Чи знаєте або чули щось про, випадки раптового чудесного видужання? Яка причина цього?

15. Які саморобні інструменти і пристрої використовують у народній медицині?

16. Які існують повір'я, пов'язані з недугами, станом хворої людини, видужанням, смертю?

17.Як називають в народі хвороби тварин? Чим і як їх лікують? Які рослини використовуються у народній ветеринарії?

Особливості української традиційної архітектури населеного пункту: інтер'єр житла (опис, план, фото 4-8 жител)

1. Як у давнину обирали місце під поселення, нову хату?

2. Як відбувалися закладини?

З. Як ставилися до майстрів? На яких умовах їх наймали?

4. Які матеріали використовувалися? Де їх добували?

5. Протягом якого терміну зводилася оселя? Які етапи будівництва?

6. Чим і як покривали хату?

7. Який тип житла побутує у вашій місцевості? Чим хати у вашому селі відрізняються від інших?

8. Які обряди справляли по завершенню будівництва? Які взагалі повір'я пов'язані з будівництвом житла?

9. Як святкувалися входини? Хто першим входив і що вносив у нову ха­ту ?Чим обдаровували господарів? Що їм бажали?

10.Які хатні обереги ви знаєте? Хто вважався охоронцем житла? Як його захищали від злих сил?

11.Як часто ремонтували, підновляли хату? Що саме робили? Хто цим займався?

12. Де розташовувалася у хаті піч? Чим її палили? Які обряди пов'язані з піччю?

13.Які вбудовані і переносні меблі були у хаті?

14.Як оздоблювалося житло, чим прикрашалося у будні і свята? Чи розписувалися стіни, вікна, піч? Хто це робив? Які фарби і візерунки викори­стовував?

15. Де висіли рушники? Хто і як їх вишивав? Які візерунки на рушни­ках розповсюджені у вашій місцевості? Де ще використовувалися руш­ники ?Як вони називалися?

16. Які господарські будівлі стояли у дворі? З чого і як вони будувалися? Яке їхнє призначення?

Домашні промисли та ремесла

1. Чому і коли ви почали займатися цим ремеслом?

2.Чи є воно характерним для вашої місцевості? Якщо так, то чому?

3.У кого ви вчилися азам ремесла? Хто були вашими наставника­ми ?Що запам'яталося з їхнього навчання? Як давалися перші уроки? Що ви при цьому відчували? Чи не виникало бажання все кинути і займати­ся чимось іншим? Як оточуючі ставилися до вашого прагнення ово­лодіти майстерністю коваля, тесляра чи гончара?

4.Де і як добувається матеріал? Як його готують до роботи?

5.3 чого починається робота? Як обладнане приміщення, де вона ведеться, майстерня?

6.Яка технологія, секрети, тонкощі виготовлення того чи іншого, виробу? Протягом якого часу воно відбувається? Які етапи обробки ма­теріалу?

7.Якими інструментами користується майстер? Де і як він їх виготовляє, придбає? Як до них ставиться?

8.Які бувалиці, оповідки, легенди пов'язані з ремеслом і з результатами роботи майстра? Які примовки, приказки, жарти з цього приводу ви знаєте?

9.Якими термінами, професійними слівцями користується майстер?

10.Як оточуючі оцінюють його роботу?

11.Який подальший шлях виробів? Яку винагороду одержує за них май­стер?

12.Кому передає майстер свій досвід?

Традиційні повсякденні та обрядові страви та напої

1.Які найпоширеніші і найулюбленіші страви у будень і під час свят?

2.Які страви готують на сніданок, обід, вечерю? Взагалі скільки разів на день сідають за стіл? Чим починається і чим завершується застілля?

3. Які приказки, примовки, жарти, анекдоти, билиці пов'язані з тим чи

іншим видом страв?

4.Які рецептурні рецепти приготування окремих видів страв

(борщу, вареників, кулішу тощо)? Які складники входять до них? Яка послідовність приготування?

5.Що проголошує господиня (приказки, примовки), готуючи ту чи іншу страву і подаючи її на стіл? Як характеризують її смакові якості члени родини, гості?

6.Як називається посуд, в якому готується і подається на стіл їжа?

