Українська мова
Тема. Відсутність подвоєння у словах української мови (клас, група). Спрощення в групах приголосних (сонце, серце). Написання ненаголошених е,и в корені слова.
Інтенсифікація. Активізація знань про текст та його структуру. Поділ тексту на логічно завершені частини. Абзац. План тексту.
Хвилинка каліграфії
Дд
Ям
Зробити звуковий запис слів
Життя, сім’я, боротьба, , барвінок, блищить, дзеркало.
Орфоепічна хвилинка
Поставте наголос у словах
Туга, черговий, міліметр, русло, посмішка, подруга, вимова, олень, чотирнадцять, алфавіт, вірші, читання, бажання, одинадцять, донька, чарівна, новий.
Слово вчителя
Українська мова є однією з наймилозвучніших мов світу. Милозвучність досягається різними засобами: чергуванням окремих голосних і приголосних, використанням паралельних форм слів. Окрім того, милозвучність досягається шляхом спрощення у групах приголосних ( в усній вимові та на письмі)
Іноді при творенні або зміні слів виникає збіг трьох приголосних, що ускладнює вимову. Тоді один із звуків випадає.
Спробуємо дослідити це явище.
У групах приголосних -ждн-, здн-, -стл-, -стн- у вимові приголосні [д] і [т] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий (хоч тиждень).
У групі приголосних -слн- випадає звук [л]: масний (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних -рдц- випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серденько).
У зазначених випадках результат спрощення позначається на письмі. Винятками є слова шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, надкістниця, хворостняк.
При вимові прикметників, утворених від слів іншомовного походження з кінцевим ст, звук [т] здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний.
Висновок. Спрощення – це випадання середнього звука в групах приголосних.
Творча робота
Від поданих слів потрібно утворити прикметники:
Тиждень - … (ждн-жн)
Проїзд - … (здн-зн)
Радість - … (стн-сн)
Щастя - … (стл-сл)
Пригадайте, що називається текстом; які його основні ознаки? А чи всі ви любите слухати цікаві історії, казки? Ось послухайте одну з них, казку про нерішучого королевича, ім’я якого – Заголовок.
Казка про нерішучого королевича Заголовка
За далекими лісами, за синіми морями, за казковими долинами, між високих книжкових гір пролягли межі країни Тексту. І правив у ньому розумний, стильовий цар Текст. Мав він вірних слуг: Мікротему, Абзац, Тематичне речення, Розповідь, Опис, Роздум, План. Та найбільшою цінністю були його красуні – доньки: Тема й Основна Думка. Але вони весь час сперечалися, хто з них найважливіший, хто з них найбільше допомагає батькові. Кожна доводила свою перевагу, але розумний цар Текст намагався примирити їх, стверджуючи, що вони обидві потрібні і важливі. Та вони й самі знали, що не можуть прожити одна без одної. Все в країні ладилося. Діло кипіло. Піддані плідно працювали. І виходили плоди їхньої роботи – книги. І так би жили вони щасливо. Якби одного разу не приїхав до них свататись королевич Заголовок. Побачивши двох сестер – красунь, Заголовок так і не міг вирішити, хто миліший його серцю. Тому й намагався виразити свої почуття то одній сестрі – Темі, то другій – Основній Думці. З того часу і стали всі називати Заголовка «Нерішучим».
Прочитайте подані речення. Виберіть з них ті, з якими можна скласти зв’язний текст «Осінь». Запишіть. Назвіть його тему і основну думку.
Настала осінь. А на порозі вже стояла осінь. Пожовкло листя на берізках, почервоніло на кленах. У зелені коси беріз вплелися золоті стрічки. Прощальним багрянцем спалахнули клени. Осінь сплела сітку із срібних ниток бабиного літа. У повітрі летить легка павутина бабиного літа. Одягла коралове намисто шипшина. На кущах шипшини з»являються червоні ягідки.