
- •Передмова
- •Молоко пастеризоване і молочні продукти
- •Тема 1. Загальні вимоги при відборі проб продукції і підготовці їх до аналізу
- •Основні поняття
- •Правила відбору проб
- •Тема 2. Молоко пастеризоване. Методи його аналізу
- •Відбір проб молока і підготовка їх до аналізу
- •Органолептичні показники пастеризованого молока
- •Контроль фізико-хімічних показників питного молока Визначення кислотності
- •Молоко з наповнювачами (шоколадне, кавове)
- •Визначення густини
- •Підготовка до проведення аналізу
- •Проведення аналізу
- •Визначення вмісту жиру
- •Порядок проведення аналізу
- •Визначення вмісту жиру в знежиреному молоці
- •Визначення загальної кількості білка на аналізаторі молока ам – 2, rl – 2.
- •Техніка визначення
- •Визначення ефективності пастеризації молока
- •Послідовність визначення
- •Проба на кип’ятіння
- •Визначення ефективності гомогенізації молока
- •Метод відстоювання жиру
- •Послідовність визначення
- •Метод центрифугування
- •Завдання.
- •Ступінь гомогенізації в залежності від масової частки жиру в молоці в нижній частині піпетки
- •Результати аналізу проб пастеризованого молока
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Тема 3. Технологія виробництва і аналіз кисломолочних продуктів. Роль і значення їх у профілактиці і лікуванні молодняку сільськогосподарських тварин
- •Приготування заквасок
- •Технологічний режим приготування заквасок
- •Технологічна схема приготування робочої закваски
- •Ацидофільне молоко. Гост 49 39 – 72
- •5. Вимоги до органолептичних властивостей ацидофільного молока
- •6. Фізико-хімічні показники ацидофільних напоїв
- •7. Вимоги до органолептичних показників кефіру
- •8. Вимоги до фізико-хімічних показників кефіру
- •Простокваша гст 49 26 – 71(ту у 46.39.089-96)
- •9. Вимоги до органолептичних показників простокваші
- •10. Вимоги до фізико-хімічних показників простокваші
- •Аналіз кисломолочних продуктів
- •Визначення жиру
- •Визначення кислотності
- •11. Титруєма кислотність і рН кефіру і простокваші
- •Визначення в’язкості кефіру
- •Послідовність визначення
- •Визначення вмісту жиру
- •Техніка визначення у вершковому бутирометрі.
- •Техніка визначення в молочному бутирометрі
- •Визначення кислотності Техніка визначення.
- •Визначення вмісту вологи
- •Прискорений метод визначення вмісту вологи в сирі і сирних виробах (на приладі Чижової).
- •13. Час висушування наважки сиру в залежності від температури нагрівання нижньої плити приладу Чижової, ºС
- •Розрахунок виходу кисломолочного сиру в итрати знежиреного молока на одиницю нежирного сиру визначають за формулою:
- •Визначення якості сметани
- •Визначення кислотності сметани Техніка визначення
- •Визначення вмісту жиру в сметані
- •Техніка визначення
- •Визначення фальсифікації сметани
- •14. Показники якості кисломолочних продуктів
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота.
- •Тема 4. Будова сепараторів, сепарування молока. Аналіз вершків, складання жирового балансу. Розрахунки при сепаруванні
- •Підготовка сепаратора до роботи
- •Техніка безпеки при сепаруванні молока
- •Визначення якості вершків
- •Техніка визначення вмісту жиру
- •Визначення кислотності плазми вершків
- •Техніка визначення
- •Термостійкість вершків. Алкогольна проба Підготовка вершків
- •Приготування водяного розчину етилового спирту
- •15. Густина спиртів при 20ºС, в залежності від об’ємної частки
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів
- •16. Розподіл молока на групи за алкогольною пробою
- •Проба на кип’ятіння
- •Хлоркальцієва проба
- •Теплова проба
- •Проведення аналізу
- •Визначення сухих речовин і сухого знежиреного молочного залишку (сзмз) вершків
- •Розрахунковий метод (орієнтовний)
- •Розрахунки при сепаруванні молока
- •Технохімічний контроль за сепаруванням
- •Завдання
- •17. Показники якості вершків
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Тема 5. Виробництво вершкового масла
- •18. Сортування вершків при виробництві масла
- •Відбір середньої проби
- •19. Основні показники складу вершкового масла
- •Визначення фізико-хімічних показників масла Визначення кислотності масла Техніка визначення
- •Визначення кислотності плазми масла
- •Визначення вмісту вологи в маслі на спеціальних маслопробних вагах смп-84
- •Визначення вмісту солі
- •Визначення вмісту жиру
- •Виділення молочного жиру
- •20. Органолептична оцінка масла
- •21. Вимоги до якості масла
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Тема 6. Технологія виробництва сичужних твердих сирів. Аналіз сиру і сиропридатності молока. Експертна оцінка сирів.
- •22. Вимоги до сиропридатного молока
- •Технологія виробництва сиру типу голландського
- •Визначення сиропридатності молока Сичужна проба
- •Сичужно-бродильна проба
- •23. Оцінка якості молока в залежності від результатів
- •Визначення якості сиру Відбір проб і підготовка їх до аналізу
- •24. Кількість відбираємих одиниць упакування, шт
- •25. Хімічний склад та інші показники деяких видів сичужних сирів
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення активної кислотності сиру (рН)
- •Визначення вологи в сирі
- •Визначення ступеня зрілості сиру по Шиловичу
- •Визначення жиру в сирі
- •Органолептична оцінка сиру
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Додатки
- •Література Основна
- •Додаткова
Визначення якості сиру Відбір проб і підготовка їх до аналізу
Для відбору проб твердих, м'яких, розсільних, сирів, бринзи та інших сичужних сирів як контрольні місця відбирають і розкривають наступну кількість одиниць упакування (табл. 24).
