Тема 9. Інструменти оперативності управлінського обліку (практичні підходи)

1.Організаційні та методичні особливості функціонування управлінського обліку

2. Управлінські підходи в організації аналізу діяльності центрів відповідальності «Витрати»

3. Реалізація внутрішнього аудиту діяльності центрів відповідальності «Витрати»

1.Організаційні та методичні особливості функціонування управлінського обліку

Управлінський облік – система підготовки та забезпечення різних рівнів управління необхідною інформацією для ефективної організації господарської діяльності суб’єкта, що вивчає не тільки результати проведених операцій, а також дає оцінку операціям (подіям), що можуть мати місце в подальшій діяльності суб’єкта господарювання.

Внутрішньогосподарський облік залишається невизначеним в системі управлінського обліку: як аналог управлінського, окремий елемент цілісної системи управлінського обліку чи самостійний вид бухгалтерського обліку.

На нашу думку, внутрішньогосподарський (в\г) облік - інформаційна база управлінського. Завдання в\г обліку - реєстрація операцій із дотриманням необхідної аналітики для задоволення потреб менеджменту організації окремих сфер (напрямків, питань) діяльності. Можна стверджувати – в\г облік за принципами і методами не виходить за межі чинних Положень бухгалтерського обліку, в іншому випадку це унеможливить консолідацію даних в процесі підготовки фінансової звітності підприємства.

Міжнародна практика управлінського обліку адміністративною базою його впровадження визначає центри відповідальності (ЦВ) – сегменти діяльності, в межах яких встановлено персональну відповідальність менеджера за виконання доведених показників [10; 19].

Узагальнений перелік центрів відповідальності з урахуванням нормативного регулювання діяльності юридичних осіб та методологічної основи характерних для центрів показників наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Центри відповідальності вітчизняних суб’єктів господарювання

Міжнародна практика	Вітчизняна практика управлінського обліку
	Підприємства різних форм власності	Бюджетні установи	Суб’єкти органів державного сектора-виконавці бюджетних програм
1	2	3	4
Центр затрат	Центр витрат	Центр видатків	Центр затрат
Центр інвестицій	Центр інвестицій	Центр асигнувань (для загального фонду); центр фінансування (для спеціального фонду)	Центр цільового бюджетного фінансування
Центр доходу	Центр виручки	Центр доходу	Центр продукту
Центр прибутку	Центр прибутку	Центр результатів виконання кошторису діяльності за загальним та спеціальним фондом	Центр результатів виконання кошторису бюджетної програми

В основі діяльності центрів витрат - використання виробничих ресурсів: природних, технічних, технологічних, кадрових, просторових, часових, структурно-організаційних, інформаційних, фінансових, нематеріальних [6, 206].

Центри витрат є підрозділом суб’єкта господарювання, керівник якого відповідає тільки за витрати. Прикладом може бути виробничий цех, відділи заводоуправління, об’єкти соцкультпобуту (що є на балансі підприємства) тощо. Центри витрат можуть існувати як відокремлені організаційно-адміністративні одиниці, а також у формі об’єднання за цільовим та функціональним призначенням виробничих ресурсів (без надання статусу госпрозрахункової одиниці). Крім цього, центри можуть входити до складу інших центрів відповідальності, де необхідно визначити і виміряти стосовно даної структурної одиниці витрати.

Об’єктами обліку, аналізу та контролю діяльності центру витрат є виробничі ресурси центру, насамперед:

• технічні ресурси – засоби виробництва, що за своїм матеріально-речовим складом є виробничими фондами підприємства, які поділяють на основні та оборотні;

• технологічні ресурси – сукупність процесів, правил, навичок, що використовуються при виготовленні продукції, виконанні робіт в будь-якій сфері виробничої діяльності;

• кадрові ресурси – сукупність закріплених за центром працівників (персоналу, кадрів), які мають необхідну професійну підготовку;

• фінансові ресурси – грошові кошти, що виділяються для центру;

• нематеріальні ресурси – елементи виробничого потенціалу центру, для яких характерні відсутність матеріальної основи і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання (об’єкти інтелектуальної власності, знаки товарів і послуг, комп’ютерні програми, раціоналізаторські пропозиції тощо) [6].

Налагодження діяльності центрів відповідальності обумовлює впровадження комплексу організаційно-адміністративних заходів, які можна узагальнити в два етапи:

І - реструктуризація підприємства;

ІІ - впровадження системи обліку, аналізу та контролю.

Основні етапи проведення реструктуризації:

економічне обґрунтування доцільності створення центрів та оцінка можливості здійснення реструктуризації;

розробка плану-графіка проведення реструктуризації;

підбір керівних кадрів, визначення складу працівників центру;

навчання управлінського персоналу принципам і положенням реструктуризації підприємства, формування команди виконавців;

розробка внутрішніх нормативних документів;

організація систем планування, обліку та звітності, контролю, аналізу діяльності ЦВ, їх взаємоузгодженість;

внесення змін та доповнень в накази: про розподіл посадових обов’язків, про облікову політику в частині внутрішньогосподарського обліку, про форми і методи контрольно-аналітичних процедур.

Організаційно-адміністративну структуру ЦВ необхідно затвердити Положенням, що визначає:

основні напрямки діяльності центру;

вертикаль організаційно-адміністративної підпорядкованості;

склад організаційних ланок ЦВ і функції, закріплені за ними по забезпеченню виконання завдань;

порядок контролю за виконанням працівниками та центром в цілому покладених функцій та доведених завдань.

Такими функціональними питаннями можуть бути:

• забезпечення системного постачання виробничими ресурсами;

• ведення обліку та звітності, контролю, аналізу доведених для центру показників;

• забезпечення виконання розпоряджень керівника, внутрішніх нормативних документів центру;

• підтримка інформаційних зв’язків з іншими центрами відповідальності та службами підприємства тощо.

Невід’ємним елементом процесу реструктуризації є поетапне оцінювання результатів реструктуризації, оперативне коригування у випадку необхідності зазначених вище питань.

Основні документи центру: затверджений керівником підприємства кошторис діяльності, форми внутрішньої звітності, документи первинного обліку операцій, Положення про діяльність центру, штатний розпис із вказаними функціональними обов’язками, графік документообігу тощо.

Кошториси та звіти щодо їх виконання формують перший рівень внутрішньогосподарської звітності. Серед обов’язків управлінського персоналу ЦВ доцільно передбачити їх участь у формуванні кошторису, в розробці внутрішніх форм звітності, в процесах складання графіків документообігу.