- •2.1 Визначення рівня рідини н1 в проміжній ємності с
- •2.2 Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі (в мм рт. Ст.)
- •2.3 Визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •2.4 Визначення діаметра зливного трубопроводу
- •1.5 Визначення втрат напору в місцевих опорах напірної лінії і їх еквівалентної довжини
- •1.6 Визначення різниці показів манометрів pM2 і pM3
- •1.7 Розподіл швидкості в нормальному перерізі напірного трубопроводу (переріз 5–5)
- •1.8 Визначення величини необхідного тиску на виході насоса і необхідної потужності приводу насоса
- •1.9 Розрахунок мінімальної товщини стінки напірного водопроводу
- •1.10 Вибір насоса циркуляційної установки
- •1.10.1 Побудова характеристики насоса
2.4 Визначення діаметра зливного трубопроводу
Різниця рівнів рідини у резервуарах А і В (Рисунок 1.4) дає нам величину наявного напору Нн = Н3 + Н2, за рахунок якого рідина перетікає з одно резервуара в інший і який іде на подолання втрат на тертя і в місцевих опорах зливної лінії:
де
- коефіцієнт гідравлічного тертя;
розрахункова
довжина зливного трубопроводу;
–
швидкість течії.
Рисунок 1.4 Схема до розрахунку діаметра зливного трубопроводу
Дані для визначення розрахункової довжини зливної лінії відомі. Але, оскільки невідомий діаметр зливної лінії dзл і, як наслідок, режим течії в зливній лінії,
то задачу розв’язуємо графо-аналітичним методом.
Задаємось
рядом значень
і
робимо повний гідравлічний розрахунок
для кожного діаметра. Орієнтовно можна
взяти
Крок
розрахунку
повинен
бути таким, щоб шуканий діаметр dзл
опинився посередині вибраного діапазону
діаметрів. Орієнтовно можна взяти
.
Алгоритм
розрахунку для діаметра
наступний:
|
Вибір форм
ули для
Повний
гідравлічний розрахунок зливного
трубопроводу виконується на ПЕОМ,
(мова “Паскаль”) за програмою “hd”,
що є в фонді кафедри. Надрукувати
програму і результати розрахунків,
побудувати графік
на міліметровому папері формату А4.
За відомим значенням наявного напору
Нн
знаходимо необхідний діаметр dх
= ... мм (Рисунок 1.5). В кінці виконати
перевірочний розрахунок для одного з
діаметрів, використаного для побудови
графіка.
Рисунок 1.5 Знаходження діаметра зливного трубопроводу
Розрахунок:
Наявний напір Нн = Н2 + Н3 =3,725 + 3,5=6,225 м.
Задача розв’язується графоаналітичним способом з застосуванням ЕОМ (додаток Д). Для цього в програму вводимо дані самопливного трубопроводу: довжину трубопроводу, витрату рідини, шорсткість труби, в’язкість рідини, еквівалентну довжину, коефіцієнт місцевого опору, мінімальний діаметр, максимальний діаметр, кількість точок для графіка. За отриманими значеннями результатів розрахунку будуємо гідравлічну характеристику трубопроводу - графічну залежність (додаток Е). Отримаємо параболічну криву, з якої за наявним напором Нн =6,225м визначаємо діаметр зливного трубопроводу:
Проведемо перевірочний гідравлічний розрахунок для d1 = 0,11 мм. Обчислимо число Rе:
Оскільки Re1< Rе < RеII, то для визначення використовуємо формулу Альтшуля:
Визначаємо швидкість руху рідини:
Визначимо втрати напору при значенні d= 0,11 м,
Таким
чином, отримані значення величин
,
,
і
,
відповідно до точності проведених
розрахунків, співпадають з результатами,
які отримані за допомогою програми
(див. Додаток A).
Відповідь: dзл
= 0,11 м.
1.5 Визначення втрат напору в місцевих опорах напірної лінії і їх еквівалентної довжини
Згідно схеми (Рисунок 1.6) напірна лінія має:
два
різких повороти 90° (1, 2);
два плавних стандартних повороти 90° (3, 6);
витратомір Вентурі (4);
Ртсунок 1.6 Схема до розрахунку напірної лінії
Оскільки всі ці місцеві опори розміщені на напірній лінії після манометра рМ1, то ми можемо використати його покази для визначення сумарного коефіцієнта місцевих опорів. Для цього запишемо рівняння Бернулі для перерізу 1-1, де розміщений манометр, і перерізу 2-2 на виході з напірної лінії:
Якщо площина порівняння розміщена на рівні перерізу 1- 1, то величини які ходять в рівнянні Бернулі, будуть рівні:
;
.
З урахуванням цього, рівняння Бернулі набуде вигляду:
звідки
Коефіцієнт гідравлічного тертя визначається згідно залежностей наведених в п.1.3.
Знаючи
втрати
,
знаходимо сумарний коефіцієнт місцевих
опорів:
Еквівалентна довжина місцевих опорів буде рівна:
Тоді розрахункова довжина напірної лінії:
де
сумарна
довжина всіх ділянок напірної лінії.
Розрахунок:
Знаходимо швидкість потоку рідини і число Rе в напірному трубопроводі:
Оскільки режим турбулентний, то визначимо перехідні числа Рейнольдса:
<
<
,
отже течія відповідає зоні змішаного
тертя і
коефіцієнт
тертя визначаємо за формулою Альтшуля:
Розраховуємо сумарний коефіцієнт місцевих опорів напірної лінії за формулою, отриманою з рівняння Бернулі для перерізів 1-1 і 2-2 (див. Рисунок 1.6):
Еквівалентна довжина місцевих опорів напірного трубопроводу визначається за формулою:
.
Розрахункова довжина напірного трубопроводу
Відповідь: hм.о.= 4.25 м; lекв = 244,9 м; lрозр = 824,4 м.
