- •Курсова робота
- •Групи м-31б Василака Володимира Івановича
- •Розділ і. Тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згорання.
- •1.1. Процес впуску.
- •1.1.1. Параметри навколишнього середовища.
- •1.1.2. Тиск і температура залишкових газів.
- •1.1.3. Температура підігріву свіжого заряду.
- •1.1.4. Тиск в кінці впуску.
- •1.1.5. Коефіцієнт залишкових газів.
- •1.1.6. Температура кінця процесу впуску.
- •1.2. Процес стиску.
- •1.3. Процес згоряння.
- •1.3.1. Паливо.
- •1.3.2. Параметри робочого тіла.
- •1.3.3. Параметри кінця згоряння.
- •1.4.1. Процеси розширення і випуску.
- •1.5. Індикаторні показники робочого циклу.
- •1.6. Ефективні показники двигуна.
- •1.7. Розміри і питомі показники двигуна.
- •1.8. Побудова індикаторної діаграми.
1.3.3. Параметри кінця згоряння.
До параметрів кінця процесу згоряння дизельних двигунів відноситься температура ТZ і тиск PZ. .
Температура визначається з рівняння теплового балансу процесу згоряння:
0,9·72505,8+[22,45+8,315·1,90]· 665,86+2270(1,90-1,054)=
=1,054·(32,9+0,001998
)·
де - коефіцієнт використання виробленої теплоти, приймають на основі експериментальних даних: = 0,9; для дизельних двигунів
Теплота згоряння робочої суміші
Нробсум = Нu/[M1(1+r)], кДж/кмоль;
ступінь підвищення тиску: =1,9;
= PZ/PC;
Більші значення приймаються для дизелів без наддува
– середня
мольна теплоємність продуктів згоряння
при постійному тиску і температурі tz.
.
В
рівнянні є
невідомі
Середню
мольну теплоємність при постійному
об’ємі продуктів згоряння [кДж/(кмоль
град)] визначають використовуючи формулу
де
,
,
,
-
відповідно середні мольні теплоємності
при постійному об’ємі двоокису вуглецю,
водяної пари кисню і азоту, в діапазоні
температур від t0
до tZ
(Таблиця 1.3 [1]).
Взаємозв’язок між теплоємностями: mCv" і mCp":
Значення теплоємностей складових відпрацьованих газів можна визначити по емпіричним залежностям:
Кисень
О2
= 23,723 + 0,001550 tz
Азот
N2
= 21,951 + 0,001457 tz
Двооксид
вуглецю СО2
=
39,123 + 0,003349 tz
Водяна
пара Н2
О
=
26,67 + 0,004438 tz
Після
підстановки цих рівнянь в рівняння
для визначення
(стр.
10)
отримаємо рівняння
типу
;
Підставляючи
отримане значення
в рівняння теплового
балансу процесу згоряння (наведеному
на сторінці 10)
отримаємо рівняння:
92646,82=34,7
+0,002105
0,002105 +34,7 -92646,82
Звідки:
Температура кінця згоряння (К):
Максимальний тиск циклу (МПа):
Ступінь попереднього розширення:
1.4.1. Процеси розширення і випуску.
Приймаємо значення показника політропи розширення з номограми для визначення показника політропи розширення(рис. Д3[1]), в залежності від ступеня стиску температури кінцяпроцесу згоряння: п2 = k2 = 1,259
Тиск кінця розширення (МПа) визначаємо по формулі:
де – степінь наступного розширення;
де – степінь стиску.
Температура кінця розширення для дизельного двигуна:
.
Перевіряємо раніше прийняту температуру залишкових газів за залежністю:
Дане значення не повинно перевищувати відхилення не більше як 5%.
1.5. Індикаторні показники робочого циклу.
Середній
індикаторний тиск (МПа) визначаємо за
формулою:
Дійсний індикаторний тиск дещо менший за теоретичний:
де: φи – коефіцієнт повноти індикаторної діаграми, приймаємо: φи = 0,92
-
середній тиск насосних втрат, МПа
Індикаторний ККД:
де: l0 = 29L0 =29·0,48=13,95 – теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1 кг палива, кг пов/кг пал.
Індикаторна питома витрата палива, г/кВт год:
1.6. Ефективні показники двигуна.
Тиск механічних втрат (МПа) залежать в основному від середньої швидкості поршня і його визначаємо за емпіричною формулою:
Рм = 0,089+0,0113Vn.ср=0.089+.0113·11=0.2133
де: Vп.ср. – середня швидкість поршня, м/с
Приймаємо: Vп.ср = 11 м/с.
Середній ефективний тиск (МПа):
Ре = Рі – Рм =1.133-0.2133=0.920
Механічний ККД:
Ефективний ККД двигуна:
Ефективна питома витрата палива:
