Проблеми розвитку нммтк.
Перешкодою на шляху розвитку НММТК стають прийняті Росією заходи, які різко знижують роль і значення ділянки МТК №9, що перетинає територію України з півночі на південь. Так, на конференції в Гельсінкі (1997 р.) була прийнята пропозиція Росії про продовження коридору №9 від Москви до Чорного і Каспійського морів в обхід України в напрямках:
Гельсінкі — Москва — Ростов-на-Дону — Новоросійськ;
Гельсінкі — Москва — Волгоград — Астрахань і далі до Ірану.
Реалізація цієї програми призвела до зняття майже 75% обсягів транзитних вантажів, які могли би пройти через територію України.
У ході цієї програми Росія здійснює значні інвестиційні проекти, змінює технологію перевезень, удосконалює організаційну структуру і тарифну політику, впроваджує європейські стандарти і норми транспортного обслуговування міжнародних перевезень.
Довідка. З метою відволікання значних обсягів транзитних вантажів, що проходять коридором №9 територією України, а також із портів України, Росія прийняла програму розширення і реконструкції портів Новоросійська і портів на Азовському морі. Йдеться про перетворення Новоросійська у вільну економічну зону (БЕЗ) з привабливим економічним кліматом для країн Середземноморського басейну і Північної Європи.
Росія організує поромне сполучення між портами Лагань (Росія) і Амір-Абад (Іран) протяжністю 1200 км, яке буде продовженням нового південного напрямку коридору №9. Його створення дозволить в 3—4 рази швидше здійснювати імпортно-експортні операції між країнами Європи, Росією, Іраном, Пакистаном і ОАЕ. Цей напрямок одержав назву ТК “Північ—Південь”. Передбачається, що він буде успішно конкурувати з МТК “ТРАСЕКА”, створеним під егідою ЄЄ.
Основним конкурентом для української НММТК у напрямку “захід—схід” є МТК №2 “Берлін — Варшава — Мінськ
Москва”.
На конференції в Гельсінкі (1997 р.) була прийнята пропозиція Росії про продовження МТК №2 до Нижнього Новгорода з виходом на Транссибірську магістраль. Коридором №2 виконуються основні перевезення вантажів і пасажирів між європейськими країнами та Росією.
Довідка 2. Німецькі, польські, білоруські та російські перевізники організували залізничне пряме регулярне вантажне сполучення нового типу, здатне конкурувати з автомобільним за рівнем тарифів і якості послуг. Постійно удосконалюється сфера надання послуг клієнтам. У відповідності з європейськими нормами сервісу надаються такі послуги, як доставка контейнерів “від дверей до дверей”, комп’ютерне слідкування за просуванням вантажу та інформування власників, забезпечення схоронності вантажів.
Залізничники країн, які експлуатують коридор №2, створили єдиний пакет документів, що дозволяє перевозити вантажі між Росією та Німеччиною без оформлення документів на польсько-білоруському кордоні.
Такі заходи створили серйозну конкуренцію для України в організації транспортних перевезень її територією у напрямку “захід— схід”. У зв’язку з цим роль МТК №3 (Берлін — Вроцлав — Катовіце
Львів — Київ) у межах території України все більше зводиться до обслуговування перш за все внутрішніх транспортно-економічних зв’язків і тільки в незначній мірі — експортних та імпортних перевезень України.
На теперішній час 10 компаній Франції та Німеччини фінансують будівництво нового євразійського транспортного коридору “Париж— Берлін — Москва ” У проекті передбачається і будівництво залізниці з європейським стандартом колії по маршруту “Брест — Мінськ — Москва". Процес об’єднання залізниць Росії, Білорусії та держав Західної Європи з європейським стандартом колії може призвести у майбутньому до відтоку транзитних потоків вантажів, що рухаються у напрямку “захід—схід” територією України по коридору №5 на коридор №2.
