2. Редагування окремих частин тексту: дефініції, твердження, приклади, заголовки

ОЗНАЧЕННЯ (дефініції, визначення)

Означення (дефініції, визначення) бувають:

• реєструючі, уточнюючі, установлюючи (контекстуальні);

• родовидові, генетичні, операціональні, індуктивні, остенсивні, квазіозначення, псевдоозначення.

У навчальній літературі, на відміну від інших видів літератури, використовуються всі види означень. Вчені не дійшли згоди щодо того, які з них полегшують чи ускладнюють сприймання.

Рекомендації щодо редагування означень (за З.Партиком):

• Велика кількість означень суттєво затруднює сприйняття тексту.

• Обсяги понять, означуваних дефінієндумом (тим, що означають) та дефінієнсом (тим, чим означають), повинні бути тотожними. Наведемо один приклад із сучасного підручника з природознавства: „Найменші частинки, з яких складаються речовини вода і цукор, – молекули”. Зрозуміло, що не лише вода і цукор складаються з молекул, що й повинно було б бути зазначено в означенні.

• Неприпустимим є „замкнене коло в означенні”, коли дефінієнсом виступає дефінієндум, або похідні від нього слова. На жаль, це найпоширеніший вид помилки в сучасних виданнях. Наведемо кілька прикладів: „Де б ми не були, з нами невід’ємно поряд Сонце, Місяць, зорі, повітря, вода, земля, рослини, тварини, люди, створені людиною об’єкти. Це наше середовище життя – довкілля. Довкілля – це середовище життя, до якого входять жива і нежива природа, об’єкти, створені людиною”, „Особливу увагу звертайте на взаємозв’язки між живою і неживою природою, між людиною і середовищем її життя. Ці взаємозв’язки вивчає екологія – наука про взаємозв’язки організмів із довкіллям”.

«Усна народна творчість (фольклор) – мистецтво, створене народом, народна творчість».

• Означення не можна подавати через заперечення. Так, означення „Слово „пектораль” прийшло з латини, де означало „нагрудний”. Проте не кожну нагрудну прикрасу називають пектораллю, а лише ту, що її носили володарі давніх держав” слід відредагувати в такий спосіб: „Пектораль (з лат. – „нагрудний”) – це нагрудна прикраса, що її носили володарі давніх держав”.

«Дріб, у якого чисельник не менший від знаменника, називають неправильним».

Агрегатний стан – це не фізична властивість речовини, а лише стан, у якому вона перебуває за певних умов. (хімія 7)

• Родові ознаки повинні бути точними, не надто узагальненими, коректними: наприклад, означення „Козак – це вільна, озброєна людина” провокує до висновків, що кожна вільна й озброєна людина – це козак. Або: „Товариськість, міцна дружба – риси, притаманні українцям”.

• Видові ознаки, що наводяться, повинні характеризувати лише певне поняття і бути відсутніми в інших поняттях. Так, сприймаючи на віру означення „Літературна казка – це жанр, у якому домінує авторський вимисел”, учень може віднести до цього жанру будь-який твір художньої літератури.

Ще кілька рекомендацій:

• Дефініція не повинна містити додаткових термінів, крім того, в навчальному виданні, на відміну від наукового і довідкового, етимологічну довідку краще подавати не в межах означення, а як додатковий текст:

Хуанхе – «жовта річка», яка протікає на сході Китаю; жовтий колір вода надають зважені наноси (?), за кількістю яких річка займає перше місце у світі.

• У дефініціях слід уникати нагромадження іменників (у наведеному нижче прикладі вісім поспіль іменників), особливо – іменників із однаковими відмінковими закінченнями, а також варто уникати випадкового римування слів (данина – надання):

Данина – обов’язкове надання князеві підлеглим населенням збіжжя, меду, воску, хутра тощо.

• У дефініціях слід уникати неточних формулювань, а саме слів: «поняття», «назва», «категорія», «чинник», «складова» тощо.