7.Скільки постів ви знаєте? Чому слід постувати? Чи дотримуєтесь ви постів? Які страви готують під час постів? Які взагалі пісні страви розповсюджені?

8.Які тости проголошуються за святковим столом? Які страви приносять із собою гості під час свят, урочистих подій? Що як дарунок від господарки забирають додому?

9.Яку їжу беруть із собою в дорогу? З чого складаються "тормозки" косарів, лісників, рибалок тощо?

10.Які страви готують під відкритим небом під час сільськогосподарських робіт, в дорозі, на відпочинку? Яким посудом при цьому користуються? Як розпалюють вогнище?

11. Які обрядові страви готують під час релігійних свят? Як готують кутю і узвар? З чого складається пасхальний сніданок? Як печуть паски? Як фарбують крашанки? Як з ними бавляться діти?

12.Які страви готують на помини і хрестини?

13.Де зберігаються продукти? Як їх готують для довгого зберігання? Що роблять господарки, щоб вони не псувалися? Як назива­ються продуктові схованки, приміщення, посуд? В чому перевозять, переносять овочі, фрукти, продукти?

14.Чи знаєте ви конкретні рецепти заготівлі сала, овочевих консервів, варення тощо?

15.Які існують правила поведінки за столом, прийому гостей? Як до­рослі вчать цьому дітей?

16.Які дикі рослини використовуються у стравах?

17.Як харчувалися під час голодомору? Як рятувалися від голоду? Що вживали в їжу?

Народні ігри і забави

1.Які дитячі ігри ви знаєте?

2.Як вас розважали, яким іграм вчили у дитинстві дорослі, зокрема батьки, дід, бабуся?

3.Які ігри ви влаштовували у дитинстві на свіжому повітрі? на городі? в полі? в лісі? на воді?

4.Які ви знаєте зимові ігри?

5.Які предмети ви використовували у ваших забавах і розвагах? Які ігри визнаєте з м'ячем, дрючками, головними уборами, крашанками, кістками, городніми і садовими плодами, горіхами тощо? Чи викори­стовували в іграх предмети побуту, господарське начиння, знаряддя праці?

6.Як у своїх іграх ви копіювали дорослих їхні характери, заняття? Які знаєте ігри, пов'язані з господарською діяльністю дорослих? Що намага­лися у них перейняти в іграх?

7.Які ви знаєте кімнатні ігри? Як розважалися взимку в хаті?

8.Чи брали участь у ваших забавах дорослі? У ролі кого?

9.Як розважалися дорослі? Теплої пори? Взимку?

10.Які дорослі і дитячі ігри влаштовувалися під час свят, в тому числі релігійних? На святки? На Великдень? На Трійцю? На Купала?

11.3 якого матеріалу і як виготовлялися іграшки? Як в цьому вам допомагали дорослі? Які іграшки робили для вас? Якими іграшками користу­валися немовлята? Як вони виготовлялися?

12.Які практикувалися покарання тим, хто програв? Яка винагорода че­кала переможця?

13. Які ви знаєте пісеньки, віршики, примовки, дражнили, пов'язані із за­бавами?

Аграрна культура українців

1. Чи було село електрифіковане? Коли з’явилася електрика? Де саме?

2. Чи була у селі радіоточка? Коли і як її слухали? Що саме?

3. Чи був колгосп \ радгосп в селі?

4. Скільки всього було колгоспів у селі?

5. Коли були створені, які вони мали назви (зафіксувати зміни назв), спеціалізація колгоспу (ів)?

6. Хто були головами цих колгоспів, місцеві люди чи приїжджі?

7. Як часто могло змінюватися колгоспне керівництво, голова колгоспу? Чому?

8. Хто призначав голову колгоспу?

9. Яких голів колгоспу у селі Ви пам’ятаєте, і в які періоди (з якого по який рік) вони працювали? (назвати прізвища імена, бажано роки правління колгоспом)

10. Чи мали голови колгоспу освіту і яку?

11. Хто був останнім головою колгоспу? Чи зараз проживає останній голова колгоспу в селі?

12. Як Ви вважаєте які найкращі роки були для колгоспників?

13. Як ви думаєте, хто був найкращим головою колгоспу у селі? Чому, що він зробив для колгоспу, людей, села в цілому?

14. Чи пам’ятаєте, чи чули від старіших жителів, як створювалися колгоспи в селі?

