Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Oporny_konspekt_lektsiy_Byudzhet_i_byudzhetuvan...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.95 Mб
Скачать

Тема 3. Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України

Лекція 3.1 Структура та принципи побудови бюджетної системи України

План

1. Склад бюджетної системи України

2. Місцеві бюджети та етапи їх розвитку.

3. Принципи побудови бюджетної системи України

4. Організація бюджетного процесу України та його учасники

Мета:

визначити основні засади побудови національної бюджетної системи

Література:

Основна:

[1; 6]

1. Склад бюджетної системи України.

По-перше, бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

По-друге, бюджетна система України – це система стійких і впорядкованих зв’язків (міжбюджетні відносини) між її складовими ланками (державним бюджетом та місцевими бюджетами), юридично пов’язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам.

Проте економічна природа бюджетної системи проявляється не в переліку її структурних складових ланок, вона полягає в тому, які фінансові можливості нормативно врегульовані і закріплені за її кожною складовою ланкою та який рівень фінансової незалежності мають ці складові ланки при здійсненні функціональних обов’язків, покладених на них Конституцією держави та ухваленими на її основі законодавчо-нормативними актами.

Структура бюджету розглядається у горизонтальному і вертикальному розрізах: у горизонтальному вона характеризується складом доходів і видатків та їх питомою вагою; у вертикальному – розглядається за рівнями державної влади і характеризується взаємопов’язаними поняттями «бюджетний устрій» і «бюджетна система».

Бюджетний устрій — це організація та принципи побудови, функціонування бюджетної системи, взаємозв’язок між окремими ланками. Він визначає, яким чином здійснюється побудова бюджетної системи.

Залежно від адміністративно територіального устрою (унітарного чи федеративного) розрізняють рівні бюджетних систем.

Бюджетні системи різних країн відрізняються структурою та кількістю окремих видів бюджетів.

В унітарних державах бюджетна система є сукупністю бюджетів усіх територіально-адміністративних одиниць і складається з двох ланок: державного бюджету і бюджетів місцевих органів самоврядування. Наприклад, бюджетна система Японії складається з державного бюджету, бюджетів 47 префектур і 3255 муніципалітетів; у Франції бюджетна система складається з центрального бюджету і бюджетів 95 департаментів та близько 38 тис. комун.

У федеративних державах бюджетна система включає три ланки: державний (федеральний) бюджет, бюджети членів федерації і місцеві бюджети. Бюджетна система США, наприклад, має федеральний бюджет, бюджети п’ятдесяти штатів і більше 80 тис. бюджетів місцевих адміністративних підрозділів (3 тис. округів, 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міст і тауншипів, 15 тис. шкільних і 29 тис. спеціальних округів). У ФРН бюджетна система складається з федерального бюджету, бюджетів шістнадцяти земель і бюджетів общин; у Канаді — з федерального бюджету, бюджетів десяти провінцій і бюджетів місцевих органів влади.

Ключовим елементом бюджетної системи держави є бюджети різних рівнів, які виступають дієвим інструментом впливу на розвиток національної економіки та соціальної сфери. За їх допомогою держава здійснює розподіл і перерозподіл частини вартості валового внутрішнього продукту, створеного як на рівні національної економіки, так і регіональному рівні за певний проміжок часу, і таким чином змінює структуру виробництва, впливає на результати діяльності суб’єктів господарювання, здійснює соціальні перетворення.

У сучасних фінансово-економічних умовах розвитку національної економіки України бюджети різних рівнів набувають нової якості та є:

- по-перше, планом формування й використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;

- по-друге, основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів як на рівні держави, так і її адміністративно-територіальних устроїв.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Державний бюджет – це основний фінансовий план держави, який складається з доходної та видаткової частин та затверджений законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Характеристика Державного бюджету:

  1. в доходній частині акумулюється значна частина національного доходу (податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток та інші);

  2. фінансуються загальнодержавні заходи у сфері соціальної політики, підтримки галузей економіки, оборона країни, зовнішньоекономічна діяльність, створення державних резервів;

  3. перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами з метою вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій.

Характеристика місцевих бюджетів:

  1. незначна власна доходна база;

  2. фінансова база місцевих органів влади для забезпечення економічного і соціального розвитку території;

  3. висока питома вага видатків на освіту, охорону здоров’я, культуру;

  4. використання міжбюджетних трансфертів для збалансування бюджету.

Правовою основою бюджетної діяльності органів місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування» та Європейська хартія про місцеве самоврядування.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Для здійснення розрахунків, пронозу і аналізу економічного і соціального розвитку держави, територіальних громад важливим є поняття зведеного бюджету.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей, міст Києва та Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району у місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Показники бюджетів об’єднань територіальних громад, що створюються згідно із законом, включаються до відповідних зведених бюджетів.

