Нікопольське медичне училище Алгоритми практичних навичок «Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання» (посібник для студентів) Укладач: викладач терапії Шайко Н.І.

Автор:

Шайко Ніна Іванівна - голова циклової комісії клініко-терапевтичних дисциплін та вузьких спеціальностей, спеціаліст вищої категорії, викладач - методист.

Навчальний посібник складено відповідно до програми з дисципліни «Терапія» (2004р) для вищих медичних закладів І-ІІ рівня акредитації за спеціальністю 5.12010101 Лікувальна справа.

В посібнику представлені алгоритми практичних навичок по обстеженню хворих із захворюваннями органів дихання, висвітлені питання додаткових методів обстеження у разі захворювань органів дихання. В процесі підготовки враховувались сучасні рекомендації, зокрема, наказ МОЗ України від 15.11.2005р, №160 «Про впровадження в Україні адоптованої ДОТС - стратегії», лист головного державного санітарного лікаря Дніпропетровської області від 24.05.2007р. №5Х1 - 11.25-259 «Про паспортизацію пунктів зборів мокротиння для дослідження на туберкульоз.

Посібник рекомендовано для студентів ІІ-ІV курсів Нікопольського медичного училища.

Рецензенти:

• Мазуренко Н.Д. - методист Нікопольського медичного училища, спеціаліст вищої категорії, викладач - методист.

• Зайченко Т.А. - завідувач практикою, спеціаліст вищої категорії.

• Волчок О.М. - викладач терапії Нікопольського медичного училища, спеціаліст вищої категорії, викладач - методист.

Пояснювальна записка

Терапія є однією з провідних клінічних дисциплін у підготовці фельдшера.

Перед викладачами курсу стоїть відповідальне завдання: підготувати до самостійної роботи фельдшера згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою, з тим, щоб він міг:

• клінічно мислити;

• орієнтуватися в характерні патології внутрішніх органів, яка трапляється найчастіше;

• вибирати правильну тактику лікування та надання долікарської екстреної медичної допомоги;

• організувати і здійснювати догляд за хворими;

• проводити профілактичні заходи, санітарно-освітню роботу.

Розпізнати хворобу можна лише знаючи її прояви, вміючи знайти зміни в організмі, за якими можна зробити висновок, що людина хвора і якою хворобою. Для визначення та вивчення різних проявів хвороби, застосовують різноманітні методи обстеження, починаючи з опитування і закінчуючи досить складними методами дослідження (лабораторні, інструментальні та ін.)

Найбільша кількість діагностичних помилок виникає внаслідок недостатнього, неповного обстеження, тому першим правилом діагностики є якомога більш повне і систематизоване вивчення хворого.

Для того щоб дослідження було повним, його завжди проводять за певним планом:

• опитування хворого:

• з’ясування скарг хворого,

• деталізація скарг,

• опитування по системі, на ураження якої вказують скарги хворого;

• опитування по інших системах;

• історія теперішнього захворювання (Аnamnesis morbi);

• історія життя хворого (Аnamnesis vitae);

• об’єктивне обстеження хворого (Status praesens objectivus)

• загальний огляд хворого,

• об’єктивне обстеження органів дихання;

• об’єктивне обстеження серцево-судинної системи;

• об’єктивне обстеження органів травлення;

• об’єктивне обстеження сечовидільної системи;

• допоміжні методи обстеження:

• лабораторні,

• інструментальні.

В даному посібнику систематизовані методи обстеження органів дихання, наведені алгоритми практичних навичок.

Алгоритм №1 Суб’єктивне обстеження хворого

(Status praesens subjectivius)

І.Паспортні дані

1. Прізвище, ім’я, по батькові хворого.

2. Вік.

3. Місце проживання.

4. Місце роботи.

5. Професія, посада.

ІІ.Скарги хворого (querellae aegroti)

(Перерахуйте відчуття хворого і деталізуйте їх)

1. Дихання через ніс:

• вільне,

• утруднене.

2. Відчуття сухості в носі, горлі.

3. Біль у грудній клітці:

• локалізація,

• іррадіація,

• інтенсивність,

• тривалість,

• зв’язок з диханням, кашлем, зміною положення тіла.

4. Задишка, напади ядухи:

• передвісники нападу,

• причини виникнення,

• затруднений вдих чи видих,

• тривалість.

5. Кашель:

• час появи,

• характер: нападоподібний, постійний, періодичний,

• сухий чи вологий (кількість харкотиння за добу, колір, запах, домішки крові), при якому положенні підсилюється виділення харкотиння, легко чи важко виділяється.

6. Підвищення температури, лихоманка, відчуття жару.

7. Пітливість.

ІІІ. Історія теперішнього захворювання

(Аnamnesis morbi)

1. З’ясуйте, з якого часу пацієнт вважає себе хворим.

2. Яким був початок захворювання: перші ознаки, з чим пов’язує свою хворобу, початок гострий чи поступовий.

3. В хронологічній послідовності виясніть перебіг хвороби від перших проявів до теперішнього часу. Якщо хвороба хронічна, то вказують частоту періодів погіршення, лікування, яке отримував пацієнт, перебування на санаторно-курортному лікуванні та ефективність лікування.

4. Поцікавтеся, які дослідження проводилися пацієнтові та їх результатами.

5. Виясніть наявність листка непрацездатності і з якого часу.

ІV. Історія життя хворого

(Аnamnesis vitae)

1. Виясніть короткі біографічні дані із життя хворого:

• розвиток і стан здоров’я в дитинстві,

• початок навчання,

• початок самостійної трудової діяльності і подальший трудовий анамнез,

• умови життя (житло, харчування, регулярність приймання їжі, пристрасть до деяких страв, різноманітність їжі, непереносимість деяких продуктів харчування),

• умови праці,

• професійні шкідливості,

• шкідливі звички (алкоголь, куріння, наркоманія, токсикоманія).

2. Перенесені захворювання (виясніть в хронологічній послідовності всі перенесені хвороби, включаючи травми, операції, контузії, поранення; зверніть особливу увагу на перенесені сифіліс, хворобу Боткіна, сироватковий гепатит, черевний тиф, глистяні інвазії, малярію, педикульоз).

3. Контакт з туберкульозними і інфекційними хворими.

4. Виясніть наявність алергічних реакцій на харчові продукти, запахи та інші чинники. Чи спостерігалися побічні дії при використанні медикаментів.

5. Сімейне життя (у жінок - час появи і характер менструацій, регулярність, тривалість, болючість, час вступу в шлюб, кількість і перебіг вагітності, як закінчувалась кожна вагітність, пологи, ускладнення при них).

6. Спадковість (виясніть стан здоров’я або причини смерті близьких родичів. Зверніть особливу увагу на хвороби обміну речовин, крові, злоякісні новоутворення, ендокринні, алергічні і нервово-психічні захворювання).

7. Фактори ризику на СНІД: зарубіжні поїздки, позашлюбні контакти, статеві відхилення, внутрішньовенні ін’єкції і вливання, переливання крові