
- •Передмова
- •Молоко пастеризоване і молочні продукти
- •Тема 1. Загальні вимоги при відборі проб продукції і підготовці їх до аналізу
- •Основні поняття
- •Правила відбору проб
- •Тема 2. Молоко пастеризоване. Методи його аналізу
- •Відбір проб молока і підготовка їх до аналізу
- •Органолептичні показники пастеризованого молока
- •Контроль фізико-хімічних показників питного молока Визначення кислотності
- •Молоко з наповнювачами (шоколадне, кавове)
- •Визначення густини
- •Підготовка до проведення аналізу
- •Проведення аналізу
- •Визначення вмісту жиру
- •Порядок проведення аналізу
- •Визначення вмісту жиру в знежиреному молоці
- •Визначення загальної кількості білка на аналізаторі молока ам – 2, rl – 2.
- •Техніка визначення
- •Визначення ефективності пастеризації молока
- •Послідовність визначення
- •Проба на кип’ятіння
- •Визначення ефективності гомогенізації молока
- •Метод відстоювання жиру
- •Послідовність визначення
- •Метод центрифугування
- •Завдання.
- •Ступінь гомогенізації в залежності від масової частки жиру в молоці в нижній частині піпетки
- •Результати аналізу проб пастеризованого молока
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Тема 3. Технологія виробництва і аналіз кисломолочних продуктів. Роль і значення їх у профілактиці і лікуванні молодняку сільськогосподарських тварин
- •Приготування заквасок
- •Технологічний режим приготування заквасок
- •Технологічна схема приготування робочої закваски
- •Ацидофільне молоко. Гост 49 39 – 72
- •5. Вимоги до органолептичних властивостей ацидофільного молока
- •6. Фізико-хімічні показники ацидофільних напоїв
- •7. Вимоги до органолептичних показників кефіру
- •8. Вимоги до фізико-хімічних показників кефіру
- •Простокваша гст 49 26 – 71(ту у 46.39.089-96)
- •9. Вимоги до органолептичних показників простокваші
- •10. Вимоги до фізико-хімічних показників простокваші
- •Аналіз кисломолочних продуктів
- •Визначення жиру
- •Визначення кислотності
- •11. Титруєма кислотність і рН кефіру і простокваші
- •Визначення в’язкості кефіру
- •Послідовність визначення
- •Визначення вмісту жиру
- •Техніка визначення у вершковому бутирометрі.
- •Техніка визначення в молочному бутирометрі
- •Визначення кислотності Техніка визначення.
- •Визначення вмісту вологи
- •Прискорений метод визначення вмісту вологи в сирі і сирних виробах (на приладі Чижової).
- •13. Час висушування наважки сиру в залежності від температури нагрівання нижньої плити приладу Чижової, ºС
- •Розрахунок виходу кисломолочного сиру в итрати знежиреного молока на одиницю нежирного сиру визначають за формулою:
- •Визначення якості сметани
- •Визначення кислотності сметани Техніка визначення
- •Визначення вмісту жиру в сметані
- •Техніка визначення
- •Визначення фальсифікації сметани
- •14. Показники якості кисломолочних продуктів
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота.
- •Тема 4. Будова сепараторів, сепарування молока. Аналіз вершків, складання жирового балансу. Розрахунки при сепаруванні
- •Підготовка сепаратора до роботи
- •Техніка безпеки при сепаруванні молока
- •Визначення якості вершків
- •Техніка визначення вмісту жиру
- •Визначення кислотності плазми вершків
- •Техніка визначення
- •Термостійкість вершків. Алкогольна проба Підготовка вершків
- •Приготування водяного розчину етилового спирту
- •15. Густина спиртів при 20ºС, в залежності від об’ємної частки
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів
- •16. Розподіл молока на групи за алкогольною пробою
- •Проба на кип’ятіння
- •Хлоркальцієва проба
- •Теплова проба
- •Проведення аналізу
- •Визначення сухих речовин і сухого знежиреного молочного залишку (сзмз) вершків
- •Розрахунковий метод (орієнтовний)
- •Розрахунки при сепаруванні молока
- •Технохімічний контроль за сепаруванням
- •Завдання
- •17. Показники якості вершків
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Тема 5. Виробництво вершкового масла
- •18. Сортування вершків при виробництві масла
- •Відбір середньої проби
- •19. Основні показники складу вершкового масла
- •Визначення фізико-хімічних показників масла Визначення кислотності масла Техніка визначення
- •Визначення кислотності плазми масла
- •Визначення вмісту вологи в маслі на спеціальних маслопробних вагах смп-84
- •Визначення вмісту солі
- •Визначення вмісту жиру
- •Виділення молочного жиру
- •20. Органолептична оцінка масла
- •21. Вимоги до якості масла
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Тема 6. Технологія виробництва сичужних твердих сирів. Аналіз сиру і сиропридатності молока. Експертна оцінка сирів.