24. Кількість відбираємих одиниць упакування, шт
Кількість |
|||
одиниць в партії |
відбираємих одиниць упакування |
одиниць упакування |
відбираємих одиниць упакування |
1-5 |
1 |
41-60 |
5 |
6-15 |
2 |
61-85 |
6 |
16-25 |
3 |
86-100 |
7 |
24-40 |
4 |
більше 100 |
5%, але не менше 7 одиниць |
Від кожної контрольованої одиниці упакування твердих сирів відбирають одне коло, одну головку чи один брусок, від яких беруть проби для визначення органолептичних і фізико-хімічних показників.
Проби сиру відбирають сирним щупом, вводячи його на глибину ¾ довжини. При відборі проб сирів, що мають форму циліндра чи бруска, щуп вводять з торцевої сторони ближче до центру; в сирах, що мають круглу форму, щуп вводять в верхню частину майже до центра головки. Від вийнятого стовпчика сиру відокремлюють корковий шар довжиною 1,5 см, для аналізу беруть відрізок, що залишився, довжиною близько 4,5 см. Загальна маса середнього зразка повинна бути не більше 50 гр. Верх від стовпчика сиру повертають на місце, поверхню сиру заливають підігрітим до 100-120°С парафіном чи оплавляють нагрітою металевою пластинкою.
25. Хімічний склад та інші показники деяких видів сичужних сирів
№ п\п |
Найменування сиру |
Масова частка, % |
Маса головки, кг |
Вік при реалізації, днів не менше |
||
жир в сухій речовині |
волога, не більше |
сіль, не більше |
||||
1. |
Швейцарський |
50 1,6 |
42,0 |
1,5-2,5 |
40-90 |
180 |
2. |
Алтайський |
50 1,6 |
42,0 |
1,5-2,0 |
12-18 |
120 |
3. |
Радянський |
50 1,6 |
42,0 |
1,5-2,5 |
11-18 |
90 |
4. |
Голландський |
|
|
|
|
|
|
круглий |
50 1,6 |
43,0 |
1,5-3,0 |
1,8-2,5 |
75 |
|
брусковий |
45 1,6 |
44,0 |
1,5-3,0 |
2,5-6,0 |
45 |
5. |
Степовий |
45 1,6 |
44,0 |
2,0-3,0 |
6,5-9,5 |
75 |
6. |
Латвійський |
45 1,6 |
48,0 |
2,0-2,5 |
1,5-2,5 |
60 |
7. |
Ярославський |
45 1,6 |
44,0 |
1,5-2,5 |
2,0-3,0 |
45 |
8. |
Костромський |
45 1,6 |
44,0 |
1,5-2,5 |
3,5-7,5 |
45 |
9. |
Естонський |
45 1,6 |
44,0 |
1,5-2,5 |
2,0-3,0 |
30 |
10. |
Український |
50 2,0 |
42,0 |
1,6 |
7-10 |
50 |
11. |
Карпатський |
50 2,0 |
42,0 |
1,5 |
12-15 |
60 |
12. |
Станіславський |
45 2,0 |
46,0 |
2,5 |
3-5 |
40 |
13. |
Дністровський |
50 2,0 |
46,0 |
1,5 |
3-5 |
60 |
14. |
Львівський |
40 2,0 |
49,0 |
1,8 |
2,5-6,0 |
30 |
15. |
«Славутич» |
30 2,0 |
48,0 |
2,5 |
5-6 |
30 |
Відбір проб м'яких сирів (дорогобужського, смоленського, рокфору), розсільних (тушинського, кобийського, чанах, осетинського, єреванського, бринзи та ін.). роблять так само, як відбір проб твердих сирів. Однак, у розсільних сирів проба, відібрана щупом, цілком (весь стовпчик) йде на складання середнього зразка.
Від кожної контрольованої одиниці упакування з м'якими і розсільними сирами малих розмірів відбирають для аналізу по одному сиру в оригінальній упаковці.
Від плавленого сиру, упакованого в велику тару як одиниці упакування, з кожної контрольованої одиниці беруть 1 брикет сиру чи 1 батон для ковбасного сиру. Від кожного брикету чи батона сиру з різних місць відбирають по 20 г продукту в один чистий сухий посуд. Брикет масою 30 г беруть цілим. Від ковбасного сиру проби відрізають у поперечному напрямку на відстані не менше 5 см від краю, знімають ущільнений шар (2-3 мм) і кладуть в один чистий сухий посуд.
Відбір проб пластичних, делікатесних сирів, а також сирів у тубах, стаканчиках і іншому оригінальному упакуванні роблять як було зазначено вище.
Проби твердих, сичужних, розсільних сирів, бринзи, зеленого сиру протирають через дрібну терку, ретельно перемішують і виділяють середній зразок близько 50 г для дослідження.
Проби м'яких, пастоподібних сирів розтирають у ступці, перемішують і виділяють для дослідження середній зразок близько 50 гр.
Проби плавлених і плавлених ковбасних сирів подрібнюють ножем, перемішують і виділяють для дослідження середній зразок близько 50 р.
Середні зразки сиру до дослідження кладуть в чистий сухий скляний посуд, який щільно закривається кришкою.