15. Чи добровільно входили у них люди? Чому?

16. Чи були такі, які не хотіли входити в колгоспи? Чому?

17. Що робили з тими, хто не хотів входити?

18. Кого було більше перших чи других? Чому?

19. Хто швидше входив до колгоспів? Що мало при цьому вирішальне значення? Чи мала значення в цьому випадку конфесійна приналежність?

20. Чи проживали інші етноси у селі (чи були поляки, євреї, інші)? Як вони (кожен народ конкретно ) сприйняли колгоспну систему?

21. Чи входили вони до колгоспу? Якого? Які роботи виконували, на яких посадах працювали?

22. Чи всі пішли в колгоспи? Що вплинуло на це?

23. Чи реквізовувалась у селян худоба, реманент та збіжжя для потреб колгоспу?

24. Чи використовувались для польових робіт корови?

25. Які культури вирощувались господарством?

26. Як колгоспна влада утримувала дисципліну в колгоспі? Чи впливала вона на дисципліну всього населення села?

27. Чи карали у колгоспі за п’янство? Як це робили?

28. Чи траплялися крадіжки колгоспного майна? Що саме могли вкрасти і в якій кількості?

29. Хто міг зробити крадіжку (самі ж працівники колгоспу – на яких посадах вони працювали тут, чи інші особи), і з якої причини (нестача їжі в сім’ї, не було чим прогодувати дітей, власну худобу птицю, чи з інших причин )?

30. Як могли покарати за крадіжку в колгоспі (в 1930, 40, 50, 60 і т.д. роках)? Чи однакові покарання були для колгоспників, що працювали на різних посадах, для неколгоспників?

31. Чи могли звільнити (вигнати) людей з колгоспу? За що?

32. Коли і де Ви почули звістку про війну? З якими почуттями зустріли цю звістку?

33. Коли і де були мобілізовані до лав діючої армії? З якого часу на фронті?

34. Чи проходили ви «курс молодого бійця» перед відправкою на фронт? Яку зброю Вам дали перед боєм?

35. Коли і де ви вперше взяли участь в бою з ворогами? Які почуття Ви пережили перед боєм і після нього?

36. Ваш фронтовий шлях?

37. Чи брали Ви участь у визволенні території України? Які її райони визволяла Ваша військова частина?

38. В якій зоні окупації був ваш населений пункт (німецькій, румунській)? З якого по який період це було (вкажіть роки)?

39. Як окупанти ставилися до жителів села (чоловіків, жінок, дітей)? Як ставилися до колгоспів, колгоспників?

40. Які зміни відбулися в колгоспній системі села під час фашистської окупації? Чи були реформовані колгоспи сільськогосподарські общини?

41. Чи змінилося їхнє керівництво? Хто був головою с\г общини – з села чи сусідніх сіл?

42. Чи роздавалася селянам земля, сільськогосподарський реманент? Як до цього ставилися місцеві селяни? Чому? Чи покращився добробут селян за нової влади?

43. Як проводилася відправка молоді на роботи до Німеччини? Чи були спроби уникнути такої долі? Участь місцевої адміністрації та поліції у справі відправки молоді на роботи в Німеччину.

44. Наведіть конкретні приклади відправлених у Німеччину людей, їхні історії.

45. Чи діяла в селі під час окупації школа? Хто були учителі, які дисципліни читались?

46. Доля вчителів після приходу радянських військ?

47. Чи діяла під час окупації церква?

48. Звідки був священик?

49. Чи зазнало село руйнувань під час боїв у 1941 та 1944 роках. Яких саме?

50. Чи отримували допомогу від окупаційних властей розкуркулені під час колективізації та родичі репресованих в 1937-1938 рр.?

51. Чи діяли в районі села партизанські загони, коли, якої орієнтації? Чи зазнавали мешканці села репресій з боку фашистів у зв'язку з діями партизанів? Ставлення селян до партизанів.

52. Чи проживали у селі під час окупації євреї? Ставлення до них селян. Доля євреїв.

53. Як змінилася ситуація в сільському господарстві після визволення села і сусідніх сіл Радянською армією? Як відновлювалися колгоспи? Чи були цим задоволені селяни? Чому?

54. Як було працювати у колгоспі у повоєнний час? Чому?

