Транспортні коридори України, що складають частину міжнародних коридорів для автомобільного транспорту

Номер коридору та країни-користувачі	Маршрути руху	Протяжність маршруту, км
№3 (Критський): Німеччина, Польща, Україна	Краковець — Львів — Рівне — Житомир — Київ	618
№5 (Критський): Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна	Косини — Чоп — Стрий — Львів	309
№9 (Критський): Фінляндія Росія, Литва, Білорусія, Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Греція	Осн. хід: Нові Яриловичі — Чернігів — Київ — Любашівка — Платонове Відгалуження: Любашівка —Одеса Відгалуження: Кіпті — Бачевськ	643 146 255
№10 (умовно) Балтика-Чорне море: Польща, Україна, (розглядати разом з коридором ЄАТК)	Осн. хід: Ягодин — Ковель — Луцьк — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Умань — Одеса Відгалуження: Тернопіль — Чернівці — Порубне	975 201
№11 (умовно) Європа — Азія: Німеччина, Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Росія, Казахстан, країни Середньої Азії, Китай	Краковець (Чоп) — Львів — Рівне — Житомир — Київ —Полтава — Харків — Дебальцеве — Довжанськ (модернізація) Косини — Івано-Франківськ — Тернопіль — Вінниця — Кіровоград —Дніпропетровськ — Донецьк —Довжанськ (нова траса)	1475 (від Чопу- 1665) 1550
№12 (умовно) ЄАТК, ЧЕС: Україна, Грузія, Азербайджан, країни Середньої Азії (розглядати разом з коридором Балтика — Чорне море)	Одеса — Миколаїв — Херсон — Джанкой — Керч; Рені — Ізмаїл — Одеса — Миколаїв — Херсон — Мелітополь — Бердянськ — Маріуполь — Новоазовськ	674 1077

Критський мтк №7 Дунайський

Мтк tpaceka (Європа-Кавказ-Азія)

Національна мережа міжнародних транспортних коридорів.

Національна мережа міжнародних транспортних коридорів НММТК — це складова частина української транспортної інфраструктури загальноєвропейського та азійського значення, призначена для міжнародних вантажних і пасажирських перевезень на рівні міжнародних технічних та технологічних норм і стандартів транспортного обслуговування клієнта.

Довідка. Цей пріоритетний загальнодержавний напрямок розвитку транспортно-дорожнього комплексу затверджено Постановою КМУ “Про створення в Україні транспортних коридорів і входження їх до міжнародної транспортної системи”. Практична реалізація здійснюється за Програмою створення і функціонування НММТК в Україні.

Основним документом Програми є Концепція створення і функціонування НММТК в Україні. В Концепції визначені основні принципи створення і функціонування НММТК на період до 2015 р. та її інтегрування з міжнародною транспортною системою, представлено географічні напрямки і конкретний перелік ТК, їх інфраструктуру та варіанти розвитку.

Розвиток мережі МТК в Україні має сприяти росту її зовнішньоторгових зв’язків та підвищенню конкурентноздатності вітчизняних транспортних комунікацій при транзитних перевезеннях. Слід відзначити, що кількість і напрямки коридорів відповідають об’єктивним напрямкам міжнародних торгових зв’язків європейського та азіатського напрямів.

Довідка 2. До коридору №3 у районі Львова прилягає коридор №5 (Трієст — Любляна — Будапешт — Ужгород — Львів), головне призначення якого — забезпечення зв’язків України, Росії, Білорусії, а також скандинавських країн зі східноєвропейськими. Реалізація цих зв’язків можлива лише за умови пріоритетного розвитку коридору №9 (Гельсінкі — Санкт-Петербург — Москва — Київ — Любашівка — Кишинів — Бухарест) з паралельним ходом “Санкт-Петербург — Псков — Вітебськ — Київ” і двома відгалуженнями: 9а “Київ — Мінськ — Вільнюс—Калінінград—Клайпеда” і 9в “Любашівка — Одеса”.

Територіальне розташування коридору №9 забезпечує взаємозв’язок коридорів №3, №5, №7 (по р. Дунай), що робить можливим мак симальний приток транзитних вантажів для проходження територією України у напрямках “захід-схід” та “північ-південь”.

Для України вигідно об’єднання Пан’європейських транспортних коридорів №3, 5, 9 з коридорами TRACEKA та Гданськ—Одеса для створення єдиної системи між країнами Європи, Кавказу, Азії, Балтійського і Чорного морів.

