МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ВП «ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ КНУКіМ»

ЛАБОРАТОРІЯ ОСНОВ РАДІОТЕХНІКИ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Лабораторні роботи № 1-5

Розробив викладач

Матрохін В.І.

“ 22 ” жовтня 2013 року

Львів - 2013 р.

Звіт з лабораторної роботи №1

Дослідження вільних коливань в контурі.

I. Мета роботи:

1. Дослідити процес утворення вільних коливань у контурі.

2. Визначити основні величини, що пояснюють процеси які відбуваються в контурі.

2. Навести схему електричну принципову дослідження.

3. Результати обчислень та спостережень.

4. Графіки.

5. Висновки з виконаної роботи.

II. Прилади для виконання роботи:

1. Макет.

2. Осцилограф С1-81.

III. Порядок виконання роботи:

1. Вивчити по підручнику М.М. Ізюмов “Основи радіотехніки” с.31-33. Вільні коливання в контурі.

2. Ознайомитись з робочим місцем, апаратурою, макетом.

3. Підключити прилади до макету.

4. Визначити як змінюється частота коливань від зміни ємності С, f=F(C) і замалювати з екрану осцилографа осцилограму.

5. При мінімальних значеннях ємності ввести опір R та спостерігати за зміною амплітуд коливань у контурі. Отримати на екрані осцилографа зображення критичного аперіодичного розряду конденсатора. Замалювати зображення осцилограм через поділку змінного опору.

6. За відомими даними елементів і осцилограм знайти невизначені основні параметри і величини:

- індуктивність L=1/4²f²C;

- період затухаючих коливань Т;

- сусідні амплітуди ab і сd;

- вирахувати декремент затухання:

- добротність : Q=/v;

- частоту власних коливань: f=1/2 ;

- активний опір катушки індуктивності: R=/Q

7. Замалювати всі осцилограми, порівняти результати експериментів, зробити висновки.

IY. Зміст звіту

1. Номер, тема і мета роботи.

2. Навести схему електричну принципову дослідження.

3. Результати обчислень та спостережень.

4. Графіки.

5. Висновки з виконаної роботи.

Y. Література:

1.М.М. Ізюмов “Основи радіотехніки” с.31-33.

YI. Контрольні питання.

1. Чому коливання були затухаючими і якою величиною визначаються затухаючі коливання в контур?

2. Від чого залежить частота власних коливань контуру і як вона залежить від зміни параметрів контуру?

3. У якому випадку коливання в контурі рахують аперіодичними?

4. Якою величиною визначається якість коливального контуру? Від чого вона залежить?

Лабораторна робота № 2

Дослідження зв`язаної системи контурів.

I. Мета роботи:

Набути навики налагодження в резонанс системи зв`язаних контурів із двох контурів зв`язаних індуктивно.

Зняти дані та побудувати амплітудно-частотні характеристики системи зв`язаних контурів для різних коефіцієнтів зв`язків між контурами.

Визначити основні параметри системи контурів.

Порівняти резонансні криві системи контурів при різних коефіцієнтах зв`язків між контурами.

II. Прилади для виконання роботи:

1. Лабораторний макет по дослідження зв`язаних контурів.

2. Генератор Г3-118.

3. Мілівольтметр В3-56.

III. Порядок виконання роботи:

1. Вивчити по підручнику М.М. Ізюмов “Основи радіотехніки” с.46 - 52.

2. Користуючись принциповою схемою лабораторного макету необхідно встановити перемикачі S1, S2, S3 в положення, які відповідають дослідженню зв`язаних контурів і під`єднати прилади до макету.

3. Встановити органами регулювання генератора частоту 140 - 150 кГц. З`єднювальний кабель включити у гніздо < 5

Встановити на виході генератора напругу сигналу 3В. При виконанні цієї операції не можна торкатися оголеною рукою потенційних штекерів.

Штекери вихідного кабеля генератора встановити в клеми Uвх2 первинного контура макета , а штекери вхідного кабеля вольтметра встановити в клеми Uвих2 вторинного контура.

Необхідно пам`ятати, що зняття всіх характеристик передбачає підтримання вихідної напруги генератора незмінною. Враховуючи вихідниий малий опір генератора і схемні стабілізаційні рішення при всіх режимах досліджень вихідна напруга змінюватись не буде.

4. Провести налагоджування первиинного і вторинного контурів в резонанс з частотою генератора.

5. Зняти залежність напруги на вторинному контурі U2 від віддалі l між катушками L1 i L2. Цю залежність вимірюють, починаючи з найбільшої відстані (приблизно l=10 см.). Показники вольтметра фіксуються при зменшенні відстані через 1 см. При відстані між катушками 3 см. і менше необхідно слідкувати за показниками вольтметра, щоб не пропустити максимум напруги, який може не співпасти з цілою частиною сантиметра. Відстань яка відповідає U2max необхідно записати в таблицю з точністю до 1мм.

Таблиця 1.

	U2=f(l) при U1=3В=const
l(см)	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1	0
U2(В)

Максимум U2 відповідає критичному зв`язку.

По даним таблиці 1 побудувати графік залежності напруги U2 від відстані l між катушками.

6. Зняти резонансні криві системи зв`язаних контурів U2=F(f) для трьох ступенів зв`язку: слабкого, критичного і більше критичного. Для цього встановлюють слабкий зв`язок (l=3-5 см.) і змінюють частоту генератора через 2 кГц від частоти F= fрез-20 кГц до частоти F= f рез+20 кГц. Вихідну напругу знімають з вторинного контура Uвих2. Дані заносяться до таблиці 2.

Аналогічно знімають характеристикии для критичного і більше критичного зв`язку. Дані також заносяться до таблиці 2.

Таблиця 2.

Зв`язок слабкий			Зв`язок критичний			Зв`язок  критичного
f (кГц)	U2 (В)	U2/U2рез	f (кГц)	U2 (В)	U2/U2рез	f (кГц)	U2 (В)	U2/U2рез

По даним таблиці 2 побудувати на загальному графіку резонансні криві.

IY. Зміст звіту

1. Номер, тема і мета роботи.

2. Навести схему електричну принципову дослідження.

3. Результати обчислень та спостережень.

4. Графік.

5. Висновки з виконаної роботи.

Y. Література: 1. М.М. Ізюмов “Основи радіотехніки” с.46 - 52.

YI. Контрольні питання:

1. Який вид зв`язку застосовується в дослідженій системі зв`язаних контурів?

2. Що необхідно зробити для розширення смуги пропускання зв`язаних контурів?

3. Який зміст поняття внесеного опору вторинним контуром в первинний?

4. Пояснити причини появи провалу в характеристиці для зв`язку більше критичного.