55. Правила складання та структура прес-релізу. Основні типи прес-релізів.

Прес-реліз як різновид письмовій комунікації у зв'язках із громадськістю

Існує безліч різновидів письмовій комунікації у професіональній діяльності фахівця з зв'язків із громадськістю (див. 1.1.). У тому числі однією з важливих є прес-реліз. Цю інформацію варта ЗМІ й служить свого роду засобом підтримки контакту з журналістами чи редакцією. Вирізняють певні правила складання, написання і розсилки прес-релізу. Щоб прес-реліз був успішним, тобто реалізував очікування йогопославшего, важливо не забути одну його суттєвою складовою. Це інформаційний привід. Прес-реліз апріорі буде приречений на невдачу у разі, якщо інформаційний привід буде “незначним”. У цьому главі розглядатимуться деяких нюансів для підготовки прес-релізів.

Прес-релізом є простою й ефективним способом передачі точної і оперативної інформації про базисномуПР-субъекте, і навіть встановлення контактів із журналістами. Існує безліч визначень прес-релізу.

А.Д.Кривоносов пропонує такі трактування поняття прес-реліз:

· «офіційне повідомлення, яке випускається для публікації у друку чи поширення у каналам мовних зв'язку… прес-бюро, штаб квартирами різних організацій»,

· «невеличкий, готовий до преси організаційний документ, у якому актуальне повідомлення»,

· «основний жанрПР-текстов, що має призначену для преси актуальну оперативну інформацію подію, що стосується базисного суб'єкта ПР».

Отже, у разі прес-реліз окреслюється повідомлення, у другому – як документ, а третьому – як жанр.

Розгорнутий варіант визначення прес-релізу, на думкуЮ.М. Дьоміна, може звучати так: «Прес-релізом –оперативно-новостной документ зв'язку з громадськістю, у якому стисле, соціально значиме повідомлення про актуальних фактах або події, однаксоотносимих зпаблицидним капіталом підприємства, адресований представників ЗМІ для інформування громадськості й поклали що відбиває офіційну думку керівництва підприємства».

Автори книжки «Зв'язки з американською громадськістю: теорія і практика» О.Н.Чумиков і М.П. Бочаров визначають прес-реліз так: «Прес-реліз – це повідомлення ЗМІ, що містить інформацію, потенційно цікаву широкій аудиторії».

У цьому роботі за основне визначення прес-релізу взято тлумачення поняттяГ.Н.Татариновой: «Прес-релізом – інформація, яка містить звістку діяльності базисногоПР-субъекта, підготовлена для розсилки у ЗМІ чи роздачі журналістам».

У різноманітних допомогах, підручниках зв'язків із громадськістю можна знайти вказівку на різновиду прес-релізів. Зупинимося у цьому докладніше.

Раніше згаданий О.Н.Чумиков виділяє чи два різновиди прес-релізу – прес-реліз анонс і новинарний прес-реліз. У підставі цього розподілу лежить характер переданої інформації.

>Релиз-анонс є повідомлення про майбутнє подію, її мета – дати об'єктивну інформацію про майбутньому новинарному подію (часу, місці, особливостях його проведення). Функція анонсу у разі – залучення уваги ЗМІ.

У новинарному релізі (>ньюс-релизе) поставлено завдання донести її до широкої аудиторії важливу новина чи інформаційне повідомлення. Новинні прес-релізи можуть під час прес-конференції після новинарного події.

>Кривоносов у роботі «>PR-текст у системі публічних комунікацій» виділяє також два типу прес-релізу за ознакою оперативності інформування: анонс іньюс-релиз. У жанріньюс-релиза він виділяє різновид «новинарний лист». Не мало важливо зауваження автора щодо розподілу прес-релізів на види: «Композиція, мовної образ цих двох основних релізів, - пишеКривоносов, - немає суворих відмінностей».

Популярність прес-релізу – на думку та тіла фахівців із зв'язків із громадськістю і ЗМІ – пояснюється його високою ефективністю, що базується на кількох очевидних достоїнствах. До них належать:

· інформативність, оскільки зміст (основний текст) прес-релізу є виклад фактів без будь-якого коментарю;

· актуальність, зумовлену новизною котра міститься у ньому інформації;

· достовірність (точність), засновану на офіційному характері джерела інформації;

· конкретність, яка з «прив'язки» змісту прес-релізу до суворо певного інформаційного приводу (події, факту);

· стислість, бо прес-реліз – це, передусім,оперативно-новостнойПР-документ;

· простоту і швидкість підготовки – оскільки прес-реліз характеризують суворо обмежений обсяг тексту іоднотемность змісту;

· універсальність, яка б означала практично придатність прес-релізу до створення широкого спектра вторинних (журналістських) матеріалів;

· технологічність, якої сприяє, поруч із переліченими перевагами, дедалі більше поширена практика спілкування з електронною версією (файла) прес-релізу, переданої до редакції ЗМІ на автономному носії (дискеті, компакт-диску) чи з Е-mail;

· адресність, визначенапредназначенностью прес-релізу і котра міститься у ньому інформації конкретному ЗМІ, редакції чи його співробітнику (редактору, журналістові та т.п.);

· гнучкість, яка тому, що у прес-релізі інформація може доповнюватися шляхом застосування прикладених щодо нього матеріалів і спілкування з так званими контактними особами (які мали додатковими відомостями та уповноваженими повідомити їх за проханні працівників ЗМІ).

