- •Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології
- •Історія розвитку та сучасні напрями юридичної психології
- •Тема 2. Нормативна регуляція соціальної поведінки. Девіантна та делінквентна поведінка особистості
- •Тема 3. Психологія особистості злочинця
- •Тема 4. Психологічні особливості злочинних груп
- •Тема 5. Психологічна характеристика масовидної поведiнки
- •Тема 6. Психологічна характеристика екстремальних ситуацій у правоохоронній діяльності
- •Тема 7. Психологічна характеристика юридичної діяльності
- •Тема 8. Правова психологія
- •Тема 9. Психологія слідчої діяльності
- •Тема 10. Психологічні та організаційно-правові засади судово-психологічної експертизи
- •Тема 11. Психологічні засади адвокатської діяльності
- •Психологічна структура адвокатської діяльності
- •Тема 12. Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності
- •Тема 13. Пенітенціарна психологія
- •Тема 14. Психологія управлінської діяльності
Тема 2. Нормативна регуляція соціальної поведінки. Девіантна та делінквентна поведінка особистості
Соціальні норми – невід’ємний елемент суспільного управління, засіб орієнтації поведінки особистості (соціальної групи) у конкретних соціальних умовах і, водночас, засіб контролю з боку суспільства за їх поведінкою. За допомогою соціальних норм здійснюється нормативна регуляція поведінки окремої людини чи соціальної групи (колективу).
Соціалізація – процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, здійснюваний у спілкуванні і діяльності.
Соціальні відхилення – такі порушення соціальних норм, що характеризуються масовістю, усталеністю і поширеністю при подібних соціальних умовах.
Поведінка, що відхиляється від вимог соціальних норм (девіантна) – система вчинків особистості, котрі виходять за загальноприйняте уявлення про нормальну (нормативну) поведінку у певній сфері суспільних відносин.
Тема 3. Психологія особистості злочинця
Особистість злочинця – свідомий суб’єкт, наділений сукупністю біологічно обумовлених і соціально детермінованих властивостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що виникає під впливом певних суспільно-політичних, економічних та соціокультурних умов.
.
Тема 4. Психологічні особливості злочинних груп
Злочинна група – неформальне антисуспiльне об’єднання осіб для спільного вчинення злочинів, що є єдиним, особливим суб’єктом діяльності.
Організована злочинність – це відносно масова група стійких і керованих співтовариств злочинців, що займаються злочинною діяльністю як промислом, вчиняють великомасштабні розкрадання державної і суспільної власності, створюючи для цього систему захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів, як корупція, залякування, насильство та ін.
Тема 5. Психологічна характеристика масовидної поведiнки
Масовидні форми вияву активності – поведінка великих груп людей, що виникає внаслідок безпосередньої або опосередкованої психічної взаємодії між ними на основі загальних або схожих інтересів, має аналогічні зовнішні прояви і регулюється соціальними нормами лише частково або не регулюється зовсім.
Суб’єктом масовидних явищ є сукупність осіб, які не мають безпосередніх контактів між собою, але об’єднані певним загальним інтересом (мода, масові міграції, релігійні уподобання та ін.).
Натовп – велика група людей, нi зовнішньо, ні внутрішньо не організованих, об’єднаних лише прагненням до негайної дiї. Учасники натовпу стають спільністю лише тією мірою, якою вони охоплені однаковою негативною, руйнівною емоцією щодо якихось осіб, настанов, подій (Б.Ф. Поршнєв).
Чутки – усна, офіційно не підтверджена інформація про деякі події, що викликають інтерес багатьох громадян, причому її достовірність може коливатися в широких межах – від абсолютно достовірної до повністю вигаданої і, навіть, безглуздої.
Паніка – емоційний стан, що виникає внаслідок сильного емоційного збудження при виникненні події чи ситуації, небезпечної для життя чи здоров’я.
