
- •1. Поняття pr. Проблема визначення pr. Класифікація визначень pr.
- •2. Сутність, функції pr, принципи pr. Сем Блек, д. Ньюс, а. Скотт і Дж. Турк про основні принципи pr.
- •3. Спільні і відмінні ознаки pr та інших сфер діяльності. Реклама, паблісіті, пропаганда, прес-конференція, громадська діяльність, маркетинг, мерчендайзинг.
- •4. Напрями сучасної діяльності паблік рілейшнз.
- •5. Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Хронологія і динаміка розвитку pr у світовому просторі. Закладання наукових основ pr XX ст.
- •Хронологія та динаміка розвитку паблік р. У світовому просторі
- •6. Економічні, політичні та соціальні умови становлення та інституалізації зв’язків з громадськістю
- •7. Етапи розвитку та моделі сучасних зв’язків з громадскістю.
- •8. Основні моделі pr.
- •9. Політичні pr. Урядові pr. Pr державних органів влади.
- •Механізми політичного пр
- •10. У нас також зовсім немає властивої західній атакуючій манері "ідеї дня" (line-of-the-day).
- • Рr в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •10. Фінансові pr. Фінансові паблік рилейшнз
- •11. Pr силових структур і спецслужб.
- •12. Міжнародні паблік рилейшнз
- •13. Pr некомерційних сфер. Завдання pr некомерційних організацій. Напрями pr-діяльності некомерційних організацій (фандрайзинг, залучення інвестицій, робота із змі).
- •14. Сутність комунікації. Основні елементи комунікації.
- •15. Інтерактивний аспект комунікації як процесу обміну інформацією.
- •16. Моделі комунікації (к. Шеннона, г. Лассуела, п. Лазарсфельда, е. Каца і у. Шрамма).
- •17. Перцептивний аспект комунікації. Кодування та декодування повідомлення. Єдина система кодів комунікатора та реципієнта.
- •19. Принципи комунікації Лазарсфельда та Лассуела
- •20. Сприйняття інформації в процесі комунікації. Перешкоди комунікації в pr.
- •22. Когнітивні, афективні та поведінкові аспекти інформаційного впливу. Зворотній зв'язок.
- •23. Теорії масової комунікації. Характеристики масової аудиторії.
- •24. Стереотипи, установки масової свідомості, групові цінності, ідеологія – основні бар’єри у сприйнятті інформації в масовій комунікації.
- •25.Типи комунікацій та її використання у pr.
- •26. Усна, письмова, друкована та електронна комунікації. Вертикальна та горизонтальна комунікації.
- •27. Вербальна і невербальна комунікації. Функції невербальної комунікації. Структура невербальної комунікації.
- •Функції невербальних комунікацій
- •Специфічні функції невербальних комунікацій
- •Види вербальної комунікації
- •28. Система масової комунікації. Засоби масової комунікації. Ефекти масової комунікації.
- •Види ефектів масовій комунікації:
- •29. Cучасні тенденції в масовій комунікації. Сучасні концепції масової комунікації
- •30. Основні принципи теорії комунікації м. Маклюєва
- •31. Нові електронні медіа і комп’ютерна комунікація.
- •32. Натовп і закономірності його поведінки. Механізми поведінки натовпу. Циркулярна реакція і комунікація. Поняття натовпу. Механізми поведінки натовпу
- •Циркулярная реакція і комунікація
- •33. Види натовпу. Головна ознака натовпу. Засоби управління та маніпулювання.
- •34. Фактори і механізми масової паніки. Попередження і ліквідація масової паніки. Механізми розвитку паніки
- •Запобігання та ліквідація масової паніки
- •36. Поняття громадськості. Типологія груп громадськості. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи громадськості.
- •37. Громадськість і її думка. Суть суспільної думки.
- •38. Установка й суспільна думка. Орієнтація. Коорієнтація. Вплив на установки. Мотивація зміни установки.
- •39. Вивчення суспільної думки.
- •40. Засоби зв’язків з громадськістю. Організація роботи із змі. Засоби внутрішнього паблік рілейшнз.
- •41.Психологія пРвзаємодії із змк. Змі у складі взаємодії пр
- •43. Основні напрямки пр та їх характеристика.
- •Пр діяльність та її принцепи: громадянської згоди, альтернативність, технологічність та координації діяльності.
- •45. Pr як відкрита система з двостороннім зв'язком із середовищем. Досягнення рівноваги із середовищем : адаптація, цілеспрямований вплив черезформування громадської думки.
- •46. Управління процесом pr. Планування, координація та контроль за реалізацією програми.
- •47. Основні моделі управління зв’язками з громадскістю.
- •49 Моделі управління зв’язками з громадськістю: 6-елементна модель процесу pr ф. Джефкінса; модель процесу pr п. Гріна.
- •Дослідження у зв’язках з громадськістю: аналіз pr-ситуації, swot-аналіз об’єкта.
- •Медіа-аналітика та інформаційний аудит у pr.