Складання зведених бюджетів покладено на відповідні органи виконавчої влади. Зведені бюджети не мають правової форми, тобто вони не розробляються і не затверджуються у формі закону, водночас їх значення досить вагоме, адже вони дають цілісну картину щодо грошових коштів, зосереджених в бюджетах. Суто статистичний характер показників зведених бюджетів дозволяє використовувати їх для проведення розрахунків щодо формування грошових ресурсів для забезпечення виконання функцій і завдань органами державної влади і місцевого самоврядування; визначення обсягу видатків, що підлягають фінансуванню з державного бюджету та місцевих бюджетів, аналізу та оцінки ефективності бюджетних витрат; визначення грошових потоків для встановлення обґрунтованості надання трансфертів.

2. Місцеві бюджети та етапи їх розвитку.

У процесі розвитку місцевих бюджетів України від другої половини ХІХ до початку ХХІ ст., на наш погляд, можна виділити такі етапи.

Таблиця - Етапи розвитку місцевих бюджетів України

Період, роки

Соціально-економічні передумови

Характеристика явищ

1

2

3

1864 - 1917

Організаційне оформлення перших органів місцевого самоврядування – земств, окреслення кола їхніх повноважень

Визначення напрямів витрачання коштів земських бюджетів, дохідних джерел, формування та вдосконалення місцевого оподаткування

1918 - 1930

Відновлення інституту місцевих фінансів і місцевих бюджетів

Законодавче оформлення місцевих бюджетів, засад їх функціонування, впорядкування місцевого оподаткування процедур бюджетного процесу, механізму надання субсидій, вдосконалення структури доходів і видатків місцевих бюджетів, забезпечення їх бездефіцитності, визначення засад бюджетного регулювання

1930 - 1959

Зміцнення адміністративно-командних методів управління, централізація бюджетної системи, обмеження прав місцевих рад у використанні коштів місцевих бюджетів, пошуку додаткових дохідних джерел, справлянні місцевих податків і зборів тощо

Зростання обсягів місцевих бюджетів, збільшення їх залежності від державного бюджету, включення місцевих бюджетів до держбюджету, зміни у дохідній базі після податкової реформи, переважне використання у бюджетному регулюванні методу відсоткових відрахувань від загальнодержавних доходів, скорочення переліку місцевих податків і зборів

1960 - 1990

Послаблення централізованого управління, зміцнення демократичних засад, економічна реформа, розширення прав місцевих рад, удосконалення їх взаємодії з підприємствами, що діяли на їх території

Удосконалення бюджетного права, зміни в структурі доходів місцевих бюджетів, піднесення ролі платежів з прибутку, зміни в бюджетному процесі, бюджетних взаємовідносинах, використання госпрозрахунку та нормативних методів у бюджетному плануванні

З 1990 р.

Здобуття Україною незалежності, відновлення місцевого самоврядування, зміцнення позицій місцевих рад

Законодавча регламентація бюджетних відносин, системи оподаткування, бюджетного регулювання, формування зацікавленості місцевої влади у збільшенні доходів державного і місцевих бюджетів. Ухвалення Бюджетного кодексу України.

Визначення місця і ролі місцевих бюджетів у бюджетній системі потребує проведення аналізу багатьох параметрів, які характеризують кількість місцевих бюджетів за їх окремими видами, обсяги акумульованих у бюджетах ресурсів, структуру дохідних джерел і напрямки витрачання коштів.

У кожній країні місцеві бюджети є найбільш чисельною ланкою бюджетної системи. В Україні сьогодні нараховується більше 12 тисяч місцевих бюджетів.

Рисунок - Суспільна роль місцевих бюджетів

Таблиця - Кількісний склад місцевих бюджетів

Види місцевих бюджетів

Кількість

Місцеві бюджети, усього

12 213

В т. ч.: бюджет Автономної Республіки Крим

1

Бюджети міст Києва та Севастополя, що мають статус міст державного значення

2

Обласні бюджети

24

Міські бюджети

453

Районні у містах бюджети

83

Районні бюджети

488

Селищні бюджети

887

Сільські бюджети

10 275

3. Принципи побудови бюджетної системи України

Побудова бюджетних систем у розвинених країнах ґрунтується на спеціальних принципах. Найважливішими з них є єдність, повнота, реальність і гласність (табл.).

Конституція України визначає основні положення побудови бюджетної системи: справедливий і неупереджений розподіл суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами; виключно законодавче й цільове регулювання видатків держави на загальносуспільні потреби; збалансованість бюджету; звітність та прозорість бюджету (ст. 95).

Названі принципи, як визначено в БКУ, – це принципи, на яких ґрунтується бюджетна система, але, виходячи з їх змісту, вони не обмежуються основами побудови бюджетної системи, а визначають засади правового регулювання відносин щодо складових бюджету (принципи збалансованості, повноти, обґрунтованості), бюджетного устрою (принципи самостійності, субсидіарності), бюджетного процесу й контролю в ньому (принцип ефективності, цільового використання бюджетних коштів, публічності та прозорості, справедливості та неупередженості, відповідальності).

4. Організація бюджетного процесу в Україні та його учасники

Бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства (стаття 2 Бюджетного кодексу).

