спостерігаються при миті, зараженнях личинками носового овода

виникає внаслідок механічного

пошкодження судин

додаткових пазух слизової оболонки носа та гортані сторони ім и 11 рсдметам и. при необережному

введенні зонда, укусах паразитів, а також при деяких інфекційних

хворобах

важлива роль у виникненні і розвитку захворювання пале ж и ть мікроорганізмам, які є у верхніх дихальних шляхах і проявляють свою патогенну дію при пониженні резие І ситності організму внаслідок

р і зко го охо л од же пня. 1 Іереохолодження тварин, підвищена вологість в тваринницьких приміщеннях. особливо при низьких температурах

• одна із головних причин виникнення

захворювання. Вторинно хвороба може розвиватись

при хворобах серця, нирок, мікозах.

виникає внаслідок вдихання тваринами

холодного і насиченого аміаком і сірководнем повітрям

• в більшості випадків захворювання виникає внаслідок несвоєчасного і несистематичного лікування п о п ередньої хвороби. тривалого перебування тварин в несприятливих умовах утримання та неповноцінної їх годівлі.

? 3.

С и м і п о м и л ар и н г і ту:

• коні на початку хвороби фиркаю і ь. рогата худоба облизує іуби та носові отвори, собаки і вівці трясуть головою, пирхають, чухають ніс об землю. навколишні предмети і кінцівки, спостерігається спочатку витікання серозного, а потім серозно-гнійного ексудату з носа. Підщелепні лі м фа пічні вузли збільшенні, болючі.

гарячі. Розвивається

кон'юнктивіт з виразною слезотечею, світлобоязнь.

витікання крові краплями. струмочком або випадання згустків крові. Може бути одностороннє або

двостороннє з домішками корму. бульбашками

повітря. у тварин спостерігається блідість слизових оболонок і може наступити шок.

• хвороба триває місяцями і навіть роками. Більш виразні симптоми:

кашель, витікання

ексудату з носа, підвищення температури - спостерігаються при

сгійловом) утриманні тварин. неповноцінній годівлі, па пасовищі, в таборах при добрій годівлі та утриманні загальний стан

поліпшується, підвищується вгодованість і поступово зникають ознаки хвороб.

незначне підвищення температури, дещо тяжке

ковтання, підвищення кахлевого рефлексу при натискуванні на гортань або перше кільце трахеї. Характерними ознаками є зміна голосу, прискорене дихання, хрипи у вигляді свисту, шуми в трахеї підвищення загальної температури тіла тварини, а в зв'язку з цим поі іршення або

відсутність апетиту,

загальна слабість

організму. Одночасно з цим з’являються

характерні сими томи: прискорене дихання, задишка. болючий

кашель, волоті і крупно пузирчасті хрипи, і Іри кашлі пояиляс гься

вігі ікання з носа гною.

? 4.

Діагноз гострого

бронхіту:

• витікання ексудату з носа. або підвищення загальної температури

тіла

• беруть до уваги дані ларингоскопії, болісність гортані при пальпації.

застосовують комплексну, направлену на усунення причин хвороби. підвищення резистентності хворих тварин. В цей комплекс входить створення

оптимального мікроклімату в

тваринницьких приміщеннях, забезпечення

повноцінною годівлею, застосування

антибактеріальних і

симптоматичних лікувальних засобів.

Антибактеріальні засоби - пеніцилін

внутрішньомязово. в

трахею 0.5% розчин

11. О во каїн у; ге г рац и к л і н одночасно з

норсульфазолом, сульфадимезин. при

гнійних та гнильних формах призначають інгаляцію парів

скипидару. ментолу.

Дають блювотний корінь, препарати сурми, штучну карловарську сіль.

хворим тваринам призначають дієту:

жуйним тваринам вводять в раціон зволожене сіно, силос. бовтанки та коренеплоди: свиням - каші з вівсянки, ячменю, дріжджовані корми.