55. Чи чули, чи пам’ятаєте Ви про працю в колгоспі за трудодні? Коли, у яких роках таке було (1940-1950рр.)?

56. Що таке трудодень, скільки потрібно було роботи зробити за нього? Що за це отримували колгоспники?

57. Яка була тяглова сила у колгоспі?

58. Коли у повоєнному колгоспі з'явились трактори і автомашини? Які саме і скільки?

59. Кого обирали головами колгоспів у цей час? (місцевих, приїжджих, колишніх - довоєнних голів колгоспу)?

60. Чи відбувалися в колгоспі якісь заходи, святкувалися радянські, релігійні, народні свята? Які саме, з якої нагоди?

61. Чи з’явилися якісь нові колгоспні свята (напр., день колгоспника чи інші)?

62. Чи були оргнабори в трудову армію. Куди і на скільки років посилали працювати молодих людей?

63. Наведіть конкретні приклади відправлених з села молодих людей. Їхня подальша доля.

64. Чи було ліквідовано колгосп у селі? Коли?

65. Хто першим виявив бажання з нього вийти? Чому?

66. Чому на вашу думку було ліквідовано ваш колгосп? Інші колгоспи в Україні?

67. Як Ви вважаєте, колгосп – це «зло» чи «добро»? Ліквідація колгоспу - це плюс чи мінус для села, її людей? А ліквідація колгоспів для України ?

68. Як на Вашу думку, варто було знищувати колгоспи чи ні? Чому? А може було варто щось змінити в їх організації і залишити?

69. Чим відрізняється сьогоднішнє приватне підприємство, що орендує землю, від колишнього колгоспу? Як воно господарюють?

70. Хто є керівниками цього приватного підприємства? (Чи працювали вони у колишньому колгоспі, на яких посадах, які мали спеціальності)?

71. Чи всі селяни передали паї їм в оренду? Може хтось сам господарює на своїх паях?

Дитяча субкультура (Народні ігри, забави, іграшки)

(реципієнту потрібно відповідати на запитання запитальника за період свого дитинства від народження до 10 років)

1.Реципієнт (прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження).

2. Місце запису: назва міста, села, район, область (повністю).

3.Дата запису: число, місяць, рік.

4. Ким записано (прізвище, ім'я, по-батькові) курс чи де працюєте, навчаєтесь.

4. Скільки дітей у Вашій сім'ї?

4. Хто Вас доглядав в період вашого дитинства?

5. З ким в дитинстві найбільше проводили свій час: з батьками, сестрами (братами), бабусею, дідусем, іншими родичами або нянею?

6. Чи приходилося Вам доглядати менших братів, сестер? Як саме?

7. Як Вас розважали, яким іграм вчили у дитинстві дорослі, зокрема батьки, бабуся, дідусь? Опишіть правила гри.

10.Які ігри Ви влаштовували у дитинстві на свіжому повітрі?

а) На городі?

б) В полі?

в) В лісі?

г) На воді?

д) На льоду? Опишіть.

11.Які предмети, іграшки Ви використовували у ваших забавах і розвагах?

12.Чи використовували в іграх предмети побуту, господарське начиння, знаряддя праці? В яких саме?

13.Які ігри ви знаєте з:

а)м'ячем;

б)дрючками;

в)головними уборами;

г)крашанками;

д)кістками;

е) городніми і садовими плодами;

є) горіхами тощо? Опишіть їх правила гри.

14. Які знаєте ігри, пов'язані з господарською діяльністю дорослих? Що намагалися у них перейняти в іграх?

15.Які Ви знаєте народні ігри? Опишіть.

16. Чи брали участь у ваших забавах дорослі? У ролі кого?

17.Які знаєте кімнатні ігри? Як розважалися взимку в квартирі, хаті? Опишіть.

18.Чи грали спортивні ігри? Які саме? Опишіть.

19.Чи вживали під час гри в їжу дикі рослини? Які саме?

20. Якими іграшками в дитинстві гралися Ви? До якого віку? Які були найулюбленішими?(саморобні чи куплені)

21.Чи виготовляли іграшки Вам дорослі? З якого матеріалу?

22.Чи робили іграшки в дитинстві самостійно? Які саме та з якого матеріалу?

