34. Розрахунок ефекту фінансового левериджу.

Процес управління активами п-ства, який передбачає зростання прибутку, у фін менеджменті характеризується показником леверидж (зміна будь-якого фактора зумовлює значні зміни результату.

Операційний леверидж характеризує потенційну можливість впливу на операційний і чистий прибуток п-ства. Тобто інструментом операційного левериджу є співвідношення постійних і змінних витрат і зміна обсягу реалізації за інших незмінних умов, що зумовлює зміну прибутку.

Фінансовий леверидж – прирощення до рентабельності власного капіталу, яке отримано в результаті зміни структури пасиву балансу.

Комбінований леверидж показує зміну чистого прибутку залежно від зміни обсягу виробництва продукції.

Під оптимальною структурою капіталу слід розуміти таке співвідношення між власним і позичковим капіталом, яке забезпечить оптимальне поєднання ризику і дохідності, що сприятиме підвищенню ціни акції.

Мета управління структурою капіталу – мінімізувати витрати на залучення довгострокових джерел фінансування і цим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів.

35. Управління емісією акцій п-ства

Управління формуванням капіталу акціонерних товариств передбачає застосування особливого фінансового інструменту – емісії цінних паперів та розміщення їх серед інвесторів та кредиторів. Емісійна політика є особливим інструментом управління капіталом. Вона підпорядковується цілям і завданням фінансового менеджменту як складової корпоративного та стратегічного управління.

Емісійна політика п-ства базується на оцінці економічної ситуації, кон’юнктури фондового ринку, інвестиційної привабливості цінних паперів, що визначається перспективами галузевого розвитку, конкурентоздатністю виробництва продукції, станом фінансової рівноваги та стабільності суб’єкта господарювання, стадією його життєвого циклу, рівнем рентабельності поточної діяльності та капіталу, менталітетом та професіоналізмом менеджерів і власників, ціною залученого капіталу та її впливом на середньозважену вартість капіталу (рис. 1).

Планування розміщення цінних паперів здійснюється шляхом відкритої або закритої підписки та конвертації. Важливим є обґрунтування цілей емісії: для залучення реальних інвестицій; для зміни труктури акціонерів; для поліпшення структури капіталу за рахунок збільшення коефіцієнта фінансової незалежності; з метою поглинання інших підприємств.

Остаточне рішення щодо проведення випуску акцій приймається після порівняння ціни акцій нової емісії із середньозваженою вартістю капіталу. Основним критерієм доцільності вибору зовнішніх джерел фінансування виступає мінімальна ціна обраного джерела, яка дає змогу максимізувати позитивний ефект фінансового важеля та збільшити ринкову вартість п-ства.При додатковій емісії акцій з метою збереження власниками їх частки в статутному капіталі, акціонери мають переважне право на придбання акцій нової емісії пропорційно частці належних їм акцій. При цьому ціна попередніх акцій автоматично зменшується на вартість переважного права. В країнах з розвиненим фондовим ринком ці права продаються та купуються на біржі. Грошова оцінка переважного права дорівнює різниці ринкового курсу акцій до емісії та середнього курсу після емісії і фактично виступаєкомпенсацією власникам зменшення відносної частки номінального капіталу, яка їм належала до проведення емісії. Якщо курс акцій нової емісії встановлюється на рівні ринкового курсу, то частка власників в статутному капіталі не змінюється [7].