- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Проблема підручника в історичному аспекті
- •1. Історія розвитку видання і редагування навчальних видань
- •2. Історія розвитку теорії навчальних видань
- •Історія розвитку видання і редагування шкільного підручника
- •Історія розвитку теорії навчальних видань
- •Тема 2. Основні властивості та функції навчальних видань
- •Специфіка підручника
- •Функції навчальної літератури
- •Специфіка підручника
- •Функції навчальної літератури
- •Тема 3. Типологічний ряд навчальних видань. Особливості редагування окремих видів навчальної літератури
- •Підходи до формування типологічного ряду навчальних видань у науці про видавничу справу
- •Специфіка і особливості редагування основних типів навчальних видань
- •Підходи до формування типологічного ряду навчальних видань у науці про видавничу справу
- •Специфіка і особливості редагування кожного з основних типів навчальних видань
- •Тема 4. Типологічна модель підручника. Особливості побудови та редагування окремих структурних частин навчального видання
- •1. Основні наукові підходи до аналізу типологічної моделі підручника
- •2. Характеристика тектової частини
- •3. Характеристика апарату навчального видання
- •1. Основні наукові підходи до аналізу типологічної моделі підручника
- •2. Характеристика текстової частини видання
- •Характеристика апарату навчального видання
- •Вимоги щодо створення та редагування дидактичного апарату
- •Вимоги щодо форми запитань:
- •Твоя мала енциклопедія
- •Відредагований варіант словник літературознавчих термінів
- •Словник незнайомих слів
- •Словник застарілих слів
- •Відомі люди, про яких ти повинен знати
- •Тема 5. Мова підручника. Складність навчального тексту
- •Стиль і спосіб викладу матеріалу
- •Редагування окремих частин тексту: дефініції, твердження, приклади, заголовки
- •Загальна характеристика трьох рівнів складності навчального тексту
- •Мовна складність навчального тексту
- •Тема 6. Художнє редагування навчальних видань
- •1. Фактори, які впливають на особливості оформлення нв
- •2. Художнє оформлення текстового матеріалу підручника
- •3. Особливості ілюстрування навчального видання
- •Фактори, які впливають на особливості оформлення нв
- •Художнє оформлення текстового матеріалу підручника
- •Особливості ілюстрування навчального видання
- •Тема 7. Методики аналізу та оцінювання якості підручників
- •1. Критерії оцінювання підручника
- •2. Методики аналізу
- •Критерії оцінювання підручника
- •2. Методики аналізу якості підручників
- •Рекомендована література
- •Антонова с.Г. Учебные издания / с.Г.Антонова // Антонова с.Г. Редакторская подготовка изданий: учебник / Под ред. С.Г. Антоновой. – м.: Логос, 2004. – 496 с.
- •Антонова с.Г. Современная учебная книга: Создание учебной литературы нового поколения: учебное пособие / с.Г.Антонова, л.Г.Тюрина. – м.: Агентство „Издательский сервис”, 2001. – 288 с.
- •Бейлинсон в.Г. Арсенал образования: Характеристика, подготовка, конструирование учебных изданий / в.Г.Бейлинсон. – м., 1986. – 286 с.
- •Буга п.Г. Выпуск учебников нового типа – актуальная задача издательств и учебных заведений / п.Г.Буга // Книга. Исследования и материалы. Сб. 58. Изд-во Книжная палата. - м., 1989. – с.10-32
- •Кодлюк я.П. Підручник для початкової школи: теорія і практика / я.П.Кодлюк. – т.: Підручники і посібники, 2004. – 288с.
- •Микк я.А. Оптимизация сложности учебного текста: в помощь авт. И ред. / я.А.Микк. – м., 1981. – 119 с.
- •Рывчин в.И. О художественном конструировании учебников / в.И.Рывчин. – м.: Книга, 1980. – 128 с.
- •Свинцов в.И. Логические аспекты совершенствования учебника / в.И.Свинцов // Проблемы школьного учебника. – м.: Просвещение. - 1977. - Вып.5. - с.23-41
- •Сохор а.М. Логическая структура учебного материала / а.М.Сохор. – м.: Педагогика, 1974. – 192 с.
- •Тимошик м. Редагування навчальної літератури // Тимошик м. Книга для автора, редактора, видавця: практичний посібник. – 2-ге вид., стереотипне. – к.: Наша культура ы наука, 2006. – 560 с.