Напувають тварин

тепловою водою,

підгримують чистоту та оптимальну вологість повітря в тваринницькому приміщенні,; біцилін-3, стрептоміцин

внутрішньовенне вводять Ю-% розчин хлористого кальцію.

підшкірно-4% розчин желатину в усіх випадках ставлять холодні

на ділянку лоба і носових кісток, тампонують порожнини стерильними бинтами або тампонами з марлі, змоченими розчином адреналіну

очищають слизову оболонку від кірочок, застосовують інгаляції парів води з креоліном або суміші з рівних

частин норсульфазолу, сульфадимезину та

стрептоциду. змащують слизову оболонку 3-5% ментолом на вазеліновому маслі ? 6.

Дати визначення

катаральна

бронхопневмонія:

гнильний розпад бронхіальної і легеневої тканини в зв'язку з розвитком в них некротичного процесу

збільшення об'єму легень в наслідок надмірного розширення альвеол повітрям або проникнення його в м і ждольчаету т кап и 11 у легень

ураження слизової оболонки бронхів з наступним поширення м запалення на паренхіму легень. обмеженням

запального процесу в межах дольки, сегмента і поява в бронхах і альвеолах катарального ексудату

надмірно швидке розширення судин

легеневої тканини з наступним накопиченням в просвіті легеневих альвеол серозного

ексудату.

• гостре запалення, що охоплює цілу долю або значну частину її. характеризується гарячкою постійного гину. винотіванням фібринозного ексудату в альвеоли і бронхи та витіканням його

? 7.

1 Л'іологія крупозного запалення легень:

Виникає самостійно внаслідок різкого

переохолодження ьі

перевтомлення організм}¹ та вірулентної дії сапрофітної мікрофлори, що заселяє органи дихання ьі як ускладнення

• при деяких інфекційних хворобах

найчастіше виникає внаслідок напруженої роботи або тривалого швидкого бігу, вдихання

швидким підвищенням температури тіла, яка може тривати 7-12 днів (гарячка

постійного типу). У тварин

спостерігається загальне пригнічення, задишка, відсутність апетиту. пониження секреції молока,

ат о н і я п ереді ті л у н кі в. І Іри аускультації грудної клітини в першій стадії

ирослуховується послаблення везикулярного дихання в уражених ділянках легень, а в другій і третій дихальні шуми

відсутні. рідке

покашлювання. Характерним для захворювання буде двостороннє витікання з носа ексудату шафранно - жовтого кольору

симптомокомплекс розвивається на фоні

бронхіту або катару верхніх дихальних шляхів підвищення загальної

температури. У

в и с н аже н и х тварин гарячка невисока, але тривала. Дихання прискорене, поверхневе. кашель частий і особливо сильний при

видиханні холодного повітря. Значне

витікання слизово- гнійного або гнійного ексудату. При

аускультації ироелуховуютьея вологі або сухі хрипи

• розвивається на фоні пневмоній або гнійно- некротичних процесів в інших органах та тканинах.

І Іроявляється різким погіршенням загального стану тварини. гарячкою постійного або

перемінною гину. Характерними ознаками є тяжка

з носу ексудату

шафранно-жовтого

кольору

• витікання з носа кров'янистого пінистого ексудату, ціаноз слизових оболонок, прискорене серцебиття, змішана ядуха

• хронічний перебіг, бочкоподібна форма грудної клітки, наявність запального жолоба, видих у дві фази з участю м'язів черевного пресу

? 10.

Лікування набряку легень: радикального методу лікування не розроблено, але помірне навантаження на тварину, своєчасний відпочинок. своєчасне лікування бронхітів

полегшує перебіг

хвороби. Поліпшується стан здоров'я після внутрішньовенного введення розчину

хлористого кальцію.

Зменшується ядуха після

підшкірного ведення атропіну

хворим тваринам створюють повний спокій і тримають в

прохолодному приміщенні, так як для них протипоказані будь- які рухи та

транспортування.

