Ступінь мінералізації вод, г/

Прісні води				Солонуваті води		Солоні води, %
гапогалиииі		олігогалинні		мезогалиииі		по ліга-	евга-	ультра-
Р	а	Р	а	Р	а	ЛИИН1	ЛИНН1	галиниі
< 0,10	0,10— 0,50	0,51— 0,75	0,76— 1,00	1,01 — 5,00	5,01 — 18,00	18,01— 30,00	30,01— 40,00	> 40,0

Таблица 4.9

Класифікація води за йонним складом

Клас

Гідрокарбоиатиі (C)

Сульфатні (S)

Хлоридиі (CI)

Група

Са

Mg

Na

Са

Mg

Na

Са

Mg

Na

Тип

I

II

III

I II III

I II III

I

II

III

I

II

III

I

II

III

I

II

III

I

II

III

I

II

III

3.клас води визначають за переважаючими аніонами, групу — за переважаючими катіонами, тип води — за співвідношенням між йонами (в еквівалентах):

1. НСО~з > Са²⁺ + Mg²⁺;

2. НСО~з < Са²⁺ + Mg²⁺ < НСО з + S0²~₄;

3. НСО'з + S0²"₄ < Са²⁺ + Mg²⁺ або СІ > Na⁺;

4. НСО~з = 0;

4. оцінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу, що відображає ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими йонами (табл. 4.10).

Таблиця4.10

Оцінка якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу

Показник, мг/дм	Категорія якості води
	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Сума йонів	< 300	300— 500	501— 750	751 — 400	901 — 1250	1251— 1750	1751— 2000	> 2000
Хлориди	< 25	25— 50	51— 75	76— 100	101 — 150	151— 250	251— 500	> 500
Сульфати	< 25	25— 50	51 — 75	76— 100	101 — 150	151— 200	201— 400	> 400

Екологічна класифікація якості поверхневих вод за трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями (табл. 4.11) включає такі групи показників:

1) гідрофізичні — завислі речовини, прозорість;

2) гідрохімічні — рН, концентрації азоту амонійного, нітритного, нітратного, фосфору фосфатів, розчиненого кисню, перманганатна та біхроматна окисності (ХСК), БСК;

3) гідробіологічні — біомаса фітопланктону, індекс самоочищення/самозабруднення (A/R) — відношення величини валової первинної продукції фітопланктону до величини деструкції органічної речовини у планктоні; самозабруднення вод — погіршення їх якості внаслідок функціонування водних екосистем, зокрема надмірного продукування органічної речовини водними рослинами (насамперед фітопланктоном);

4) бактеріологічні — чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;

5) біоіндикація сапробності — індекси сапробності за системами Пантле-Букка і Гуднайта-Уітлея.

Для забезпечення обґрунтованих висновків загальна кількість показників цього блоку повинна бути не менша 10.

Екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за специфічними показниками токсичної дії визначають на підставі наявності й вмісту у воді низки інгредієнтів (ртуті, кадмію, міді, цинку, свинцю, хрому, нікелю, арсену, заліза, марганцю, фторидів, ціанідів, нафтопродуктів, фенолів (летючі), СПАР, хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів. Оцінку важких металів дають за їх загальним вмістом у воді.

Оцінку якості поверхневих вод за специфічними показниками радіаційної дії виконують за такими показниками: сумарна р-активність, концентрація стронцію-90 та цезію-137, керуючись даними табл. 4.12.

Конкретні гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіологічні та специфічні кількісні показники є елементарними ознаками якості води. Комплексні кількісні ознаки, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак, використовуються як узагальнюючі ознаки якості води. На основі елементарних і узагальнюючих ознак визначають класи, категорії та індекси якості води, зони і підзони сапробності, категорії і підкатегорїї трофності (табл. 4.13).

Таблица 4.11