- •Цетлин в.С. Доступность и трудность в обучении / в.С.Цетлин. – м.: Знание, 1984. – 80 с.
Твоя мала енциклопедія
Псевдонім - вигадане ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується людина замість власного.
Публіцист - письменник, журналіст, що пише про важливі події сучасності.
Репродукція - картина, малюнок, фотознімок тощо, відтворені поліграфічно.
Синхронно - паралельно, водночас, точно збігаючись з іншими явищами.
Айвазовський Іван (1817-1900) − російський художник-живописець. Більше відомий як мариніст (такий, що малює море). Заснував картинну галерею в м. Феодосії, що в Криму.
Відредагований варіант словник літературознавчих термінів
Згадай! С. 102 |
Алегорія − троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу |
У казках Лисиця, наприклад, уособлює хитрість |
Згадай! С. 148 |
Гіпербола − перебільшення характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії |
Від грому здригалася планета; море сліз |
Згадай! С. 61 |
Діалог – розмова двох або кількох персонажів чи дійових осіб (у драматичному творі) |
|
Словник незнайомих слів
Аргументувати − наводити докази, обґрунтовувати.
Версія − одне з кількох різних тлумачень, пояснень факту, події.
Вітраж − малюнок на склі або візерунок із кольорового скла.
Гармонійний − співзвучний, злагоджений, приємний,
який знаходиться у відповідності з чим-небудь.
Гобелен − килим-картина ручної роботи.
Словник застарілих слів
Бурдеї – землянки, житло, викопане в землі
Доскіпуватися – допитуватися
Куделя – недоброякісне волокно льону
Кутини – кутки, житло
Відомі люди, про яких ти повинен знати
Айвазовський Іван (1817-1900) − російський художник-живопи-сець. Більше відомий як мариніст (такий, що малює море). Заснував картинну галерею в м. Феодосії, що в Криму. Разом із своїми картинами заповів її місту. Чимало творів присвятив українській темі («Чумаки в степу вночі», «Очерет на Дніпрі», «Український пейзаж», «Весілля на Україні» та ін.). Створив багато пейзажів Криму.
Бетховен Людвіг (1770-1827) − відомий у світі німецький композитор, піаніст, диригент. Проживав у Відні (Австрія). Грав на багатьох музичних інструментах, які освоїв ще в дитинстві. Автор 9 симфоній, 5 концертів, 32 сонат для фортепіано та ін.
Тема 5. Мова підручника. Складність навчального тексту
Стиль і спосіб викладу матеріалу
Редагування окремих частин тексту: дефініції, твердження, приклади, заголовки
Загальна характеристика трьох рівнів складності навчального тексту
2. Мовна складність навчального тексту
3. Логічна складність навчального тексту
Стиль і спосіб викладу матеріалу
Стиль. У навчальному виданні використовується науковий стиль. Для шкільних підручників це науковий стиль, адаптований до сприймання реципієнтами певних вікових груп. Таке адаптування передбачає наближення (помірне!) до науково-популярного чи навіть науково-публіцистичного стилю.
Щодо факторів, які впливають на зручність читання тексту, то їх вчені нараховують від 11 до 50. Спробуємо розібратися, якими ж є основні з них. Перш за все, на читабельність тексту суттєво впливає такий фактор, як ступінь відстороненості, об’єктивності викладу матеріалу в підручнику. Сучасні дослідники наполягають на тому, що сухий, відсторонений виклад матеріалу не може по-справжньому зацікавити більшість школярів, адже „мова такого підручника надто відрізняється від тієї, яку діти добре знають і якою звично користуються” [21]. Спираючись на іноземний досвід, зокрема – чеські, болгарські, російські підручники, – автори дедалі більше експериментують із відходом від суто академічного до науково-популярного та художнього стилів. Змінюється також пропорційне співвідношення монологічного та діалогічного мовлення в текстах підручників. Причому, тексти у розмовному стилі не виключають наявності у підручнику стислих, чітких формулювань, зручних для запам’ятовування правил. Кожен різновид тексту має своє призначення та межі свого застосування. По суті, учням пропонують опановувати один і той же матеріал за допомогою різних за своїм стилістичним забарвленням текстів.