^ І і ку вал ьну доп омоту надають на місці.

І Іроводять кровопускання з яремної вени, вводять кисень через носові ходи або підшкірно

застосовують антибіотики на початку захворювання для

зниження температури, новокаїнову б л о к аду зірчастого вузла та введення новокаїну

внутрішньовенне.

Серцеву діяльність

підтримують камфорою, ко ф еїн ом. ко рд і ам і ном. Створюють належні

умови годівлі, догляду та утримання

• хворих тварин виділяють в окрему групу і створюють для них

необхідні умови

утримання. годівлі. З лікувальних засобів

найбільш ефективними є антибіотики та

сульфаніламіди. Ці

препарати вводять

тваринам систематично, підтримуючи в організмі лікувальну концентрацію до зникнення основних ознак хвороби крім того вводять в трахею 5% розчин ментолу 2 рази на день. відхаркувальні

препарати. серцеві,

проводять

автогемотерапію. Для лікування хворих тварин в комплексах рекомендується застосовувати аерозольний метод в спеціальних камерах

ефект лікування незначний. більшість тварин гине. З метою лікування застосовують антибіотики. серцеві

препарати. глюкозу,

препарати кальцію ? 11.

Дати визначення фарингіт:

запалення слизової оболонки рота. що супроводжується порушенням 11 р и й м а н н я корму

запалення слизової оболонки глотки, м'якого піднебіння, мигдалин і л і м ф ат и ч н и х ф ол і к ул

періодичні сильні судорожні скорочення його мускулатури

• закупорення кормовими масами або сторонніми тілами йоі о просвіту

• запалення, що приводить до втрати здатності скорочуватись і розладу травлення

? 12.

Дати визначення етіології спазму ет равохода:

• здебільшого є наслідком проковтування недостатньо подрібнених великих кусків корму (картоплі, коренеплодів та макухи).

легко виникає при напуванні тварин

холодною водою.

'Із.

Дати визначення

симптомам стоматиту:

• стінка втрачає здатність до скорочення, ІДО приводить до розладу травлення. Кормові маси, що залишились,

розкладаються з

виділенням великої

кількості газів,

підвищується спрага, спостерігається переповнення рідиною, розширення органа, він м'який при прощупуванні.

тварина стає

неспокійною, не вживає корму та води. Уздовж лівого яремного жолоба можна помітити хвилясте (зверху вниз і навпаки) скорочення стравоходу. Стравохід у данний момент добре

промацується у вигляді твердого тяжа. При пальпації його виникає біль.

спостерігається припухлість, болючість, почервоніння слизової оболонки. В порожнині

багато слизу і слини. Тварина поїдає корм обережно, пережовує його повільно і іноді викидає з рота

• тварина раптом перестає їсти, стає неспокійною. При цьому спостерігається кашель, переляк, ковтальні і блювотні рухи, з рота витікає слина. У великої рогатої худоби через деякий час розвивається гостре здуття рубця.

• тварина тримає голову витягнутою і уникає робити нею рухи. Обережно приймає корм, грубих кормів тварина звичайно не їсть, а якщо їсть, то ковтає з великими труднощами. Частина не проковтнутого корму у тварин викидається при цьому назад через носову порожнину. Підщелепні лімфовузли завжди припухають.

? 14.

Дати визначення

лікування фарингіту:

тварин тримають у теплому приміщенні, кормовий раціон

складають з м'яких кормів. На уражену ділянку накладають

зігрівальні компреси, при підвищенні температури лі кують антибіоти кам и. проводять іригацію

порожнини дезинфікуючими розчинами риванолу

(1:1000), фурациліну (1:5000) носоглотковим іригатором.

застосовують сірчанокислий атропін коням 0.02т, бромистий натрій Ю-ЗОг

застосовують двопетлевий зонд

Хохлова. Можна видалити стороннє тіло рукою. Свиням дають блювотні препарати.

