
- •Вказівки до виконання курсової роботи
- •Визначення параметрів об’єкта розробки
- •2. Вибір транспортних засобів
- •Вибір оптимального засобу механізації ннр
- •Розрахунок продуктивності засобів механізації
- •5. Розрахунок пропускної спроможності пункту нрр
- •6. Розрахунок необхідної кількості засобів пакетування
- •7. Визначення річної економії
- •Основна
- •Додаткова
Вказівки до виконання курсової роботи
Мета даних вказівок – допомогти студентам закріпити теоретичний матеріал з дисципліни «Організація навантажувально-розвантажувальних робіт». У процесі виконання роботи студенти глибше опановують питання щодо технології та організації виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР) на транспорті. Пропонована робота включає ряд задач, вирішення яких дає можливість раціонально використовувати засоби механізації на практиці при організації транспортного процесу.
Тема курсової роботи – вибір оптимального варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт при перевезенні заданого вантажу автомобільним транспортом.
Робота виконується студентом у відповідності до індивідуального завдання, яке видається персонально кожному студенту викладачем або через деканат. Індивідуальне завдання містить наступні основні вихідні дані:
вид вантажу, що підлягає транспортуванню;
річний обсяг перевезень вантажу;
кількість днів роботи автомобілів протягом року;
час роботи транспортних засобів у наряді;
відстань перевезення вантажу.
У процесі виконання роботи знадобиться додаткова інформація, що є в різних джерелах (підручники, довідники та нормативні документи), тому методичні вказівки повинні містити посилання на літературу. Окрім того, приведені посилання на деякі узагальнені технічно-економічні показники, оформлені у вигляді таблиць (див. додатки). На всіх етапах виконання курсової роботи необхідно керуватися відповідними стандартами.
Структура (зміст) курсової роботи та порядок виконання викладені нижче.
Вступ
У вступі необхідно коротко проаналізувати сучасний рівень технології та організації транспортного процесу при перевезенні вантажів, звернувши увагу на:
- узагальнення фізико-механічних властивостей вантажів;
- пристосованість вантажів до виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;
- можливість застосування комплексної механізації та автоматизації при виконанні вантажних робіт.
Визначення параметрів об’єкта розробки
Основна задача цього розділу - надання характеристики роботи пункту навантаження (розвантаження) під час виконання транспортного процесу. Тобто, необхідно обґрунтувати можливі проектні рішення у вигляді наступних організаційних дій:
- умов експлуатації призначених транспортних засобів (ТЗ) та засобів механізації для навантаження-розвантаження вантажу;
- взаємодії автотранспортних підприємств, відправників і одержувачів вантажу, координування їх роботи;
- технології транспортного процесу та системи перероблення вантажу;
- способи зберігання вантажу та ін.
Необхідно розглядати можливість застосування тари, засобів пакетування й контейнерів при перевезенні малих штучних та інших вантажів. Прийнято, що перевезення вантажу здійснюють на маятникових маршрутах із зворотним вантажним пробігом (зворотний пробіг автомобіля з засобами пакетування та порожньою тарою).
Обгрунтування здійснюють у такій послідовності:
1) Визначають транспортну характеристику заданого вантажу (вид, клас, об'ємно-масова характеристика, властивості та ін.). Для цього користуються відповідними джерелами інформації [1...3; 5...8]. Потім надаються схеми зовнішнього вигляду вантажу, готового до застосування навантажувально- розвантажувальних машин (НРМ).
2) Встановлюють необхідний автомобіль (автопоїзд) для перевезення, виходячи з транспортної характеристики вантажу та "Правил перевезення вантажу..."[8]. Спочатку визначають тип кузова автомобіля, а потім марку та модель автомобіля. Модель автомобіля встановлюють через раціональну вантажність, яку розраховують у наступній послідовності.
Визначають орієнтовно за раціональною вантажністю
де
-
добовий обсяг перевезення на маршруті,
т;
,
- коефіцієнти використання вантажності
автомобіля у прямому та зворотному
напрямках маршруту (визначаються за
класом вантажу);
-
кількість обертів на маршруті за час
роботи на маршруті, од.
Кількість обертів на маршруті визначається за залежністю:
де
- час роботи автомобіля на маршруті,
год.;
- середній
час обігу автомобіля на маршруті, год.
де
- довжина маршруту, км;
-
експлуатаційна швидкість автомобіля
(
=15
км/год.) .
Отримане
значення
порівнюють із значенням вантажності
і таким чином призначають дві або більше
марки автомобілів (автопоїздів) [14,15].
Призначені як марки, так і моделі повинні
бути різними. Після цього малюють
схему (вигляд у плані) розміщення вантажу
в кузовах, з відповідними їх розмірами,
та визначають фактичний коефіцієнт
використання вантажності ТЗ,
який застосовується в подальших
розрахунках.
3)
Вибирають дві, три або більше альтернативні
моделі сучасних навантажувально-розвантажувальних
машин і механізмів, виходячи з виду,
транспортної характеристики вантажу,
пристроїв його захоплення, які можуть
нести ці машини та величини коефіцієнта
використання вантажності НРМ.
Значення коефіцієнта повинно бути
.
Альтернативні як марки, так і моделі
повинні бути різними. Наприклад, крани
козлові та мостові; автомобільні та на
пневмоколісному ходу; портальні та
баштові; авто- й
електронавантажувачі та ін.
Надалі, користуючись довідковою літературою [10-12, 17-20], треба навести повну технічну характеристику назначених НРМ.