Предметом прес-релізу, на думку І.Алешиной, є нове подія, продукт, послуга; управлінські зміни у організації (структурні зміни у компаніях, пов'язані з банкрутством, порушеннями, освітою нових філій, представництв, зміною начальницького складу тощо.); привселюдні виступи у ЗМІ провідних спеціалістів компанії, керівництва партії, сюди можна вважати і урочисті події у життя базисного суб'єкта (наприклад, ювілеї).

Фактично мета будь-якого прес-релізу полягає у формуванні (зміцненні, плеканні) іміджу організації.

Досягнення зазначеної мети стає реальним у разі, якщо прес-реліз привернув увагу ЗМІ й одночасно спонукав їх для пошуку (отриманню) додаткової інформації; послужив підвалинами підготовки й поширення (публікації, мовлення т.п.) вторинних інформаційних матеріалів, які у своє чергу, знайшли свою аудиторію і сприяли зростанню обізнаності і формуванню позитивного відносини аудиторії (чи його значної частини) стосовно підприємству.

Одночасно прес-реліз служить досягнення і ще з однією, специфічної мети: він сприяє встановленню, наступному розвитку і зміцненню контактів міжПР-структурой і ЗМІ (редакцією чи конкретним журналістом).

Саме цільовим призначенням даного документа обумовлена насамперед специфіка змісту, композиції і пародіюванням стилю викладу прес-релізу.

Своєрідність прес-релізу у тому, щоб визначити її стильову приналежність відповідно до існуючої офіційної градацією стилів представляється важким, оскільки за створенні її змісту авторам доводиться враховувати вимоги, власне, різних стилів.

Нині типовий прес-реліз несе у собі характерні риси, по меншою мірою, трьох функціональних книжкових стилів: наукового, офіційно-ділового й у трохи меншою мірою, публіцистичного стилю.

Ведучи мову про найхарактерніших стильових особливостях прес-релізу, необхідно назвати такі:

а) економія мовних коштів, ретельний їх відбір із установкою на дохідливість;

б) точність, однозначність і стисненість (лаконічність) викладу;

в) висока, але з надлишкова інформативність (насиченість) змісту;

р) використання слів майже у їх номінативному значенні.

Перелічені стилістичні особливості впливають на риси змісту прес-релізу, серед яких:

а)однотемность націленість всього змісту на одне-єдине подія чи факт);

б) обов'язкове присутність у змісті інформації про місце, часу й характері (назві)освещаемого події (факту);

в) виділення змістовної квінтесенції влид-абзац (підзаголовок), застережно основний текст;

р) винесення у перших рядки (абзаци) найважливішою подієвій і фактологічної інформації;

буд) виклад подій (фактів) у прямому хронологічному порядку.

Функціональне призначення прес-релізу – передача актуальною новини; цьому підпорядкована та її структура.

ДіяльністьГ.Н.Татариновой «Управління громадськими відносинами» автор пропонує таку схему побудови тексту прес-релізу:

Перший необхідний елемент структури - вказівку на жанрову приналежність: «прес-реліз» і дату складання документа.

З іншого боку, прес-реліз повинен мати заголовок, та її мета – відбиток суті новинного події, резюмування найважливішою інформації.

Текст прес-релізу будується за принципом «перевернутої піраміди»: кожен наступний абзац містить менш важливу інформації і може, у принципі, складатися з одного пропозиції. Текстова структура прес-релізу відкрита; прес-реліз побудований за вище зазначеному принципу під час до друку то, можливо механічно «укорочений» на практично скільки завгодно абзаців – залежно від формату видання, характеру новинного події.

«Піраміда» має складатися з чотирьох блоків чи з образним висловомГ.Н.Татариновой «>кирпичиков»[1].

>Лид-абзац містить основну (актуальну) інформацію, новинарний привід: це запитання «хто?», «що?», «коли?», «де?» і, можливо, «чому?», «кому?», але він ні бути перенасичений цифрами, допоміжним довідковим матеріалом.Лид мусить мати одну основну думку, «визначальну» даненовостное подія, і можна вважати свого роду розширеним варіантом заголовка.

У другому абзаці викладаються якісь деталі подробиці, які можна цікаві.

Третій «цеглинка» - місце для коментарів і оцінок події експертами чи відомими авторитетними особистостями.

Останній абзац – висновки та узагальнення. Причому коментарі експертів і деякі висновки можуть доповнювати одне одного, підкреслюючи загалом значимість проведеного заходи й роль організаторів.