- •22. Вимоги до сиропридатного молока
- •Технологія виробництва сиру типу голландського
- •Визначення сиропридатності молока Сичужна проба
- •Сичужно-бродильна проба
- •23. Оцінка якості молока в залежності від результатів
- •Визначення якості сиру Відбір проб і підготовка їх до аналізу
- •24. Кількість відбираємих одиниць упакування, шт
- •25. Хімічний склад та інші показники деяких видів сичужних сирів
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення активної кислотності сиру (рН)
- •Визначення вологи в сирі
- •Визначення ступеня зрілості сиру по Шиловичу
- •Визначення жиру в сирі
- •Органолептична оцінка сиру
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Додатки
- •Література Основна
- •Додаткова
Контроль фізико-хімічних показників питного молока Визначення кислотності
Кислотність пастеризованого молока виражають у градусах Тернера. Під градусом Тернера розуміють кількість мілілітрів 0,1 н розчину гідроксиду натрію (калію), необхідну для нейтралізації 100 мл молока.
Прилади: колби місткістю 100, 150, 200 і 1000 мл, бюретка, крапельниця, піпетки на 10 та 20 мл.
Реактиви: 0,1 н розчин гідроокису натрію (калію);
1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну;
2,5%-ний розчин сульфату кобальту;
вода дистильована.
Проведення аналізу.
Титрометричний метод (арбітражний).
В конічну колбу місткістю 150-200 мл відмірюють за допомогою піпетки 10 мл молока, додають 20 мл дистильованої води і три краплі фенолфталеїну. Суміш ретельно перемішують і титрують з бюретки розчином гідроксиду натрію (калію) до появи слабо-рожевого забарвлення, що відповідає контрольному еталону забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.
Для приготування контрольного еталона забарвлення в таку ж колбу місткістю 150-200 мл відмірюють піпеткою 10 мл молока, 20 мл дистильованої води і 1 мл 2,5%-вого розчину сульфату кобальту. Еталон придатний для роботи протягом однієї зміни. Для більш тривалого збереження еталона до нього може бути додана одна крапля формаліну.
Кислотність молока в градусах Тернера дорівнює кількості мілілітрів 0,1 н розчину гідроксиду натрію (калію), витраченому на нейтралізацію 10 мл молока, помноженому на 10.
Розбіжність між паралельними визначеннями не повинна бути більше 1Т.
Примітка. Допускається в окремих випадках визначати кислотність молока без додавання води, одержаний при цьому показник кислотності знижують на 2˚Т.
Молоко з наповнювачами (шоколадне, кавове)
В конічну колбу місткістю 100-250 мл піпеткою відмірюють 10 мл молока, додають 40 мл дистильованої води і три краплі фенолфталеїну. Суміш ретельно перемішують і титрують розчином гідроксиду натрію (калію) до появи не зникаючого протягом 1 хв. слабо-рожевого забарвлення.
Для більш точного встановлення кінця титрування поруч з титруємим зразком ставлять контрольну пробу: з 10 мл даного зразка молока, 40 мл дистильованої води і 1 мл 2,5%-вого розчину сульфату кобальту.
Кислотність молока з наповнювачами в градусах Тернера дорівнює кількості мілілітрів 0,1 н розчину гідроксиду натрію (калію), витраченому на нейтралізацію 10 мл продукту, помноженому на 10.
Визначення густини
Густина (об'ємна маса) – маса молока при 20С, що міститься в одиниці об'єму (кг/м3).
Прилади: Ареометри типу АМТ із термометром і ціною розподілу шкали 1,0 кг/м3 чи АМ без термометра і з ціною розподілу 0,5 кг/м3 за ДСТ 18481-81 для визначення густини молока (незбираного, підвищеної жирності, пряженого, білкового, вітамінізованого, стерилізованого і знежиреного).
Підготовка до проведення аналізу
Густину молока пастеризованого (незбираного, білкового, вітамінізованого, знежиреного) і стерилізованого визначають при 20 5С.
Перед дослідженням консервовані середні проби і проби з відстояним шаром вершків нагрівають до 30-40С, перемішують і охолоджують до 202С.
В арбітражних випадках при визначенні густини пробу варто нагріти до 40С, витримати при цій температурі 5 хв., після чого довести до температури 20 2С.