§3. Методи пізнання економічних процесів та явищ

Багатовимірність економічних явищ та процесів вимагає адекватних методів їх пізнання. Поняття “метод” походить від грецького “metodos”, що означає шлях до чогось-небудь, тому метод будь-якої науки – це шлях дослідження, спосіб пізнання предмета. Якщо предмет науки – це те, що досліджують, то метод – це те, як досліджують. Економічна теорія використовує широкий спектр прийомів і засобів дослідження свого предмету, які й визначають зміст її методу.

Метод економічної теорії – це сукупність прийомів, засобів та принципів, за допомогою яких досліджуються категорії та закони функціонування і розвитку економічних систем.

Економічна теорія застосовує як загальнонаукові, так і специфічні для неї методи пізнання економічних явищ і процесів. Перелік основних з них подано на рис.1.1.

Наукова абстракція

Діалектика

Аналіз і синтез

Поєднання історичного і логічного підходів

Індукція і дедукція

Економічний експеримент

Економічне моделювання

Статистичний, математичний, порівняльний, графічний, системний, функціональний та інші прийоми аналізу

Рис. 1.1. Основні методи економічної теорії

Першим джерелом економічних знань є спостереження. Так виявляють і нагромаджують факти про явища та процеси економічного життя суспільства. Основну масу фактів дає статистика. Часто використовують дані бухгалтерського обліку, соціологічних обстежень тощо. Збирання фактів, які відображають економічну поведінку людей та інституцій, - складне завдання, оскільки в реальному житті існує незлічена кількість взаємопов’язаних фактів.Тому дослідник має добирати їх дуже скурпульозно. З усіх фактів необхідно виокремити економічні і ті, що стосуються конкретної проблеми. Крім того слід мати на увазі, що спостереження реєструє лише зовнішні форми явища, не характеризуючи його глибинної суті. Тому спостереження і описування – це тільки підготовча робота. Збирання фактів називають описовою або емпіричною економічною наукою. Для пізнання ж взаємозалежності економічних явищ, виведення законів, принципів та категорій потрібний економічний аналіз.

Економічний аналіз передбачає систематизацію, тлумачення і узагальнення фактів. У процесі економічного аналізу формуються економічні поняття і категорії, принципи, виводяться теорії та закони.

Отже, логіка економічного дослідження така: спочатку збирають, описують і систематизують факти, а потім розробляють гіпотези з проблем функціонування тої чи іншої галузі економіки або явища. Це так звана описова (емпірична) економічна наука. На її підставі виводять принципи та закони або формують економічні теорії. Принципи і теорії – це змістовні узагальнення, що ґрунтуються на аналізі фактів. І, нарешті, теорії та принципи є неодмінною умовою розробки економічної політики, спрямованої на розв’язання певних економічних проблем. Це так звана прикладна економічна наука, або економічна політика.

Одним із методів, який широко застосовується при вивченні явищ і процесів економічного життя, є наукова абстракція. Цей метод полягає в виокремленні основних, найсуттєвіших ознак певного явища від усього випадкового, неістотного, одиничного. Одержана таким чином картина економічного життя – це абстрактна картина економіки, своєрідна спрощена економічна модель. Вона не відображає усієї складності реальної дійсності. Їй не вистачає багатьох деталей, проте саме їхня відсутність дає змогу глибше пізнати справді важливі речі. Метод наукової абстракції дає можливість проникнути в внутрішній світ явищ і процесів, розкрити їхню сутність, формулювати категорії та визначати принципи, які виражають цю сутність.

Діалектика - це загальний для всіх наук метод пізнання, у тому числі і для економічної теорії. Сутність його полягає у пізнанні економічних процесів і явищ у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвитку. У розумінні того, що нагромадження кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.

Аналіз і синтез як методи дослідження застосовуються у єдності. При аналізі об’єкт дослідження розкладається на окремі складові, кожна з яких вивчається окремо. При синтезі відбувається об’єднання різних складових, різних сторін об’єкта в єдине ціле з врахуванням взаємозв’язків між ними.

Метод індукції та дедукції забезпечує діалектичний зв’язок одиничного, особливого і визначального. Індукція – це метод пізнання від окремого до загального. Він розпочинається із збирання, систематизації і узагальнення фактів з конкретної проблеми, яка підлягає аналізові. Результатом такої роботи є виведення нових принципів поведінки економічних суб’єктів у конкретній сфері, а також законів. Отже, індукція йде від фактів до теорії, від часткового до загального. Дедукція – метод пізнання від загального до одиничного. Спираючись на висновок, випадкове спостереження, логіку або інтуїцію, дослідник може сформулювати попередньо неперевірену теорію, тобто гіпотезу. Щоб перевірити її правильність, потрібно багаторазово дослідити відповідні факти. Тобто, дедукція – це рух від теорії до фактів, від загального до часткового.

Для дослідження економічних процесів використовуються історичний та логічний методи. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, у якій вони виникали, розвивалися і змінювались один одним. Логічний метод досліджує економічні процеси у їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від тих історичних випадковостей і деталей, які не властиві цьому процесу.

Економічне моделювання – це формалізований опис за допомогою математики та економетрики економічних процесів і явищ, структура якого абстрактно відтворює картину економічного життя. Економічна модель дає можливість наочно і глибше дослідити основні риси і закономірності розвитку реального об’єкта пізнання. Моделі бувають макро- і мікроекономічні, абстрактно-теоретичні і конкретно-економічні, статичні і динамічні, коротко- і довгострокові, графічні і табличні та інші. Особливо важливими є графічні моделі, які наочно відображають кількісні залежності між різними параметрами економічного розвитку.

Економічний експеримент - це штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою їх вивчення за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, щоб попередити помилки і провали у економічній політиці. Проведення експериментів можливе на мікро- і макрорівні. Роль економічних експериментів у сучасних умовах посилилось. Багато дослідників вважають, що нині серйозна науково обґрунтована економічна політика без них неможлива. Водночас треба мати на увазі, що можливість проведення економічних експериментів є обмежена. Економічні експерименти – це експерименти на людях, а тому вони соціально небезпечні. Крім того не завжди є можливість перенести результати експерименту на інші об’єкти чи на інший час. Тому результати економічних експериментів потрібно сприймати критично, розуміючи їхню умовність, цільові установки, залежність від багатьох чинників.