1.2 Площа проходів та проїздів( Sдоп)

Величина площі проходів та проїздів визначається після вибору варіанту механізації й залежить від типу використаних у технологічному процесі підйомно-транспортих машин. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного устаткування, що площа проходів та проїздів буде приблизно дорівнювати вантажній площі.

1.3 Площа дільниць прийомки та комплектування (Sпр та Sкм)

Площі дільниць прийомки та комплектування розраховуються на основі укрупнених показників з розрахункових навантажень на 1 м² площі на даних дільницях. У загальному випадку в проектних розрахунках виходять із необхідності розміщення на кожному м²дільниць прийомки та комплектування 1 м³ товару. Дані табл..1.3 показують кількість того чи іншого товару,що розміщується на 1 м² названих дільниць. Площі дільниць прийомки та комплектування розраховуються за такими формулами:

S_пр=Q*K_н* А₂* t_пр/254 * С_р* q*100,

S_км=Q*K_н* А₃* t_км/254 * С_р* q*100

де А₂- частка товарів,що проходять через дільницю прийомки складу,%;

А₃- частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі,%;

q- укрупнені показники розрахункових навантажень на 1 м ² на дільницях прийомки та комплектування,т/м²;

t_пр- кількість днів знаходження товару на дільниці прийомки;

t_км- кількість днів знаходження товару на дільниці комплектування;

С_р – приблизна вартість однієї тонни товару, що зберігається на складі, у.о./т_;

1.4 Площа робочих місць (Sр.М)

Робоче місце завідуючого складом, розміром 12 м ², розташовують поблизу дільниці комплектування з максимально можливим оглядом складського приміщення.

1.5 Площа приймальної експедиції ( Sn.E )

Приймальна експедиція організується для розміщення товару, що надходить у неробочий час. Отже, її площа повинна дозволяти розмістити таку кількість товару,яка може надійти в цей час. Розмір площі приймальної експедиції визначають за формулою:

S_{n.e =}Q*K_н* t_п.е/365 * С_р* q_е,

де t_п.е. – кількість днів, протягом яких товар буде знаходитись у приймальній експедиції;

q- укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м ² в експедиційних приміщеннях, т/м²;

365 – кількість днів у році.

1.6 Площа відправної експедиції (Sв.Е )

Площа відправної експедиції використовується для комплектування відправних партій. Розмір площі відправної експедиції визначається за формулою:

S_{в.е =}Q*K_н* А₄* t_в.е/254 * С_р* q_е*100,

де А₄- частка товарів,що проходять через відправну експедицію,%;

t_в.е.- кількість днів,протягом яких товар буде знаходитись у відправній експедиції.

Тема 11. Технологія логістичного процесу на складі

(4 години)

Задача 7

На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих дільниць або за окремими операціями( наприклад,внутрішньо складське переміщення вантажів, ручне перебирання вантажу на дільниці прийомки та комплектації і т.ін). При цьому підсумовують обсяги робіт по всіх операціях на даній ділянці або в межах даної операції.

Сумарний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік) складу визначається складанням матеріальних потоків, що проходять через його окремі дільниці та між дільницями.

Величина сумарного матеріального потоку на складі залежить від того, яким шляхом піде вантаж на складі, будуть чи не будуть виконуватися з ним ті чи інші операції. У свою чергу,маршрут матеріального потоку визначається значенням факторів, перелічених у таблиці 1.

Таблиця 1

Фактори обсягу складської переробки вантажу( фактори, що впливають на величину сумарного матеріального потоку на складі)

Позначення фактору	Найменування фактору	Значення фактору (за варіантами роботи),%
		1	2	3 і т.ін.
1	2	3	4	5
А1	Частка товарів, що позначаються на склад у неробочий час й проходять через приймальну експедицію.	15
А2	Частка товарів, що проходять через дільницю прийомки складу	20
А3	Частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі.	70
А4	Рівень централізованої доставки , тобто частка товарів,що потрапляють на дільницю навантажування із відправної експедиції.	40
А5	Частка доставлених на склад товарів, що не підлягають механізованому розвантажуванню із транспортного засобу і потребують ручного розвантажування з укладанням на піддони	60

Продовження таблиці 1

1	2	3	4	5
А6	Частка товарів, що завантажуються в транспортний засіб при відпусканні зі складу вручну( з-за непристосованості транспортного засобу покупця до механізованого завантажування).	30
А7	Кратність обробки товарів на дільниці зберігання(у разах)	200

Група матеріальних потоків – вантажі, що розглядаються в процесі внутрішньо складського приміщення.

Переміщення вантажів( у нашому випадку – механізоване, у контейнерах або піддонах) здійснюється з дільниці на дільницю, а сумарний матеріальний потік за даною групою (P_n.в.) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх дільниць, без останнього:

Т (з дільниці розвантажування)

+Т*А₁/100 (із приймальної експедиції)

+Т*А₂/100 (з дільниці прийомки)

+Т (із зони зберігання)

+Т*А₃/100 (із дільниці комплектування)

+Т*А₄/100 (із відправочної експедиції)

= P_n.в

Тут Т – обіг вантажу складу, т/рік; у дужках позначені відповідні дільниці складу,із яких виходить потік.