Все це обумовлює стильову й стилістичну своєрідність тексту навчального видання:
мова навчального тексту повинна бути точною, виразною, образною, правильною; задля досягнення виразності, образності, емоційності мови рекомендується використовувати засоби художньої виразності – прислів’я, приказки, епітети, порівняння тощо;
помірне вживання безособових конструкцій; натомість більш широке використання звернень, запитань, діалогів;
помірне використання складних синтаксичних конструкцій;
загальновживана лексика має домінувати над термінологією і периферійною лексикою; слід уникати також «наукових кліше», штампів, канцеляризмів, стандартних прикрас стилю, універсальних слів, великої кількості слів іншомовного походження.
Автору і редактору потрібно пам’ятати:
Спрощуючи, адаптуючи текст, потрібно уникати змішування стилів, стильового еклектизму.
Учнів варто привчати до сприймання текстів різних стилів і спонукати до формування різних комунікативних навичок. Саме тому в підручнику крім наукового можуть бути тексти і офіційно-ділового, і художнього, і публіцистичного стилів. Однак усі вони мають бути представлені як додаткові (допоміжні) тексти, які лише «супроводжують» основний науковий текст параграфу.
Проаналізуйте доцільність використання різних функціональних стилів мовлення в однакових за змістом трьох підручниках різних авторів:
I
На теренах України людина з'явилася понад мільйон років тому. Хоча залишків кісток архантропів (пітекантропів) на нашій території не знайдено, саме вони, на думку вчених, були найдавнішими людьми України, бо саме до цього часу належать знайдені й досліджені стоянки,.
На терасі лівого берега р. Тиса,_висотою 100-120 м, біля села Королеве Виноградівського району на Закарпатті археологи знайшли й дослідили велику стоянку, яка існувала 1 млн років тому. Знахідки кам’яних виробів (рубил, ножів, скребачок) біля села Королеве - найдавніше свідчення про життя первісної людини на території не тільки України, а й усієї Східної Європи.
Історія первіснообщинного суспільства була найтривалішою в історії людства. Її періодизація становить складну й ще не до кінця вирішену наукову проблему.
II
ПАЛЕОЛІТИЧНІ СТОЯНКИ В УКРАЇНІ. Якби вчені не знайшли в Європі та інших частинах Землі ніяких решток первісної людини, то тільки знайдених в Україні було б достатньо, щоб відтворити в загальних рисах історію кам'яного віку всього людства.
На території України знайдено багато стоянок первісної людини: у Криму (печера Кіїк-Коба), на р. Дністрі (поблизу сіл Лука-Врублівецька, Сокіл), біля м. Житомира, у Закарпатті (біля сіл Королеве, Рокосів), Донбасі, на берегах Дніпра і Десни та в інших місцях.
Найдавнішою палеолітичною пам'яткою України на сьогодні вважається стоянка біля с. Королеве (1 млн — 65 тис. років тому). Там, на старому згаслому вулкані археологи відкрили потужний культурний шар зі спеченої глини та червонуватої землі, заповнений кам'яними знаряддями праці первісної людини. Налічується 16 шарів залягання кам'яних виробів різного часу, зроблених з вулканічного каменю андезиту і вулканічного скла обсидіану. Це свідчить про те, що первісні люди жили на цьому місці тривалий час.
ЗАГІННЕ ПОЛЮВАННЯ. Неандертальці полювали на мамонтів, коней, бізонів, північних оленів та інших тварин. Узимку мисливці криками та палаючими гілками заганяли табуни коней і оленів на тонку кригу річок та озер. Тварини провалювались у воду і ставали легкою здобиччю. Часом люди гнали тварин до стрімкого урвища. Вони падали зі скелі вниз і гинули. Ясна річ, таку гору м'яса неможливо було з'їсти одразу, тому багато пропадало марно. Екологічні проблеми для себе людина почала створювати ще в сиву давнину. У Донецькій області, поблизу м. Амвросіївки, знайшли стоянку первісних людей, біля якої в яру лежала купа кісток. Це були рештки 1 000 зубрів, колись впольованих мисливцями.
III
На сучасній території України стародавня людина з'явилася близько 150 тис. років тому. На той час тут панував досить теплий, вологий клімат. На рівнинах, узгір'ях, вкритих рослинністю помірних широт, паслися стада бізонів, гігантських оленів, антилоп, мамонтів, носорогів. У лісах, горах водилися хижаки - леви, ведмеді, вовки.
