43. Розвиток радіореклами

У багатьох країнах світу впровадження радіо супроводжувалося виникненням радіореклами. Отже, в таких країнах радіо є старим перевіреним рекламним засобом. Радіокомітет (Radio Authority — RA) почав свою регулюючу та ліцензійну діяльність 1 січня 1991 року, коли набрав чинності Закон про мовлення, ухвалений в 1990 році. Це — одна з трьох організацій, які замінили Незалежний комітет з мовлення. Згідно із Законами про мовлення 1990 та 1996 pp., Радіокомітет повинен стежити за тим, щоб станції виконували свої ліцензійні зобов'язання. Три основні функції Комітету:

1) планування частот;

2) видача ліцензії з метою створення широкого вибору для слухачів та забезпечення права власності;

3) регулювання програм і реклами.

Правила вимагають публікації після відповідної консультації кодексу, що його зобов'язується виконувати ліцензіат. Ці зобов'язання включають технічні аспекти, програмну політику, рекламу та спонсорство. Комітет може застосувати санкції до тих ліцензіатів, що порушують-зобов'язання. Зокрема він може примусити станцію вибачитися в ефірі та виправити помилку, може оштрафувати, обмежити або відкликати ліцензію. Комітет відіграє важливу роль в обговорюванні та формуванні політики, результати якої відчувають на собі комерційні радіостанції та їхні слухачі.

Ліцензіати платять щорічні внески до Комітету. Внесок роблять також і ті, хто звертається за ліцензією. Це єдине джерело доходів Радіокомітету, і воно покриває всі його витрати на свою діяльність.

Характерною ознакою британського комерційного радіо є тенденція до розподілу за частотами, тобто коли одна станція звертається до двох груп аудиторії, використовуючи різні частоти. Цей метод дозволив залучити велику кількість слухачів, а рекламодавці отримали кращий вихід на цільову аудиторію як з географічного, так і з демографічного погляду.

44.История тв рекламы

Вторую половину прошлого столетия, безусловно, можно назвать «веком телевидения». Совокупность изображения, звука, движения и цвета обусловила высокую степень вовлечения зрителя в происходящее на экране. Поэтому именно телевидение очень быстро стало самым распространенным, наиболее объемным по количеству аудитории и агрессивным носителем рекламы.

История создания первой рекламы на ТВ.

Пионером в области телевещания были Соединенные Штаты Америки. Только в 1939 году в Нью-Йорке в эфир вышла экспериментальная телевизионная станция компании. Одновременно появилась и экспериментальная бесплатная реклама, которая шла в дикторском исполнении с минимальными иллюстрациями. 2 мая 1941 года Федеральная комиссия связи США выдала коммерческие лицензии первым десяти телестанциям: отныне за размещения рекламы на телевидении взималась плата, правда, мизерная. Первым товаром, рекламировавшимся по телевидению, оказались часы. Первые телевизионные рекламные объявления дикторы читали в прямом эфире. В 1948 году в рекламе появились мультипликационные персонажи. Видеозапись была изобретена только в 1956 году, тогда же в новостях впервые были использованы записанные сюжеты. С этого времени в видеозаписи стали выходить и рекламные ролики. Одновременно популярной формой рекламы на американском телевидении стало спонсорство. В то время спонсор был единственным рекламодателем в программе, бравшим на себя все расходы на ее производство. Причем он же определял время выхода и способ подачи «своей» передачи. Но с переходом на цветное вещание в 1966 году производство программ стало более дорогостоящим, и спонсорство сошло на нет. А рекламодатели начали размещать свои объявления в разных программах.