Наприкінці прес-релізу позначаються ім'я і координати контактного особи (телефон, факс, електронна пошта). Як контактних можуть указуватися одне-два особи: не обов'язково автори цієї конкретного прес-релізу (така також може бути), а особи, наділені повноваженнями дати додаткову, розширену інформацію про новинарному подію, предметом якого стає даний прес-реліз.

Ще кілька вимог до тексту прес-релізу, який пропонуєГ.Н. Татаринова:

· все власні імена повинні даватися у його вигляді, тобто прізвище, ім'я і по батькові нічого не винні скорочуватися;

· бажано приводити цифри, але дуже багато;

· краще використовувати прості пропозиції, мінімум причетних і дієприкметникових оборотів;

· бажано уникати епітетів ейфорію, використовувати обережно образні висловлювання.

Власне, саме такий і повинен виглядати прес-реліз в ідеалі. Чи буде опубліковано чи ні – справа редакції, проте успіх великою мірою залежить від професіоналізму фахівця з зв'язків із громадськістю та її взаємовідносин з ЗМІ. Чому частина з прес-релізів залишаються поза увагою журналістів, і деякі, взагалі, потрапляють у кошик? Чому все прес-релізи успішні, якщо модель написання, по своїй суті, перестав бути складної. Насамперед, необхідний інформаційний привід. Це якесь подія: захід, засідання, презентація, прес-конференція, відкриття нового магазину, початок нового проекту, висновок контракту чи коментар із приводу конфлікту. Перелічені варіанти вважаються традиційними. Якщо ж нічого такого немає? Знайти інформаційні приводи за життя кожної організації. Головне підійти до діла творчо, проявивши у своїй щира цікавість до найрізноманітніших сторонам життя організації. Це теорії. Як стан справ практично ми розглянемо у наступному главі.

Специфіка жанру диктує його обсяг. Питання ж про про обсяг прес-релізу одержав у літературі неоднозначну трактування.Максимальним вважається обсяг прес-релізу в 1,5 – 2 сторінки, обсяг знаків ні бути більш 2500. На думку А.Д.Кривоносова, прес-реліз ні перевищувати розміри однієї сторінки, оскільки це жанр визначається саме як оперативний. Уся додаткову інформацію повинна подаватися на додаток до прес-релізу з текстів інших жанрових різновидів. Отже, прес-реліз бажаноумещать однією сторінку журналісту знадобиться менше прочитати його і аналіз, це збільшує шанс на опублікування матеріалу (навіть на часткове опублікування матеріалу).

Оскільки будь-який текстовий документ, що виходить із організації, має сприяти формуванню чи підтримці її іміджу, значної ролі відіграватиме виготовлення цього тексту. А.Д.Кривоносов пише: «Оформляється прес-реліз на бланку з логотипом організації,помогающем журналісту відрізняти візуально що надходить щодо нього інформацію. Оформлення прес-релізу на фірмовому бланку з реквізитами організації небажано (до речі,Г.Г. Почепцов, орієнтуючись, насамперед традиційні американські джерела, пише про оформлення релізу на фірмовому бланку, проте фірмовий бланк які з набором реквізитів несе надлишковий елемент «>рекламности»)[2]».

Отже, в параграфі розглянуто прес-реліз – найпоширеніший вид письмових комунікацій у зв'язках із громадськістю нині. Його головна мета полягає у формуванні позитивного іміджу організації, фірми. Цією мети підвладні й структура, і змістом, і стиль документа.

Отже, знання видів комунікацій, їхньої ролі у сфері необхідне організації діяльність у сфері зв'язку з громадськістю. Причому надзвичайно важливо домогтися успішності процесу комунікації: знайти правильне співвідношення між повнотою інформації, її характером – з урахуванням адресата і жителів конкретної мети комунікації. Остання полягає у формуванні позитивного іміджу очах світової громадськості, формування довіри до організації. Досягнення цього зв'язки з громадськістю мають великим вибором коштів, показаних різними видами усних і письмових різновидів комунікації. Однією з самим поширених нині є вид письмовій комунікації прес-реліз. Саме цільовим призначенням документа обумовлена насамперед специфіка його структури та змісту. Вплив особливостей побудови та змісту цього виду письмових комунікацій у зв'язках із громадськістю подальшу публікацію у ЗМІ, буде розглянуто у другому розділі з прикладу прес-релізів компанії «>Омскенерго».

Види прес-релізів:

Прес-реліз-анонс - інформація повідомляє про подію, що тільки має статися. Вчасно опублікований прес-реліз-анонс може забезпечити присутність представників преси на події. Крім викладення суті майбутньої події в прес-релізі-анонсі можна дати відповідну передісторію цієї події, яка допоможе зацікавити пресу. Прес-реліз-новина (ньюс-реліз) - несе в собі інформацію про вже доконаний подію. У ньюс-релізі можна додати короткі коментарі діючих або зацікавлених осіб. Інформаційний прес-реліз - інформує про поточний, ще не завершеній подію, заході. В інформаційному прес-релізі дається тільки звіт про поточні зміни або новий поворот подій, припускаючи, що суть цієї події вже відома.