Давню історію людства умовно поділено на доби залежно від матеріалу, з якого виготовлялася більшість знарядь праці: кам'яну, мідно-кам'яну (енеоліт), бронзову та залізну. Кам'яна доба, у свою чергу, поділяється на палеоліт («палайос» - давній і «літос» — камінь), мезоліт («мезос» — середній), неоліт («нео» — новий). Кожен період відповідає певним змінам у господарстві, суспільному устрої, ідеологічних уявленнях, зовнішності давньої людини.
Неабияку увагу редакторові потрібно звертати на композицію творів, вміщених у підручнику, та архітектоніку навчального видання в цілому. У цьому сенсі до редагування підручників висувається низка вимог.
Перш за все, це уніфікація логічної побудови усіх параграфів у підручнику. Ця вимога подібним чином будувати однорідні за змістом параграфи, висловлена в 60-ті роки Є.І.Перовським, не втратила своєї актуальності.
Серед засобів, які сприяють розумінню текстів, неабияке значення має характер заголовків і рубрикації.
Важливим є також коректний поділ, „ранжування”, в термінології В.І. Свинцова, тексту на основну і додаткові частини. Розташування „допоміжних” фрагментів відносно основного тексту „повинно базуватись не на випадковому використанні „простору”, а на чіткому врахуванні прив’язаності” до основних тем тектсу, що знову ж таки вимагає вияву змістової послідовності викладу” [53].
Неабияке значення для поліпшення якості сприймання мають додаткові дидактичні матеріали. У цьому сенсі доцільною є розробка серій допоміжних запитань і завдань, які б допомагали краще зрозуміти його: побачити складові частини змісту та переходи від однієї підтеми до іншої, усвідомити характер зв’язків між ними, логіку розвитку думки у параграфі [22].
Для послідовного аналізу композиції навчального тексту варто застосовувати мікротематичний аналіз: склавши детальний план наявних у параграфі тем і мікротем, легко можна виявити, а отже, й усунути повтори, неузгодженості, логічні суперечності.
Надзвичайно важливим завданням для редактора є поліпшення логічності викладу матеріалу в підручнику. Загалом, рекомендують звертати увагу на послідовність викладу матеріалу, поділ матеріалу на логічно завершені частини, означеність і очевидність зв’язків між різними частинами тексту, необхідність внутрішньотекстового диференціювання і коментування тем і мікротем тексту. Отже, редакторові потрібно звертати увагу на спосіб викладу, послідовність викладу тем.
Логічна складність тексту в першу чергу залежить від індуктивного чи дедуктивного способу викладу.
Індуктивний виклад тексту передбачає аналіз фактів і подій як основи для побудови відповідного узагальнення. На перший погляд, індуктивна побудова тексту найбільш проста. Насправді це не так, оскільки читач не відразу усвідомлює, якою є ієрархія частин тексту. Усі частини видаються йому однаково важливими. Тому вчені радять починати з роз’яснення мети аналізу, з називання тієї основної ідеї, до якої потрібно підвести учнів. Такий виклад доречно застосовувати тоді, коли навчальний матеріал структурно нескладний, легко виводиться у вигляді узагальнення на основі спостереження за явищами.
Дедуктивний спосіб побудови тексту має ті переваги, що він власне і починається з наведення основної ідеї. Труднощі в цьому випадку виникають саме через відсутність висновків у кінці тексту. Тому закінчувати потрібно повторним формулюванням того теоретичного положення, з якого починався текст, подавши його, певна річ, в міру можливості більш змістовно.
Послідовність викладу тем, як зазначає І.П. Гудзик, одне з проблемних питань в наших підручниках. Основними вадами можна вважати такі: „інформація вводиться недостатньо послідовно; багато з положень не пояснюються, а просто декларуються; матеріал не завжди виправдано поділено на абзаци; окремі підтеми, у тому числі й ключові, згадуються між іншим, одна й та сама підтема шматочками представлена у різних абзацах тощо, чимало розірваних смислових ланок і невиправданих повторів” [22]. Виходом може бути – перегрупування тем і мікротем, зведення пов’язаних між союбою тем, встановлення чіткої ієрархізації та прозорих зв’язків між темами різних рівнів.
