2. Методики аналізу якості підручників

У 50-х роках. Н.О.Менчинська та Є.Й.Перовський серед найважливіших методів „наукової перевірки” виділяли спостереження, бесіду, природний експеримент, вивчення думок безпосередніх користувачів – вчителів та педагогів. Пізніше дослідники робили акцент на теоретичних дослідженнях.

Виходячи з того, що навчальна книга аналізується на різних етапах її розробки і створення, найзручнішою є така класифікація: поділ на 1) теоретичні методи (методи аналізу рукопису); 2) емпіричні методи (методи оцінювання готового підручника).

Недолік теоретичних методів – відсутність зворотного зв’язку: не досліджується книга в процесі її функціонування в навчальному процесі. Недолік емпіричних – суб’єктивність: вчитель може негативно оцінити новий підручник лише через те, що звик працювати зі старим; учень може не виявити своїх знань через власний низький інтелектуальний рівень. Саме тому необхідно проводити інструктаж чи методичну підготовку вчителів і учнів, які беруть участь у експерименті.

До недоліків емпіричних методів відносять вірогідність інформації: не завжди можна довіряти отриманій інформації. Тому застосовують принцип тріангуляції – отримання однієї й тієї ж інформації з різних джерел чи за різних обставин. Наприклад, якщо учень заявляє, що він жодного разу не скористався підручником, дослідник повинен перевірити цю інформацію 1) опитавши ще трьох учнів; 2) опитавши вчителя, батьків; 3) змінити методики отримання інформації (анкета, відвідування уроку тощо).

В теоретичному аналізі розрізняють такі підвиди: описовий, порівняльний і матричний.

Описовий аналіз – це аналіз одного підручника за одним критерієм (характеристика методичної системи, реалізація розвивальної функції).

Порівняльний аналіз – це зіставлення відповідних показників якості одного підручника з однойменними показниками іншого, порівняння старих і нових підручників, альтернативних, вітчизняних і зарубіжних.

Матричний аналіз – повний облік критеріїв оцінювання шкільного підручника

Діагностичний аналіз постфактум – це оцінка книги після її виготовлення, але до запровадження у школи.

Серед найбільш поширених емпіричних методів вчені розрізняють спостереження, анкетування та тестування.

Спостереження та опитування вчителів та учнів, які користуються даним підручником, а також вивчення рівня знань школярів, рецензування. Враховуються робота з підручником на уроці, а також можливості самостійного опрацювання підручника учнем, конспекти уроків, питома вага роботи з підручником на уроці, використання додаткових матеріалів.

При опитуванні бажано не використовувати „навіювальних” запитань; задавати запитання, різні за характером.

Анкетне опитування вчителів і учнів, які працюють з підручником. Ефективність його використання зумовлюється правильним формулюванням запитань. Саме тому варто дотримуватись рекомендацій: 1) в анкеті пропонувати як закриті запитання – з переліком можливих відповідей, так і відкриті – вони дадуть змогу вчителеві проаналізувати власний досвід і досвід колег, висловити свої міркування; 2) анкета повинна містити запитання, які стосуються і узагальнених характеристик підручника, і окремих його структурних елементів, і можливостей роботи з ним у навчальному процесі.

Рівень засвоєння учнями знань, умінь, навичок. Фактично, це перевірка через контрольні роботи та тестування.

Один з ефективних методів – використання єдиних текстів для школярів, які навчалися за різними підручниками.

Інший метод – метод порівняння за кількістю безпомилкових відповідей (розв’язків). Результати контрольної за новим підручником порівнюються з результатами контрольної, яка проводилась кілька років тому за старим.