СЕМІНАР № 1

Тема: Проголошення ЗУНР

Мета: розкрити процес створення ЗУНР; схарактеризувати причини й перебіг україно-польської війни; визначити історичне значення Акта злуки УНР і ЗУНР; показати, що міжнародні умови для об’єднання українського населення в єдину державу були несприятливі; з’ясувати причини поразки ЗУНР; формувати у студентів вміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси; виховувати в них почуття патріотизму та громадянської свідомості.

Теми реферативних повідомлень:

1. Проголошення ЗУНР. Листопадовий зрив.

2. Є. Петрушевич – президент і диктатор ЗУНР.

3. Українська галицька армія.

1. Проголошення ЗУНР. Активізація національно-визвольного руху в Західній Україні була пов’язана з революційними подіями в Росії, поразкою айстро-угорських військ на Галичині й Поділлі, проголошенням УНР, посиленням державної кризи в Австро-Угорщині. 16 жовтня 1918 р. вийшов Маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах. 18 жовтня 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду (УНР), яку очолив Євген Петрушевич. УНР стала керівним органом західноукраїнського національного руху. За умов прагнення поляків відновити Річ Посполиту та узаконити свої права на Східну Галичину. 1918 р. Рада проголосила утворення держави на західних землях – Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). 1 листопада 1918 р. у Львові почалося повстання, що охопило Станіслав, Коломию, Броди, Дрогобич і багато інших міст. Національна Рада закликала галичан брати владу на місцях. Захоплення українськими військовими формуваннями на чолі з Д.Вітовським найважливіших об’єктів. Революція переросла в війну за незалежність проти поляків, що проголосили створення Речі Посполитої.

9 листопада 1918 р. УНР формувала уряд – Тимчасовий Державний Секретаріат на чолі з К.Левицьким. Уряд складувався із секретаріатів військових, внутрішніх, земельних, закордонних справ. Президентом став Є.Петрушевич.

13 листопада 1918 р. УНР затвердила Тимчасовий основний закон, відповідно до якого:

- новоутворена держава одержала назву Західноукраїнська Народна Республіка;

- булі визначені кордони держави;

- закріплювалася державна незалежність;

- визначалися державний герб,прапор, устрій.

2. Є.Петрушевич – президент і диктатор ЗУНР. Внутрішня політика уряду полягала у тому, що уряд і президент прагнули вивести країну з економічної кризи, для чого було вжито такі заходи:

- монополізація продажу зерна, сигарет, спирту і сільськогосподарської продукції;

- уведення національної валюти: гривні та карбованця;

- прийняття Закону про громадянство,проголошення української мови державною;

- прийняття Закону про запровадження 8-годинного робочого дня;

- утворення національних збройних сил Української Галицької Армії (УГА);

- прийняття Закону про освіту: дозвіл на заснування приватних шкіл, надання прав національним меншинам на школи з рідною мовою викладання, також Закон про національні меншини гарантував їм 30% місць у майбутньому парламенті;

- 14 квітня 1919 р. з прийняттям закону про землю почалася аграрна реформа, що передбачала ліквідацію великого землеволодіння, поділ землі між безземельними селянами, однак термін наділення селян землею не встановлювався; за самочинне захоплення земель передбачалися покарання: ув’язнення, штрафи, утрата права на володіння землею.

Проте уряд не зумів узяти під контроль нафтовидобуток зупинити інфляцію і повною мірою реалізувати трудове законодавство. Найбільш вдалою була політика в галузі освіти.

Зовнішньо політичний курс передбачав:

- стосунки з урядом УНР. 22 січня 1919 р. у Києві був проголошений Акт злуки ЗУНР і УНР, який у житті втілений не був, але мав велике значення для збереження ідеї соборності України;

- укріплення міжнародних позицій (відкрито посольства та дипломатичні представництва в ряді країн)

- ведення переговорів із країнами Антанти щодо припинення воєнних дій із Польщею.

3. Причини падіння зунр

- непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР;

- війна з Польщею;

- байдужість до долі української республіки з боку великих європейських держав;

- поглинення території ЗУНР різними країнами:

Східна Галичина: червень – липень 1919 р. окупація цих земель Польщею. 25 червня 1919 р. – рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права володіння землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років. 14 березня 1923 р. – рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі.

Північна Буковина: листопад 1918 р. – окупація цих земель Румунією. 10 вересня 1919 р. – передача за Сен-Жерменським договором Північної Буковини до складу Румунії.

Закарпаття: березень – квітень 1919 р. землі Закарпаття стали автономною одиницею Угорської Радянської Республіки. Травень 1919 р. – окупація цих земель військами Румунії та Чехословаччини. 10 вересня 1919 р. – включення за Сен-Жерменським договором Закарпаття до складу Чехословаччини на правах автономії.

Висновок:

• ЗУНР стала яскравою сторінкою історії України. Своїм існування вона показала незламну волю українського народу до незалежності у власної соборної державі.

• У ЗУНР вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічної політиці. На першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР в українського населення. Належна увага приділялася формуванню боєздатної національної армії.

• Основними причинами загибелі ЗУНР були воєнна поразка, відсутність міжнародної підтримки, міжнародна ізоляція ЗУНР, прихильне ставлення країн Антанти до Польщі. Чималу роль відіграла й поразка УНР.

Закріплення практичних навичок:

1. Проаналізуйте історичне значення Акта Злуки?

2. Пояснити причини українсько-польської війни.

3. Пояснити причини поразки ЗУНР.

4. Назвіть прізвище автора теорії “інтегрального націоналізму”.

5. Назвіть дату створення Української Галицької Армії.

6. Охарактеризуйте Акт Злуки УНР і ЗУНР.

7. Проаналізуйте позицію, яку мав уряд ЗУНР в соціальному питанні?

8. Проаналізуйте причини які зумовили те, що країни Антанти в україно-польському протистоянні стали на бік Поліщі.

Література :

Основна:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2004.

2. Історія України (рівень стандарту, академічний). 10 кл. Пометун О.І., Гупан Н.М., Фрейман Г.О. – К., 2012.

Додаткова:

3. Історія України та її державності / за ред. проф. Л.Є.Дещинського. – Львів, 2005.

4. Історія України: від давнини до сучасності / за ред. Ю.Слівка. – Львів, 2003.

5. Історія України. Документи. Матеріали / Скирда І.М. – Харків, 2009.

СЕМІНАР № 2

Тема: Визволення України.

Мета: схарактеризувати бойові дії в Україні в 1943 р. показати героїзм визволителів. Розкрити значення битви за Дніпро. Розкрити становище на західноукраїнських землях у 1944 – 1945 рр. Закріплювати навички самостійної роботи. Виховувати студентів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

План:

1. Бойові операції 1943-44 рр.

2. Визволення Правоберожної України й західноукраїнських земель.

3. Наслідки війни для України.