1. За кількістю учасників:

Міжособистісне спілкування цей вид спілкування найбільше поширений у житті людини, а конкретно — це безпосередні суспільні зв´язки людей у контексті "суб´єкт-об´єктних" та "суб´єкт-суб´єктних" відносин.

Масове спілкування(міжгрупове)— це вид спілкування, яке спрямоване не на конкретну людину, а на масу людей. Таке спілкування здійснюється через телебачення, засоби масової комунікації. Через такий вид спілкування відбувається обмін інформацією від покоління до покоління, від однієї нації до іншої.

Особистісно-групове – це спілкування одного суб’єкта, яким постає окрема особистість, з іншим-групою людей.

2. За особливостями сприймання суб’єктів :

Безпосереднє спілкування — це вид спілкування, при якому відбувається прямий контакт між суб´єктами спілкування. Наприклад, студенти, слухаючи лекцію викладача, спілкуються з ним безпосередньо, при прямому контакті (бачачи, слухаючи його живу мову віч-на-віч).

Опосередковане спілкування — це вид спілкування, протилежний до безпосереднього спілкування, і є таким, при якому суб´єкти спілкування не контактують один з одним, але одночасно вступають у комунікативні зв´язки. Наприклад, читаючи будь-яку книгу, ви опосередковано спілкуєтеся з автором цієї книги; не знаючи його, не бачачи його, не контактуючи з ним ви отримуєте певну інформацію в інтерпретації цього автора, телефон, листи, Інтернет.

3. За тривалістю самого процесу спілкування:

Короткотривале спілкування - цей вид спілкування обмежений у часі. Наприклад, є люди, для яких спілкування є необов´язковий у цьому житті, основна функція їх спілкування полягає в чіткому обміні інформацією. Вони намагаються не допустити того, щоб спілкування їх поглинуло.

Довготривале спілкування — це вид спілкування, при якому люди відчувають дискомфорт у стосунках, якщо не отримають задоволення від спілкування як безпосереднього, так опосередкованого. Для таких людей спілкування є самоціллю в житті, вони схильні до довготривалих контактів, їм постійно потрібно блокувати свою потребу в отриманні певної інформації від партнера по спілкуванню.

4. За характером взаємин суб’єктів:

Конфліктне спілкування — це особливий вид спілкування, для якого характерне зіткнення поглядів людей, їх інтересів і дій. Таке спілкування негативне, оскільки супроводжується негативними емоціями, стресами, переживаннями, розчаруваннями.

Гармонійне спілкування-це коли відсутні гострі конфлікти, а суперечки конструктивно долаються.

5. Залежно від досягнення мети:

Завершене спілкування-характеризується тим, що всі суб’єкти спілкування досягнули поставленої мети.

Незавершене спілкування-відзначається тим, що хоча б один суб’єкт чи всі не досягли поставленої перед спілкування мети.

4.Функції спілкування.

Функцiї спiлкування дуже рiзноманiтнi. Iснують рiзнi пiдходи до їх

класифiкацiї. У спілкуванні проявляються такі основні його функції.:

1. Інформативно-комунікативна:

З нею пов’язані усі процеси, які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача-прийом інформації, відповідна реакція.

2. Регулятивно-комунікативна:

Відбувається процес коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету, програму, прийняття рішень.

3. Афективно-комунікативна:

Відбувається взаєморегуляція та взаємокорекція поведінки, здійснюється своєрідний контроль над усією сферою діяльності партнера. Тут можуть реалізуватися можливості навіювання, наслідування, вживаються усі можливі переконання.

• iнформацiйно - комунiкативна охоплює все, що є передаванням і прийманням iнформацiї у психологiчному розуміннi цих слiв. Ідеться не лише про готову iнформацiю, а й про таку, що формується, розвивається. Психологи кажуть не просто про її передавання, а про передавання та приймання значень;

• регулятивно - комунiкативна спiлкування забезпечує не лише пiзнання, а й регуляцiю поведiнки суб’єктiв та їхньої спiльної дiяльностi. З цим класом функцій пов’язані також способи впливу людей одне на одного: переконання, навiювання, наслiдування та ін;

• афективно – комунікативна належать до емоцiйної сфери людини. Річ у тім, що розмаїття людських емоцiй виникає й проявляється під час спiлкування .

Усi функцiї спiлкування спостерігаються в житті й проявляються, як правило, в єдностi, доповнюючи одна одну.

Якщо взяти iншу основу, то можна виокремити i такi функцiї спiлкування, як органiзацiя спiльної дiяльностi, пізнання людьми одне одного, формування та розвиток мiжособистiсних взаємин. Використання класифiкацiї допомагає зрозумiти, що для культури саме ділового спiлкування важливо враховувати всіх суб’єктів спiльної дiяльностi. Вони повинні мати установку на пiзнання одне одного та бажання пiдтримувати доброзичливi взаємини.

Під час спілкування проявляються такі його взаємозв’язані форми:

• Товариське, дружнє

• Інтимне, приятельське

• Робоче, службове

• Випадкове

• Ділове, професійне

• Формально-поверхове

Залежно від тієї чи іншої форми проходить і саме спілкування, від неї залежить його зміст та відповідна поведінка людей. Справжньою культурою спілкування є уникнення, припинення та образи партнера.