Таким чином, створення НММТК в Україні відбувається в умовах жорсткої конкуренції сусідніх держав, перш за все Росії. Вона проводить широку програму заходів по зняттю транзитних потоків з території України за рахунок максимального використання наявних резервів провізної здатності, впровадження нових технологій перевезень, підвищення якості транспортно-експедиторського обслуговування міжнародних перевезень.
Здійснюються ці заходи з мінімальними інвестиціями на першому етапі, на базі існуючої транспортної мережі. Ці дії потребують відповідних заходів з боку України. В ринкових умовах такими могли би бути пошук і пропозиція взаємовигідних варіантів розподілу міжнародних потоків вантажів.
Слід відзначити, що останні 10 років Україна активно підтримує європейські ініціативи щодо МТК. За коефіцієнтом транзитності Україна займає перше місце в Європі: транспортний транзитний рейтинг України складає 3,11 бала (транзитний рейтинг території країни враховує розвиненість її транспортних систем і мереж, а також стан і рівень їх інфраструктури).
Але на сьогодні ступінь використання транспортної інфраструктури України досить низький. Наявний транзитний потенціал використовується на 70%. Оціночно обсяг транзитних перевезень може бути збільшений найближчим часом на 25— 30%; відповідне зростання надходжень до бюджету — декілька млрд. SUSA.
Однією з першочергових умов залучення транзитних потоків для їх проходження через територію України є ефективна тарифна політика, що враховує постійні зміни міжнародних вимог. Функціонування мережі МТК регулюється в міжнародній практиці сотнями нормативно-правових актів, конвенцій, вимог, стандартів. Україна погодила тільки половину із 50-ти основних. Існуючі в Україні тарифні правила, а також система зборів і платежів за міжнародні перевезення значною мірою відштовхують споживачів транспортних послуг, а тому вимагають якісних змін.
Україна має всі умови для залучення значних обсягів транзитних вантажів:
наявність розвиненої транспортної мережі в широтних і меридіанних напрямках;
вигідне геополітичне розташування;
незамерзаючі морські порти.
Факторами, що сприяють підвищенню ефективності НММТК, стануть такі:
застосування логістичних систем доставки вантажів;
удосконалення інформаційних систем;
розвиток комбінованих перевезень.
Великі перспективи має раціональне поєднання вільних економічних зон (ВЕЗ) та МТК, що дозволить використати переваги тих і інших. На сьогодні у світі діють понад 1000 ВЕЗ. Завдяки т.зв. шлюзовому принципу національні товари та послуги надходять на світовий ринок, а іноземні ресурси підключаються до національних економік. На території ВЕЗ виготовляється продукція, вартість якої складає 15% світового торгівель- ного обороту.
Припускають, що в разі поєднання МТК Балтика — Чорне море і ТРАСЕКА може бути створено декілька ВЕЗ (Інтерпорт- Ковель на Волині, Порто-Франко в Одесі, Аджалик та Антарктида в Іллічівську, Рені-Галац-Джурджулешти-міжнародна, Мос- тиська, Яворів, Закарпаття та інші).
Програма створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів України (Постанова КМУ від 20.03.1998 №346) ставить головною метою перехід до принципів міжнародної транспортної політики, який повинен забезпечити:
інтеграцію транспортної системи України в європейську та світову транспортні системи;
залучення додаткових обсягів перевезень і валютних надходжень;
скорочення транспортних витрат;
впровадження прогресивних технологій у транспортні та супутні процеси;
підвищення конкурентоспроможності українських перевізників і збільшення частки українського експортного потенціалу на міжнародному ринку транспортних послуг;
вирішення енергетичних та екологічних проблем транспорту.
Від реалізації проекту створення на своїй території міжнародних транспортних коридорів Україна одержить значний транзитний вантажопотік з обсягом у десятки мільйонів тонн на рік і відповідні прибутки. Завдяки таким діям Україна закріпиться на ринку транспортних послуг у напрямі “Захід—Схід” та створить умови реальної інтеграції в Європейське Співтовариство.