Група матеріальних потоків – вантажі, що розглядаються в процесі виконання операцій на дільницях розвантажування та навантаження.

Операції розвантажування й навантажування можуть виконуватися вручну або з застосуванням машин та механізмів.

Ручне розвантажування необхідне,якщо товар у транспортному засобі прибув від постачальника не укладеним на піддони. У цьому випадку для того, щоб вилучити товар із транспортного засобу і потім перемістити на одну з наступних дільниць складу,його необхідно вручну укласти на піддони.

Обіг вантажу за ручного розвантажування :

Р_р.р= Т*А₅/100 (т/рік)

Решта розвантажування є механізованому. Обіг вантажу, при механізованому розвантажування:

Р_м.р=Т*(1-А/100)(т/рік)

Ручне навантажування буде необхідне в тому випадку, коли наданий транспортний засіб не можна розвантажити за допомогою засобів механізації. Тоді товар буде підвезений електронавантажником до борту транспортного засобу,а потім вручну в нього навантажений.

Обіг вантажу при ручному навантажуванні:

Р_р.н=Т*А₆/100(т/рік).

Обіг вантажу при механізованому навантажуванні:

Р_м.н= Т*(1-А₆/100)(т/рік).

Група матеріальних потоків – вантажі,що розглядаються в процесі ручного перебирання під час прийомки товарів.

Р_п.р=Т*А₂/100(т/рік).

Група матеріальних потоків - вантажі,що розглядаються в процесі ручного перебирання та при комплектації замовлень покупців.

Р_к.м=Т*А₃/100(т/рік).

Група матеріальних потоків – вантажі,що розглядаються в процесі виконання операції в експедиціях.

Якщо вантаж постачено в робочий час, то він одразу, в міру розвантажування, надходить до дільниці прийомки або в зону зберігання. Якщо вантаж прибув у неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робочий день подається до дільниці прийомки або в зону зберігання. Отже, у приймальній експедиції з’являється нова операція, яка збільшує сукупний матеріальний потік на величину.

Р_п.е= Т*А₁/100 (т/рік).

Якщо на підприємстві оптової торгівлі є відправна експедиція, то в неї з’являється нова операція, яка збільшує сукупний матеріальний потік на величину.

Р_в.е= Т*А₄/100 (т/рік)

Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на:

Р_е.к=Р_п.е.+Р_в.е= Т*(А₁+А₄)100 (т/рік).

Група матеріальних потоків – вантажі,що розглядаються в процесі виконання операції в зоні зберігання.

Увесь товар,який потрапив на склад, як відзначалось, так або інакше зосереджується в місцях зберігання, де виконують такі обов’язкові операції:

• Укладання вантажу на зберігання;

• Виїмка вантажу з місць зберігання.

Обсяг робіт впродовж певного періоду за кожною операцією дорівнює обігу вантажу складу за цей самий період( за умови зберігання запасу на одному рівні).

Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні зберігання дорівнює 2*Т.

Якщо при зберіганні товару здійснюється переукладання запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще якась частина Т. У процесі відбирання, частина вантажів може бути повернена в місце зберігання, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т.Повернення з місця зберігання здійснюється при необхідності забрати частину пакету, що зберігається в осередку стелажу.

Решту пакету, при цьому, повертають в осередок.

У підсумку усіх операцій, в зоні зберігання, виникає група матеріальних потоків,величина якої дорівнює:

Р_з.б= Т*А₇/100 (т/рік).

Величина сумарного матеріального потоку на складі визначається за такою формулою:

Р= Р_п.в.+ Р_р.р.+ Р_м.р.+ Р_р.н+ Р_м.н.+ Р_п.р+ Р_к.м+ Р_е.к.+ Р_з.б.

Розрахунок величини сумарного матеріального потоку на складі рекомендується виконувати за формою, наведеною в таблиці 2 (заповнюються графи 3 та 4)

Таблиця 2

Розрахунок величини сумарного матеріального потоку та вартості переробки вантажу на складі

Найменування групи матеріальних потоків	Група	Значення фактору,%	Величина матеріального потоку по даній групі,т/рік	Питома вартість робіт на потоці даної групи,у.о./т	Вартість робіт на потоці даної групи,у.о./рік
1	2	3	4	5	6
Вантажі,що розглядаються в процесі внутрішньо складського переміщення	Рп.в	ХХ	17250	0,6	10350
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання ручного розвантажування	Рр.р	60	3000	4,0	12000
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання механізованого розвантажування	Рм.р	40	2000	0,8	1600
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання ручного навантажування	Рр.н	30	1500	4,0	6000
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання механізованого навантажування	Рм.н	70	3500	0,8	2800
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання операцій на дільниці прийомки	Рп.р	20	1000	5,0	5000

Продовження таблиці 2

1	2	3	4	5	6
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання операцій на ділянці комплектації замовлень	Рк.м	70	3500	5,0	17500
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання операцій у експедиціях	Ре.к	55	2750	2,0	5500
Вантажі,що розглядаються в процесі виконання операцій у зоні зберігання	Рз.б.	200	10000	1,0	10000
Сумарний внутрішній матеріальний потік	Р	ХХ	44500	ХХ	70750

При виконанні задачі значення Т прийняти рівним 5000 т/рік.