- •«Бюджет та бюджетування» Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни
- •Тема 1. Сутність, призначення і роль бюджету держави
- •Тема 1. Сутність, призначення і роль бюджету держави
- •2. Бюджетна тактика та бюджетна стратегія.
- •Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави
- •Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави
- •Види дефіциту бюджету
- •Тема 3. Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України
- •Тема 3. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи
- •Тема 4. Система доходів і видатків бюджету
- •Тема 4. Система доходів і видатків бюджету
- •Тема 5. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •Операційні витрати
- •Цільове фінансування
- •Контрактне фінансування
- •Тема 6. Видатки бюджету в соціальну сферу і на соціальний захист
- •Показники розраховуються станом на:
- •Кількість класів визначається:
- •Місячна заробітна плата вчителя розраховується так:
- •Планування фонду оплати праці школи.
- •Джерела фінансування
- •Планування витрат по кошторису
- •Основна форма соціального захисту населення – соціальне страхування
- •Структура витрат на соціально-культурні заходи
- •Тема 7. Видатки бюджету на оборону та управління
- •Тема 8. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •3 Видатки на обслуговування державного боргу та методи управління ним
- •За недостатньої платоспроможності держави можуть застосовуватися методи коригування позикової політики. Методи управління державним боргом
- •Основна:
- •Додаткова:
Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави
Лекція 2.2 Бюджетний дефіцит, джерела фінансування та наслідки
План
1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія та показник стану бюджету
2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту
3. Регулювання бюджетного дефіциту
Мета:
охарактеризувати наслідки існування дефіциту бюджету на функціонування національної економіки
Література:
Основна:
[1; 3; 4; 6]
1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія та показник стану бюджету
Дефіцит бюджету – це об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється при наявності обґрунтованих джерел його фінансування.
Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні є перевищення видатків бюджету над доходами. Його розмір є важливим показником економіки країни. Дефіцит залежить як від економічних, так і від соціальних, політичних, екологічних чинників.
Дефіцит не є ознакою незбалансованості, а лише показує співвідношення між податковими і позиковими коштами, що залучає держава.
Бюджетний дефіцит як економічна категорія має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості, з іншого - законами інфляції. Коли бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об’єктивно набирає активної економічної форми, якщо до законів інфляції — пасивної. Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб з урахуванням грошового потенціалу за допомогою маневрування фінансовими ресурсами активною і пасивною формами бюджетного дефіциту адаптуватися до росту граничних суспільних витрат виробництва. Оволодіння такою політикою дає змогу залежно від рівня економічного розвитку і потенціалу грошової системи знаходити оптимальний розмір дефіциту бюджету.
Наведена нижче модель визначення розміру дефіциту бюджету базується на таких положеннях:
дефіцит бюджету є різницею між видатками та надходженнями;
величина надходжень та видатків залежить від низки факторів;
видатки згруповані за ознакою напрямку використання в три елементи;
надходження бюджету визначені як функція залежності від двох агрегованих елементів;
кожний елемент формування доходної та видаткової частин залежить від інших чинників.
З урахуванням вищеназваного розмір дефіциту бюджету визначається за формулою:
ДБ = В – Д = З + Т + Б – (ВП * П),
де В- видатки бюджету;
Д - доходи бюджету;
З - державні закупівлі;
Т - соціальні трансферти та платежі;
Б - розмір державного боргу, що підлягає сплаті;
ВП - розмір реального внутрішнього продукту;
П - частка податкових виплат.
Значення цих показників залежить від таких факторів, як: обсяг реального продукту; динаміка цін; обсяг закупівель; обсяг соціальних виплат; ступень диференціації доходів населення; відсотки за державним боргом та графік його погашення; курс національної валюти; співвідношення реального та потенційного продукту; ступень використання трудових ресурсів; агрегативна податкова ставка; динаміка грошової маси; динаміка облікової ставки тощо.
Дефіцит бюджету є одним з макроекономічних показників, що характеризують стійкість економічної системи. Ефективна економічна система дозволяє регулювати співвідношення доходів і видатків таким чином, що сальдо бюджету є позитивним або має незначний дефіцит.
Наслідки прийняття бюджету з дефіцитом:
позитивні:
підтримка економічного розвитку в умовах циклічного спаду;
фінансування трансформаційних перетворень в економіці, структурної перебудови економіки;
негативні:
обмеження залучення фінансових ресурсів для розвитку приватного сектору економіки та сприяє зростанню ставок за кредитні ресурси;
різке збільшення соціальних виплат за рахунок коштів бюджету в умовах зростання дефіцитного фінансування, може стати основою активізації інфляційних процесів;
значні дефіцити можуть призвести до зниження рівнів виробництва, зменшення обсягів інвестицій, призупинення темпів економічного зростання.
Сучасна фінансова наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:
- строком виникнення: плановий (затверджений в Законі України Про Державний бюджет на відповідний рік), звітний (фактичний дефіцит на кінець року);
- місцем виникнення: зовнішній та внутрішній;
формою вияву: відкритий (офіційно затверджений у законі про Державний бюджет), прихований та квазіфіскальний (прихований дефіцит, обумовлений квазіфіскальною діяльністю держави);
- причинами виникнення: вимушений та невимушений;
- напрямами дефіцитного фінансування: активний (призводить до розвитку економіки) та пасивний (підкоряється законам інфляції);
- критерієм визначення складових: фактичний (різниця між поточними видатками та доходами), циклічний (результат дії стабілізаторів), структурний (різниця між видатками та доходами в умовах повної зайнятості);
- строком дії: стійкий та тимчасовий;
- зв’язком з державним боргом: первинний(різниця між величиною дефіциту та виплатою відсотків за борг), операційний.
Таблиця 3
