Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками

Показники	Розмірність	Програма спостережень
		Повна	Скорочена
Нафтові вуглеводи	мг/л	+	+
Розчинений кисень	мг/л, %	+	+
Водневий показник рН	—	+	+
Візуальні спостереження за станом поверхні	-	+	+
Хлоровані вуглеводи, в т.ч. пестициди	мкг/л	+
Важкі метали (Hg, Pb, Cd, Cu)	мкг/л	+
Феноли	мг/л	+
СПАР	мг/л	+
Додаткові інгредієнти, які є специфічними для даного водного об'єкта: азот нітритний, кремній	мг/л мкг/л	+
Солоність води	%0	+
Температура води і повітря	°С	+
Швидкість і напрямок вітру	м/с	+
Прозорість води	м	+

Програма спостережень за фізико-хімічними показниками охоплює визначення основних фізичних характеристик і концентрацій забруднюючих речовин.

При візуальних спостереженнях відзначають явища, незвичні для досліджуваного району моря, наприклад плавучі домішки, плівки, масляні плями; розвиток, накопичення та відмирання водоростей; масовий викид молюсків на берег; підвищення мутності, незвичне забарвлення води.

Таблица 5.4

Програма спостережень за якістю морських вод за гідробіологічними показниками

Показники	Одиниці	Програма спостережень
	вимірювання	Повна	Скорочена
1	2	3	4
Зоопланктон:
— загальна чисельність	екз./м3	+	+
організмів;
—видовий склад, кількість		+	+
і список видів;
— загальна біомаса;	мг/м3	+
— чисельність основних	екз./м3	+
груп і видів;
— біомаса основних груп	мг/м3	+
і видів
Фітопланктон:
— загальна чисельність	клітин/л	+	+
клітин;
— видовий склад, кількість		+	+
та список видів;
— загальна біомаса;	г/м3	+
— кількість основних		+
систематичних груп,
чисельність груп
Мікробні показники:
— загальна чисельність	клітин/мл	+	+
мікроорганізмів;
— концентрація сапрофітних бактерій;	клітин/мл	+	+
— концентрація хлорофілу фітопланктону;	мкг/л	+	+
— загальна біомаса;	мг/л	+
— кількісний розподіл	клітин/мг	+
індикаторних груп морської мікрофлори (сапрофітні, нафтоокислювальні,
ксилолокислювальні,
фенолокислювальні, ліполітичні бактерії;
— інтенсивність фото­синтезу фітопланктону		+

Програма спостережень за якістю морської води за гідробіологічними показниками є доповненням фізико- хімічної програми. 

Залежно від категорії пункту спостереження визначають тип програми та терміни проведення спостережень.

У пунктах І категорії спостереження проводять три рази на місяць за фізико-хімічними та гідробіологічними показниками: 1 декада — скорочена програма; 2 декада — повна програма; 3 декада — скорочена програма.

У пунктах II категорії спостереження проводяться 5—6 разів на рік за повною програмою. У пунктах III категорії спостереження проводять 2—4 рази на рік за повною програмою спостережень.

Виконання обох програм у комплексі дає змогу отримати максимально точну оцінку якості води.

Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря

Забруднення Світового океану нафтопродуктами є однією з важливих проблем сучасної екології. Контролювання забруднення морських вод цією речовиною здійснюють різними методами.

Нафтопродукти, які розтеклися у вигляді поверхневої плівки, можна виявити і проконтролювати за допомогою дистанційних методів, які дають змогу виявити та оцінити масштаби шкоди, послуговуючись дослідженнями в ультрафіолетовій, видимій та інфрачервоній частинах спектра. Вони поділяються на пасивні та активні методи.

Пасивні методи. Вдаючись до них, вивчають природне випромінювання, відбите або випущене системою «нафта — вода». Ефективність використання цих методів залежить від випромінювальних і відбивальних характеристик поверхні, температури, параметрів атмосфери, спектрального діапазону спостережень.

Сонячне ультрафіолетове випромінювання, яке падає на поверхню моря, має межі 280—400 нанометрів (нм). Оптичні властивості води і нафти суттєво відрізняються: коефіцієнт відбивання чистої води становить 1,5 %, сирих нафтопродуктів — 5—6 %, дизельного пального 2—3 % . Для виявлення нафтових плівок за допомогою дослідження цього діапазону використовують спектральні сканувальні системи, відеосистеми, апаратуру з відповідною оптикою та фільтрами.

При спостереженнях з супутників найінформативні- шим для виявлення забруднених районів океану є спостереження випромінювання в інтервалі 600—800 нм. Ускладнює спостереження у видимому спектральному діапазоні вплив метеоумов та спектральних особливостей атмосфери.

Вимірювання в інфрачервоному діапазоні ґрунтуються на різниці температур чистої води і покритої нафтовою плівкою або на різних коефіцієнтах випромінювання.

Активні методи. Ці методи дистанційного виявлення забруднень передбачають використання штучного джерела випромінювання. До них належать:

— методи оптичної локації, основані на різних коефіцієнтах відбивання від забрудненої та чистої поверхні;

— методи, які ґрунтуються на вимірюванні флюоресценції плівок нафти за допомогою лідарів (спеціальних приладів) при робочих довжинах хвиль 337, 354, 530 нм.

Обсяг розлитої нафти та товщину плівки можна оцінити за її кольором (табл. 5.5).

Зовнішній вигляд	Товщина, мкм	Кількість нафти, л/км2
Ледь помітна	0,038	44
Срібний відблиск	0,076	88
Сліди забарвлення	0,152	176
Яскраво забарвлені розводи	0,305	352
Тьмяно забарвлені розводи	1,016	1170
Темно забарвлені розводи	2,032	2340

Таблиця 5.5