Податок на додану вартість

1. Податок на додану вартість: суть, фіскальна роль, переваги та недоліки

2. Платники та ставки податку на додану вартість

3. Визначення об’єкта оподаткування та податкової бази щодо ПДВ

4. Пільги по податку на додану вартість

5. Порядок обчислення і сплати податку

6. Механізм відшкодування ПДВ

1. Податок на додану вартість: суть, фіскальна роль, переваги та недоліки

Оподаткування процесів споживання в Україні здійснюється через використання акцизів і мита. Акциз – це непрямий податок, який представляє собою надбавку до ціни. Акцизи представлені двома формами: специфічні та універсальні. Суть специфічних акцизів в тому, що не всі товари підпа­дають під акцизне оподаткування, а лише окремі їх види, при­чому є різні підходи до оподаткування різних груп товарів. Спе­цифічним акцизом є акцизний податок, який встановлюється за диференційованими ставками на окремі види товарів, які як правило, не належать до речей першої необхідності, і рівень рентабельності яких досить високий.

Функціонування універсальних акцизів пов'язане із загальним підходом до оподаткування процесів споживання. Універсальний акциз має свої особливості в порівнянні з специфічними акцизами:

а ) широка база оподаткування;

б ) можливість використання універсальної ставки неза­лежно від виду товару;

в ) податковою базою виступає валовий оборот в грошовому виразі;

г ) простота контролю за надходженням до державного бюджету.

В Україні формою універсального акцизу виступає податок на додану вартість.

Специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу нараховується та сплачу­ється на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

Характерною рисою сплати ПДВ до бюджету в Україні є те, що не вся нарахована сума, виходячи з оборотів по реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка оплачена або підлягає оплаті конкрет­ним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупі­вельних цін.

Податок на додану вартість є непрямим податком, а тому він сплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги. Отож, платником податку виступає підприємство, яке реалізує продукцію, а податковий тягар фактично перекладається на покупця, який виступає фактичним носієм податку.

Переваги податку на додану вартість:

• відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту;

• рівність умов щодо сплати як виробниками так і продавцями;

• ритмічне надходження коштів до бюджету держави;

• регулює розмір заробітної плати і ціни;

• стримує кризу перевиробництва і прискорює витіснення з ринку слабких підприємств;

• включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов'язань;

• дає можливість стримувати невиправданий ріст цін.

Недоліки ПДВ:

• складний механізм нарахування і сплати;

• стримує розвиток виробництва;

• стимулює інфляцію при застосуванні високих ставок;

• негативно впливає на високотехнічні і наукоємні виробництва;

• можливість ухилення в умовах недосконалого бухгалтерського обліку;

• регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення;

• потребує підготовки персоналу податкових органів.