призначають м'які корми і усувають причину. В годівницю ставлять відро з чистою прохолодною водою. Одночасно обполіскують порожнину розчином

дезинфікуючої або

в'яжучої речовини (1-3%- ним розчином бури або іхтіолу, 0,1%-ним

розчином перманганату калію).

• звільняють порожнину від вмісту. Для цього тварину гримають вниз головою і роблять массаж в напрямку до шиї. Потім промиваю іь 1%-ним

розчином залізного

купоросу або 2%-ним розчином борної кислоти. Сторонні тіла видаляють хірургічним способом ? 15.

Дати визначення

профілакт иці закупоркі стравоход}:

Раціональна годівля

твар и н. Зі -одо ву в ати

тільки доброякісні корми (краще в формі кормових сумішей). 40% кормів повинні мати тверду консистенцію (зерно або тверді гранули).

належна підготовка кормів до згодовування, а саме: надто тверді корми необхідно запарювати.

швидке розширення газами, що утворюються і скупчуються в його порожнині

захворювання. що обумовлене порушенням ферментативних процесів у передшлунках і характеризується частковим або повним припиненням с корочу в ал ьн ої фу н кції.

перфорація гострими сторонніми тілами з наступним реактивним запаленням навколо місця перфорації

характеризується переповненням між

листкових проміжків твердими часточками кормів. землею або піском.

? 17.

Дати визначення етіології

травматичного

ретикуліту:

згодовування тварині великої кількості

зернових концентратів без відповідної їх підготовки (зерно ячменю,

кукурудзи, пшениці, вівса.

вики і інших),

згодовування у великій кількості буряків,

картоплі, моркви, листя капусти, бурякової гички, висівок, комбікормів.

згодовування зіпсованих. уражених цвіллю, гниллю кормів. Припинення п ро гу л я н о к. довготривале транспортування, перевтома під час родів, нестача грубих кормів, наявність у раціоні значної кількості решток технічного виробництва (браги, жому, патоки та ін.). Крім того,

зах вор ю вап н я м оже

виникати при гарячці, при всіх інфекційних та інвазійних хворобах у жуйних, при нефритах, гепатитах. запаленнях кишечника і сичуга та інших.

• мінеральне голодування тварин, що приводить до поїдання тваринами

сторонніх предметів. Засмічення

концентрованих кормів

(комбікормів, макухи, висівок), силосу, соломи, сіна, різними металевими предметами (дротом, цвяхами, стружкою).

переповнення дрібно нарізаною соломою,

половою. неочищеними від землі зерновими відходами, згодовування тваринам у великій кількості просяної,

в і вся ної. со н я ш н и ко вої л у з ги. До в і 'отр и ва> і а

гарячка. несвоечасне напування

поїдання великої кількості кормів, що легко шумують. Велику

небезпеку створюю гь зелені корми: молода трава, конюшина, вика, люцерна, листя капусти. Особлива небезпека

виникає, коли тварина поїдає зелені корми після дощу, з росою або гварии напувають ж після випасання. Захворювання також може виникнути при поїданні тваринами отруйних рослин: віхи отруйної, аконіту.

шзноцвіту. що

викликають паралічі

стінки органа.

? 18.

Дати визначення

симптомам гострої

гіпотонії та атонії предшлунків:

ознаки захворювання появляються через 6-12 годин після поїдання корму: тварини

непокоються. втрачають апетит, часто поглядають на черево, горблять спину, б'ють задніми кінцівками, стогнуть. Ліва голодна ямка виповнюється до рівня маклака і вище його. Пальпацією рубця

виявляють скупчення великої кількості твердих кормових мас.

Скорочення рубця різко ослаблені. число їх зменшене, або вони зовсім зникають. Жуйка відсутня повністю. В міру накопичення і

всмоктування продуктів бродіння та гниття загальний стан хворих погіршується, з'являється