- •54. Технології управління інформацією, створення новин і робота змі. Особливості реалізації завдань пр у змі
- •55. Правила складання та структура прес-релізу. Основні типи прес-релізів.
- •56. Інтернет та аудіовізуальні засоби як інструменти реалізації пр-програми.
- •57. Реклама в зв’язках з громадскістю.
- •58. Контрольовані і неконтрольовані змі.
- •59. Технології проведення публічних заходів та спеціальних подій: брифінг, прес-конференція, конференція, круглий стіл, презентація.
- •60. Публічні виступи на засіданнях, конференціях, офіційних зустрічах, радіо, телебаченні, інтерв’ю.
- •61. Управлыння зв’язками з громадсткістю в умовах кризи. Інформаційний фон кризової ситуації, чутки, драматизація у змі.
- •62. Принципи антикризового реагування. Діяльність пр-служб в умовах кризи
- •Завдання служб зв’язків з громадськістю під час кризи
- •63. Звернення до громадськості. Заходи еризових паблік рілейшнз. Посткризові заходи. Завдання пр-служб після кризи
- •64.Емоції та їх роль у комунікативному конфлікті. Емоційні джерела конфлікту.
- •65. Типи конфліктних особистостей.
- •66. Бар’єри комунікації і механізми психологічного захисту. Причини виникнення і шляхи подолання комунікативних бар’єрів.
39. Вивчення суспільної думки.
Методи вивчення суспільної думки
Існує три основних класу методів збору соціологічною інформації:
1) Пряме спостереження
2) Аналіз документів
3) Опитування, які діляться на два підкласу:
а) інтерв'ю
б) анкетне опитування
Пряме спостереження
Під наглядом в соціології мається на увазі пряма реєстрація подій очевидцем.
Спостереження може мати різний характер. Іноді соціолог самостійно спостерігає що відбуваються. Іноді може користуватися даними спостережень інших.
Спостереження буває простою й науковим. Просте - те, яке підпорядковане плану і відбувається без точно розробленої системи. Наукове спостереження особливий тим, що:
а) Воно підпорядковане ясною дослідницької цілі й чітко сформульованим завданням.
б) Наукове спостереження планується із заздалегідь обдуманої процедурі.
в) Усі дані спостереження фіксуються в протоколах чи щоденниках через систему.
р) Інформація, отримана шляхом наукового спостереження, повинна піддаватися контролю на обгрунтованість і стійкість.
Місце спостереження серед інших методів збирання цих.
Основним недоліком цього є необ'єктивність спостерігача. Людина дуже рідко оцінює ситуацію абсолютно неупереджено (йому властиво зробити висновок). Особистісні особливості спостерігача точно позначаються його враження.
>Наблюдению не підлягають події минулого, багато явищ і процеси масового характеру, вичленення небагатьох яких зробила їх вивченнянепредставительним.
Спостереження використовують у основному як метод, що дозволяє зібрати матеріали спершу роботи, чи допомагає перевірити результати інших методів збору інформації.
Документальні джерела
>Документальной в соціології називають будь-яку інформацію, фіксовану в друкованому чи рукописному тексті, на магнітної стрічці, на фото - чи кіноплівці. У цьому сенсі поняття документації відрізняється від загальновживаного: зазвичай ми називаємо документами офіційні матеріали.
По способу фіксування інформації різняться: рукописні і друковані документи; записи на магнітної стрічці. З погляду цільового призначення виділяються матеріали, які обрані самим дослідником.
Приклад: Американський соціолог У. Томас і польський Ф.Знанецкий досліджували у документах життя польських еміґрантів у Європі й Америці. Вони попросили одного польського селянина написати автобіографію й отримали від нього 300 сторінок рукописного тексту.
Ці документи називають цільовими. Інші - не залежні від соціолога документи називають готівкою. Зазвичай які й становлять документальну інформацію в соціологічних дослідженнях.
За рівнем персоніфікації документи поділяються на особисті та безособові.
Особисті - документи індивідуального обліку (бібліотечні формуляри, анкети і бланки, завірені підписом), характеристики, видані цій особі, листи, щоденники, заяви, мемуарні записи.
Безликі - статистичні чи подієві архіви, дані преси, протоколи зборів.
Залежно статусу документи діляться на офіційні й неофіційні.
Офіційні - протоколи, урядові матеріали, постанови, заяви, комюніке, стенограми офіційних засідань, дані державної влади і відомчої статистики, архіви тощо., звітність.
Неофіційні - особисті документи, і навіть складені приватними громадянами безособові документи (наприклад, статистичні узагальнення, виконані іншим дослідником з урахуванням власних спостережень).
Особлива група документів - засоби інформації, газети, журнали, радіо, телебачення, кіно.
Опитування
Опитування - незамінний прийом отримання про суб'єктивному світі людей, їх схильностях, мотиви діяльності, думках.
Опитування - майже універсальний метод. за дотримання належних запобіжних заходів дозволяє їм отримати щонайменше надійну інформацію, аніж за дослідженні документів або спостереженні. І ця інформація то, можливо що завгодно. Навіть що не можна побачити чи прочитати.