Географічне положення – важлива складова характеристики будь-якого об’єкта, у тому числі й океану. Це його своєрідна адреса у просторі. (географія 7, ст. 30)

ТВЕРДЖЕННЯ

Редагування тверджень базується на інформаційних і логічних нормах редагування. Основні вимоги:

• Точність (особливо фактична точність)

• Доказовість, аргументованість

• Несуперечливість

• Відсутність зайвої інформації

• Не потрібно наводити чи доводити очевидні, усім зрозумілі речі

• Не потрібно вживати слів, які спростовують твердження через свою невизначеність («можливо», «певно», «хтось», «десь» тощо)

«Плавання тихим океаном здійснювали ще в стародавні часи мешканці островів. У 12 ст. західну частину океану освоїли китайці. Історія дослідження його європейцями починається, певно, з відкриття, яке зробив іспанець васко Нуньєс де Бальбоа». (географія 7. Ст.. 32)

«Можна навести багато прикладів, які переконливо свідчать, що людина – розумна істота живого світу. Вона не обов’язково є тією дійовою особою, тільки за безпосередньої участі якої з’являється інформація» (Інформатика 8-11)

Можливо, тобі чи твоїм знайомим доводилося зустрічатися з нечистою силою (чортами, домовиками, відьмами, русалками, водяними)? Чи віриш ти у їхнє реальне існування?.. А якщо чорти, відьми, русалки – лише плід нашої фантазії? Якщо вони існують тільки в нашій уяві? Тоді їх і вигадувати можна по-своєму.

Правила редагування прикладів у навчальному виданні. Редакторові навчального видання належить:

• урізноманітнювати приклади для того, щоб повністю охопити сферу застосування предмету вивчення. Наприклад, неправильно: „Ссавці – це тигр, зебра, собака”. Правильно: „Ссавці – це тигр, собака, миша, кит”;

• приклади повинні ясно й чітко ілюструвати поняття, тому слід зводити до мінімуму інформацію другорядну, яка може лише заплутати читача. Наприклад: „Ссавці – це жираф, зі своєю довгою шиєю; цар звірів лев; вірний собака, великий слон”;

• бажано чергувати різні типи прикладів – вербальні, числові, графічні, художні;

• приклади повинні розважати;

• якщо в прикладах застосовується порівняння чи аналогія, то, безперечно, вони мають бути коректні. Крім того, приклад завжди варто виокремлювати в тексті за допомогою слів «наприклад», «подумай», «це допоможе тобі зрозуміти» тощо :

Міфи містили в собі найперші зернятка, з яких набагато пізніше виросли релігія, наука й мистецтво, зокрема художня література. Ми знаємо, що з нафти отримують бензин або гас. Проте сама нафта не є ані бензином, ані гасом. Міфи теж не були ані релігією, ані наукою, ані мистецтвом, бо були потрібні цілі тисячоліття, аби вони виокремилися з міфів.

Порівняймо:

Усвідомити відмінність міфів від релігії, мистецтва, науки нам допоможе аналогія. Наприклад, ми знаємо, що з нафти отримують бензин або гас. Проте сама нафта не є ані бензином, ані гасом. Так само й міфи містили в собі найперші зернятка, з яких набагато пізніше виросли релігія, наука й мистецтво, зокрема художня література. Проте самі міфи не були ані релігією, ані наукою, ані мистецтвом.

Редагування заголовків у навчальному виданні. Психологи вважають, що заголовок є „стартом” цілісного процесу, спрямованого на розуміння змісту прочитаного. Саме він актуалізує наявні знання учнів, стимулює догадки (читач намагається спрогнозувати, про що йтиметься в тексті), розвиває пізнавальний інтерес.

• Заголовок може мати форму питального або називного речення. Пріоритетними є питальні, оскільки саме вони допомагають учням побачити проблему ще до читання тексту. Бажано, щоб заголовок у формі називного речення теж містив запитання. Якщо це не так, із запитання варто починати текст параграфа.

• У підручниках повинні бути представлені заголовки різних типів, оскільки саме за такої умови в учнів формується уміння з ними працювати.

• Текст заголовків мусить бути помітним, яскравим. Наприклад, заголовок „Миловарні” ми можемо замінити наступним: „Звідки береться мило?”

• У навчальних виданнях слід уникати надто довгих заголовків (5-6 слів). Наприклад: заголовок „Перехід від монархії до республіки” можемо замінити на „Кінець монархії”.

• Текст заголовка повинен якомога точніше відображати зміст. Наприклад: замість узагальненого заголовка „Згадаємо” слід використати більш конкретний і точний: „Узгодження дієприкметника минулого часу (Повторення)”.

• Слід зберігати сталість форми заголовків на сторінці (в параграфі). Наприклад, не можна серію заголовків формулювати таким чином: „Я граю з друзями! Що можна побачити на пляжі? Парк атракціонів”. Потрібно: „Друзі. Пляж. Парк атракціонів”.