Отже, завдяки вигідному геополітичному положенню територією України проходять такі коридори:

1. критський МТК №3;

2. критський МТК №5 (“південна артерія Європи”);

3. критський МТК №7 (Дунайський водний);

4. критський МТК №9 (стародавній шлях “із варяг в гре- ки”);

5. TRACECA (Транскавказький коридор Європа — Кавказ — Азія; являє собою сполучення залізничних ліній та морських поромних залізничних переправ);

6. Балтика — Чорне море (Гдиня/Гданськ — Одеса/Іллі- чівськ);

7. ЧЕС (навколо Чорного моря, в рамках Чорноморського економічного співробітництва).

Головні МТК сходяться у найбільших транспортних вузлах: Львівському, Київському, Одеському:

• через Львів проходить МТК №3 і закінчується МТК №5;

• через Київ проходить МТК №6 і закінчується МТК №3;

• в Одесі МТК №3 з’єднується з коридором TRACECA.

Сім намічених коридорів, що проходять по Україні, забезпечать найбільш короткі, а значить, і найбільш економічні транспортні шляхи між багатьма країнами. Число країн, що тяжіють до зазначених коридорів — 34; вони охоплюють величезний регіон площею 33 млн. кв.км.

Наприклад, транспортний коридор Європа — Кавказ — Азія ТРАСЕКА (Transport Corridor Europe Caucasus Asia TRACECA) створює транспортний шлях по осі “Захід—Схід” з Європи через Чорне море в Середню Азію. Цей стратегічний маршрут забезпечує торгівельний оборот між Європою і Азією понад 2 трлн. дол. СПІА, з яких транспортні послуги становлять понад 200 млрд. доларів.

Проект TRACECA — це результат активних дій ЄС по створенню євразійських МТК. Щоб утворити єдину євразійську транспортну мережу, до коридору TRACECA залучені Україна (1996) і Молдова (1998).

Програма ТРАСЕКА була започаткована в травні 1993 р. на конференції в Брюсселі за участю восьми республік колишнього Радянського Союзу (Туркменістан, Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Азербайджан, Вірменія, Грузія). Проект TRACECA було створено як компонент міждержавної програми TACIS-TRACECA (програма сприяння міжнародним автомобільним перевезенням).

Довідка. У 1998 р. Україна, в числі двадцяти країн, за активної підтримки ЄС підписала “Основну багатосторонню Угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку транспортного коридору Європа — Кавказ — Азія”, ратифіковану ВРУ в 2000 р. Приєднання до Угоди дає можливість отримати фінансову допомогу ЄС на реалізацію інфра- структурних транспортних проектів. З початку реалізації програми TACIS-TRACECA було профінансовано і здійснено безпосередньо в Україні 13 регіональних і 3 інвестиційні проекти. Зокрема, в Іллічівсь- кому порту реалізовано проект “Розвиток поромної переправи Іллі- чівськ-Поті”, що має величезне значення для НММТК: Іллічівський порт є єдиною точкою з’єднання коридору ТРАСЕКА з Транс’європейською системою МТК. Створено стратегічну чорноморську трасу, що з’єднує Україну, Грузію та Болгарію. З 1996 р. тут діє автомобільна, а з 1999 р. — залізнична поромна переправа Іллічівськ — Поті (Батумі) — Варна.

Функціонування транспортних коридорів по зазначених у Концепції напрямках не тільки сприяє поліпшенню транспортного обслуговування, але й справляє значний вплив на соціально-економічний розвиток смуги прилеглої території шириною 80—130 км. Зокрема, спорудження автомагістралей та створення сервісної інфраструктури забезпечать роботою сотні тисяч чоловік.

Набудуть прискореного розвитку народногосподарські галузі регіонів, територією яких проходитимуть автомагістралі. Поліпшиться доставка продукції споживачу у відповідному товарному вигляді. Однак слід пам’ятати, що транспорт має

шкідливий вплив на навколишнє середовище. Це насамперед отруйні викиди в повітря, забруднення земель, ґрунтових вод, підвищення рівня шуму.

Створення національної мережі МТК має значно зменшити негативний вплив автотранспорту на довкілля. Досягатиметься це завдяки істотному поліпшенню умов руху, зменшенню перевантаження автомобільних доріг, підвищенню рівня обслуговування водіїв, пасажирів та автотранспорту, проведенню природоохоронних заходів.

Йдеться про наступне. Сприятливі умови руху на автомагістралях, більш рівномірна швидкість, усунення затримок і необгрунтованих змін режиму руху значно зменшать шкідливі викиди в повітря. МТК вимагатимуть істотного поліпшення якості двигунів і використання тільки високоякісного пального. За рахунок прокладання автотрас поза межами населених пунктів значно знизиться шкідливий вплив шуму. Автомагістралі, розташовані поблизу населених пунктів, обов’язково будуть обладнуватися протишумовими спорудами.