Повний цикл бюджетного процесу, тобто період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання триває три роки. Бюджет складається на рік. Цей термін вважається бюджетним періодом. В Україні бюджетний період для всіх бюджетів співпадає з календарним роком і триває з 1 січня по 31 грудня кожного року.

Організація бюджетного процесу в Україні здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Основним завданням бюджетного процесу є забезпечення своєчасного та повного надходження до державної скарбниці фінансових ресурсів в обсягах, достатніх для реалізації цільових державних програм, пов’язаних з піднесенням економіки, проведенням її структурної перебудови та розв’язанням соціальних проблем, з одного боку, раціонального та цільового використання мобілізованих бюджетних коштів, з другого.

Для виконання цього завдання потрібно дотримуватись таких принципів бюджетного процесу:

  1. Оцінити потреби, пріоритети та можливості учасників бюджетного процесу.

  2. Розробити управлінські стратегії для досягнення цілей.

  3. Забезпечити зв’язок між загальними цілями та прийнятими рішеннями.

  4. Спрямувати бюджетні рішення на виконання пріоритетних соціальних програм та забезпечити їх ефективність.

  5. Розробити бюджет, який дозволить досягнути поставлених цілей, зважаючи на обмежені фінансові ресурси.

  6. Постійно оцінювати бюджетну програму щодо її економічної та соціальної ефективності.

Процес складання державного та місцевих бюджетів досить тривалий і складний. У ході бюджетного процесу виявляють недоліки попередніх років, прогнозують стан економічного і соціального розвитку нашої держави, проводять пошук найефективніших способів використання досить обмежених фінансових ресурсів.

Ефективний бюджетний процес відображає здатність законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів задовольнити всі потреби населення країни відповідно до бюджетних запитів.

Основні завдання бюджетного процесу:

  • забезпечення збалансованості бюджету;

  • гармонізація бюджетної та економічної політики;

  • досягнення реальних обсягів доходів та видатків;

  • виявлення матеріальних та фінансових резервів;

  • перерозподіл ресурсів між бюджетами бюджетної системи;

  • контроль ефективності на всіх стадіях бюджетного процесу.

Коли йдеться про ефективний бюджетний процес, мається на увазі якість всіх його стадій. Проблема якості бюджетного процесу особливо важлива на сучасному етапі розвитку економіки нашої держави, на етапі її стабілізації. Саме якісний бюджетний процес дозволяє виконати всі вищевказані завдання.

На якість бюджетного процесу впливає багато чинників, причому вони відрізняються в залежності від стадії бюджетного процесу.

Фактори впливу на якість бюджетного процесу:

1) на стадії підготовки та складання проекту бюджету на якість впливають:

  • політичні інтереси структур влади;

  • залежність від прийняття інших рішень, наприклад, податкового пакету;

  • надійність інформаційної бази та наукових методик для розрахунків показників бюджету;

  • професійний рівень розробників проекту;

  • інтереси міжнародних фінансово-кредитних організацій та їх вимоги;

2) на стадії розгляду і затвердження Закону про бюджет на якість впливають:

  • спрямованість інтересів певних владних структур, груп, осіб (так зване лобіювання інтересів);

  • рівень усвідомлення відповідальності та компетентності народних депутатів у питаннях економіки і бюджету;

3) на стадії виконання бюджету на якість впливають:

  • дотримання норм Закону «Про Державний бюджет України» та вимог інших нормативно-правових актів, що регламентують виконання бюджету;

  • наявність ефективної системи оперативного бюджетного контролю.

Бюджетний процес має бути спрямований не тільки на збалансування доходів і видатків одного року, а й бути стратегічним за змістом. Він повинен охоплювати стратегічний та оперативний фінансові плани з розподілу ресурсів відповідно до встановлених цілей і пріоритетів. Добре організований бюджетний процес виходить за межі традиційної концепції постатейного контролю видатків, стимулюючи діяльність учасників бюджетного процесу щодо вдосконалення ефективності і продуктивності програм.

Управління бюджетним процесом повинно ґрунтуватися на знанні об’єктивних економічних законів розвитку суспільства, закономірностей розподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу між державою і суб’єктами господарювання, державою і населенням, галузями економіки і територіями, враховуючи рівень економічного розвитку на певному історичному етапі розвитку держави.

Бюджетний кодекс (стаття 19) визначає чотири стадії бюджетного процесу:

  1. складання проектів бюджетів;

  2. розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

  3. виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

  4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Всі стадії бюджетного процесу взаємопов’язані. Цей процес триває протягом трьох років: складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження відбуваються у рік, що передує плановому; виконання бюджету (бюджетний період) – один рік; складання звіту про виконання бюджету і його затвердження – упродовж наступного року після стадії виконання (бюджетного періоду). Ці стадії є прямим відображенням не лише економічного життя суспільства, а й політичної культури.

Питання до самоконтролю:

  1. Які визначення має поняття «бюджетна система»?

  2. Чи суттєво змінився склад принципів побудови бюджетної системи з прийняттям нового Бюджетного кодексу?

  3. Чи суттєво розрізняються переліки принципів побудови бюджетної системи в Україні та інших країнах?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]