23. Чи знаєте Ви дитячі пісеньки, віршики, примовки, дражнили, що супроводжували ігри? Які сам, наведіть приклади?

23. Які колискові пісні, заклички, промовки, прозивалки, мирилки, лічилки Ви знаєте? Які саме, наведіть приклади?

23. Які цікаві слова говорили в дитинстві на різні речі? Наприклад: мити підлогу – швабрикувати, саляпот – самальот....

26.Чи вигадували в дитинстві фантастичні історії? Які саме, наведіть приклади?

27. Чи відвідували в дитинстві «страшні місця»? Які саме? З ким саме та з якою метою?( підвали, чердаки)

29.Чи ходили в дитинстві на свалки, будівництва, кар'єри та інші небезпечні місця для життя ? Чому? Що там шукали?

30. Чи були у Вас в дитинстві захоплення: дитяче збиральництво (скарбниці, секрети, тайники) та колекціонування?

30. Чи розповідали в дитинстві страшні історії? Які саме? Наведіть приклади.

30. Чи будували в дитинстві під час гри штаб (будиночок)? З якою метою? З якого матеріалу?

31. Чи залучали дорослі дітей до народних ремесел і промислів? Яким чином?

34. Чи дотримувались у Вашій сім'ї народних та релігійних звичаїв, традицій? Яких саме?

34. Які свята народного та церковного календарів відзначали у вашій родині? Як саме?

36.Чи був у Вашій родині звичай відвідувати церкву? Відвідували регулярно чи періодично? Якого Ви віросповідання?

37. Чи знаєте Ви молитви(дорослі, дитячі)? Наведіть приклади.

37. Які були в дитинстві вірування, повір'я, прикмети, забобони про:

а)рослинний світ;

б)тваринний світ;

в)нечисту силу (бабай, відьма, чорт...).

39. Яких повір'їв, вірувань дотримувалися в повсякденному житті.

39. У якому віці Ви почали брали участь в обговоренні домашніх проблем? Яких саме?

39. Чи розповідали одне одному анекдоти? Які саме? Наведіть приклади?

39. Чи залучались Ви до обговорення політичної ситуації в державі?

40. Чи обговорювали з батьками представників місцевої та центральної влади? Чи карали за це Вас? Як саме?

41. Як проводили свій вільний час після школи?

42. Чи допомагали Вам робити уроки? Хто саме? До якого класу?

43. Як часто відвідували бібліотеку?

44. Книгам яких жанрів надавали перевагу? Чому?

45. Як часто ходили до кінотеатру? Яким фільмам надавали перевагу?

46. Як часто в дитинстві Ви дивились телевізор? Яким передачам надавали перевагу?

47. Чи любили дивитися мультфільми? Які саме?

48. Які фільми дивились по телебаченню? Які улюблені?

49. Чи доводилося Вам (з батьками чи самостійно) торгувати на базарі? У якому віці? В яку пору року?

50. Які види хатньої роботи виконували в дитинстві? З якого віку? Примусово чи добровільно?

54.Які види господарської роботи виконували в дитинстві ? З якого віку? Примусово чи добровільно?

55. Чи доводилось Вам пасти корів, гусей, качок... ? З якого віку?

55. Чи ходили до лісу, поля? Що збирали в лісі, полі?

55. Чи прикрашали свій одяг під час гри? Чим? (листям, бусами з рослин та ін.)

58.Одяг для Вас шили чи купували?

59. Якого кольору переважали речі у вашому гардеробі?

59. Які аксесуари (прикраси) використовували в дитинстві? (портфель, рукавички, парасолька, намисто)

59. Чи любили в дитинстві умиватися? (рано, ввечері, ні разу, тільки зранку протирали очі рушником....) Чи використовували рослинні засоби?

59. Як часто милися? Чи використовували при купанні рослинні чи тваринні засоби? (в травах, в сироватці, яйцем...)

60. Які страви переважно входили до щоденного Вашого дитячого раціону?

64. Які страви були улюбленими в дитинстві ?

64. Який був розпорядок прийому їжі?

66. Як Ви зверталися до батька (матері), дідуся (бабусі)?

66. Якщо Ви потрапляли в іншу компанію, Вас приймали одраз, чи потрібно було виконати якісь завдання? Якщо так, то які сам є?