2. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Площа на якій планується створити постійний розсадник тривалий час знаходилася під сільськогосподарським користуванням. Цей факт дає мені, хоча б якусь, можливість оцінити територію, і запланувати майбутні агротехнічні заходи по покращенню ділянки під розсадник.

Макрорельєф переважно рівнинний з деякими плавними перепадами висоти. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, вміст гумусу від 2,5-4,5 %. Реакція ґрунтового середовища слабо кисла, насиченість ґрунту основами 70 %. Вміст азоту 0,1-0,2 %, фосфору 0,7-0,9 %, калію 1,2-1,5 %. Ґрунтові води знаходяться на глибині 4-6 м. Зараженість ґрунту грибковими захворюваннями відсутня. Дана територія засмічена бур’янами, які характеризуються в табличці 2.1. По периметру території знаходяться захисні лісосмуги.

3. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

При розрахунку площі декоративного розсадника беруться дані з планового завдання. Розраховувати виробничу частину розсадника потрібно з посівного відділення.

Вихідні дані для розрахунку площі посівного відділення беруться з планового завдання, а саме: назва породи, кількість сіянців та період вирощування. Вносимо ці дані у стовпці 2,3 і 4 таблички 2.2. У 5 стовпці вказується кількість полів у сівозміні, а в 6 схема висіву насіння. Ця схема може залежати від:

• ґрунтово-кліматичних умов;

• біологічної властивості культивованих порід;

• способу обробітку ґрунту;

• обсягу робіт.

В даному разі для в’яза гладенького, я використав посів стрічковий чотирьох борозенковий для листяних порід з схемою посадки 30x30x30x60 см, який показано на рисунку 2.1.

30 30 30 60

Рис. 2.1.

У стовпчику 7 обраховуємо загальну площу посівного відділення для стрічкових посівів за формулою:

Де Sn – площа посівного відділення окремої породи, м²;

N – кількість сіянців, які щорічно продукують (планове завдання), шт.;

В – ширина посівної стрічки плюс ширина між стрічкової відстані, м;

С – плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки, шт.;

D – кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводяться під посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки для в’язя гладкого становить 21 шт.

2.1 Розрахунок площі посівного відділення

№ п\п	Назва породи	Термін вирощу-вання сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт..	Кількість полів у сівозміні, шт.	Схема висіву насіння, см	Площа посівного відділення, га
						загаль- на	одного поля	щоріч-ного посіву
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Дуб звичайний	1	705	3	30x30x30 x60	1,95	0,65	1,3
Усього

Розрахунок площі одного поля сівозміни (стовпчик 8) визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп.7) на кількість полів у сівозміні (стп.5); площа щорічної сівби вноситься в стовпчик 9 і обраховується шляхом множення площі одного поля сівозміни на кількість полів, що засіваються щорічно, тобто у трипільній сівозміні з однорічним вирощуванням сіянців в’яза гладкого таких полів буде два.

Площа шкільного відділення розраховується в табличці 2.3. Для обрахунку теж потрібно взяти дані з планового завдання.

Стовпчики 2,3 і 4 заповнюються даними з проектного завдання. Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділенні (стп.5) умовно приймають для ялини європейської у межах – 10 %, а для горобини звичайної ф. плакучої 20 % від загальної кількості, передбаченої для щорічного відпуску даних видів(стп.4). У стп. 6 вказується кількість рослин, що необхідно висадити в шкільне відділення (стп. 4 + стп. 5); у стп. 7 наводиться схема розміщення сіянців (живців) у рядках та між рядками, вона також схематично вказана на рисунку 2.2. За схемою розміщення рослин встановлюється площа живлення одного саджанця (стп. 8). Площа одного поля сівозміни визначається як добуток площі живлення одного саджанця (стп. 8) на їх загальну кількість (стп. 6).

1,0 0,9

0,4

0,5

• для насіннєвого походження; - для вегетативного походження

Рис. 2.2.

2.2. Розрахунок площі декоративних шкілок відділу вирощування та формування декоративного садивного матеріалу

№ п\п	Назва породи	Термін вирощування, років	Щорічний відпуск саджанців,тис. шт.	Відпад за період вирощування, тис. шт.	Потрібно посадити з врахуванням відпаду, шт	Схема розміщення, м2	Площа, м2		Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа під породу у відділенні, га
							живлення 1 саджанця	одного поля сівозмін
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Декоративні саджанці насіннєвого походження
1	Бук лісовий ф. «Dawyk»	4	44	6,6	50600	1,0x0,5	0,5	25300	5	12,7
Декоративні саджанці вегетативного походження
2	В’яз ф. плакуча	2	41	8,2	49200	0,9x0,4	0,36	17712	4	7,1
Саджанці із закритою кореневою системою
3	Клематис гірський. «Rubens»	4	91	4,55	95550	-	-	-	4	0,9
Саджанці і чагарники архітектурних форм
4	Бук лісовий	6	1303	-	1303	1,5х0,5	0,75	977	6	0,6
Усього по відділу			176

У стп. 10 вказується кількість полів у прийнятій сівозміні. Загальна площа кожної із шкілок визначається за формулою:

де S – загальна площа,га

N – загальна кількість щорічного вирощування рослин, шт.

Р – площа живлення одного саджанця, м²

К – кількість полів у сівозміні.

Sшк. нас. пох. = 50600 х 0,5 х 5 = 13,2 га.

Sшк. вег. пох = 49200 х 0,36 х 4 = 3,5 га.

Площа полігону для рослин з закритою кореневою системою визначається за формулою

S=(N/N₁)*1,5, га

де S – загальна площа,га

N – загальна кількість щорічного вирощування рослин, шт.

N₁–кількість контейнерів, що може розміститись на 1 м²

1,5 – ширина смуги з 5 контейнерами плюс 0,5 м між сусідніми смугами

S_ЗКС=(19000/25)*1,5=0,1 га

Площа маточної плантації визначається відповідно до розрахункової таблиці 2.4. згідно форми 3 у методичці.

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації (Рис. 2.1.). Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м²) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця лускатого (стп. 6) 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно

2.3. Розрахунок площі маточної плантації розсадника

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м		Площа живлен- ня од- нієї росли- ни, м2	Кіль- кість рослин на1 га, шт.	Плановий вихід живців з		Планове завдання на заготівлю живців, ттис. шт.	Площа, га
	У рядку	між рядками			однієї рослини, шт.	1 га, тис. шт.		плантації	змінного поля	усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Ялина	0,5	1,0	0,5	20000	20	400	101	0,25	0,25	0,5
Усього

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації. Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м²) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця лускатого (стп. 6) 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно скористатись плановим завданням на заготівлю живців (стп. 8) розділити на їх плановий вихід з 1 га (стп. 7). Під змінене поле(стп. 10) відводиться така сама площа, як і під плантацію (стп. 9).