6

Автор

Шайко Ніна Іванівна – голова циклової комісії клініко-терапевтичних дисциплін та вузьких спеціальностей, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.

Навчальний посібник складено відповідно до навчальної програми з дисципліни Внутрішня медицина (2011р) для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації за спеціальністю 5.12010101 Лікувальна справа.

В посібнику представлені алгоритми практичних навичок з розділу «Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення», характеристика та диференціальна діагностика синдромів при захворюваннях шлунка, кишківника, печінки та підшлункової залози.

Посібник рекомендовано для студентів іі-іv курсів.

Рецензенти:

• Бондар І.В. – заступник директора з навчальної роботи Нікопольського медичного училища, спеціаліст вищої категорії.

• Баранова О.В. – методист Нікопольського медичного училища, спеціаліст першої категорії.

• Зайченко Т.А. – завідувач практикою, спеціаліст вищої категорії.

• Волчок О.М. – викладач терапії Нікопольського медичного училища, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.

• Ковальчук Т.М. – викладач Основ медсестринства, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.

Пояснювальна записка

«Внутрішня медицина» є провідною клінічною дисципліною в підготовці фельдшера. Майбутній спеціаліст повинен:

• клінічно мислити;

• вміти діагностувати найпоширеніші хвороби внутрішніх органів та термінальних станів;

• виробити правильну тактику лікування та надання долікарської екстреної медичної допомоги;

• організовувати і здійснювати догляд за хворими;

• проводити профілактичні заходи, санітарно-освітню роботу, дотримуватися техніки безпеки під час виконання своїх обов’язків.

Розпізнати хворобу можна лише знаючи її прояви, вміючи знайти зміни в організмі, за якими можна зробити висновок, що людина хвора і якою хворобою. Для визначення та вивчення різних проявів хвороби, застосовують різноманітні методи обстеження, починаючи з опитування і закінчуючи досить складними методами дослідження (лабораторні, інструментальні та ін.)

Найбільша кількість діагностичних помилок виникає внаслідок недостатнього, неповного обстеження, тому першим правилом діагностики є якомога більш повне і систематизоване вивчення хворого.

Для того, щоб дослідження було повним, його завжди проводять за певним планом:

• опитування пацієнта:

• з’ясування скарг;

• деталізація скарг;

• опитування по системі, на ураження якої вказують скарги пацієнта;

• опитування по інших системах;

• історія теперішнього захворювання (Anamnesis morbi);

• історія життя хворого (Anamnesis vitae);

• об’єктивне обстеження хворого (Status praesens objectivus):

• загальний огляд хворого;

• об’єктивне обстеження органів дихання;

• об’єктивне обстеження органів кровообігу;

• об’єктивне обстеження органів травлення;

• об’єктивне обстеження органів сечовидільної системи;

• об’єктивне обстеження ендокринної та нервової системи;

• допоміжні методи обстеження;

• лабораторні;

• інструментальні;

В даному посібнику систематизовані методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення та охарактеризовані основні клінічні синдроми у разі захворювань органів травлення.

Перелік алгоритмів

	Алгоритм №1. "Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів системи травлення"
	Алгоритм №2. "Захворювання печінки, жовчного міхура, підшлункової залози"
	Алгоритм №3. «Суб’єктивне обстеження пацієнта (травна система)»
	Алгоритм №4. «Загальний огляд хворого»
	Алгоритм №5. «Огляд системи органів травлення»
	Алгоритм №6. «Поверхнева пальпація живота»
	Алгоритм №7. «Глибока ковзна методична пальпація живота за Образцовим і Стражеско»
	Алгоритм №8. «Пальпація печінки, жовчного міхура, підшлункової залози»
	Алгоритм №9. «Визначення меж печінки, розмірів печінки за Курловим»
	Алгоритм №10. «Визначення межі великої кривини шлунка»
	Алгоритм №11. «Пальпація селезінки»
	Алгоритм №12. «Пальпація нирок»
	Алгоритм №13. "Методи додаткового обстеження при захворювання шлунка та кишок"
	Алгоритм №14. "Методи додаткового обстеження при захворюваннях печінки, жовчного міхура та підшлункової залози"
	Алгоритм №15«Фракційне дослідження шлункового вмісту»
	Алгоритм №16 «Дуоденальне зондування»
	Алгоритм №17 "Підготовка до ендоскопічних методів дослідження органів травлення"
	Алгоритм №18 "Підготовка пацієнта до УЗД органів черевної порожнини і органів малого таза"
	Алгоритм №19 "Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки"
	Алгоритм №20 "Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження товстої кишки (іригоскопії)"
	Алгоритм №21 "Підготовка до рентгенологічного дослідження жовчного міхура і жовчовивідних шляхів"
	Алгоритм №22 "Навчання пацієнта збирати сечу на аналіз для визначення активності амілази"
	Алгоритм №23 "Взяття крові з вени для біохімічного дослідження"
	Додаток. Деякі фізіологічні константи здорової людини
	Список літератури.

Алгоритм №1 "Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів системи травлення"

Алгоритм №2 "Захворювання печінки, жовчного міхура, підшлункової залози"

Алгоритм №3 «Суб’єктивне обстеження пацієнта (травна система)» (Status praesens subjectivus) A. Anamnesis morbi – анамнез захворювання

• Скарги пацієнта (Querellae aegroti)

1. Апетит

2. Спрага

3. Зміна смаку в роті

4. Ковтання:

• вільне;

• болюче;

• затруднене;

• неможливе

5. Біль в животі:

• локалізація;

• іррадіація;

• інтенсивність;

• час появи;

• тривалість;

• періодичність;

• зв’язок з прийомом їжі і її кількістю

6. Печія (purosis)

7. Відрижка:

• їжею;

• кислим;

• «тухлим яйцем»;

• повітрям

8. Нудота (nausea)

9. Блювання (vomitus):

• одноразове;

• багаторазове;

• чи приносить полегшення;

• характер блювотних мас (колір, запах, домішки жовчі, залишки їжі)

10. Бурчання

11. Здуття живота

12. Тенезми

13. Випорожнення:

• частота;

• кількість;

• консистенція (оформлені, кашоподібні, рідкі);

• колір;

• запах;

• домішки слизу, крові

• Динаміка захворювання

1. З’ясуйте, з якого часу пацієнт вважає себе хворим.

2. Яким був початок захворювання: перші ознаки, з чим пов’язує свою хворобу (порушення харчування, стресові ситуації, перенесені інфекції), початок гострий чи поступовий.

3. В хронологічній послідовності з’ясуйте перебіг хвороби від перших проявів до теперішнього часу. Якщо хвороба хронічна, то вказують частоту періодів погіршення, лікування, яке отримував пацієнт, перебування на санаторно-курортному лікуванні та ефективність лікування.

4. Поцікавтеся, які дослідження проводилися пацієнтові та їх результатами (рентгенологічне дослідження, езофагогастро-фібродуоденоскопія, фракційне шлункове зондування, УЗД органів черевної порожнини).

5. З’ясуйте час, причини і симптоми останнього загострення.

6. З’ясуйте наявність листка непрацездатності і з якого часу.