47. Основні моделі управління зв’язками з громадскістю.

Найпоширеніші моделі громадських зв'язків

безпосереднє спілкування - особисті контакти між громадянами (об'єднаннями громадян), з одного боку, і посадовими особами органу влади - з іншого;

спілкування за допомогою засобів зв'язку (телефон, різноманітні форми особистого листування);

опосередковане спілкування через засоби масової інформації (пре­са, телебачення, радіо, комп'ютерні мережі тощо) [225].

49 Моделі управління зв’язками з громадськістю: 6-елементна модель процесу pr ф. Джефкінса; модель процесу pr п. Гріна.

Френк Джефкінс пропонує свою модель ПР, складену з шести складових:

I. Оцінка ситуації.

II. Визначення цілей.

III. Визначення публіки.

TV. Відбір каналів масової комунікації, техніки впливу.

V. Планування бюджету.

VI. Оцінка результатів.

Щоб оцінити ситуацію , він пропонує рухатися в напрямку від набору " ворожість , упередження, апатія , незнання " до набору " симпатія , визнання , інтерес , знання" . При цьому кожна з цих складових отримує достатньо детальний розгляд . Наприклад , для бізнес- компанії пропонується такий можливий набір цілей:

• змінити імідж , якщо компанія вийшла на нові види діяльності;

• повідомити публіці невідому інформацію про компанію і отримати підтримку для подальшого розвитку;

• зробити компанію відомою на нових експортних ринках;

» Підготувати біржовий ринок до нового випуску акцій ;

» Виховати користувачів , познайомити їх з новим продуктом ;

• відновити довіру громадськості після стихійного лиха , яке продемонструвало неефективність діяльності компанії ;

в створити новий імідж корпоративного подання;

• зробити відомим участь перших осіб у суспільному житті;

• поінформувати політиків про діяльність компанії ;

• зробити відомими результати дослідницької діяльність компанії.

А якщо , к. Наприклад, це політик , і притому - жінка , то фахівці з ПР ставлять таку задачу:

' Жінці набагато важче пробиватися в політиці. Їй починаєш вигадувати щось, що підвищує її мужність : чоловічу професію , рішучість ходи , чоловічий крій одягу ... Чим менше жіночого - тим краще " .

У свою чергу , член Британського Інституту ПР Пітер Грін бачить серію таких елементів створення програми ПР - кампаніі :

- Загальний погляд ( завдання ПР формулюються відповідно до загальним контекстом організації кампанії, що допомагає визначити цілі, проаналізувати поточну ситуацію з точки зору громадськості ) ;

- Наміри та цілі ( вони відбивають специфіку ПР програми);

- Цільові аудиторії (визначення чітко окреслених груп , з якими необхідно досягти взаєморозуміння ) ;

- Ключові повідомлення (визначення того , що підлягає передачі даними цільовим аудиторіям з урахуванням знань ,

- Дезінформації та упередження, які у них вже є;

- Стратегія(визначення загального підходу, в рамках якого і реалізується конкретна тактика) ;

- Тактика / діяльність (представляє собою основу програми ; Пітер Грін підкреслює : "Важливо визнати , що планування підходу і вибір з набору можливих видів діяльності , принаймні , так само важливі , як і проведення [ вибраних підходів ] в життя" ) ;

- Графік (важливо точно розрахувати час проведення кампанії ; Пітер Грін зауважує: "Оскільки багато видів діяльності в області ПР не прив'язані до визначених термінів , програма легко може почати ковзати , якщо не буде введено чіткий графік " ) ;

- Витрати ( необхідно враховувати всі витрати , в тому числі і витрати часу своїх власних працівників , оцінюючи їх у порівнянні з обсягами робіт запрошених консультантів ) ;

- Контроль (необхідно мати чітку систему контролю як частина програми).

На завершення відзначимо досить жорстку думка Пітера Гріна : " Неструктурована діяльність в області ПР ніколи не буде настільки ефективною, як планована програма".